ПСИХОЛОГІЯ вищої школи НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Скачати 6.55 Mb.

Назва	ПСИХОЛОГІЯ вищої школи НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Сторінка	7/41
Дата	18.03.2013
Розмір	6.55 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Психологія > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 41

Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко «ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

Одним із завдань дослідження може бути, наприклад, «Окреслити параметри, показники, ознаки та критерії професійного мислення майбутнього педагога».

1.1.7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження

Ніякою кількістю експериментів неможливо довести теорію; але достатньо одного експерименту, щоб заперечити її.

Альберт Ейнштейн, німецький фізик

Реалізація системного підходу при вивченні проблем психології вищої школи передбачає розробку системи методів науково-психологічного дослідження.

Метод дослідження - (від гр. рєиобЛ^ - шлях дослідження, спосіб пізнання) - нормативний обґрунтований спосіб проведення наукового дослідження. Це шлях наукового пізнання, який випливає із загальних теоретичних уявлень про сутність об'єкта дослідження.

Розуміння, визначення і вибір методів дослідження залежать від загальнонаукової та конкретно-наукової методології.

Психологія вищої школи фактично використовує всі методи і конкретні методики, які застосовуються в тих галузях психологічної науки, з якими вона пов'язана (вікова і педагогічна психологія, соціальна психологія, психологія особистості та ін.).

Методи збору емпіричних фактів обираються за цілями та завданнями дослідження:

описати факти: спостереження, аналіз продуктів діяльності, бесіда, інтерв'ю, анкетування, вивчення життєвого шляху (біографічний метод) та ін.;
виміряти психічні явища - тести;
визначити особливості - констатувальний (природний або лабораторний) експеримент;

і» знайти фактори, виявити психологічні умови розвитку та перетворити явище - формувальний психолого-педагогічний експеримент.

Для наукового вирішення психологічної проблеми зазвичай використовується комплекс методів, розробляється і реалізовується певна методика (сукупність методів у дії).

Г Ппдоляк^В.1. Юрченко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

Методика дослідження як конкретне втілення методу -вироблений спосіб організації взаємодії суб'єкта і об'єкта дослідження на основі конкретного матеріалу й визначеної процедури.

У методиці дослідження конкретизується мета, предмет дослідження, а також показники вимірюваного явища, умови проведення роботи, засоби фіксації експериментальних показників і процедура аналізу та інтерпретації одержаних даних. На основі одного й того ж методу (наприклад, спостереження, бесіда тощо) може бути створена велика кількість методик, адже вона існує лише в логіці конкретного дослідження. Методика дослідження як конкретизація методу - це наповнення його конкретним змістом. У методику входить визначення тієї частини психічної реальності, яка повинна досліджуватися методами науки.

Розробляючи план експериментального дослідження, можна обрати один із трьох його шляхів:

1. Лонгітюдний план (шлях, зріз): вивчаються одні й ті ж
піддослідні протягом тривалого часу та поетапно проводиться аналіз із
порівнянням результатів зрізів. Піддослідних порівнюють із самим собою
через певний час у різні періоди життя, а тому їх не потрібно групувати,
зіставляти за різними параметрами. Проте це дослідження потребує
тривалого часу й чималих фінансових затрат (переважно
використовується американськими психологами). Відоме масштабне
лонгітюдне дослідження, проведене під керівництвом Б. Г. Ананьева, яке
виявило великі потенційні можливості розвитку особистості в її
студентський період життя.

Поперечний план реалізовується методом порівняння окремих груп піддослідних різного віку. Таке дослідження нетривале в часі, дешевше, керованіше. Проте потрібні суворіші вимоги до вибору піддослідних, до розробки експериментальних завдань тощо. В основі лежить порівняльний аналіз (наприклад, порівнюється коефіцієнт інтелекту студентів 1,2,3, 4-х курсів).
Можна застосовувати комбінований план, коли піддослідними є люди різних вікових груп, але за однією з них (наприклад, одна експериментальна група студентів) проводиться тривале спостереження (лонгітюдне дослідження), а наприкінці порівнюється результати з іншою (контрольна група). Такий комбінований план застосовується, щоб виокремити ефекти хронологічного часу від ефектів історичного часу. Прикладом цього може бути дослідження А. М. Прихожан, Н. М. Толстих «Підліток у підручнику та в житті», в якому вони порівнюють сучасних підлітків з їх характеристиками, які їм свого часу дала Т. В. Драгунова та інші психологи.

_(£>

_<5)

П.Г. Подоляк, В.І. Юрченко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

Для обробки одержаного дослідницького матеріалу

застосовують відомі в психологічній науці статистичні методи: кореляційний аналіз - числове співвідношення двох різних змінних; факторний аналіз - для визначення спорідненості окремих психологічних тестів на основі порівняння коефіцієнтів кореляції кожного з них. Ефективність вимірювання незалежно від умов проведення визначається поняттям «надійність» і «валідність».

Надійність - ступінь узгодженості результатів, які дослідник одержує при багаторазовому застосуванні методики виміру. Надійна міра заслуговує довіри, дає стійкі результати, які можна відтворити. Наприклад, тест художніх (музичних) здібностей повинен оцінювати конкретних людей саме так, як і раніше, скільки б разів його не повторювали. Перевірені методи застосовуються не одним поколінням дослідників. Якщо тест не надійний, то на результати може вплинути навіть настрій дослідника або піддослідного.

Валідність - це показник точності, з якою методика вимірює те, для чого вона створена, а також адекватність методу поставленому завданню дослідження.

Особливо надійними та валідними повинні бути тестові методики, які зараз широко застосовуються для оцінки інтелектуальних здібностей (коефіцієнт IQ) або для професійної придатності.

При дослідженні студентів широко застосовуються анкети та опитувальники. Проте, щоб здобути за допомогою цих методів надійні результати і об'єктивні висновки, збирають велику кількість фактів на основі великої вибірки досліджуваних.

Вимоги стосовно інтерпретації зібраного матеріалу:

1. Потрібно чітко визначити понятійний апарат, яким дослідник
оперує, бо в науці є різні тлумачення наукових понять і різні підходи до їх
застосування. Саме тому треба зробити застереження, в якому значенні
застосовано поняття (наприклад, поняття «виховання» застосовується у
вузькому і широкому розумінні).

2. Має значення також ступінь узагальнення. Дослідження
проводиться в конкретних умовах, із конкретними людьми, тому й
висновки повинні поширюватися на аналогічні групи людей (за віком, які
перебувають в аналогічних умовах тощо). Наприклад, студенти та молодь,
яка вже працює.

3. Дуже уважним треба бути, встановлюючи зв'язки причинності.
Коли зв'язок тісний, тобто два явища корелюють між собою, досить легко
допустити помилку, що одне явище є причиною іншого.

Причинність - це такий зв'язок між двома змінними величинами, коли зміна однієї з них викликає зміну іншої. Наприклад, «перегляд

_ПГ подоляк^}'- Юрченко «ПСИХОЛОГІЯВИЩОШКОЛИ»

телефільмів зі сценами насильства - агресивність молоді», «фізичне покарання - агресивність дитини» тощо. А можливо, агресивність людини є вродженою? (ген агресивності).

Коли факти статистично оброблені, математично вивірені та згруповані, дослідник їх пояснює, тлумачить і роз'яснює, тобто інтерпретує. Методи інтерпретації: а) генетичний метод -інтерпретація зібраного матеріалу в характеристиках розвитку (фази, стадії, критичні моменти) - виявлення «вертикального» генетичного зв'язку (філогенетичний, онтогенетичний); б) структурний метод -виявлення «горизонтального» структурного взаємозв'язку (класифікація, типологія).

Щоб отримані результати і висновки були достовірними щодо умов, які визначали результати експерименту, дані експериментальної групи порівнюють із кінцевими результатами контрольної групи, де ці умови не задавалися.

Існують також вимога до інструкції для піддослідних при проведенні дослідження. Вона повинна бути чіткою та однозначною. Експериментатор повинен добре її вивчити напам'ять (а не читати плутаючись).

Потрібно також продумати схему ведення протоколу, форму записів, їх послідовність і обсяг, наявність об'єктивних даних про досліджуваних. Запис відповідей респондентів повинен бути дослівним, «фотографічним», не змінювати й не перекручувати їх (пряма мова, а не зворотна!), без виправлення помилок. Важливою буває навіть інтонація (добре, якщо використовується аудіозапис). Потрібно фіксувати емоції та всі дії піддослідних, особливості їх поведінки.

1.1.8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника

Якщо експериментатор прагне бути вартим цього імені, він повинен бути одночасно теоретиком і практиком.

Клод Бернар, франц. вчений-фізіолог

Хороший психолог легко введе тебе в свій стан.

Карп Краус, австрійський письменник

На початку дослідження потрібно встановлювати довірливі дружні стосунки. Не можна займати позицію того, хто перевіряє. На успіхи і

40

41

./. Юрченко «ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

невдачі треба реагувати стримано, емоційно нейтрально. Якщо хвалити, то за старанність і роботу. Краще не говорити про помилки (за винятком, коли це потрібно за умовами експерименту).

Темп проведення бесіди повинен відповідати індивідуальним особливостям піддослідного (давати час подумати, якщо це потрібно). Уникати всього того, що відвертає увагу.

Етика наукового дослідження або принципи гуманізму при психологічному дослідженні:

Неприпустимо завдавати шкоди ні психічному, ні фізичному здоров'ю піддослідних.
Не посягати на основні права людини, особливо коли досліджуються діти або люди поважного віку, тобто ті, хто дуже від когось залежні («Не зашкодь!»).
Дослідник повинен спиратися на позитивне, шукати резерви для вдосконалення та створювати умови для реалізації прихованих можливостей. Навіть коли результати негативні, піддослідний повинен відчувати свою значущість, бути впевненим у досягненні позитивного результату наступного разу.
Етика наукового дослідження передбачає попередню згоду людини (з 8-річного віку) брати участь у дослідженні. Добровільна участь і одержана від піддослідного інформація ніяк не винагороджується.
Потрібно дотримуватися конфіденційності виявлених результатів, зокрема про можливі наслідки дослідження, особливо при таких негативних оцінках: «низький рівень», «схильний до агресії», «низька самооцінка» тощо, а також неадекватно високих показниках. Хоча учасники дослідження мають право отримувати інформацію про себе, але в формі, доступній їхньому розумінню. Одночасно обережно треба ставитися до їх психічного здоров'я.
Потрібно організовувати дослідження (особливо для молодших) цікавим, забавним, рівним для всіх учасників та інформативним (особливо для старших).
Діяльнісний підхід до вивчення психіки полягає в дослідженні студента в різних видах діяльності, особливо в навчально-професійній діяльності - провідній діяльності студентського віку.

Дослідницькі вміння викладача-дослідника:

Уміння виокремити проблемну ситуацію, побачити її. Для цього необхідні знання теорії стосовно проявів явища та критеріїв його оцінки.
Уміння точно сформулювати питання відповідно до проблемної ситуації. До того ж уникати узагальнень на основі поодиноких фактів, а також висувати пояснювальні припущення для належного

п Г. Подоляк, В.І. Юрченко «ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ'ШКОЛИ»

тлумачення фактів, особливо якщо одержані факти не відповідають гіпотезі. Важливо фіксувати суперечності в отриманій інформації.

Уміння аналізувати і співвідносити різні тлумачення понять, знаходити пояснення суперечливим думкам.
Володіти різним інструментарієм пояснення (аналіз, порівняння, узагальнення, конкретизація, систематизація тощо).
Володіти понятійним апаратом науки, чітко визначати зміст поняття, яке використовується в дослідженні.
Наукова проникливість, здатність критично оцінити добуті результати та визначити перспективи подальшої розробки проблеми.

Отже, психологія вищої школи як наукова галузь психологічної науки володіє всім спектром методологічних засобів (методів і прийомів) для дослідження всього загалу психологічних проблем, розв'язання яких сприяють вдосконаленню навчально-виховного процесу у ВНЗ, підвищенню якості вищої освіти та особистісному зростанню майбутніх фахівців.

'. • -

,

42

43

П.Г. Подоляк, В.І. Юрченко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ,,

ІГ. Подоляк, В.І. Юрченко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

Завдання до практично-семінарського заняття № 1 «Предмет, завдання та методи психології вищої школи»

Питання для опрацювання:

Визначити предмет і завдання психології вищої школи. Яке значення для науки має їх встановлення?
Обґрунтувати значущість курсу «Психологія вищої школи» в системі підготовки науково-педагогічних працівників.
Визначити основні категорії психології вищої школи та довести їх єдність у розв'язанні завдань професійної підготовки фахівця.
Назвати низку проблем психології вищої школи в умовах сучасного реформування освіти та шляхи їх вирішення.
Якщо сучасна вища освіта зазнала кризи, чи доцільно замінити її системою Internet або консолтингом?
Пояснити сутність і причини висування психологами нових принципів психології (В. П. Зінченко: «Єдність афекту та інтелекту»; С. Д. Смирнов: «Від діяльності до особистості»). Чи пов'язані ці принципи з реформуванням сучасної вищої освіти?
Визначити основні спрямування гуманітаризації сучасної освіти.
Охарактеризувати основні етапи проведення наукового психологічного дослідження.
Які існують шляхи запобігання упередженості дослідника при інтерпретації одержаних даних?

Самостійна робота студента:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 41

Схожі:

Педагогіка і психологія вищої школи Навчально-методичний посібник Друкується за ухвалою методичної ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича	І. А. Пахаленко Психологія конфлікту Психологія конфлікту: навчальний посібник/уклад І. А. Пахаленко, Рокитне, 2012
Міністерство освіти і науки України Міністерство охорони здоров'я... Втілення Болонської системи вищої освіти в Україні, зокрема медичної, в сучасний період розвитку потребує розробки навчальної літератури...	КОНФЛ І КТОЛОГ І Я Навчальний посібник Конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с
Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,... Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу...	№1: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи Лекцію підготувала Тищенко Олена Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри юридичної психології, судової медицини...
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Сергієнко В. В. Філософські проблеми наукового пізнання : навчальний посібник. / В. В. Сергієнко − Кременчук : Кременчуцький національний...	Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: Навч посібник... Тема Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки фахівця. Психологія та педагогіка як науки	ЗАГАЛЬНИЙ КУРС Рекомендовано Міністерством освіти і науки України... Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 287с з іл

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання