|
|
Скачати 146.67 Kb.
|
|
Тема 21. Психологічна підготовка пожежників як важливий елемент професійної підготовки. Професійний психологічний відбір працівників пожежної охорони Зміст понять «професійна придатність», «професійний відбір», «професійний добір», «професіограма», «психологічна підготовка», «завдання психологічної підготовки», «готовність», «види психологічної підготовки», «вогнева смуга психологічної підготовки пожежників». Професійна орієнтація. Суть та зміст професійного відбору. Професійна придатність. Етапи професійного відбору. Основи професіографії. Методи психологічного вивчення діяльності пожежників. Поняття психологічної підготовки. Школи науковців з вивчення питання «психологічна підготовка пожежників». Психологічна готовність, завдання психологічної підготовки. Нормативні документи МВС України, що регламентують здійснення психологічної підготовки в підрозділах пожежної охорони. Матеріально-технічна база та види психологічної підготовки. Структурні елементи майстерності пожежників. Придатність людини до конкретного виду праці, трудової діяльності визначається методами професійної орієнтації та професійного відбору. Першим етапом у виявленні здібностей до професії та у її виборі є професійна орієнтація молоді на майбутню професію. Систему профорієнтації, що існує в нашій освіті, спрямовано на формування свідомості юнаків та дівчат. Професійна орієнтація – це система заходів, спрямованих на виявлення особистих особливостей, інтересів, здібностей кожної людини з метою надання їй допомоги у правильному виборі професії, яка найбільше відповідає її індивідуальним якостям та можливостям. Виховна робота з професійної орієнтації починається в школі та являє собою цілеспрямований комплексний процес: введення до навчальних програм матеріалу про особливості різних професій, створення гуртків, факультативів, де засвоюються ази тієї чи іншої професії, організація зустрічей з ветеранами, майстрами справи, екскурсій на виробництво, вечорів тощо, зустрічей з представниками пожежної охорони (відвідування навчальних закладів, УПО, пожежних частин, батьків та ін.). Успіх профорієнтації залежить від тісної взаємодії сім’ї, школи, громадськості та вмінь і авторитетності людей, які проводять цю роботу. Останнім часом особлива увага приділяється важливій проблемі – професійному відбору до пожежної охорони. Ця проблема зумовлюється соціальними проблемами суспільства, оскільки професійний відбір є важливим резервом підвищення якості, ефективної діяльності спеціалістів, надійності сучасного пожежно-технічного озброєння. Профвідбір сприяє підвищенню стабільності колективів пожежної охорони, зниженню відсівів особового складу, покращанню якості комплектування підрозділів. Профвідбір – це система заходів, що дозволяє виявляти людей, які за своїми індивідуальними якостями найбільш придатні до навчання і подальшої професійної діяльності з обраної професії. Профвідбір визначає професійну придатність, що означає певну характеристику, відображаючи можливості людини оволодіти будь-якою професійною діяльністю. Професійна придатність може бути двох типів:
Професійна придатність оцінюється за такими критеріями: медичні показники, увага звертається на ряд показників, які викликають зниження надійності в роботі та сприяють розвитку захворювань, пов’язаних із професійною діяльністю; показники психічного здоров’я (стан нервової системи, слуху, зору, серцево-судинної та дихальної системи, так, наприклад, до водіїв висуваються вимоги стосовно нервово психічного здоров’я, гостроти зору, світловідчуття). Професійному відбору передує складна і тривала робота, яка вирізняє етапи. Перший етап – психологічне вивчення професії з метою виявлення вимог до людини. При цьому повинна бути розкрита внутрішня структура діяльності, дані про психічні процеси та про їх взаємозв’язок, необхідні для даної діяльності. Джерелами знань про професійну діяльність можуть стати різні документи, інструкції, накази, статути, які регламентують діяльність, спостереження за діяльністю, бесіда зі спеціалістами про особливості професії, фото- та кінозйомка тощо. Інформація про професію узагальнюються у професіограмі, в якій: - вказуються особливості даної професійної діяльності, основні дії, їх послідовність, необхідна спеціальна підготовка, що вимагає знань, умінь, режиму праці, відпочинку, санітарно-гігієнічних умов, характерні психофізіологічні стани (монотонність, втомленість, емоційна напруженість), обсяг і характер інформації, що переробляється, фізична та інтелектуальна важкість праці тощо; - оцінюється ступінь значимості різних психічних якостей і властивостей для ефективного виконання певної діяльності, формулюються вимоги до професійно важливих якостей. Професіограма – це сукупність загальнотрудових і спеціальних умінь та навичок, необхідних для успішного здійснення нової професійної діяльності. Таким чином, це своєрідний перелік професійних умінь, навичок, якостей для певної професії. Так, професіограма газодимозахисника, автор якої М.А. Кришталь, [31] містить такі професійні риси, як: розвинуте відчуття обов’язку; необхідність постійного вдосконалення; любов до професії; рішучість; витримка; енергійність; сміливість; самостійність; дисциплінованість; самокритичність; обачливість; холоднокровність; а також перелік таких психологічних властивостей: розвинена пам’ять; збереження працездатності; практичний тип мислення; вміння контролювати свої дії у складних ситуаціях; професійна інтуїція; оперативність мислення; добра орієнтація в просторі; здатність швидко і точно рухатися; емоційна стійкість; ризик, якщо вимагають умови. Другий етап включає вибір психодіагностичних методів дослідження: методик, тестів, за допомогою яких визначаються і характеризуються психічні процеси та професійні дії. До методик ставляться такі вимоги: прогностична цінність – її здатність виявити різницю психофізіологічних функцій у людей з різним рівнем професійної підготовленості; надійність методики – стабільність результатів, одержаних за її допомогою при повторних дослідженнях однієї й тієї ж людини; диференційованість методики – кожна методика повинна оцінювати чітко визначену функцію психіки людини. Прикладом таких методик можуть служити і комплекс американських тестів з визначення загальних здібностей людини – САТВ (12 тестів, які визначають 9 різних здібностей); методики «Шкала тривожності» Дж. Тейлора; методика визначення рівня нервово-психічної стійкості, методика вивчення темпераменту, мінесотський багатовимірний опитувальник (ММРІ); методи контролю координаційних здібностей та роботи серцево-судинної системи (ССС) тощо. Третій етап – психодіагностика; вивчення претендентів на оволодіння професією за допомогою обраних методик. Четвертий етап передбачає психологічний прогноз успішності та подальшої діяльності на основі зіставлення відомостей про вимоги професії до людини й отриманих психодіагностичних даних з виявленням оцінки особистісних характеристик (імовірності адаптації до професії, можливості реакцій на появу екстремальних впливів). Отже, при проведенні психофізіологічного відбору, який становить частину професійного відбору, вивчаються здібності людини до професії та прогнозуються здатності людини до розвитку виявлених якостей. Профвідбір пожежників включає такі етапи:
Проблема попередження і гасіння пожеж має важливе значення. Велику роль під час гасіння відіграє техніка, але при цьому вирішальна роль все-таки належить людині, особливо її професійній підготовці, однією зі складових частин якої є психологічна підготовка особового складу підрозділів. Згідно з програмою професійної підготовки рядового і молодшого начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України, основними завданнями професійної підготовки є формування в осіб рядового і молодшого начальницького складу високих моральних та бойових якостей, почуття колективізму і товариської взаємодопомоги, особистої відповідальності за виконання службового обов’язку, дбайливого ставлення до пожежної техніки, майна, розвиток самовладання, витримки, вироблення психологічної стійкості до роботи в екстремальних умовах. Професійна підготовка пожежника включає стройову, тактичну, службову, гуманітарно-соціальну та психологічну підготовку. Психологічна підготовка – це активізація здатностей особистості для певного виду діяльності, спрямована на формування і закріплення стійких якостей (знань, умінь, навичок), необхідних в тій чи іншій діяльності, вміння вчасно користуватися своїми здібностями в певній галузі праці. Щодо професій пожежника, то це забезпечення стану психічної готовності пожежника до дій у бойових обставинах. Психологічну підготовку характеризує стан психологічної готовності. Проблемою психологічної готовності до різних видів діяльності психологи займаються з кінця 50-х років ХХ століття. У психології праці, спорту, соціальній, інженерній, педагогічній, військовій є чимало матеріалів, що характеризують готовність людини до виконання певної діяльності. Різні автори по-різному підходили до визначення психологічної готовності. Так, Н.Д. Левітов розумів її як «тимчасову готовність та працездатність»; Є.П. Ільїн – як «оптимальний робочий стан»; В.М. Пушкін та Л.С. Нерсесян трактували її як «готовність до екстремальної діяльності»; Г.Ц. Пуні – як «стан психологічної готовності до змагань»; Є.Г. Козлов та В.А. Алаторцев називали його «станом психологічної готовності до змагання»; Ф. Генов – «мобілізаційною готовністю», Д.Н. Узнадзе прирівнював готовність до «установки», М.І. Дьяченко, О.М. Столяренко називали це «готовністю до виконання бойового завдання» тощо. Вивченню стану готовності до діяльності приділяли увагу такі вчені, як О.О. Ухтомський, М.І. Виноградов, Б.Ф. Ломов та інші. Готовність, на думку М.І.Дьяченка та Л.О. Кандибовича, є необхідною передумовою успіху та ефективної діяльності людини. Готовність до іншого виду діяльності – це цілеспрямоване вираження особистості, що включає її переконання, погляди, відносини, мотиви, почуття вольової та інтелектуальної якості, знання, навички, уміння, установки, настрій на певну поведінку. Така готовність досягається в ході моральної, фізичної, професійної підготовки і є результатом всебічного розвитку особистості, діяльності, професії. Психологічна готовність – це здатність мобілізувати психіку, настроїтися на доцільні дії в конкретній діяльності. Стан психологічної готовності пожежника до бойової діяльності, як і будь-який психічний стан, є складним цілісним виявленням особистості. Він характеризується О.П. Самоновим [62] за такими ознаками: прагненням виконати свій професійний обов’язок; упевненістю у необхідності вирішення бойового завдання; впевненістю у своїх силах, надійності техніки та підтримці товаришів; прагненням активно, правильно і швидко виконувати завдання; високою стресостійкістю; оптимальним рівнем емоційного збудження, що дає змогу контролювати свої думки, почуття, поведінку і забезпечує високу ефективність роботи. З урахуванням таких психологічних вимог до готовності особовий склад підрозділів повинен знати психологічні фактори, які впливають на його діяльність під впливом психічних факторів. Визначимо основні завдання психологічної підготовки особового складу пожежної охорони.
Таким чином, ми визначили суть психологічної підготовки пожежника, мету, завдання, актуальність та нерозробленість проблеми. Основними елементами організації психологічної підготовки в підрозділах пожежної охорони є:
Індивідуальний підхід у психологічній підготовці полягає в тому, що навчання особового складу здійснюється з урахуванням психологічних особливостей і можливостей кожного пожежника. Ефективність такого підходу залежить від уміння керівника психологічної підготовки або керівника занять використовувати прийоми психологічного впливу залежно від властивостей характеру і темпераменту пожежника, його нервової системи, особливостей сприймання, пам’яті, настрою та ін. Найбільше на успішність освоєння професії пожежника впливають : 1) темперамент; 2) сила нервової системи щодо збудження; 3) схильність до ризику. І.П. Павлов зазначав, що темперамент становить найзагальнішу характеристику нервової системи, яка визначає діяльність кожного індивідуума. В основі ВНД лежить різний стан таких властивостей нервової системи людини, як сила, врівноваженість, рухомість процесів збудження і гальмування. Сила нервової системи характеризується високою працездатністю, рухомою стійкістю, швидкістю спрацювання, здатністю стримувати свої почуття, незначною втомою, високою посухостійкістю. Протилежними проявами характеризується відносна слабкість нервової системи. Врівноваженість зумовлюється стриманістю, посидючістю, здатністю чекати, рівністю настрою, терпеливістю. Рухомість характеризується швидкістю реакції, легкістю зміни почуттів, швидкістю формування нових звичок. Керівник підрозділу пожежної охорони повинен визначити заходи впливу того чи іншого бійця. Так, пожежники зі слабкою нервовою системою потребують більшої уваги. Вони важко і довго переживають невдачі, хворобливо ставляться до покарань (стягнень), повільно звикають до нових умов і до колективу, усамітнюються, часто пасивні. Цих пожежників слід активно залучати до виконання нормативів вправ з ПСП і тактичної підготовки, примушувати інтенсивніше працювати на заняттях, необхідно їм навіювати впевненість у власних силах. Пожежники з сильною нервовою системою більш активні на заняттях. Але якщо вони погано навчені, то в бойовій обстановці можуть виявити недостатні результати. Дослідженнями встановлено, що правильно і добре підготовлені пожежники, які мають сильну нервову систему, на пожежі проявляють розумну ініціативу, вміло керують своїми підлеглими, чітко виконують накази і розпорядження. Вони відзначаються спокійною поведінкою, при зіткненні з перешкодами проявляють рішучість і сміливість, зберігають працездатність у небезпечних умовах. У деяких пожежників виробляється особлива властивість особистості – схильність до ризику. Залежно від схильності до ризику пожежники показують різні результати як у виконанні спеціальних вправ, так і при гасінні пожеж. У психологічній підготовці використовується матеріально-технічна база, що включає: наочність (альбоми, слайди, відео, плакати, фільми, стенди); спеціальні тренажери (аудиторні); тренувальні майданчики; психологічні смуги, термодимокамери; навчальні полігони.
Психологічна смуга розміщується як в одну лінію, так і по прямокутнику, квадрату, колу. Основними снарядами її є місток над палаючою рідиною; палаючий задимлений лабіринт; висотна естакада з палаючими отворами на рівні 1 і 2-го поверхів, фрагменти житлового будинку, башти і т. ін. Навчання на психологічній смузі проводяться 2–3 рази на місяць, при повторних заняттях ситуації повинні ускладнюватися, наприклад: шум, вітер, дощ, вогонь, яскраве світло; зміни положення (мішені, ящиків, естакад, бар’єрів); постановка додаткових завдань (прокладання рукавних ліній, надання допомоги потерпілому, винос із вогню товариша тощо); складні природні умови (мороз, темрява, хуртовина); завдання на проходження в різних засобах індивідуального захисту. [20] Тренувальні майданчики, на яких повинні бути прості тренажери: колоди, зруйновані сходи, жердина, трапеція, яма (1,5–2 м); електроустановки для гасіння струменем води під напругою; “палаючі” цистерни; ліквідація вогню і виконання емоційно-вольових вправ; стрибки на землю з висоти 2, 3, 4 м; стрибки у воду з різної висоти; стрибки в довжину через глибокі ями; пересування по колоді (яка додатково гойдається та закріплена на відстані 2–3 м над водою); підйом по вертикальному канату, драбині на висоту 12–15м; стрибки через вікно на висоті 1 м тощо. Заняття на майданчику слід проводити 1 раз у тиждень. Найбільш наближені умови до бойових створюються на навчально- тренувальних полігонах, де здійснюється професійна, в тому числі і психологічна, підготовка. До складу навчальних полігонів входять: теплодимокамери; наземні резервуари для нафтопродуктів та технічне обладнання хімічної промисловості; смуга перешкод. Види психологічної підготовки Теоретична підготовка – це вивчення особовим складом спеціальних технічних курсів, соціально-економічних основ психології та педагогіки, а саме: психологічних вимог до особового складу, впливу психологічних факторів на бойову діяльність, психологічних особливостей виконання бойового завдання, можливостей змін психіки, вміння спілкуватися, проводити навчальні заняття тощо. Практична підготовка здійснюється в лабораторіях з використанням ТЗН, на спеціальних смугах, майданчиках, полігонах, об’єктах, фрагментах, що сприяє відпрацюванню вмінь і навичок. Залежно від спрямованості застосованих засобів, методів і форм спеціальна підготовка поділяється на загальну та безпосередню, як визначив О.П. Самонов– представник російської школи. М.А. Кришталь пов’язує психологічну підготовку із залежністю від займаної посади, згідно з Бойовим статутом Державної пожежної охорони. [62, 31] Загальна психологічна підготовка пожежників проводиться в системі бойової підготовки, несення служби, під час пожежно-технічних, стройових занять і навчань на місцевості. Вона передбачає формування спрямованості особистості пожежника на професію і формування характеру; розвиток швидкості, критичності мислення, професійних відчуттів, сприймання, уяви, мислення, пам’яті, уваги, мовленнєвої культури, емоційно-вольових якостей; навчання прийомам саморегуляції психічних станів. Загальна психологічна підготовка нерозривно пов’язана з морально-вольовою, пожежно-тактичною, пожежно-стройовою підготовкою. Безпосередня психологічна підготовка – це підготовка до конкретної діяльності, тренувальні заняття, змагання, виконання бойової задачі на пожежі. Безпосередня підготовка включає в себе:
Спеціальна психологічна підготовка носить практичний характер і здійснюється на навчально-тренувальних психологічних комплексах, про які вже йшла мова. Вона передбачає набуття і відпрацювання вмінь та навичок, уміння настроїтися на виконання, відтворювати за допомогою уяви, пам’ятати образи, подумки «програвати» роботу рухові дії та дії з пожежним обладнанням, концентрувати увагу на завданні; вміння відключатися від сторонніх подразників, думок «боюся», «загину» тощо. Індивідуальний підхід передбачає врахування психічних особливостей кожного пожежника (особливості темпераменту, характеру, пам’яті, сприйняття, настрою). Психологічна підготовка залежно від займаної посади, згідно з Бойовим Статутом ДПО, передбачає:
Психологічна підготовка пожежників повинна допомагати кожному спеціалісту вміло, швидко, безпомилково виконувати бойові задачі, професійно діяти в різних умовах; а також сприяти підвищенню професійної майстерності пожежників. Шляхи та засоби психологічної підготовки:
Питання для самоконтролю
Література
|
|
18. Психологічний аналіз діяльності працівників пожежної охорони... Зміст і умови праці оперативних працівників пожежної охорони. Втомленість. Відновлення функціональної системи. Фактори, що визначають... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з професійно-психологічної підготовки... Основні поняття екстремальної психології. Професійна діяльність в екстремальних умовах. Психологічна характеристика фактору ризику... |
|
РОЗДІЛ І. Загальні положення Сучасні способи гасіння пожеж із застосуванням різноманітної пожежної техніки вимагають від особового складу пожежної охорони високої... |
РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ Загальна, спеціальна та цільова професійно-психологічна підготовка. Організація, форми і методи проведення професійно-психологічної... |
|
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з професійно-психологічної підготовки... Загальна, спеціальна та цільова професійно-психологічна підготовка. Організація, форми і методи проведення професійно-психологічної... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з професійно-психологічної підготовки... Загальна, спеціальна та цільова професійно-психологічна підготовка. Організація, форми і методи проведення професійно-психологічної... |
|
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим... Тема: ”Психологічна етика та культура поведінки працівників при виконанні службових обов’язків.” |
ТЕМА: Вступне заняття. Інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки Мета заняття: ознайомити з інструкцією з охорони праці для працівників бухгалтерії |
|
БОЙОВИЙ СТАТУТ ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ Обов’язки особового складу підрозділів Державної пожежної охорони МВС України під час бойових дій |
Теоретичні і методичні засади організації системи професійної комп’ютерної... Ключові|джерельні| слова: студент з|із| обмеженими можливостями|спроможностями|, професійна підготовка, професійна реабілітація,... |