Загальні принципи, завдання та стратегії роботи з агресивними дітьми

Скачати 64.2 Kb.

Назва	Загальні принципи, завдання та стратегії роботи з агресивними дітьми
Дата	27.03.2013
Розмір	64.2 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Психологія > Документи

Загальні принципи, завдання та стратегії роботи з агресивними дітьми
Хоменко Лідія Петрівна, директор Гордищенського районного учбово-методичного центру практичної психології
Проблема агресивності сьогодні виходить за рамки педагогіки і стає гострою соціальною проблемою з огляду на те, що охоплює широкий спектр проявів, від важковиховуваності, насилля, ворожості, маніпулювання, до проблем суїцидів чи інших дій, спрямованих на нищення організму чи здоров’я. І педагоги, і психологи констатують ріст агресивності шкільної молоді. Про це свідчать тематика та частота звернень до спеціалістів психологічної служби.

Фахова література має досить матеріалів про природу, причини та наслідки, класифікує види та форми прояву агресії. Ми зупинимося на окремих аспектах роботи психологічної служби щодо виявлення психологічних причин агресивності в педагогічному середовищі та шляхів її подолання.

В більшості випадків ми сприймаємо агресію негативно, оцінюючи насамперед її конкретні прояви. Г. Паренс (1997) виділяє два види агресії: недеструктивна – наполеглива неворожа поведінка, спрямована на самозахист чи досягнення мети, механізм якої слугує адаптації в середовищі;

ворожа деструктивність – ворожа поведінка, неприйняття, ненависть, злість, мстивість, бажання завдати болю та задоволення від цього.

Виділяючи психологічні причини агресії, скористаємося ідеями І. Вачкова [2, 8], який пропонує наступну класифікацію.

Свідоме рішення продемонструвати агресію: спрямоване на інших - проявляється як усвідомлений, контрольований акт в діях, що шкодять іншим: образи, фізичне насилля, суперечки; спрямоване на себе – проявляється в демонстративній поведінці з метою маніпулювання для досягнення бажаного;
Переживання гніву, що виливається в агресію: спрямоване на інших - проявляється як «класична агресія»; спрямоване на себе - проходить як дії, метою яких є завдавання собі шкоди аж до суїциду включно; стимулювання гніву та витіснення своїх почуттів - стають основою для виникнення соматичних захворювань;
Прагнення до задоволення від агресивних дій: спрямоване на інших - класифікується як садизм, в окремих випадках проявляється опосередковано як агресивні дії щодо людини, котра не має відношення до ситуації чи до предметів – замінників; спрямоване на себе - проявляється як мазохізм.

Власне, перші два чинники і є об’єктом корекційного впливу практичних психологів навчальних закладів. Окремі випадки роботи з агресивністю дитини потребують співпраці з психіатром та, по можливості, з психотерапевтом.

Щоб зрозуміти природу агресії, виділимо основні її функції [3, 12]: спосіб захистити своє «Я» від реальної чи уявної загрози; проявляється як потреба самоствердження; послаблення психологічної напруги (наприклад, через пошук «цапа-відбувайла»); досягнення мети.

Принципи роботи, на яких ґрунтується робота з агресивними дітьми, наступні:

Дитина відповідає за свою власну поведінку.
Найкращий спосіб формувати неагресивну/конструктивну поведінку – демонструвати її щоденно в найближчому оточенні дитини.
Деструктивна агресивність повинна бути негайно припинена і справедливо засуджена.

Викладені вище положення враховані при організації роботи по попередженню та корекції агресії в навчальних закладах району. Протягом кількох років в районі діє програма «Важковиховувані діти». Означена тема до функціонування програми має безпосереднє відношення, оскільки найпоширенішим виявом девіантної поведінки, в т.ч. з точки зору педагогів, є агресивна поведінка деструктивного типу – вмотивоване завдавання шкоди іншій людині (бійки, образи, залякування, пресинг, висміювання, приниження тощо). Не завжди результати роботи з такою агресією відображають позитивну динаміку, в окремих випадках (близько 18% за даними власного дослідження) зміни в поведінці дітей не спостерігаються, а на результати роботи значною мірою впливають наступні чинники:

соціокультурне середовище сім’ї, її характеристики, позиція батьків та інших членів родини, стиль виховання;

близьке соціальне оточення та можливість реалізувати себе серед ровесників;
індивідуальні особливості, стан здоров’я, інтелектуальний розвиток.

У більшості випадків спеціалісти психологічної служби констатують, що результатом колекційної роботи можна вважати позитивні ситуативні зміни [10, 9] .

При плануванні корекційно – розвивальної роботи практичні психологи окреслюють наступні завдання:

вчити усвідомлювати, диференціювати та приймати свої емоції та емоції партнерів по спілкуванню;
знайомити із безпечними для оточуючих способами відреагування гніву, злості ;
проговорювати свої почуття при взаємодії з іншими, налагоджувати емоційний контакт, пояснювати мотиви своїх дій, бажання, цілі;
вчити знижувати рівень емоційної напруги через релаксацію, візуалізацію, дихальну гімнастику чи активні дії – спорт, рухливі ігри, танці, тощо.

Отже, роботу практичних психологів можемо планувати в таких напрямках: безпосередня робота з агресією, спрямована на послаблення, корекцію чи переключення агресивних реакцій, власне, робота за актуальним запитом; опосередкований вплив на агресивність через роботу з особистістю в цілому, з її Я-концепцією, самосвідомістю, самооцінкою, самосприйняттям; сприяння особистісному росту; формування впевненості, толерантності; розширення поведінкового репертуару та вдосконалення поведінкових стратегій (від ворожості, негативізму, маніпулювання - до співробітництва, компромісу); розвиток емоційної грамотності учасників педагогічного процесу.

Таким чином, аналізуючи та плануючи корекційну роботу з агресивними дітьми, пропонуємо наступний алгоритм роботи: аналіз ситуацій, що призводять до агресивних проявів; визначення причин агресії, формів прояву; можливі/реальні наслідки; визначення корекційно-розвивальної мети та завдань психологічного впливу; вибір стратегії впливу; оцінка результатів, критерії ефективності роботи.

У практичній діяльності спеціалістами психологічної служби використовується «Програма корекційного впливу на агресивних дітей», створена на основі навчально-виховних занять по програмі корекційно-виховного впливу на агресивних дітей Катаржини Савицької [8]. Програма включає в себе моделювання ситуацій, ігри, інсценування, релаксаційні вправи, спрямовані бесіди, рольове програвання ситуацій, що можуть створити певні складнощі для членів групи.

Досить перспективним з точки зору просвіти та формування психологічної культури школярів вважаємо викладання факультативних курсів з психології, зміст програм яких має практичне спрямування. У навчальних закладах району викладаються факультативно та як курси за вибором «Основи психології», «Соціальна психологія», «Психологія особистості».

Окрема проблема – агресивність дорослих у школі. Можемо виділити ряд об’єктивних та суб’єктивних причин, що стимулюють агресивність як педагогів, так і батьків.

Соціально-економічні умови, що підсилюють вплив невизначеності, неструктурованість життя.
Зростання кількості неповних, дисфункціональних сімей, як наслідок – неналежне виконання батьківських функцій. Констатується кількісне зростання насилля над дітьми з боку членів родини.
Школа існує як надмірно керована та контрольована система, і це накладає відбиток на особистість педагога.
Соціальні інститути не забезпечують ефективного реагування та попередження агресивності в суспільстві .
Суспільство загалом не пропонує позитивних стандартів та моральних еталонів. Бракує грамотних соціальних проектів, що пропагують неагресивність, партнерство, миролюбність.

За результатами консультативної роботи з педагогами можемо виділити наступні особистісні чинники, що стимулюють агресивність педагогів та пов’язані із професійною діяльністю: зниження соціальної адаптивності педагогів, що проявляється в активних формах реагування – конфліктах, звинуваченнях, маніпулюванні, імперативності, особливо серед педагогів зі стажем; зниження емоційної стійкості і, як наслідок, емоційне вигорання; суб’єктивне сприймання дефіциту часу, що призводить до підвищення рівня тривожності та невпевненості; невизначеність та почуття безвиході як характеристики повсякденності у суб’єктивному сприйманні педагогів.

Шляхи послаблення учительської агресивності – цілеспрямована робота, спрямована на розвиток рефлексії та професійної самосвідомості. Ефективним є формат роботи психолого-педагогічного семінару, навчального тренінгу, балінтовських груп.

Можемо зробити висновок про необхідність не обмежуватися пропагандою партнерських відносин, а демонструвати неагресивну поведінку в щоденному житті школи, сім’ї, громади, адже загальний розвиток суспільства спрямований на обмеження агресії через соціальні та моральні норми, які творяться безпосередньо та повсякчас.
Використані джерела:

Бреслав Г.Э. Психологическая коррекция детской и подростковой агрессивности . – С-П.: Речь, 2006.
Вачков И. Как работать с агрессией // Школьный психолог. - 2001. - №18.
Кравцова С.В. Еще раз о плохом поведении // Мы и мир. – 2006. - № 3. – С.12.
Кондратенко В.Г. Девиантное поведение у подростков. - Минск, 1988.
Майерс Д. Социальная психология . - С–П: Питер, 2001, гл.10.
Максимова Н.Ю. Воспитательная работа с социально дезадаптированными школьниками / Методические рекомендации. – К.,1997.
Мединська Ю.В. Агресивна дитина: Зрозуміти, щоб допомогти // Психологія і суспільство. – 2002. - №1. - С.107.
Савицька Катаржина. Навчально–виховні заняття по програмі колекційного впливу на агресивних дітей. - К.,1990.
Холмогорова А.Б., Гаранян Н.Г. Принципы и навыки психогигиены эмоциональной жизни // Вестник психосоциальной и корекционно–реабилитационной работы. – 1996. - №1. - С.7.
Хоменко Л.П., Артеменко Т.Б. Програма «Важковиховувані діти»// Психолог. – 2005. – №4 (48). – С.8.

Схожі:

C утність контролю, його принципи,мета та завдання Принципи контролю як науки і принципи його здійснення практично адекватні. Всю систему принципів господарського контролю підрозділяють...	Завдання щодо роботи з обдарованими дітьми в умовах загальноосвітнього навчального закладу Розвиток високо технологічного інформаційного суспільства стимулює розвиток різноманітних форм позакласної навчальної роботи з учнівською...
Психологічні закономірності та принципи здійснення соціально-педагогічної...	Ь «закону Кузнеця» сучасним економічним реаліям. Визначено основні... «ЗАКОН КУЗНЕЦЯ», ГЛОБАЛІЗАЦІЯ, ІНДЕКС ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ, ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ, СОЦІАЛЬНЕ ПРОГРАМУВАННЯ
1. Принципи і типи соціально-трудових відносин: солідарність, субсидіарність,... Основні стратегії демократизації управління виробництвом. Порядок ведення тристоронніх переговорів на національному рівні і висновок...	Науково-теоретичне обґрунтування, функції та завдання соціально-педагогічної...
Питання до контрольно-модульної роботи №2 з політичної економії ...	Результати роботи вчителів м/о фізичної культури з обдарованими дітьми у 201 1 – 201 2 н р Результати роботи вчителів м/о фізичної культури з обдарованими дітьми у 2011 – 2012 н р
8. Облік операцій з цінними паперами Характеристика та загальні принципи оцінки та обліку цінних паперів у портфелях банку	2. Стратегії промислового маркетингу Ця дисципліна конкретизує загальні положення та основні визначення понять, що викладені в курсі "Основи маркетингу" стосовно товарів...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання