|
|
Скачати 83.16 Kb.
|
|
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ Практичний психолог Амвросіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Кравченко Світлана Вікторівна Питання, розглянуте в цій статті, є одним з актуальних в психології та педагогіці сьогодні. Це питання розвитку людських ресурсів, природний талант. І найголовнішим є питання про те, як ці здібності впливають на особистість в цілому, на її соціальне становище. У сучасному світі, де робиться ставка на інтелект, інформацію та високі технології, роль обдарованої людини в забезпеченні соціального прогресу має першорядне значення. Людські здібності є найбільшим даром природи. Цим даром нагороджена кожна людина. Але різниця в тому, що свої дари природа поділили неоднаково: хтось отримав більше, а хтось менше. Здібності молодого покоління потребують всебічного розвитку та повної реалізації, бо талановиті молоді люди – головний ресурс процвітання нації. В Амвросіївській ЗОШ І-ІІІ ступенів Амвросіївської районної ради Донецької області практичним психологом у рамках програми «Обдаровані діти» досліджувались соціально-психологічні особливості обдарованих дітей. Ця робота проводилася з метою поглиблення знань про поняття обдарованості, а також розширення уявлень про якісну своєрідність особистості обдарованих дітей. Знання соціально-психологічних особливостей таких дітей дозволить в повній мірі розвивати здібності учнів та своєчасно оказувати психологічну допомогу у разі потреби. Вибірку дослідження склали 36 учнів 7 – 10 класів від 13 до 16 років. Із них 24 учня – це діти, які занесені до «Шкільного банку обдарованих дітей»: 12 учнів – за категорією художньо-естетична обдарованість» (Група № 1), 12 детей – «Психомоторна обдарованість» (Група № 2). Група №3 формувалась з детей, що не виявили себе за даними здібностями, методом «випадкових чисел». До групи № 1 увійшли художньо-естетично обдаровані діти, які навчаються в музичній школі, пишуть самі музику, співають, займаються бальними танцями, успішно виступають в різних конкурсах, фестивалях, в тому числі, у всеукраїнських та міжнародних. До психомоторно обдарованих (група № 2) віднесені учні, які серйозно займаються спортом, відвідують секції в ДЮСШ, є КМС, беруть участь в багатьох змаганнях різного рівня. Види обдарованості виділені, спираючись на концепцію авторів «Робочої концепції обдарованості » (Богоявленської Д.Б., Шадрикова В.Д., Бабаєвої Ю.Д., Брушлинської та ін.), де виділяються види обдарованості на основі традиційних п’яти видів діяльності. Аналіз наукових досліджень показав, що класифікація видів обдарованості залишається проблемою в теорії природного таланту. Дослідники зазначають, що будь-яка класифікація обдарованості є умовною. Емпіричні дослідження дали можливість сформулювати такі висновки: 1. Темперамент обдарованих вивчався за «Особистісним опитувальником Айзенка» (ЕРI). Серед художньо-естетично та психомоторно обдарованих більше всього холериків і сангвініків, які мають сильну та мобільну нервову систему. Це проявляється в можливості швидкої адаптації до нових умов, швидко сходитися з людьми, в товариськості, потребі нових вражень. Такі діти мають різкість і швидкість рухів, імпульсивність, яскраву емоційність, ініціативність та енергійність. Спостереження за дітьми лише підтверджують наявність цих якостей у обдарованих дітей. 2. «Методика вивчення самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейна» (в модифікації А. М. Прихожан) показала, що більшість художньо-естетично обдарованих детей мають завищену і високу, а спортсмени – реалістичну самооцінку. Перевищена самооцінка естетично обдарованих дітей може говорити про їх невміння правильно оцінювати свою працездатність і порівнювати себе з іншими; вказує на нечутливість до зауважень і оцінок. Надзвичайно високі особисті стандарти, які формуються під впливом оточуючих, захоплення і похвала також можуть бути факторами, що впливають на формування надмірної самооцінки дітей з такою обдарованістю. Спортсмени переважаючою більшістю мають реалістичну самооцінку. Вся діяльність спортсмена направлена на формування своїх власних, як фізичних, так і психічних якостей. Адекватна і висока, більш-менш стійка самооцінка найбільш сприятлива для успішних результатів у спорті, кращої адаптованості та надійності спортсмена. Самооцінки є адекватною, якщо вона відповідає реальним успіхам спортсмена. Якщо спортсмен має завищену оцінку власної гідності і ставить перед собою занадто високу, що не відповідає реальним можливостям, мету, він неминуче стикається з провалами, невдачами. Спортсмен з низькою самооцінкою ставить для себе дуже легкі, тільки досяжні цілі і тим самим заважає своєму розвитку. Самооцінка віддзеркалюється як в професійному житті людини, так і в процесі формування особистості. Загалом, обдарованим дітям, як показали дослідження, не характерні низька самооцінка, недооцінювання себе. 3. «Методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності Д. Рассела и М. Фергюсона» виявила, що для дітей видів обдарованостей, які вивчались, характерний низький рівень самотності. Середнє значення рівня самотності детей від 13,4 до 16,8 балів. В бесідах підтвердилося, що діти не мають почуття самотності, пояснюючи це тим, комунікації в їхньому житті так багато, що можливість бути на самоті вони сприймають, як відпочинок. А поняття самотності, знаходячись серед людей, учням не зрозуміло. 4. Дослідження за методикою Басса-Даркі («Опитувальник рівня агресії») показали, що в середньому загальна агресія обдарованих дітей відрізняється незначно, і в групі творчих дітей складає 54,4% (норма), а групі спортсменів – 59,2 % і в групі необдарованих – 56,3% (завищений). Але більшість спортсменів (78,3%) мають високий рівень фізичної агресії, ніж діти з художньо-естетичною обдарованістю та дітей, що не мають обдарованостей. Спортсмени мають також високий рівень підозрілості, в порівнянні с художньо-естетично обдарованими. Це говорить про те, що діти-спортсмени ведуть себе більш насторожено з іншими людьми, бо, можливо, сприймають їх суперниками. Високий рівень фізичної агресії в групі психомоторної обдарованості можна пояснити тим, що за своєю суттю спорт є агресивним, бо спортсмени на змаганнях прагнуть підірвати бажання інших до перемоги. Змагання – це регульована правилами агресивна поведінка; це агресивність, що виражається в соціально-безпечній формі. Часто поняття «агресивність» заміняють поняттям «спортивна злість». Заняття спортом мають формуючий вплив на особистість спортсмена; особливо важливе значення такого впливу в підлітковому віці. При цьому необхідно відмітити, що агресія в спорті є раціональною формою протистояння супернику, мобілізації функціональних можливостей спортсмена на досягнення конкретного результату. Спорт дозволяє виражати агресивні почуття, не спричиняючи великої шкоди іншим людям, формуючи конструктивні форми агресивної поведінки спортсменів. Специфіка видів спорту також накладає свої відтиск на агресивність поведінки. Завищену фізичну агресивність в групах творчо обдарованих і дітей, що не мають даних, можна пояснити тим, що підлітки нерідко схильні до проявів сили. За їх думкою, готовність до фізичних дій, з’ясування відносин на кулаках є ознакою хоробрості, рішучості, мужності. Багато з них вважають, что за допомогою сили можна доказати свою правоту. Така установка формується під впливом неправильного виховання, відсутності дисципліни чи великої вибагливості в сім'ї та школі. Підлітки переконані, що свої конфлікти з однолітками вони повинні вирішувати самостійно, без допомоги дорослих. 5. Методика «Соціометрія» Дж. Морено дала можливість визначити, що для дітей даних видів обдарованостей характерний позитивний соціометричний статус. Серед дітей художньо-естетичної обдарованості 42% мають статус «переважаючі», а 33,3% - «зірки». У психомоторно обдарованих: 50% детей зі статусом «переважаючі» и 16,7% - «зірки». За думкою Лейтеса Н. С., якщо серед учнів є обдарована дитина, то вона стає або лідером або ізгоєм (не такий, як усі). Учнів, які виділяються на загальному фоні успіхами чи здібностями, тобто суб’єктивно сприймаються оточуючими як обдаровані, часто називають лідерами. Проблема взаємовпливу обдарованості і соціометричного статусу задіяна в практичних дослідженнях, в першу чергу, інтернатів для особливо обдарованих учнів і профільних спецшкіл, тому що саме ці установи призначені для розвитку об'єктивно обдарованих дітей та підлітків. Менше робіт з цієї проблематики виконано на матеріалах загальноосвітніх шкіл. Однак, як нам здається, саме ця ступінь спеціалізації учбової установи, головним чином визначає статус обдарованого учня в середі однокласників. Причому, частіше всього це пов’язано зі значимістю для всіх тієї діяльності, в рамках якої учень вважається обдарованим. В.О. Синицька стверджує, що на взаємовідносини впливає «не сама успішність учня, а особисті якості підлітка». 6. «Культурно-свободний тест на інтелект Р. Кеттела (CFIT)» показав: художньо-естетично обдаровані діти мають більш високий інтелект, ніж психомоторно обдаровані і діти, в яких обдарованості не виявлені. В групі творчо обдарованих 50% детей мають високий інтелект і 25% - середній. Серед психомоторно обдарованих високий інтелект показали лише 16,7% і середній – 25% дітей. Переважання в групі художньо-естетично обдарованих дітей з розвинутим інтелектом (високим і середнім) можна пояснити тим, що для реалізації особистості в творчості необхідно особливе сполучення логічного і творчого мислення. Вивчення музичної діяльності, проведеної Б.М.Тепловим, показувало, що для успішних занять нею важливе значення мають не тільки специфічні музичні данні, сенсорні та емоційні, але й такі, які потрібні як для музики, так і для багатьох інших видів діяльності, наприклад, особливості уваги, уяви, вольових особливостей. 7. За методикою «Визначення направленості особистості Б. Басса», у детей с психомоторною обдарованістю переважає направленість «на діло», а у художньо-естетично обдарованих переважає направленість особистості «на себе». Всі діти, що досліджувались, мають значні показники направленості «на спілкування». Це пояснюється тим, що підлітки мають велику потребу в тісних і емоційних відносинах з людьми. Вони часто залежні від групи, прагнуть при будь яких умовах підтримувати відносини. В спілкуванні формуються правила, цілі, засоби, мотиви поведінки, освоюються його норми, оцінюються поступки, складаються ієрархія цінностей і шкала соціалізації людини. В спілкуванні діти пізнають и переживають свою значимість. Відносини з товаришами знаходяться в центрі життя підлітка, визначаючи всі інші сторони його поведінки і діяльності. Для підлітка характерні бажання спілкуватися і співпрацювати, бажання мати близьких друзів, бути прийнятим однолітками завдяки індивідуальним якостям. Метою нашого дослідження було визначити соціально-психологічні особливості художньо-естетично обдарованих і дітей з психомоторною обдарованістю. Вони відрізняються соціальними (соціометричним статусом, рівнем самотності) и психологічними якостями (рівнем агресії, самооцінкою, темпераментом, рівнем інтелекту, направленістю особистості). Дійсно, наші дослідження показали, що художньо-естетично обдаровані діти та діти з психомоторною обдарованістю відрізняються психологічними особливостями, тобто мають різний рівень інтелекту, самооцінки, агресії, різну направленість особистості. Але досліджувані, незалежно від виду обдарованості, мають східні соціальні особливості (мають позитивний соціометричний статус и низький рівень самотності). Таким чином, данні дослідження трохи розширюють представлення про особливості обдарованих, що мають художньо-естетичні та психомоторні здібності, які навчаються у загальноосвітніх школах. Знання соціально-психологічних особливостей дітей цих видів обдарованостей дозволить розвивати здібності учнів та своєчасно оказувати психологічну допомогу в разі необхідності. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
|
|
Опитувальник для вихователів Виявлення обдарованих дітей Нижче наведені рейтингові шкали, які можна використовувати для збору інформації про обдарованих дітей і для організації розвивальної... |
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ТРЬОХ РОКІВ... Розвиток дитини в перинатальний період. Дородові матриці. Пологи. Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої дитини. Рефлекси,... |
|
Конкурс програм профільного навчання з біології Курс «Літня школа для обдарованих дітей» Курс «Літня школа для обдарованих дітей» для учнів 10 класу профільного рівня навчання |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками... Тема 11. Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах |
|
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками... Тема Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з професійно-психологічної підготовки... Тактико-психологічні особливості дій працівників ДПО при виконанні службових завдань. Психологічні особливості взаємодії особового... |
|
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з професійно-психологічної підготовки... Тактико-психологічні особливості дій працівників ДПО при виконанні службових завдань. Психологічні особливості взаємодії особового... |
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУВ... НДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУВ ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ |
|
ДИСКУРСИВНІ АСПЕКТИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ У даній статті автором порушується проблема створення під час навчально-виховного процесу психолого-педагогічних умов для самореалізації... |
Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкту управління Внутрішній психологічний клімат формується сукупністю обставин, у межах яких відбувається діяльність людей. Ці обставини породжують... |