Міністерство освіти і науки України Міністерство охорони здоров'я України ФІЗІОЛОГІЧНЕ АКУШЕРСТВО ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ Київ 2008 ЗМІСТ


НазваМіністерство освіти і науки України Міністерство охорони здоров'я України ФІЗІОЛОГІЧНЕ АКУШЕРСТВО ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ Київ 2008 ЗМІСТ
Сторінка1/11
Дата04.04.2013
Розмір1.47 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Медицина > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Міністерство освіти і науки України Міністерство охорони здоров'я України

ФІЗІОЛОГІЧНЕ АКУШЕРСТВО ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

Київ 2008

ЗМІСТ


Передмова

Список скорочень

Розділ 1. Введення в доказову медицину

Розділ 2. Структура і організація роботи акушерської служби

Розділ 3. Пологові шляхи жінки. Плід як об'єкт пологів

Розділ 4. Фізіологічні зміни в організмі матері під час вагітності

Розділ 5. Діагностика вагітності в ранні строки

Розділ 6. Методи дослідження вагітних пізніх строків

Розділ 7. Біомеханізм пологів при передньому і задньому видах

потиличного передлежання

Розділ 8. Клінічний перебіг та ведення фізіологічних пологів

Розділ 9. Фізіологічний післяпологовий період

Додаткова інформація для студентів

Рекомендована література

4

5

6

13

21

ЗО

39

43

54 57 78 83 93



Передмова 4

Список скорочень 5

Розділ 1. Введення в доказову медицину 6

Розділ 2. Структура і організація роботи акушерської служби 13

Розділ 3. Пологові шляхи жінки. Плід як об'єкт пологів 21

Розділ 4. Фізіологічні зміни в організмі матері під час вагітності ЗО

Розділ 5. Діагностика вагітності в ранні строки 39

Розділ 6. Методи дослідження вагітних пізніх строків 43
Розділ 7. Біомеханізм пологів при передньому і задньому видах

потиличного передлежання 54

Розділ 8. Клінічний перебіг та ведення фізіологічних пологів 57

Розділ 9. Фізіологічний післяпологовий період 78

Додаткова інформація для студентів 83

Рекомендована література 93

Передмова

Втілення Болонської системи вищої освіти в Україні, зокрема медичної, в сучасний період розвитку потребує розробки навчальної літератури для студентів вищої медичної школи з ура­хуванням потреб цієї системи.

Акушерство, одна з основних дисциплін в підготовці лікарів медичних факультетів, в тепе­рішній час інтенсивно розвивається як в теоретичному, так і в практичному напрямку. Великий потік інформації потребує аналізу для запровадження всесвітньо визнаний медичних техноло­гій, що ґрунтуються на доказах. Науково-доказова медицина - новітня технологія збору, аналізу, синтезу та застосування наукової медичної інформації, базується на достовірно доведеннях дослідженнях.

За останні роки в практичному акушерстві відбулися ряд змін у переусвідомленні напрям­ків надання допомоги вагітним, роділлям і породіллям, які засновані на принципах доказової медицини, більш гуманістичному ставленні у цей період до жінки й уникненні фармакологічної та лікарської агресії, що сприяло більш фізіологічному перебігу вагітності і пологів, зниженню частоти ускладнень, швидкій психологічній адаптації жінки до материнства

Переорієнтація системи акушерських знань на науково обгрунтовану/доказову базу пови­нна втілюватися в систему викладання акушерства в вищій школі. Тому ми вважали за необхід­не створити учбовий посібник для студентів медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів, який би відповідав цім потребам. Викладення матеріалу як з урахуванням методичних потреб, так і сучасних акушерських знань, базованих на принципах доказової медицини, є осно­вою інформації, яка надана у даному учбовому посібнику.

Подібна література видається в Україні вперше.

Колектив авторів буде вдячний викладачам вищої школи за всі зауваження і пропозиції.

ACT БПП БЧСС

ВДМ

ВООЗ

ВР

ВШ

ДІ

ДРП ЗАР

ЗВР

КТГ

МП

НОП

НСТ

ОВ

ОЦК

ПЛ

РКД

CO

СТГ

УЗД

ХГЛ

ХОС

ЦВТ

ЧСС

ЧХНЛ

аспартатамінотрансферази

біофізичний профіль плода

базальна частота серцевих скорочень

висота стояння дна матки

Всесвітня Організація Охорони Здоров'я

відносний ризик

відношення шансів

довірчий інтервал

дихальні рухи плода

зниження абсолютного ризику

зниження відносного ризику

кардіотокографія

маса плода

науково обґрунтована практика

нестресовий тест

обвід живота

об'єму крові, що циркулює

плацентарний лактоген

рандомізоване контрольоване дослідження систематичні огляди

соматотропний гормон

ультразвукове дослідження

хоріонічний гонадотропін людини

хвилинний об'єм серця

центральний венозний тиск

частоти серцевих скорочень

число хворих, яких необхідно лікувати

Розділ 1. Введення в доказову медицину

Одним з найважливіших завдань у вирішенні проблем охорони здоров'я є забезпечення якості надання медичних послуг населенню. За визначенням експертів ВООЗ гарантією якості медичної допомоги є забезпечення кожному пацієнтові оптимального комплексу медичної до­помоги у відповідності з віком, біологічними властивостями індивіда. Вплинути на поліпшення якості та підвищення рівня медичного обслуговування населення, у тому числі і жіночого, реа­льно лише при запровадженні всесвітньо визнаних медико-організаційних технологій, що ґрун­туються на доказах.

Останні десятиріччя відмічені значними досягненнями в області діагностики і лікування різних захворювань. Розвиток складних технологій і, відповідно, підвищення вартості медичної допомоги привели до того, що в жодній країні світу не забезпечується рівний доступ до всіх видів медичних втручань. При цьому для досягнення оптимальних кінцевих результатів необ­хідний розумний баланс між вартістю, ефективністю і ризиком несприятливих наслідків лікарсь­ких втручань. Вирішити цю проблему можна шляхом переорієнтації клінічної практики на науко­во обґрунтовану практику/доказову медицину, що ґрунтується на принципах клінічної епідеміо­логії.

Нині впровадження доказової медицини (ДМ), як нового світогляду клінічної медицини, набуває державного значення. Витоки виникнення ДМ виходять ще з середини минулого сто­ліття, коли на рубежі 80-90-х років в англомовній медицині була сформована нова область знань - клінічна епідеміологія. Найбільшу популярність одержали роботи вчених Університету Мак-Мастера (Онтаріо, Канада) D.Sackett, B.Haynes та інших, які вперше намагались розгляну­ти клінічну медицину з позицій суворих наукових принципів Ці наукові принципи значно вплину­ли на стиль медичної практики і світогляд лікарів.

Важливу роль в становленні ДМ зіграло Кокрановське співробітництво - міжнародна ор­ганізація, яка займається аналізом і розповсюдженням систематичних оглядів клінічних дослі­джень. Перший Кокрановський центр був відкритий в жовтні 1992 р. в Оксфорді. У жовтні 1993 р. відбувся перший щорічний Кокрановський колоквіум, де представники 9 держав стали спі-взасновниками Кокрановського співробітництва.

Нині у світі налічується 16 Кокрановських центрів, в т.ч. у Росії, інформаційна електронна база яких містить біля 2,5 тис. систематичних оглядів та понад 340 тис. рефератів оригінальних публікацій.

Кокрановська бібліотека - самий потужний інструмент доказової медицини. Завдяки Кок-рановській бібліотеці кожен лікар, що володіє англійською мовою, навичками роботи з електро­нними базами даних, може в лічені хвилини знайти необхідну інформацію.

Ідея доказової медицини була з ентузіазмом сприйнята передовими медиками всього світу. І нині, згідно сучасних стандартів розвинених країн, жоден новий метод лікування, профі­лактики або діагностики не може бути визнаним без обов'язкової ретельної перевірки в ході на­дійних контрольованих клінічних досліджень.

Доказова медицина - це використання найбільш достовірних, з наукової точки зору, до­сліджень для вирішення завдань клінічної практики. ДМ являє собою новий підхід до надання медичної допомоги з використанням двох фундаментальних принципів. По-перше, при виборі методу втручання лікар обов'язково повинен враховувати такі фактори, як співвідношення ко­ристі і ризику, зручність методу для хворого, затрати на обстеження та лікування, пріоритети життєвих цінностей хворого. По-друге, при прийнятті клінічного рішення необхідно враховувати дані достовірних клінічних досліджень.

Згідно з вимогами науково обґрунтованої практики (НОП), прийняття рішення, що стосу­ється надання медичної допомоги, повинно ґрунтуватись на найбільш актуальній, достовірній та значимій науковій інформації. Це рішення повинно прийматись пацієнтом виходячи з інформації, яка надана йому лікарем на основі знань, якими він володіє, з урахуванням існуючих ресурсів.

Спеціаліст, який не користується в своїй діяльності існуючими доказовими даними, втра­чає серйозні можливості допомогти пацієнту та навіть ризикує нанести шкоду його здоров'ю. В

кожній країні надання науково обґрунтованої медичної допомоги вважається важливою складо­вою роботи лікаря незалежно від його спеціальності.

У відповідності до резюме Сицилійської декларації з питань надання пацієнтам оптима­льної медичної допомоги нині загальновизнана необхідність обов'язкового володіння спеціаліс­тами принципами і методами доказової медицини. І нині в більшості країн світу клінічна епіде­міологія і доказова медицина стали невід'ємною частиною підготовки лікарів.

Згідно резюме Сицилійської декларації курс навчання, який забезпечує оволодіння НОП, повинен базуватися на п'яти етапній моделі (табл. 1).

Табл. 1. Приклади доказових даних для деяких аспектів навчання НОП та оцінки результатів.

Результати навчання

Приклади методів навчання

Приклади методів оцінки

Формулювання невизначеності у вигляді конкретного питання.

В ході практичної діяльності сту­дент з'ясовує те, чого він не знає та формулює питання. Пи­тання повинно бути сформульо­ване так, щоб зробити пошук та оцінку доказових даних на по-слідуючих етапах максимально ефективним.

Наводяться клінічні випадки або студентам пропонується прийняти участь у веденні хворого. Чітко фо­рмулюються питання в структуро-ваному форматі. Пропонується де­кілька форматів: що складається з трьох (хворий - втручання - ре­зультат), чотирьох (хворий - втру­чання - порівняння - результат) та п'яти (хворий - втручання - порів­няння - результат - час) ланок.

Навички можна оціни­ти приводячи прикла­ди з клінічних випад­ків/ситуацій, щоб сту­дент чітко формулю­вав питання.

Систематичний пошук та знахо­дження доказових даних. Сту­дент складає стратегію пошуку та здійснює її. Стратегія повинна бути повною та ефективною, щоб було можливо отримати всю доказову інформацію по да­ному питанню. Студент розуміє переваги і недоліки різних дже­рел інформації.

Теоретичне навчання, яке підкріп­лене на контрольованому практич­ному занятті з онлайновим зв'язком з джерелом інформації [39]. Пока­зуються різні бази даних, напри­клад, Кокранівська бібліотека, Мед-лайн, CINAHL, Evidance-Based Medicine, SumSearch, tripdata-base.com, та обговорюються їх по­рівняльні характеристики.

Для перевірки вміння студентів формулю­вати питання та здій­снювати пошук дока­зових даних прово­диться комп'ютеризо­ваний клінічний екза­мен в стандартизова­них умовах.

Оцінка достовірності доказових даних та їх клінічної значущості. Студент може оцінити достовір­ність дослідження. Ця оцінка включає: відповідність типу до­слідження, аналіз результатів. Студент може оцінити значення результатів та перевести їх у важливі в клінічному відношенні статистичні показники, напр., число хворих, яких необхідно лікувати.

Навчанню цієї навички приділяється найбільша увага та час.

Тести для перевірки вміння критично оці­нювати достовірність інформації.

Використання результатів на практиці. Студент оцінює, наскі­льки одержана інформація ви­рішує проблему, через яку вини­кло питання. Студент може з'ясувати позицію пацієнта та

Приклади включають використання підібраної з даного питання науко­вої інформації. Це потребує ви­вчення можливості екстраполяції цієї інформації на даний клінічний випадок та конкретизації результа-

Об'єктивне структу-роване клінічне до­слідження та взаємо­дія з хворим після прочитання наданих матеріалів.

оцінити застосовність відповіді.

тів у відповідності до ризиків у дано­го пацієнта.




Оцінка виконаної роботи. Сту­дент формулює конкретні пи­тання, шукає джерела наукової інформації, оцінює її або вико­ристовує вже перевірену та за­стосовує на практиці. Студент оцінює, наскільки успішно він діяв на кожному етапі.

Рольова гра під керівництвом ви­кладачів НОП.

Знання студентом відношення до про­блеми та поведінка.

Найбільш відома методика навчання доказовим підходам розроблена в центрі доказової медицини в Оксфорді під керівництвом Девіда Саклета. Розроблені ним базові аспекти навчан­ня принципам доказової медицини включають:

  • постійну орієнтацію на пацієнта - навчання буде найбільш ефективним, якщо воно орієнтовано на захворювання пацієнтів самих студентів;

  • постійну увагу до студентів з використанням різноманітних тактичних підходів та вра­хуванням всіх можливих обставин;

  • активність та інтерактивність з формуванням у студентів особистої оцінки матеріалу, що вивчається та інтеграції його зі своїми знаннями та професійними навичками: вза­ємодія студентів між собою і викладачем підсилює активний процес, підтримує інди­відуальний підхід до навчання;

  • орієнтацію на існуючі клінічні ситуації і обставини: наприклад, тактика навчання в по­ліклініці буде значно відрізнятися від такої у відділенні інтенсивної терапії;

  • навчання як шлях оволодіння азами експертної медицини, необхідність сприйняття студентами доказовості як центрального і необхідного елементу рутинної роботи в клініці;

  • багато стадійність навчання: інформація сприймається краще, якщо вона надається невеликими порціями, з частими повторами; невеликі перерви в навчанні дають мо­жливість більш ефективного сприйняття пройденого матеріалу, формування нових питань, відбору найбільш необхідних проблем для вивчення.

Відповідно до принципів доказової медицини надійність досліджень базується на мето­дологічній якості їх проведення, величині і точності ефекту, відтворюваності. Достовірність отриманих в ході дослідження результатів і можливість їх подальшого використання на практиці визначається в першу чергу методологією проведення дослідження.

Розрізняють два основні види досліджень: обсерваційні - проводяться методом спосте­реження без попереднього втручання і експериментальні - порівняльні дослідження впливу якого-небудь втручання із застосуванням клінічного випробування.

Перевагою обсерваційних спостережень є відносна простота проведення, а недоліком -можливість наявності відмінностей в досліджуваних групах, які приводять до систематичних помилок і недостовірних висновків. До обсерваційних досліджень відносяться когортні дослі­дження, поперечні і дослідження випадок-контроль. Вибір дизайну залежить від області клініч­ного дослідження (табл. 2).

При проведенні когортного дослідження формуються дві або більше групи пацієнтів, які розрізняються за дією визначеного агента. Надалі, ці групи спостерігають, відзначаючи, у якої групи розвивається певний результат. В початкові групи повинні включатися пацієнти в однако­вій фазі хвороби. Основними критеріями якості такого роду досліджень є: формування груп па­цієнтів на основі чітких критеріїв, повне відстеження пацієнтів, об'єктивні критерії результату.
Табл. 2. Вибір дизайну залежно від області клінічного дослідження


Область клі­нічного до­слідження

Мета дослідження

Дизайн дослідження

Лікування

Перевірка ефективності лікарських препара­тів, хірургічних втручань, альтернативних методів лікування та інших втручань

Рандомізоване контрольоване випробування

Діагностика

З'ясування достовірності (чи можна йому довіряти) і надійності (отримали б ми такі ж результати при повторних дослідженнях) нового діагностичного тесту

Поперечне дослідження, при якому проводять як новий тест, так і тест, що служить "золотим стандартом"

Скринінг

З'ясування цінності тестів, які застосовують­ся до великих груп людей, що дозволяють виявити захворювання на ранній (безсимп-томній) стадії

Поперечне дослідження

Прогноз

Визначення того, що може ймовірно відбу­тися з пацієнтом, у якого хвороба діагносто­вано на ранніх стадіях

Лонгітудіальне когортне дослі­дження

Етіологія

Визначення залежності між гіпотетичним шкідливим чинником і розвитком захворю­вання

Когортне дослідження або до­слідження "випадок-контроль" залежно від поширеності за­хворювання, описи окремих випадків

В дослідженні «випадок-контроль» порівнюються дві групи популяцій: група «випадки» (формується з людей, у яких спостерігаються захворювання або результати, що вивчаються) і контрольна група (захворювання або результати, що вивчаються, відсутні). Частота дії чинника ризику, що вивчається, в обох групах оцінюється ретроспективно, що дозволяє розрахувати відносний ризик розвитку захворювання у зв'язку з чинником ризику, що вивчається.

Якщо метою дослідження є вивчення нового методу діагностики, необхідно з'ясувати до­стовірність і надійність нового діагностичного тесту. Для цього проводять поперечне досліджен­ня, при якому вивчають новий тест порівняно з тестом - "золотим стандартом", що служить (найнадійнішим на момент дослідження) методом для діагностики даного захворювання.

До експериментальних видів дослідження відносяться рандомізовані контрольні дослі­дження (РКД), які є "золотим стандартом" методології клінічних досліджень. Перевагою РКД є висока методологічна якість, яка зумовлює мінімізацію систематичних помилок і підвищує на­дійність дослідження, що досягається застосуванням основних принципів РКД рандомізації та маскування. В РКД дія чинника встановлюється за допомогою формування експериментальної і контрольної груп з подальшим порівнянням результатів, які спостерігаються в цих групах. Ран-домізація - це розподіл пацієнтів на групи (експериментальну і контрольну) випадковим спосо­бом з використанням спеціальних комп'ютерних програм. Застосування рандомізації забезпе­чує однорідність груп за основними параметрами, що впливають на ефективність технологій, що вивчаються. Маскування ("сліпий метод") може бути простим - коли інформація про те, до якої групи (експериментальної або контрольної) віднесений кожний випробовуваний, відсутня тільки у пацієнта; подвійним - ця інформація відсутня як у пацієнта, так і у дослідника; і потрій­ним - недоступна пацієнту, досліднику, а також особам, які здійснюють статистичну обробку ре­зультатів дослідження.

Первинні дослідження можуть об'єднуватись в систематичні огляди (CO). CO - це по суті наукові дослідження, де об'єктом вивчення служать результати декількох оригінальних дослі­джень. CO синтезують результати цих досліджень з використанням підходів, що зменшують ві­рогідність систематичних і випадкових похибок. Ці підходи включають всебічний пошук публіка­цій згідно визначеного питання і використання точних критеріїв відбору публікацій для огляду. В подальшому здійснюється оцінка структури і особливостей досліджень, узагальнення даних і інтерпретація отриманих результатів. Проведення CO дозволяє підвищити надійність і точність первинних досліджень і значно звузити пошук необхідних даних.

Основними характеристиками якісного клінічного дослідження є: надійність дослідження, величина ефекту, її точність і відтворюваність. Надійність дослідження характеризується мето­дологічною якістю - якою мірою дослідження мінімізує систематичні помилки. Величина ефекту, спостережувана в конкретному дослідженні, називається точковою оцінкою ефекту. Мірою точ­ності (ступені достовірності випадкових помилок) дослідження є довірчий інтервал (ДІ). Відтво­рюваність характеризується можливістю використання результатів дослідження для конкретної категорії пацієнтів.

Для кожного виду дослідження наразі сформульовані вимоги до його проведення, спе­цифічні стандарти якості, обробки і представлення даних.

Аналіз і оцінку даних досліджень можна здійснювати, використовуючи критерії, запропо­новані D. SackettTa співавтори, залежно від проблеми, що вивчається.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАУКИ,...
Про посилення заходів з профілактики гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь серед
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ
Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27. 12. 2007 за...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я...
...
ПОСТАНОВА від 19 грудня 2006 р. N 1757 Київ Про затвердження Положення...
Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується...
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано...
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Допущено Міністерством охорони здоров'я України як підручник для студентів медичних вузів Київ
С89 Судова медицина: Підручник для студентів мед вузів. / Концевич І. О., Михайличенко Б. В. та ін.; За ред. І. О. Кон­-цевич, Б....
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
ОНОЛОГІЯ, КАРДІОЛОГІЯ, ГЕМАТОЛОГІЯ У трьох томах Том 3 Гематологія...
М. А. Власенко – заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Харківської медичної академії післядипломної...
Нікітін, П. Г. Хоменко НОТАРІАТ В УКРАЇНІ Навчальний посібник (2-е...
Я. М. Шевченко, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України
ЗАГАЛЬНИЙ КУРС Рекомендовано Міністерством освіти і науки України...
Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 287с з іл
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка