|
|
Скачати 0.52 Mb.
|
Розділ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЗМІСТОВНІ УМОВИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДЕТЕЙ-СИРІТ В Умовах ДИТЯЧОГО БУДИНКУ 2.1. Діагностичне дослідження основних проблем соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт Враховуючи, що без належних умов соціально-педагогічна діяльність неможлива, необхідно виявити і обґрунтувати їх. До них ми віднесли наступні. 1. Знання і виконання законодавства по захисту прав і законних інтересів дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, гарантує соціальну захищеність вихованців дитячих будинків і подібних їм установ. Знання і виконання законодавства гарантує соціальну захищеність дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків: отримання пенсій, аліментів, інших грошових коштів, які поступають на ощадні книжки вихованців; закріплення житла і постановка на пільгову чергу для поліпшення житлових умов [30]. 2. Професійна готовність вихователів до роботи з дітьми-сиротами. Складність вирішувати задачі в процесі соціально-педагогічної діяльності пред’являє вимоги до професійного рівня кадрів, працюючих з дітьми-сиротами і дітьми, що залишилися без піклування батьків. 3. Відвертість і взаємодія з найближчим соціальним середовищем. Недостатність умов для повноцінного розвитку вихованців інтернату, призводить до катастрофічних наслідків. Закритий тип інтернатних закладів призводить до того, що дитина має труднощі у спілкуванні та поведінці, характеризується звуженням світогляду та труднощами в особистісному зростанні та адаптації до нових умов життєдіяльності, соціалізації та інтеграції в суспільство в цілому. Тому дитячі будинки та інтернати повинні взаємодіяти з різними установами для того, щоб діти могли здобувати не тільки знання з предметів, а мали в своєму житті досвід спілкування з різними людьми. Та головне, щоб вихованці інтернатних закладів сформували бачення про те, яка повинна буди сім’я і не втрачали віру у те що, вони зможуть в умовах сьогодення жити гідно. 4. Створення соціально-психологічного клімату. Соціально-педагогічна діяльність припускає створення умов психологічного комфорту в колективі. Клімат в дитячому будинку складається з сукупності соціально-психологічних відносин його учасників, їх соціальних ролей, симпатій і антипатій, ціннісних орієнтацій, уміння поєднувати особисті інтереси з інтересами інших членів колективу. 5. Створення умов проживання дітей, близьких до домашніх. Соціально-педагогічна діяльність здійснюється успішніше, якщо для дітей створені умови життєдіяльності, наближені до домашніх: виховні групи нечисленні, є скомплектований за різновіковим принципом, спальні розраховані на 2-3 людини, молодші і старші діти, брати і сестри проживають разом. Інтер’єр груп розрізнений, допускається наявність у дітей особистих предметів, іграшок. У житловій зоні кожна дитина має індивідуальний простір, місце для зберігання особистих речей. 6. Не менше важливою умовою здійснення соціально-педагогічної діяльності дитячого будинку є фінансове і матеріально-технічне забезпечення. Дитячий будинок повинен бути забезпечений приміщеннями, спорудами, автотранспортом і устаткуванням для організації навчально-виховного процесу, спортивних і масових заходів, харчування, медичного, господарсько-побутового, санітарно-гігієнічного обслуговування, побуту і відпочинку вихованців з основного джерела витрат – бюджету. 7. Аналіз соціально-педагогічної діяльності. Як одну із умов успішності соціально-педагогічної діяльності ми розглядаємо здатність колективу усвідомлювати і оцінювати свої результати. Складні процеси соціалізації дітей не можуть протікати без супутнього систематичного аналізу результатів соціально-педагогічної діяльності, оцінки і самооцінки сумісної праці вихователів, психолога, соціального педагога та інших співробітників дитячих будинків. Великі можливості для самооцінки діяльності колективу відкриває самоатестація. Самоатестацію ми розуміємо як організаційну внутрішню експертизу діяльності, як здатність колективу дитячого будинку аналізувати, усвідомлювати і оцінювати свої результати. Задачі самоатестації – виявити достоїнства і недоліки в соціально-педагогічній діяльності дитячої установи і намітити шляхи подальшого розвитку [2]. Сутність, цілі, задачі, функції, принципи, технологія самоатестації були відпрацьовані на базі Луганського обласного дитячого будинку «Повір у себе». У ході самоатестації аналізувалися основні напрями діяльності інтернату: соціальне, медико-соціальне, педагогічне, корекційно-розвиваюче, соціально-психологічне, а також патронажне. Крім того, було проаналізовано кадрове, методичне, матеріально-технічне забезпечення цієї діяльності. Оцінка ефективності соціально-педагогічної діяльності пов’язана з низкою труднощів. По-перше, комплексний характер проблем, які виникають у дитини в ході підготовки до самостійного життя, припускає надання допомоги відразу по декількох напрямках. По-друге, відсутні чіткі межі соціальних норм і стандартів, закріплених нормативно-правовими документами. Слід зазначити також, що показники успішного соціального розвитку вихованців не володіють постійністю і стійкістю і можуть мінятися під впливом соціального середовища в процесі самостійного життя дітей поза стінами дитячого будинку. Крім того, позначається недостатність розробленості системи критеріїв, за допомогою яких оцінюється соціально-педагогічна діяльність дитячих будинків. У даний час намітилися два протилежні підходи до критеріїв оцінки діяльності установи. З одного боку, підкреслюється необхідність використання не одного-двох, а численних, різносторонніх показників, а з другого боку, робиться спроба зовсім відмовитися від кількісних показників роботи установи. Крім теоретичних і методологічних, існують технологічні проблеми визначення результативності соціально-педагогічної діяльності дитячих будинків. До них слід віднести: відсутність зворотного зв’язку з випускниками; неопрацьованість технологій успішної інтеграції випускників у суспільстві. Не дивлячись на перераховані проблеми, які ускладнюють задачу самоатестації, ми прийшли до висновку, що самоатестацію можна розглядати як одну з умов вдосконалення соціально-педагогічної діяльності дитячих будинків. Безпосередніми показниками результативності соціально-педагогічної діяльності ми вважаємо: соціальну захищеність вихованців; створення доброзичливої обстановки і взаємопідтримки; задоволеність співробітниками і дітьми соціально-психологічним кліматом в колективі; позитивну динаміку особистого зростання кожного вихованця; низький рівень правопорушень і скорочення числа дітей асоціальної поведінки; відношення вихованців до базових цінностей (праці, здоров’я, до людини, до суспільства); задоволеність випускників вибором професії; сформованість соціально-побутових умінь і навичок. Одним з показників створення сприятливого психологічного клімату в дитячому будинку є стійкість системи відносин, що склалася, про що можна судити по віддалених результатах діяльності. Для цього протягом декількох років вже ведеться дослідження судьби випускників. Контент-аналіз листів випускників, відгуки викладачів навчальних закладів, керівників підприємств, де вчаться і працюють випускники, можуть свідчити про їх успішне життєве самовизначення. 2.2. Модель соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт в умовах дитячого будинку Дослідження проблем соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт в умовах школи-інтернату є одним з найцікавіших і найважливіших розділів педагогіки, який дає можливість вивчити специфіку соціалізації особистості дитини, що залишилася без піклування батьків. Реалізація даного процесу може розглядатися як спрощено (через комплекс дій-заходів), так і модельно – через складну структуру, яка припускає взаємодію різних суб’єктів і чинників соціально-педагогічного супроводу. Ми припустили, що найбільш ефективно реалізація такої взаємодії може бути представлена як модель, яка включає різні компоненти. Організація такої моделі повинна інтегрувати зусилля управлінців, методистів, педагогів, психологів, соціальних педагогів інших фахівців, що беруть участь в реалізації процесу соціально-педагогічного супроводу в дитячому будинку. Наш підхід до розробки і впровадження моделі соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт в цілях їх успішної соціалізації і соціальної адаптації ґрунтується на гіпотезі про те, що низький рівень готовності дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, до самостійного життя викликаний не тільки недостатністю їх психофізичного або інтелектуального розвитку, але і відсутністю системи соціально-педагогічного супроводу даних дітей в становленні їх життєвого досвіду, а також злагоджених механізмів їх соціального куратора. У зв’язку з цим наша модель носить яскраво виражений соціально-психолого-педагогічний характер. При побудові моделі ми виходили з розуміння, що робота лише з однією або частиною виділених вище складових не принесе очікуваного результату, оскільки метою роботи спеціального освітнього навчального закладу для таких дітей є не повідомлення учням суми відвернутих знань і умінь, а підвищення рівня можливостей адаптації дитини-сироти, забезпечення її позитивною соціалізацією. Модель соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт в дитячому будинку є інтеграційною, тобто включає ряд інших моделей, які визначають умови ефективного функціонування всіх підсистем дитячого будинку, орієнтованих на роботу з соціальної адаптації дітей-сиріт: 1. Характеристика випускника дитячого будинку, яка описується через ключові соціальні і соціально-психологічні компетенції, що визначають систему оцінки рівня адаптації дітей-сиріт. 2. Система комплексного діагностичного обстеження дитини з акцентом на оцінку рівня соціальної компетенції. 3. Система взаємодії традиційних і спеціально організованих служб дитячого будинку і їх діяльності з реабілітації і супроводу дітей-сиріт в установі. 4. Система зовнішніх комунікацій дитячого будинку, які забезпечують оптимальні умови соціальної адаптації дітей-сиріт. 5. Функціональна і професійна компетентність фахівців, здійснює роботу з дітьми-сиротами в дитячому будинку [4]. Відповідно до цього, модель соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт в умовах дитячого будинку включає наступні основні компоненти. 1. Експертно-прогностичний компонент моделі включає характеристику випускника дитячого будинку і систему оцінки рівня адаптації її вихованців. Характеристика випускника дитячого будинку визначає провідні характеристики і якості особистості дитини-сироти після закінчення її перебування в установі як узагальнений результат всієї виховної і навчальної роботи з нею. Система оцінки рівня адаптації вихованців дитячого будинку включає систему критеріїв, які забезпечують виявлення і систематизацію чинників, що затрудняють комунікацію і взаємодію дітей-сиріт з оточуючим соціумом. В набір критеріїв включені такі показники, як міцність реакцій, вироблених в результаті навчання і виховання, адекватність самооцінки, успішність входження в новий колектив, орієнтованість і самостійність у вирішенні побутових проблем, відсутність правопорушень. 2. Діагностичний компонент моделі супроводу припускає набір взаємозв’язаних діагностик особистості дитини-сироти і умов її навчання і виховання як в дитячому будинку, так і в інших освітніх установах з найважливішими напрямами реалізації процесу соціальної адаптації, результати яких представлені у вигляді карт. Діагностична карта (карта супроводу) фіксує результати вивчення і спостереження за дитиною фахівців (вихователів, соціальних педагогів, психологів, кураторів) і відстежує результати корекційної роботи. Іншим елементом попередньої роботи стає розробка соціальної карти на дитину, в якій відображені її особливості і позначені можливі проблеми в адаптації до нових умов життя. Індивідуальна програма корекції розробляється на основі складеної діагностичної карти. Саме зміст діагностичної карти створює орієнтовну основу для відбору засобів і форм корекції, планування корекційного процесу. Карта соціальних контактів дітей-сиріт оформляється на основі результатів попередньої діагностики, що фіксуються в карті і містить докладну характеристику особистості; характеристику поведінки, міжособистісних відносин; механізми адаптації. На основі вказаних даних складається висновок психолого-педагогічної служби установи для дітей-сиріт. 3. Змістовно-технологічний компонент моделі визначає основні напрями взаємодії традиційних і спеціально організованих служб дитячого будинку і їх діяльності з реабілітації і супроводу дітей-сиріт в установі. До таких напрямів ми віднесемо: 1) розробку діагностичного блоку, що відповідає вимогам міждисциплінарної взаємодії, орієнтованої на визначення соціального розвитку дитини; 2) психолого-медико-педагогічне обстеження дітей-сиріт залученими фахівцями; 3) обговорення результатів обстеження, складання діагностичної карти дитини; 4) складання індивідуальних програм корекції, визначення напрямів і змісту занять; 5) проведення психологічних тренінгів; 6) визначення фактичного рівня адаптації випускника за критеріями її оцінки; 7) розробка соціальної карти супроводу дитини-сироти; 8) рефлексія здійсненої роботи [28]. 4. Організаційно-управлінський компонент моделі визначає структуру служби, яка здійснює безпосередньо комплексний психолого-педагогічний супровід дітей-сиріт в дитячому будинку, систему взаємодії даної служби і дитячого будинку в цілому з іншими установами, організаціями й інститутами, що залучаються до процесів навчання, виховання і соціалізації дітей-сиріт, а також управління даною взаємодією. 5. Кадровий компонент моделі включає програму підвищення кваліфікації соціальних педагогів, вихователів, педагогів, психологів, інших фахівців дитячого будинку і установ, спільно з ним здійснюючих навчання і виховання дітей-сиріт, яка направлена на розвиток їх професійної компетентності у сфері соціально-педагогічного супроводу даної категорії вихованців. Основними напрямами впровадження моделі соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт були діагностична, організаційно-змістовна діяльність. Діагностична робота. Нами була проведена діагностика реального стану дитячого будинку і ресурсів, що є в ньому (перш за все соціально-педагогічних). На основі цих даних був складений паспорт експериментального майданчика. 1. Повна юридична назва освітньої установи: Луганський обласний дитячий будинок «Повір у себе». 2. Поштова адреса і телефон установи: м. Луганськ, вул. Рислянда, 10. 3. Загальна характеристика освітньої установи: 3.1. Проектна потужність – 110 чоловік. 3.2. Кількість дітей – 83 людини. 3.3. Кількість груп – 9 груп. 3.5. Особливості організації навчального процесу: наявність логопедів – 1; наявність педагогів-психологів – 2; наявність соціального педагога – 1; комп’ютерний клас – 1; актовий зал – 1; спортивний зал – 1. 3.6. Наявність діючих служб: соціальна служба, психологічна служба. 4. Характеристика педагогічного колективу: 4.1. Кількість педагогів – 31. 4.2. З них мають вищу освіту – 20 чоловік (65%). 4.3. Мають кваліфікаційну категорію: вищу – 19 (61%), першу – 2 (6%), другу – 6 чол. (19%). 4.4. Мають звання і нагороди – 10 чол. 4.5. Середній вік педагогів – 45 років. 5. Коротка характеристика соціуму освітньої установи: 5.1. Матеріальна база установи представлена наступними приміщеннями: спортивний зал, танцювальний зал, тенісний зал, актовий зал, комп’ютерний клас, медичний блок (кабінет ЛФК, ізолятор, фізиокабінет, кабінет лікаря, кабінет психіатра, процедурний кабінет), бібліотека, стадіон, майстерні (швейні, декоративно-прикладного мистецтва), музична студія, складські приміщення, методичний кабінет, кабінет директора, кабінет логопеда, кабінет психолога, бухгалтерія, кабінет соціальної служби, приміщення для клубу „Барс”. 5.2. Наявність установ культури, спорту і дозвілля: будинок культури. 5.3. Характеристика житлової фундації: переважання приватного сектора. 6. Інші особливості і важливі характеристики установи: підсобне господарство, заміська база відпочинку. Аналіз соціального паспорта установи показав, що на навчання впливає особливе розташування інтернату, він значно віддаленій від наукових і культурно-дозвіллєвих установ краєвого центру, спостерігається переважання приватного житлового сектора з невисоким рівнем культури побуту і житлово-комунальних умов, а також низьким освітнім і внаслідок цього соціальним статусом населення, високою криміногенною обстановкою та ін., що обумовлює в цілому недостатній рівень педагогізації середовища, що безпосередньо впливає на вихованців дитячого будинку. Крім того, діагностична робота проводилася з вихованцями і педагогічним колективом інтернату. У ході дослідження ціннісних орієнтацій серед вихованців дитячого будинку (методика МІЦО М. Рокича [18]) були отримані наступні результати. У дослідженні брали участь 56 вихованців інтернату. Респонденти визначали значущість (ранг) кожною з 18 запропонованих термінальних і інструментальних цінностей. За результатами дослідження сутнісне ядро складають цінності „здоров’я” (1-й ранг), „любов” (2-й ранг), „наявність гарних і вірних друзів” (3-й ранг), „щасливе сімейне життя” (4-й ранг), „матеріально забезпечене життя” (5-й ранг). Орієнтація вихованців на здоров’я, на наш погляд, пов’язано з розумінням важливості психічного і фізичного стану організму, це цінність пасивна. Вибір цінності „любов” є обумовленою їх положенням соціальної сироти, прагненням до тепла, турботи, віковими особливостями, емоційно-плотським сприйняттям миру. Постановка на третє місце такої цінності як „наявність гарних і вірних друзів” свідчить про мотивацію їх до взаємодії і обумовлена віковими особливостями. Віднесення на четверте місце цінності „щасливе сімейне життя” говорить про бажання стабільності особистого благополуччя, тепла, любові. Вибір цінності „матеріально забезпечене життя” обумовлено нинішньою фінансово-економічною ситуацією в нашому суспільстві, соціальним положенням дітей, що виховуються зовні сім’ї, потребою дитини мати те, що власне належать саме їй речі, предмети, бажання розпоряджатися своїми речами, часом, простором. За матеріалами дослідження вихованці відсунули до числа незначних термінальних цінностей „рівність” (15-й ранг), „творчість” (16-й ранг), „цікава робота” (17-й ранг), „краса” (18-й ранг). Аналіз результатів дозволяє припустити, що їх успішність в житті не визначається рівністю, творчістю, роботою, тобто цінностями, які допомагають людині успішно пристосовуватися в сучасних умовах. Високий ранг серед інструментальних цінностей зайняли цінності „акуратність” (1-й ранг), „вихованість” (2-й ранг), „незалежність” (3-й ранг), „відповідальність” (4-й ранг), „освіченість” (5-й ранг). Вихованість, освіченість, акуратність вони розглядають як зовнішні атрибути, а не внутрішні компоненти особистості. Орієнтація на вказані цінності свідчить про духовно-етичну спрямованість поведінки вихованців. Ухвалення їх вихованцями як засіб, доцільні для досягнення кінцевої мети своєї життєдіяльності, позитивно характеризує стан освітньо-виховного процесу в дитячому будинку. Задоволеність дітей життям в дитячому будинку визначалася по методиці, розробленій А. Андрєєвим [9]. У ході дослідження вихованці відзначили позитивний соціально-педагогічний мікроклімат інтернату, добру, чуйну увагу вихователів і адміністрації установи (табл. 2.1). Таблиця 2.1 |
| РОБОТА З ДОШКІЛЬНИКАМИ, ЩО МАЮТЬ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ,... В статті піднімається проблема освіти дітей дошкільного віку, що мають особливості психофізичного розвитку; акцентується увага на... |
ДОПОМОГА ДІТЯМ З ДОСВІДОМ ДЕПРИВАЦІЇ: СТИМУЛЮВАННЯ ІНТЕЛЕКТУ Дитина потрапляє до прийомної сім’ї, як правило, з дитячого будинку чи інтернату, і найбільшою проблемою тут може виявитися значний... |
| Всеукраїнський тиждень дитячого читання В умовах розвитку інформаційних технологій вона набуває особливого значення та вимагає ефективного використання накопиченого документального... |
ДОВІДКА про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб Видана уповноваженому власнику (співвласнику,наймачу) житлового приміщення/будинку, членові житлово-будівельного кооперативу |
| ДОГОВІР про заставу будівлі, споруди, будинку (іпотека) У відповідності до Даного Договору ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЬ має право у випадку невиконання ЗАСТАВНИКОМ своїх зобов’язань за договором у... |
ДОГОВІР №000 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової... Статуту, (в подальшому іменується «Виконавець») з однієї сторони, та власник (наймач) квартири №000, в житловому будинку №21 по вул.... |
| Психологічна просвіта для батьків «Ідемо до дитячого садку» Якщо дитина погоджується ненадовго відпустити маму від себе, це одна з ознак того, що дитина зможе відвідувати дитячий садок. Щоб... |
Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» ... |
| Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» Зареєструвати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Свій Дім”, за адресою вул. С. Крушельницької, 57, яке діє згідно... |
Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» Зареєструвати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Господар +”, за адресою вул. Новий Світ,19 кв. 7, яке діє згідно... |