Методика для діагностики відносин між дітьми
КАЗКИ ДЮССА (ДЕСПЕРТ)
(Джерело: http://testoteka.narod.ru)
Методики для діагностики взаємин між дітьми у сім'ї трапляються нечасто. Водночас у практичній роботі інколи складається потреба у діагностиці взаємовідносин сиблінгів (братів і сестер). Однією з проективних методик, яка допомагає вивчити стосунки сиблінгів у сім'ї є «Казки Дюсса». Вона запропонована дитячим психологом Луізою Дюсса у 1940 році і розрахована на дітей 6-11 років.
Ця методика є дещо поверховим поглядом на сиблінгів. Її в жодному разі не можна використовувати для утвердження остаточного результату, вона може складати частину «діагностичної батареї». Результати цієї методики корисно порівняти з результатами тесту «Малюнок сім'ї», спостережень за дітьми та розмов із батьками. А якісний аналіз відповідей може допомогти розкрити механізми взаємовідносин сиблінгів.
Діти охоче вигадують різні історії та мало вміють приховувати правду. Вони дуже ясно можуть висловлювати будь-які моральні норми взаємовідносин («Дівчаток не можна кривдити», «Дівчатка слухняні, а хлопчики ні»), можуть говорити щось про своїх сиблінгів (братів та сестер). Всі ці можливості надає методика «Казки Дюсса».
Методика проводиться індивідуально. Тривалість роботи з дитиною - не більше 20 хвилин.
Можна припустити, що найбільш «страждаючими» від неуваги батьків через появу в сім'ї меншої дитини є первістки.
Сиблінг часто сприймається старшим як «зайвий», як ще один претендент на цінності, і тому є конкурентом у сімейному колі. У цій ситуації, очевидно, перебувають і середні діти, що підтверджено дослідженнями Г.Т.Хоментаускаса.
«Менші» діти, перебуваючи в становищі молодших, дружелюбніші стосовно старших. Певне, це визначає їх становище у сім'ї, де, зазвичай, батьки частіше відстоюють інтереси молодшої дитини, пропонуючи старшому «поступитися», «допомогти», «не кривдити молодших».
Найчастіше батьків хвилюють проблеми, пов’язані з погіршенням чи демонстративністю поведінки дитини, порушенням відносин із обома чи одним з батьків. Не завжди, але досить часто, така поведінка дітей є засобом привернення уваги до своєї персони, до своїх проблем, коли, як здається дитині, дорослі перестали зважати та помічати її, більше цікавляться її сестрою чи братом.
Отже, «Казки Дюсса» допомагають побачити проблеми маленьких хлопчиків і дівчат, та за підтримки сім'ї допомогти їм справитися з їхніми неказковими труднощами.
Лише прояснивши ситуацію за допомогою обстеження, переглянувши світ очима «скривдженої» дитини, можна вибудовувати взаємовідносини всіх членів сім'ї. Важливо, щоб батьки зрозуміли і прийняли ситуацію. Від їхньої поведінки, насамперед, залежить, наскільки дитина відчуватиме, що її люблять і сприйматиме себе у майбутньому повноцінною людиною.
ХІД ТЕСТУВАННЯ
Інструкція. «Зараз я розповім тобі кілька історій. Ти уважно їх послухай. Наприкінці кожної історії буде питання, на яке тобі потрібно відповісти. Тут немає правильних чи неправильних відповідей. Відповідай те, що першим спадає на думку».
Далі випробуваному розповідають казки у наступній послідовності: «Ягня», «Проводи», «Будиночок з піску», «Прогулянка», «Поганий сон», і демонструють картинки до них.
Отже, дві перших казки виходять хіба що увідними в тему взаємовідносин дітей у сім'ї, два наступних — відображають ці відносини безпосередньо, а заключна казка допомагає уточнити висновки.
Відповіді дитини заносять у протокол. Вони розподіляються по просоціальним (позитивним) і ворожим (негативним) категоріям (див. дод. 6).
Зазвичай дитина 6—11 років відразу відповідає на поставлене запитання. Бувають випадки, коли вона може думати кілька хвилин (не зрозумівши, не почувши, гостро відчувши проблеми, у цій сфері відносин, згадавши щось подібне тощо). У такому разі потрібно трішки зачекати і повторити казку. Після цього дитина готова відповідати.
Труднощі у виконанні завдання можуть відчути діти з органічними ушкодженнями мозку і з різними відхиленнями у розвитку. Якщо після прослуховування першої казки двічі досліджуваний неспроможний відповісти чи каже, що не знає, що робити, краще відкласти діагностику на якийсь час або скористатися іншими методами.
Текст до казок дивитися нижче. Малюнки до казок в додатках 1 – 5.
КАЗКИ
ЯГНЯ (дод.1.)
Жила-була вівця зі своїми ягням. Ягня було велике і навіть їло травичку. Ввечері мама давала йому трохи молока, яке воно дуже любило (рис. 1). Якось мамі принесли інше, маленьке ягня, яке п'є лише молоко і ще не вміє їсти травичку (рис. 2). Тоді мама каже старшому ягнятку, що доведеться обійтись без молока, тому що в неї бракуватиме його для обох ягнят, і від цього дня він має їсти лише травичку. Як поводитиметься ягня?
ПРОВОДИ (дод.2.)
Якось батьки, дідусь із бабусею, тьотя з дядьком вирушили до станції, один з них сів у потяг і поїхав назад далеко-далеко і, можливо, ніколи не повернеться (рис. 3). Хто це був?
БУДИНОЧОК З ПІСКУ (дод.3.)
Один хлопчик побудував з піску гарний будиночок, досить-таки просторий, щоб було можливо грати одному усередині нього. Він побудував його сам і дуже пишався цим. Сестра попросила подарувати їй будиночок, оскільки він їй дуже сподобався (рис.4). Як ти думаєш, що зробить хлопчик?
ПРОГУЛЯНКА (дод.4.)
Ця казка має два варіанта — для хлопчиків й дівчаток.
Для хлопчиків:
Один хлопчик пішов із матусею і татом у ліс погуляти, і вони були дуже задоволені. Коли вони повернулися додому, то побачили, що в сестри змінилося обличчя (рис. 5). Який новий вираз обличчя в неї з'явився й чому?
Для дівчаток:
Одна дівчинка пішла з матусею і татом у ліс погуляти, і вони були дуже задоволені. Коли вони повернулися додому, то побачили, що в сестри змінилося обличчя (рис. 6). Який новий вираз обличчя в неї з’явився й чому?
ПОГАНИЙ СОН (дод.5.)
Якось одна дівчинка несподівано прокинулась і сказала: «Я бачила дуже поганий сон про сім'ю (рис.7). Який сон побачила дівчинка?
Додаток 1.
Рис.1.
Додаток 1.
Рис.2.
Додаток 2.
 .
Рис.3.
Додаток 3.
Рис4.
Додаток 4.
Рис.5.
Додаток 4.
Рис.6.
Додаток 5.
Рис.7.
Таблиця відповідей, що часто зустрічаються(Додаток 6).
-
Просоціальна поведінка
|
Ворожа поведінка
|
варіанти відповідей
|
категорія
просоціальної поведінки
|
варіанти відповідей
|
категорія
ворожої поведінки
|
І. Казка «Ягня». Мета: Вивчення взаємовідносин з сиблінгом
|
«Намагатиметься менше їсти молока і більше травички»;
«Буде більше їсти травички»;
«Погодиться»;
«Поступиться»;
«Стерпить»;
«Саме не буде пити і віддасть молодшому».
|
Готовність ділитися з сиблінгом.
Віддає предмет добровільно або за проханням; ділиться предметом з іншим сиблінгом, з яким він сам вже грає добровільно або за проханням.
|
«Будуть пити порівну».
|
Невербальна загроза сиблінгу.
|
«Послухає маму»;
«Змириться»;
«Як мама сказала, так і зробить»;
«Погодиться з мамою»;
«Повинно поступитися молодшому»;
«Буде їсти травичку, тому що молока йому ніде взяти, воно вже велике».
|
Позитивне підпорядкування батькам.
|
«Образиться і не буде їсти»;
«Образиться і піде з дому»;
«Піде до іншої вівці і попросить у неї молока»;
«Буде так сильно страждати і плакати, що мама дістане десь молоко і принесе йому»;
«Буде іти за ними і просити молока».
|
Ревнощі (боротьба з сиблінгом за увагу матері).
Старший сиблінг, як носій ціності сприймає молодшого як претендента на цінність; вимагає від іншого поділитися з ним.
Володар цінностісприймає іншого сиблінга як претендента на цінність; вимагає від іншого поділитися з ним.
|
ІІ. Казка «Проводи». Мета: виявлення ставлення до агресії, руйнування, а також почуття провини та самобичування
|
«Не знаю»;
«Хтось із них»;
«Невідомо хто»;
«Ніхто»;
«Людина, не з сім’ї (чужа)»;
«Людина, яка дуже хвора»;
«Тварина».
|
Категорії не виділяються.
|
«Хлопчик (дівчинка)»;
«Молодша (старша) дитина»;
«Я».
|
Агресія до сиблінга; аутоагресія.
Висновок робиться на основі співставлення відповідей та старшинства дітей. Стать може бути змінена.
|
Примітка: При аналізі висказувань важливо враховувати реальний склад сім’ї, з ким проживає дитина, хто часто приїздить до неї, а також реальні минулі поїздки на поїзді. Якщо називалися тато, дядько, тітка, дідусь, бабуся та інші родичі, можна віднести такі відповіді до просоціальної категорії. Якщо називалися діти – ворожою.
|
ІІІ. Казка «Будиночок з піску». Мета: Вивчення взаємовідносин з сиблінгом
|
«Подарує»;
«Трохи пограється, а потім подарує сестрі»;
«Поділить його з сестрою»;
«Віддасть сестрі половину».
|
Готовність ділитися з сиблінгом.
Віддає предмет добровільно або за проханням; ділиться предметом з іншим сиблінгом, з яким він сам вже грає добровільно або за проханням.
|
«Захоче залишити собі, тому що будиночок дуже красивий»;
«Нікому його не віддасть»;
«Чому він повинен віддавати будиночок сестрі?»;
«Відмовиться подарувати».
|
Небажання ділитися з сиблінгом.
Недає предмет добровільно або за проханням; не дозволяє іншому сиблінгу ділити предмет, з яким він сам вже грає добровільно або за проханням.
|
«Будуть гратися разом»;
«Будуть гратися по черзі»;
«Допоможе сестрі збудувати такий самий будинок»;
«Запропонує оселитися поруч або збудувати новий будинок»;
«Добудує будинок для сестри».
|
Співробітництво/допомога.
Вчинок, який вимагає участі двох осіб; пояснення або фізична підтримка.
|
ІV. Казка «Прогулянка».Мета: виявлення конкуренції з сиблінгом по відношенню до батьків
|
«Поки вони були відсутні, скло розбилося»;
«Сумне, тому що поки вони були відсутні, їй принесли погану новину»;
«Зажурене, тому що її щось засмутило»;
«Веселе, тому що хтось її розсмішив»;
«Вона посміхалась, тому що пофарбувала волосся».
|
Категорії не виділяються.
|
«Вона стала негарною»;
«У неї стурбоване обличчя, тому що брат прокинувся під ч ас прогулянки і в нього піднялася температура»;
«Вона роздратована, тому що теж хотіла піти на прогулянку, але сестра була проти»;
«Вона плакала, тому що її не запросили на прогулянку»;
«Вона образилась, тому що її з собою не взяли»;
«Вона заздрила (розгнівана, похмура, зла, розчарована)»;
«Здивована, що вони так рано повернулись»;
«Сумна, тому що залишилась одна».
|
Ревнощі (боротьба з сиблінгом за увагу батьків).
Володар цінності сприймає іншого сиблінга як претендента на цінність; вимагає від іншого поділитися з ним.
|
«В неї задоволене обличчя, тому що вони повернулися додому»;
«В неї було сердите обличчя, тому що їх довго не було і вона хвилювалась»;
«Зраділа, тому що їй було страшно одній»;
«Радісне, тому що вони повернулись і вона рада їх бачити»;
«Засмучене, тому що їй потрібно було піти по справам і вона не змогла з ними піти».
|
Підтримка/втішання/прив’язаність до сиблінгу.
Словесне або фізичне втішання, коли сиблінга щось тривожить, співчуття; позитивний фізичний контакт; міцні обійми, поцілуї, погладжування.
|
«Радісне, тому що вони принесли їй щось із лісу (квіти)».
|
Співпраця/допомога.
Вчинок, який потребує участі двох осіб; пояснення або фізична підтримка.
|
V. Казка «Поганий сон». Мета: Контроль за всіма попередніми тестами, виявлення взаємозв’язку між відповідями.
Виявлення страхів, тривожності, невисказаних думок та бажань.
|
«Я не знаю»;
«На думку нічого не приходить»;
«Їй приснився страшний сон»;
«Тато не отримав зарплату»;
«Батьки повернулись раніше ніж обіцяли».
|
Категорії не виділяються.
|
Будь-який вираз тривоги або занепокоєння.
|
Категорії не виділяються.
|
Список літератури
1. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник попсиходиагностике.Спб.: Пітер Клубок, 1999.
2. Діагностика психічного розвитку. Під ред.Й.Шванцара. Прага: Мед. вид-во ВИЦЕНУМ, 1978.
3. Колесов Д.В. Біологія та колективна психологія статі. М.:МПСИ: Флинта, 2000.
4. Махортова Г.Х. Розкажи казку. Методика дослідження дитячого самосвідомості. М.:Генезис, 1997.
5. Проективная психологія. Пер. з анг. М.:Апрель-Пресс, 2000.
6. Шелби Б. Відкрий своїх дітей з допомогою тестів (тести для дітей). Тюмень:Скорпион1. Баранова Про. КазкиДюсса (Десперт). Тест на дослідження міжособистісних відносин між дітьми у сім'ї // Шкільний психолог, 2001, №25.
7. Буянов М.И. Дитятко з неблагополучної сім'ї. Записки дитячого психіатра. - М., 1988.
8. Кряжева Н.Л. Кіт і пес поспішають на допомогу (анималотерапия для дітей). - Ярославль, 2000.
9. Мала енциклопедія для батьків і сучасних педагогів (складні запитання виховання) /Сост.А.В.Кудрявцев,Р.Р.Кашапов. - Іжевск, 1992.
10. Махортова Г.Х. Розкажи казку. Методика дослідження дитячої самосвідомості. - М., 1997.
11. Хоментаускас Г.Т. Сім'я дитини. - М., 1989.
12. Шишова Т.Л. У чеканні молодшого братика // Здоров'я дітей, №1-2.
|