ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками 4 -го караулу ДПЧ-21 Тема Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах


Скачати 108.56 Kb.
Назва ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками 4 -го караулу ДПЧ-21 Тема Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах
Дата 14.05.2013
Розмір 108.56 Kb.
Тип План-конспект
bibl.com.ua > Психологія > План-конспект
«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Начальник ДПЧ-21

ВОНПР на закритих об’єктах

підполковник вн. служби

О.В.Мартинов

“_____” _____________ 2005 р.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття з психологічної підготовки

з працівниками 4 -го караулу ДПЧ-21


Тема 3.9. Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах.
Навчальна мета: ознайомити працівників з основними причинами травматизму і загибелі людей на пожежах

Час: 1 година




Місце проведення: учбовий клас ДПЧ-21



Навчально-методичне забезпечення: план-конспект
Література:

1. Годфруа Ж. Что такое психология? – М., 1992.

2. Введение в психологию / Под ред. А.В.Петровского. – М., 1996.

3. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогіка. – СПб., 2000.

4. Психологія / За ред. Ю.Л.Трофімова. – К., 1999.


Порядок проведення заняття :


  1. Організаційний момент - 5 хв. :

  • перевірка присутніх ;

  • оголошення теми і мети заняття, питання, які вивчатимуся.



2. Контроль знань - 5 хв. :

  • перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.



3.Викладення матеріалу теми - 25 хв.
Питання, які вивчатимуся :
3.1. Зміст понять безпека праці, психологія безпеки.

3.2. Виробничий травматизм.

3.3. Основні режими діяльності.

3.4. Основні причини нещасних випадків.

3.5. Основні травмуючи фактори.

3.6. Праця пожежних – підвищений ризик.


Питання та їх короткий зміст


Методичні

вказівки

Зміст понять: безпека праці, психологія безпеки. Світовий і віт­чизняний досвід травматизму в побуті та на виробництві. Порів­няльний аналіз причин травматизму і загибелі на пожежах (за ос­танні роки в різних країнах). Психологічні аспекти травматизму. Фактори, що підвищують вплив небезпеки.

Виробничий травматизм називають хворобою ХХ століття. За даними Світової організації охорони здоров'я, смертність від нещасних випадків у наш час посідає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань, причому ця хвороба вражає найчастіше молодих, працездатних людей. Щоб вилікувати від неї суспільство, слід іти шляхом профі­лактики. Профілактика виробничого травматизму - єдиний ефективний метод боротьби з ним. У ролі лікаря в процесі профілактики може виступати така галузь людських знань, як охорона праці.

Безпека праці - це стан умов праці, за яким виключається вплив шкідливих та небезпечних виробничих факторів на працюючих. Вироб­ничий травматизм - сукупність виробничих травм. Причини нещасних випадків можна поділити на дві групи: технічні (пов'язані з від­мовою технічних засобів) та організаційні (пов'язані з людським фактором). Основним методом охорони праці ї застосування техніки безпеки. Техніка безпеки повинна вирішити такі завдання: створен­ня техніки, в роботі з якою виключається небезпека для людини; розробка спеціальних засобів захисту; організація умов для без­печної роботи та навчання людей.

Техніка безпеки спрямовує свою увагу на матеріальний фактор праці, однак, за даними міжнародної статистики, винуватцем нещасних випадків є людина, а не техніка. Різні дослідники вказують, що вина людини може бути констатована в 60-90% нещасних випадків. На думку дослідника в галузі психології безпеки М.А. Котика [30], цьому сприяють як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Перша причина криється в еволюційному розвитку людини і техніки. З роз­витком техніки небезпека зростає швидше, ніж удосконалюються пси­хофізіологічні особливості людини. Друга причина - в тому, що зростає ціна помилки. Іноді людина не здатна передбачити можли­вості наслідків своїх дій. Третьою причиною ї адаптація людини до небезпеки. Користуючись технікою, людина забуває про небезпеку. Сучасні тенденції технічного прогресу дають змогу спрогнозувати можливість зниження травматизму за рахунок удосконалення техніки, але не менші надії покладаються на розвиток такої галузі психоло­гії, як психологія безпеки.

Початком психологічного вивчення травматизму були дослідження в 1910 р. в місті Нью-Йорк. Продовжували цю роботу англійські дос­лідники в 1919 році. Найбільш широке розповсюдження одержала теорія психологічної схильності до нещасних випадків К. Марбе, який стверджував, що вірогідність отримання людиною травми може бути обчислена за допомогою статистичних методів на основі числа попередніх нещасних випадків. К. Марбе підкреслював, що попередні нещасні випадки не ї причиною наступних. Причиною тих й інших ї загальна схильність людини до нещасних випадків, яка містить пси­хологічні та фізичні властивості. Більшу частину таких властивос­тей К. Марбе пов'язував зі здатністю переключатися, тобто швидко змінювати установку та пристосовуватися в ситуації, яка виникає раптово. У міру накопичування нових експериментальних даних поряд з поняттям схильність стали використовуватися поняття підвладність та захищеність. К.М. Гуревич запропонував поділити всі професії на дві великі групи: відносні (верстатник, маляр та ін.) та абсолютні (льотчик, підводник,

пожежник та ін.). В абсолютних професіях надійно та безпечно мо­жуть працювати далеко не всі, для цього необхідна відповідна про­фесійна придатність. М.А. Котик вважає, що якості нервової систе­ми працюючого відбиваються на процесі праці залежно від режиму їх функціонування.

Він виділяв три основних режими діяльності: мінімальний, опти­мальний та екстремальний. Практика свідчить, що в екстремальному режимі помилки виникають частіше, вони зумовлені недостатніми можливостями людини (або високою емоційною напруженістю). У цен­трі уваги дослідників психологічних факторів виробничого травма­тизму опинилась особистість (емоційна врівноваженість та неврів­новаженість, розподілення та концентрація уваги, витримка та тер­піння, схильність до ризику, якості характеру: агресивність, са­мовпевненість, недостатня чутливість до інших, тривожність, слаб­ка дисциплінованість); стать людини (так, надійність жінок під час діяльності в екстремальних обставинах знижується, вони швидше втомлюються, гостріше реагують на небез­печні ситуації); стаж роботи та вік людини (так, перший пік трав­матизму припадає на вік до 25 років, а другий пік нещасних випад­ків припадає на час п'ятирічного стажу професіональної діяльнос­ті); психічні стани (серед таких станів можна виділити втому, стрес та ін.).

Особи, які поступають на службу до пожежної охорони, можуть бу­ти допущені до несення служби і роботи на пожежі тільки після проходження курсу навчання, складання заліків за правилами техні­ки безпеки. Відповідальність за додержання правил техніки безпеки покладається на керівників підрозділів. Обставини, при яких осо­бовий склад може отримати травми: при гасінні пожеж та ліквідації аварій; під час виконання службових обов'язків; на вченнях, зма­ганнях із ППС; при виконанні господарських робіт; у ДТП. Основні травмуючи фактори:

1) обвали будівельних конструкцій, падіння предметів та мате­ріалів з висоти;

2) падіння людей з висоти;

3) ураження електрострумом;

4) дія екстремальних температур;

5) вибухи технологічних установок, балонів з вибухонебезпечними речовинами, спалахи газоповітряних сумішей;

6) дія отруйних речовин; утоплення та ін.

Проблема забезпечення безпеки людей на пожежах ї дуже гострою, і для її успішного розв'язання необхідне знання небезпечних факторів, які виникають в умовах пожежі. Екстремальні умови і важка праця пожежників призводить до розвитку в них станів психічної дезадаптації, виникнення психосоматичних та інших професійно зумовлених захворювань. Так, ряд зарубіжних дослідників вважають, що умови діяльності пожежників викликають соматичні та нервово-психічні захворювання, а також спричиняють зростання рівня травматизму і смертності. За даними досліджень Д. Деррі та Р. Бернарда в США смертність від серцево-судинних захворювань серед пожежників вища, ніж серед поліцейських, ван­тажників порту, сталеварів і ковалів. У віці 55-64 роки вона вдвічі вища, ніж в середньому в цьому віці по країні. У 1977 році в США число нещас­них випадків і загибелі серед пожежників було на більш високому рівні порівняно з іншими оперативними службами. При цьому відмічаються, що показники травматизму в пожежників ще більш високі. Основними причинами травм слід вважати (1998 р.): зіткнення з різними пред­метами (35,4%); вплив продуктів горіння (32,4%); стресові стани (11,3%); вплив хімічних речовин і випромінювання (3,2%); обвал будівельних споруд (2,3%). Найбільша кількість травм зареїстрова­на серед менш досвідчених осіб.

Працю пожежників можна віднести до числа занять підвищеного ризику, особливо для осіб старшої вікової групи, оскільки з віком понижується ортостатична стійкість організму. Деякі дослідники визначають підвищений ризик розвитку в пожежників серцево-судин­них і легеневих захворювань.

За даними Р. Бернарда (1979 р.), у них частіше спостерігаються паталогічні зміни ЕКГ, а також відмічається підвищена смертність від серцево-судинних захворювань. На думку дослідників, основна причина загибелі пожежників (до 44%) - стреси, які супровод­жуються крововиливами в мозок. Серед факторів, які сприяють ви­никненню ішемічної хвороби серця, ї фізичне і психічне перенапру­ження, паління цигарок, вдихання оксиду вуглецю. При цьому відзначається особливо нега­тивний вплив на стан здоров'я, періодичне насичення крові пожеж­ників оксидом вуглецю, який утворюється при горінні. Частий і тривалий вплив диму зумовлює хронічні захворювання дихальної сис­теми. У середньому кількість скарг на стан здоров'я зростає зі збільшенням стажу роботи, причому переважають невротичні реакції. Важливим показником, який впливає на стан здоров'я пожежників, ї вік. Так, наприклад, дослідження в США двох груп пожежників у ві­ці 30-39 років та понад 40 років показало, що в осіб 1-ої групи практично не було серцево-судинних захворювань, тоді як у 2-ої групі вони становили 27%. Пожежники 2-ої вікової групи підлягали більшому впливу й інших серйозних захворювань (які потребують лі­кування більше двох тижнів). На їх долю припадає 66% таких захво­рювань. Вік ї також причиною швидкого стомлення.

? Професійна діяльність пожежника відрізняється від більшості ви­дів праці насамперед тим, що вона здійснюється в екстремальних умовах, які висувають підвищені вимоги до психічних і професійних можливостей людини. Інтенсивність і тривалість впливу факторів си­туації пожежі дуже часто створюють небезпеку для здоров'я і життя людини, для її діяльності. Дослідник Л.Д. Столяренко визначає дві групи факторів, які поглиблюють схильність працівників небезпеч­них професій до нещасних випадків. [68] Перша група факторів. Функціональні зміни нервової системи або інших органів мають хво­робливий характер; вони хоча і не викликають повної недієздатності, але впливають на поведінку. Різні види органів відчуття (нап­риклад, часткова втрата зору, глухота і т. ін.). Порушення зв'яз­ку між сенсорними і моторними центрами вищих відділів нервової системи (коли людина не здатна з необхідною швидкістю та точністю реагувати на зовнішні впливи). Підтвердження небезпеки посилює дефекти, що виникають у координації рухів, що проявляються у нез­грабності людини (людина губиться, пропускає деякі рухи, з'яв­ляються зайві). Людей з невпевненими рухами, по можливості, не слід залучати до небезпечних та складних робіт. Особливості нер­вової системи, як правило слабкість так і інертність. (Слабка нервова система характеризується підвищеним сприйняттям, швидкою втомленістю, зниженням працездатності в напружених ситуаціях, підвищеною емоційністю, збудженістю, схильністю до розгубленості, страху.) Слабка нервова система зумовлює прояв темпераменту ме­ланхоліка. Інертна нервова система зумовлює низьку швидкість про­ходження психічних процесів. Людина у складних ситуаціях не встигає зорієнтуватися. Для професій, де існує висока вірогідність виникнення екстремальних ситуацій (диспетчери, водії, льотчики, пожежники тощо), люди зі слабкою нервовою системою можуть бути аварійно небезпечними. Алкоголь, наркотики негативно впливають на мислення, поведінку та інші сфери психічного життя людини. Виникає незадоволеність людини своєю роботою, знижується інтерес до неї. Друга група факторів. Недостатня професійна підготовленість (недосвідченість). Необережність виявляється в нераціональному використанні своєї уваги, несвідомий контроль за своїми трудовими діями - у відсутності автоматичних навичок, дисциплінованості, підтримання порядку на робочому місці.

Інформаційне перевантаження виявляється тоді, коли людина не мо­же правильно сприйняти необхідну інформацію і це призводить до помилки.

Функціональний стан людини - фізіологічні та психологічні процеси, активність органів і систем організму. Психічний стан, емоційний стан - зміна емоціонального стану призводить до загибелі (наприк­лад, льотчики при посадці на аеродромі в результаті зниження уваги за рахунок позитивних емоцій), емоційне збудження, емоційна напруже­ність, збуджена форма, гальмівна, дифузійна, стрес тощо. Основними при­чинами травматизму і загибелі людей на пожежах ї: порушення пра­вил безпеки праці пожежників; недостатня професійна і психологіч­на підготовна пожежників; небезпечні фактори пожежі; паніка, бло­кування шляхів евакуації; відсутність інформації про пожежу, яка відбувається, та ін. Посттравматичний синдром. З метою визначення станів, що можуть виникати в більш віддалені від травмуючих подій періоди, введене поняття PSTD. Вчені помітили, що в період масо­вого поширення стресового стану багато людей потребують допомоги. Велика проблема суспільства США 60-70 рр. - зростання числа вете­ранів В’єтнамської війни, що мали стресові порушення, - стала со­ціальним поштовхом для узагальнення багаторічних досліджень і практичного досвіду психологічної допомоги жертвам різного виду катастроф та аварій, насамперед воєнних. PSTD розвивається лише через деякий час після катастрофи, що людина пережила.

До того ж, за міжнародними даними, лише в 1% осіб, які опинилися на місці аварії, розвивається справжній PSTD. Але більшість учас­ників катастрофи переживають так званий травматичний стрес. Як і всі види стресів (за Г. Сельї), він ї адаптивною реакцією на травмуючи обставини (тобто нормальною реакцією на ненормальні події) та розвивається в три етапи. Якщо перші два етапи мобілізують людські резерви на подолання екстремальних обставин, то останній, третій, ї руйнівним (травмуючим). PSTD включений до найавтори­тетніших міжнародних класифікаторів психічних відхилень ­DSM-IIIR (або DSM-IV) та ICD(10). Чорнобильська трагедія сформувала великі осередки проживання травмованих людей навколо ЧАЕС. Дослідження психофі­зіологічного стану людей, що пережили Чорнобиль, проведені нашими вченими за стандартизованими методиками, дають змогу визначити в них симптоми PSTD. PSTD має три групи симптомів: нав'язливі образи трагедії, що сталася; уникнення багатьох речей, котрі асо­ціативно пов'язані з травмою; широкий діапазон симптомів, зумов­лених високим рівнем психофізіологічного збудження. Саме останні найбільш широко вивчалися й констатувалися в дослідженнях стану людей, що постраждали від Чорнобильської аварії.

Питання для самоконтролю

Що таке виробничий травматизм? Які галузі людських знань вивчають проблеми виробничого травматизму? Хто з дослідників психології вивчав проблеми травматизму? Хто з відомих світових учених розро­бив теорію психологічної схильності до нещасних випадків? Дайте характеристику цій теорії. Визначте основні показники, які харак­теризують схильність людини до травматизму? Дайте психологічну характеристику основним травмуючим факторам, які виникають на по­жежах.






  1. Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.


Питання для закріплення :

4.1. Зміст понять безпека праці, психологія безпеки?

4.2. Виробничий травматизм?

4.3. Основні режими діяльності?

4.4. Основні причини нещасних випадків?

4.5. Основні травмуючи фактори?

4.6. Праця пожежних – підвищений ризик?


5. Підбиття підсумків - 5 хв. :

  • вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги ;

  • оголосити оцінки ;

  • відповісти на запитання.


План-конспект склав :

Начальник 4-го караулу ДПЧ-21

ст. лейтенант вн. служби В.А.Скоколь

____”____________________ 200 ___ р.

Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками...
Тема 11. Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
Тема Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
ГУ МНС України в Миколаївській області Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах
ПЛАН КОНСПЕК Т для проведення занять із рядовим та молодшим начальницьким складом ДПЧ-21 Тема
Тема: Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із рядовим та молодшим начальницьким складом
Тема: Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях
Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях
Навчальна мета: ознайомити працівників з причинами травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях
ЗАТВЕРДЖУЮ
Тема Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах
ПЛАН КОНСПЕК Т на проведення семінарського заняття з психологічної підготовки
Навчальна мета: ознайомити працівників з причинами травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками...
Фактори, що визначають психологічну характеристику оперативно-тактичної діяльності особово­го складу
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками...
Тема Психологічні аспекти дій по ліквідації надзвичайних ситуацій. Характеристика екстремальних ситуацій. Алгоритм без помилкових...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка