УКРАЇНА Чернівецька обласна державна адміністрація ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
|
|
Скачати 89.26 Kb.
|
   УКРАЇНА Чернівецька обласна державна адміністрація ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ вул. Грушевського, 1; м. Чернівці, 58010; тел. (0380372) 55-29-66, факс (0380372) 57-32-84; e-mail: uprosn.cv@ukrpost.ua Код ЄДРПОУ 39301337 № 01-32/688_ від __26.03.2015_____ Директорам шкіл-інтернатів Про результати проведення моніторингу рівня соціалізації дітей шкіл-інтернатів у 2014/2015 н.р. Повідомляємо Вам, що на виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 02.09.2013 № 549-р «Про затвердження Регіонального плану заходів з виконання Національної стратегії профілактики соціального сирітства на період до 2020 року», листа Департаменту освіти і науки, молоді та спорту від 16.10.2013 №01-31/3575 «Про проведення психологічного дослідження рівня соціалізації дітей шкіл-інтернатів» та з метою удосконалення психологічного та соціально-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу в закладах інтернатного типу працівниками науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області узагальнено результати моніторингу рівня соціалізації дітей шкіл-інтернатів у 2014/2015 н.р. Надсилаємо для практичного використання методичні рекомендації щодо організації роботи інтернатних закладів з метою усунення явища соціальної дезадаптації, виявленої в результаті дослідження (додаються). На основі даних матеріалів необхідно розробити план заходів, спрямованих на підвищення рівня якості психологічного та соціально-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами з розвитку професійної орієнтації, соціальної адаптації дітей та підготовки їх до самостійного життя. Інформацію про вжиті заходи щодо підвищення рівня якості процесу соціалізації вихованців шкіл-інтернатів надіслати в НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО до 15.05.2015 в електронному вигляді е-mail: [email protected]. Директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації О.М. Палійчук Романовська Д.Д. 52-73-36 Додаток до листа Департаменту освіти і науки облдержадміністрації 26.03.2015_№_01-32/688 Результати проведення моніторингу рівнів соціалізації дітей 8-11 класів шкіл-інтернатів Процес соціалізації передбачає засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, систему соціальних зв'язків і активне їх відтворення. Метою моніторингового дослідження було вивчення питання забезпечення інтеграції зовнішнього і внутрішнього середовища освітньої установи для набуття школярами практичного досвіду всесторонньої підготовки до майбутньої самостійної життєдіяльності. Дослідження здійснювалось у 13 школах інтернатного типу. Моніторингом охоплено 764 учні старших класів, з них: 409 учнів 8-9 та 355 учнів 10-11 класів. У процесі вирішення поставленої мети було застосовано комплекс психодіагностичних методик, відповідно до проблеми дослідження, а саме: тест-опитувальник особистісної адаптованості школярів А.В.Фурмана, «Моніторинг соціалізації особистості учня», розроблений І.Рожковим, самооціночна методика «Карта сформованості загальнолюдських якостей» та анкета «Аналіз цілей дітей інтернатних закладів після закінчення школи». Під час оцінки загального рівня соціальної адаптованості враховувались показники, виявлені за шкалою «Адаптованість» (методика А.В.Фурмана) та за шкалою «Оцінка соціальної адаптованості (далі – ОСА)», (методика І.Рожкова). Загальний рівень моральності визначався за шкалою «Оцінка моральності» (ОМ), (методика І.Рожкова), а також за показниками «Карти сформованості загальнолюдських якостей». Під час оцінки узагальнення результатів враховувались також показники за шкалою «Соціальна активність» (методика А.В.Фурмана). Результати визначення рівня особистісної адаптованості за допомогою методики А.В.Фурмана вказують, що значній частині опитуваних – 381 особі (93%) серед учнів 8-9-их та 273 особам (77%) серед учнів 10–11-их класів – властиве позитивне ставлення до навколишнього світу і самих себе (Додаток 1). Діаграма 1 У цілому, соціальна адаптація розглядається як пристосування індивіда до умов соціального середовища, формування адекватної системи відносин із соціальними об'єктами, рольова пластичність поведінки, інтеграція особистості у соціальні групи, діяльність щодо освоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища, форм соціальної взаємодії. Cоціальна адаптація забезпечує нормальну роботу всіх психічних структур особистості за умови впливу зовнішніх факторів (прийняття зважених рішень, прогнозування розвитку подій). Тому під час оцінки загального рівня соціальної адаптованості враховувались показники, виявлені за шкалою «Адаптованість» (методика А.В.Фурмана) та за шкалою «Оцінка соціальної адаптованості» (методика І.Рожкова). Після аналізу отриманих результатів з’ясовано, що учні 8-9-их класів мають вищі показники за високим рівнем соціальної адаптації (64%), ніж учні 10-11-их класів (53%) (Додаток 4), що зображено у діаграмі 2. Але, низький рівень соціальної адаптації спостерігається в 29 учнів 8-9 класів (7%), натомість серед учнів 10-11 класів – 12 (4%). Неадаптованим учням притаманна невизначеність у майбутньому, що є наслідком емоційної нестійкості та невідповідності між цілями й результатами діяльності. Варто також підкреслити, що зростання та розвиток особистості неадаптованого учня можливий за умови відповідної допомоги психолога, соціального педагога, вчителів і батьків. Діаграма 2 Частина психічної структури особистості, яка формується на суспільному рівні, що містить складний психологічний процес поєднання потреб та контролю, утворює моральні устої. Загальний рівень моральності визначався за шкалою «Оцінка моральності» (методика І.Рожкова), а також, за показниками «Карти сформованості загальнолюдських якостей» (самооціночна методика). Аналізуючи показники результатів загального рівня моральності (методика І.Рожкова) серед 10- 11-их та 8-9-их класів виявлено, що моральні устої учнів 8-9-их класів мають вищі показники за високим рівнем – 64% і це на 9% більше за моральні устої учнів 10-11-их класів (Додаток 2), що зображено у діаграмі 3. Діаграма 3 Під час дослідження вивчалося питання соціальної активності учнів шкіл-інтернатів. Для виявлення рівня соціальної активності дієвою є участь учнів у суспільних справах, прагнення досягати успіху та перемагати, вміння доводити розпочату справу до кінця. Під час оцінки узагальнення результатів враховувались показники за шкалою «Соціальна активність» (методика І.Рожкова). Таким чином, аналізуючи показники загального рівня соціальної активності, ми бачимо, що учні 10-11-их класів мають вищі показники за високим рівнем активності – 218 (61%), ніж учні 8-9-их класів – 233 (57%) (Додаток 2), що зображено у діаграмі 4. Діаграма 4 Свідомі установки побудови власного життя, постановка життєвих планів у майбутньому є важливим етапом усвідомлення учнями своїх перспектив на майбутнє. Тому учням було запропоновано визначити найближчі цілі й перспективи етапів життєвого шляху. Узагальнюючи життєві цілі учнів, проведене дослідження дозволило актуалізувати один із найбільш відповідальних життєвих виборів – вибір професійного становлення, освіти, особистісного розвитку і самореалізації у 307 осіб (40%). На другому місці міжособистісна сфера – у 250 осіб (33%), на третьому – матеріальне забезпечення – 220 осіб (28%). Виявлено, що в учнів 8-9-их класів потреба у виборі цілей на майбутнє, у матеріальному забезпеченні, освіті та професійному становленні, а також у міжособистісній сфері значно більша за потреби учнів 10-11 класів, але учні 10-11-их класів серед життєвих цілей пріоритетним визначають особистісний розвиток та самореалізацію – 235 учнів (66%), що відображено у діаграмі 5 (Додаток 5). Діаграма 5 Таким чином, узагальнивши результати за діагностичними методиками, встановлено високий рівень соціалізації у 451 учня, що становить 59% респондентів, середній рівень соціалізації – в 272 учнів (36%), низький рівень – у 41 учнів (5% від загальної кількості опитаних учнів шкіл-інтернатів) (Додаток 4). Отже, дослідженням виявлено, що у 86% дітей шкіл-інтернатів соціалізація відбувається згідно з віковими нормами психолого-соціального розвитку. Однак варто зазначити, що частина з тих опитуваних, у яких спостерігається середній і низький рівень, а це 13,5% (106 учнів), є неадаптованими та 0,5% (4 учні) дезадаптовані (Додаток 1). Аналіз життєдіяльності дезадаптовананих випускників закладів інтернатного типу показує, що в них недостатньо сформована готовність до самостійного життя, зокрема, не вироблені деякі необхідні життєві навички практичного та матеріального порядку, існують суттєві труднощі в спілкуванні з оточуючими, спостерігається невміння протистояти асоціальним явищам, мають місце труднощі у побудові своєї сім’ї та особистому житті. Тому, учні потребують зовнішньої допомоги, спеціальних соціально-педагогічих умов для позитивного соціального розвитку особистості та її соціалізації з боку педагогічного колективу і психологічної служби. Варто пам’ятати, що однією з умов успішної адаптації (соціалізації) є наявність у колективі позитивного соціально-психологічного клімату, адже соціалізація – не пасивне засвоєння «культурної програми». У процесі соціалізації відбувається перетворення соціального досвіду на власні установки, ціннісні орієнтації, соціальні навички. Зважаючи на вище викладене, рекомендуємо: 1.Адміністраціям навчальних закладів: 1.1.Здійснити аналіз результатів моніторингу та розробити план профілактичних заходів щодо підвищення якості процесу соціалізації вихованців шкіл-інтернатів. 1.2. У планах виховної та соціально-психологічної роботи на 2015 рік включити заходи, що будуть сприяти розвитку учнівських ініціатив, реалізації інтересів, залученню до різних гуртків, шкільних і позашкільних заходів, включенню в позитивно-соціалізуюче середовище, формуванню об’єктивного сприйняття ситуації кризи і себе, формуванню в учнів правосвідомості і правової поведінки, відповідальності за своє життя поряд з розвитком активності, самостійності, творчості, створенню умов для самореалізації особистості. 1.3. Забезпечити організацію комплексної соціально-перетворювальної та психолого-педагогічної корекції з учнями, в яких за результатами дослідження виявлено соціальну дезадаптацію, ознаки соціальної пасивності та соціальної аморальності.
2. Методистам РМК/ММКРМК/ММК, які відповідають за психологічну службу: 2.1. Розробити план з удосконалення індивідуально-корекційної та соціально-перетворювальної роботи з учнями, у яких за результатами дослідження виявлено соціальну дезадаптацію, ознаки соціальної пасивності та соціальної аморальності з врахуванням мінливих умов у суспільстві та забезпечити реалізацію заходів на основі особистісного, індивідуального й соціального профілю розвитку дитини.
2.3. До 11.12.2015 провести семінари-практикуми в навчальних закладах інтернатного типу щодо питань соціалізації учнів. 3. Психологам та соціальним педагогам шкіл-інтернатів: 3.1. Здійснити індивідуально-корекційну роботу з формування позитивної соціальної позиції, усвідомлення власного «Я», з корекції життєвих планів особистості тих учнів, у яких за результатами дослідження виявлено інфантильність, егоїзм, агресивність, соціальну пасивність, тривожність, несформованість загальнолюдських якостей. 3.2. Спільно з вихователями класів скласти графік проведення особистісно орієнтовного соціального навчання життєвим умінням, навичкам співробітництва, формування життєвої цілеспрямованості, критичного мислення. 3.3. Організувати та провести з учнями 7-11 класів тренінгові заняття за програмами, рекомендованими до використання НМЦППСР з розвитку соціальних, комунікативних навичок та професійної соціалізації учнів. 3.4. Забезпечити взаємодію і підтримувати співпрацю між батьками, опікунами та педагогічним колективом закладу з питань готовності учнів випускних класів до самостійного життя через проведення батьківських всебучів, сімейних конференцій, інформаційних годин у закладах. Завідувач НМЦППСР ІППОЧО Д.Д. Романовська |
Схожі:
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua