|
|
Скачати 93.45 Kb.
|
|
ДИСКУРСИВНІ АСПЕКТИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ Волкова Валентина Борисівна Маріупоьський державний університет м. Маріуполь [email protected] У даній статті автором порушується проблема створення під час навчально-виховного процесу психолого-педагогічних умов для самореалізації обдарованих дітей, а також розкривається специфіка роботи з обдарованими учнями. The article deals with the problem of creation of psychological-pedagogical conditions for self-realization of gifted students and the work with this type of students during the pedagogical process. Ключові слова: здібності, обдарованість, інтелектуальна обдарованість, самореалізація. Keywords: capabilities, gift, intellectual gif, self-realization. Актуальність: Одним із основних завдань системи національної освіти суверенної України є формування творчо активної, всебічно розвинутої особистості. Суспільство потребує нестандартного вирішення завдань, що під силу людині, мислення і поведінка якої відрізняються від стереотипних вчинків, крім того, компонентом такої діяльності є її успішність, досягнення певних позитивних результатів. Перелічені вище характеристики є невід’ємними рисами обдарованої особистості, чий індивідуальний і творчий потенціал вимагає постійної уваги з боку батьків, педагогів, їх дбайливого, вдумливого відношення на різних вікових етапах. Якщо простежити за ситуацією у світі, пов'язаною із соціально-економічним розвитком різних країн, стане очевидним, що найбільших успіхів досягають ті держави, які мають висококваліфіковані кадри працівників, тобто йдеться про інтелектуальний, творчий потенціал кожної країни. Саме тому для розвитку інтелектуального потенціалу нації, який є показником духовного і матеріального розвитку країни, дедалі актуальнішою стає проблема визначення, навчання і розвитку обдарованих дітей. Постановка проблеми: Аналіз теоретико-практичних засад організації та здійснення навчання обдарованих дітей виявив існування протиріччя між спрямуванням освіти на врахування інтересів і потреб окремого учня й суспільства в цілому, забезпечення максимального розвитку здібностей вихованця незалежно від статі, національності, віросповідання, соціально-економічного й суспільного статусу його сім’ї, з одного боку, а, з іншого - частковою реалізованістю окреслених підходів у закладах освіти, явним спрямуванням відповідного дидактичного впливу, у переважній більшості випадків, на конкретного учня, стосовно якого в педагогічних колах використовується термін „обдарована дитина”. У цьому контексті В. Безпалько зазначає, що сучасному вчителеві, зашореному обов’язковою програмою, не до здібностей та інтересів кожного окремого учня, будь вони навіть настільки явно виражені, як і в А. Ейнштейна. Отже, зростаюча актуальність проблеми, її теоретична та практична значущість і недостатній рівень дидактичного опрацювання спричинили необхідність проектування моделі організації навчання дітей з огляду на психологічну сутність поняття „обдарованість”. Метою даної статті є дослідження психолого-педагогічних умов самореалізації обдарованих учнів, а також специфіки роботи з такими дітьми. Виклад матеріалу: Питаннями визначення поняття обдарованість присвячена низка робіт вітчизняних та зарубіжних психологів і педагогів. Відомі визначні дослідження у галузі психології обдарованості Д. Гілфорда, П. Торренса, Ф Баррона, К.Тейлора. На основі ідей психологів Д. Керрола і Б. Блума їх послідовниками була розроблена методика навчання обдарованих дітей. Вивченням феномену обдарованості займались ряд вітчизняних дослідників: О. Матюшкін, Ю. Гільбух, В. Моляко, О.Рибалка, О. Балл, І. Бех, Б. Теплов, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Костюк. Розкриваючи суть терміна обдарованість, вкажемо на те, що обдарованість – це системна якість особистості, яка розвивається упродовж життя, і розглядається в аспекті своєрідного поєднання здібностей, а від розвитку останніх залежить можливість досягнення успіху в тому чи іншому виді діяльності. Здібності ж (за С. Рубінштейном) – це внутрішні умови розвитку людини, які, як і інші внутрішні умови, формуються під впливом зовнішніх – в процесі взаємодії людини з зовнішнім світом. Розвиток здібностей здійснюється по спіралі: реалізація можливостей одного рівня, розкриває нові можливості для подальшого розвитку іншого рівня. Обдарованість людини визначається діапазоном нових можливостей [2, с. 34]. У науковій літературі описується безліч видів обдарованості, але в даній статті ми зупинимося на обдарованості інтелектуальній. Інтелектуальна обдарованість визначається як вид обдарованості, який забезпечує швидке оволодіння основними поняттями, запам’ятовування та зберігання інформації, а також високо розвинуті здібності переробки інформації, дає змогу досягти успіхів у багатьох галузях знань, відзначається гострота мислення, здатність практичного застосування знань, високий розвиток пізнавальних мотивів. У контексті визначення сучасних підходів до здійснення процесу навчання особливої актуальності набувають такі положення, як: розвиток людини є розвитком її здібностей, оскільки на відміну від задатків, що є анатомо-фізіологічними особливостями організму, здібності не є вродженими можливостями, це, перш за все, результат розвитку індивіда (С. Рубінштейн); формування динамічних індивідуалізованих структур здібностей спричиняється їх високою пластичністю й компенсаторними можливостями (І. Дубровина) та перехід від діагностики та відбору обдарованих до діагностики розвитку (Л. Виготський). Варто наголосити й на поглядах А. Петровського, який, порівнюючи розвиток здібностей з розвитком зернини, вказує на те, що, подібно до того, як посаджене у ґрунт зерно є лише можливістю по відношенню до колосу, який виросте за сприятливих для проростання зернини й розвитку рослини умов, здібності – це лише можливості для набуття знань та умінь. Лише в результаті наполегливої праці ці можливості стають дійсністю [3, с. 23-27]. Відповідно, здібності, що проявляються у дітей, найчастіше стосуються навчання або тих видів діяльності, якими вони займаються в позаурочний час (малювання, музика, технічне конструювання тощо). У цьому контексті слід додати, що у процесі розвитку особистості формуються загальні (у різних фахових джерелах паралельно використовуються терміни „розумові” або „інтелектуальні”) здібності, які мають прояв у багатьох видах діяльності, у тому числі й в навчанні, та спричинюють відносну легкість і продуктивність у їх здійсненні, зокрема, в оволодінні знаннями та уміннями, а також спеціальні – це здібності до того чи іншого виду діяльності (наприклад, діяльності пов’язаної з музикою, мовою чи математикою). Сукупність необхідних умов для виявлення та розвитку здібностей можна викласти в такому контексті: здійснення конкретної практичної або теоретичної діяльності (Б. Теплов); виникнення емоційних (радість творчості, відчуття задоволення від напруженої роботи, емоційна насолода процесом тощо) і вольових (цілеспрямованість, ініціативність, наполегливість тощо) процесів, розвиток активності й саморегулювання особистості (В. Крутецький); підвищена мотивація й спричинена нею напружена активність (Ю. Гиппенрейтер); сформована стійка й сильна потреба в постійних заняттях і практична реалізація цієї потреби (Н. Лейтес); систематична праця, постійні вправи у певних видах діяльності, ускладнення завдань, і наполегливість у досягненні все вагоміших цілей (Б. Баєв) [3, с. 29-31]. Однією з найважливіших умов розвитку обдарованості учнів, особливо інтелектуальної, є активність у навчальній діяльності та формування пізнавального інтересу. В якості способів активізації навчання вчені виділяють проблемність викладання, взаємонавчання, дослідження, індивідуалізацію і самостійне навчання, механізм контролю і саморегуляції, створення умов для нових і більш високих форм мотивації, (наприклад, прагнення до самоактуалізації або мотив росту за А. Маслоу) озброєння учнів більш ефективними засобами для реалізації установок на активне оволодіння новими видами діяльності, знаннями і уміннями, інтенсифікацію розумової роботи учнів за рахунок більш раціонального використання часу, відведеного на заняття, інтенсифікацію спілкування учня з учителем і учнів між собою [1, с. 43-47]. Під впливом активізації навчання з’являються такі його компоненти як активний пошук, гіпотеза, дослідницький підхід, готовність до розв’язування задач. Нестандартні дослідницькі завдання, які вчитель включає у структуру роботи учень сприймає як виклик власному інтелекту, з’являється елемент „змагання з собою”. Найяскравішими рисами творчої особистості є стійка, підвищена потреба в самоактуалізації, виявленні себе, самоствердженні, наявність особистої думки, інтелектуальна незалежність, зневажливе ставлення до стереотипів, авторитетів; потреба чинити опір шаблону, нав'язаному стилю діяльності, висока самооцінка, потреба мати свій „Я-образ”, широта інтересів, оригінальність мислення тощо. Усі ці риси при сприятливих психолого-педагогічних умовах допомагають учню самореалізуватися, тобто максимально ефективно використати свої здібності та нахили. Найбільший внесок у вивчення проблеми самореалізації особистості зробили засновники гуманістичної психології - американські вчені А. Маслоу та К. Роджерс. А. Маслоу побудував модель людини, що самоактуалізує, на основі психіки душевно здорових, сильних, талановитих особистостей, які визначалися постійними видатними досягненнями в обраній сфері. На основі концепцій особистісного росту та самореалізації (А. Маслоу, К. Роджерса, В Сухомлинського, М Амосова, О. Любіщева) особистісний ріст трактується як звільнення себе і знаходження життєвого шляху, самореалізація і розвиток усіх основних особистісних характеристик. Вони стверджують, що взаємодія особистості з власним внутрішнім світом (інтроперсональність) є не менш значимою, ніж взаємодія зі світом зовнішнім (інтерперсональність). Розвиток індивідуальних здібностей та обдарованості учнів, забезпечення умов їхньої самореалізації є одним із завдань управлінців сфери освіти, яке потребує від них розробки конкретних практичних заходів. На шкільному рівні вчителі та класний керівник повинні:
Важливою умовою роботи з обдарованими дітьми є дотримання вчителем принципів педагогічної творчості, реалізація яких сприяє творчому розвитку особистості та її самореалізації: Створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу обдарованих учнів – основний обов’язок адміністрації школи, який реалізується через низку заходів:
Висновок: Отже, підсумовуючи вищесказане, можна зазначити, що здібності і навіть обдарованість не гарантують учням стовідсоткову самореалізацію особистості в умовах навчально-виховного процесу. Лише комплексний підхід до розв’язання чисельних проблем, які супроводжують розвиток обдарованої особистості та постійне створення відповідних психолого-педагогічних умов забезпечать ефективну реалізацію її потенційних можливостей. ЛІТЕРАТУРА
|
|
Системне дослідження статусу учнів 3(7)-А, 3(7)-Б класів за сукупністю... Системне дослідження статусу учнів 3(7)-А, 3(7)-Б класів за сукупністю психолого-педагогічних вимог(підсумкова робота творчої групи... |
Модель і структура роботи над науково-методичною проблемою ... |
|
Психолого-педагогічні аспекти формування громадянського самовизначення... Сахневич Ірина Дем’янівна, навчально-методичний кабінет професійно-технічної освіти у Житомирській області |
Мультимедійний супровід заняття. Листи А4, ручки, стікери, роздатковий... Психолого-педагогічні аспекти взаємодії вчителя й учнів у спільній пошуково-пізнавальній діяльності в умовах особистісно-орієнтованого... |
|
Методичні рекомендації з питань організації навчально-виховного процесу... Оном України «Про позашкільну освіту», є створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку вихованців,... |
«Психолого-педагогічні умови створення безпечного середовища для... Під час роботи конференції відбувся перегляд документального фільму В. Шатіна «Діти Світла» та прозвучали такі виступи |
|
ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ДПА ТА ЗНО Національна доктрина розвитку освіти України ХХІ столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов... |
Методичні рекомендації з питань організації навчально-виховного процесу... Законом України «Про позашкільну освіту», є створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку вихованців,... |
|
Про відділ педагогічних технологій неперервної професійної освіти АПН України звітувався на Президії АПН України про результати комплексного дослідження „Психолого-педагогічні основи особистісного... |
Від цілей установки вибраного виду читання (вголос або про себе, повне або вибіркове) Психолого-педагогічні аспекти формування навички швидкого читання молодших школярів |