|
|
Скачати 391.72 Kb.
|
|
Індивідуально-особистісний базується на тому, що необхідно врахувати не лише індивідуальність учня, а й усю систему стосунків особистості з оточенням; оцінювати вплив цих стосунків на психіку дитини та її індивідуальні можливості. Обов’язкові елементи цього підходу: *вивчення досягнутого рівня розвитку особистості; *індивідуалізація процесу навчання, яка б відштовхувалася від досягнутого рівня і зберігалася протягом усього процесу навчання. Провідною формою розвитку здібностей є розвивальні завдання, які за змістом мають бути оптимальним навантаженням для дитини і формувати в неї раціональні вміння розумової праці. Дидактичний – найхарактернішим проявом обдарованості є ті здібності, які вже притаманні певній особистості, нібито раз і назавжди сформовані. Завдання ж учителя – створити таку ситуацію, яка б максимально навантажувала провідну здібність конкретної дитини (інтелектуальну чи спортивну). Бажано, щоб ці діти навчалися за спеціальними навчальними індивідуальними програмами або в спеціальних навчальних закладах. Необхідно зауважити, що в дидактичному підході до навчання обдарованих дітей, як правило, недостатньо використовують психологічні знання, тому часто залишаються відкритими питання :
Отже, рано чи пізно перед прихильниками цього підходу постають вказані проблеми, і вони звертаються до послуг психологів, залучення яких може відбуватися у двох варіантах, і тоді дидактичний підхід змінюється на дидактико-психологічний або психодидактичний. Дидактико-психологічний – пріоритет залишається за дидактикою. Наочним зразком цього підходу є введення в освітній процес психологічної служби, яка має компенсувати труднощі, що виникають у вчителя та учня під час реалізації даної навчальної програми. Психологічний підхід має психологічний пріоритет у побудові освітянських технологій. В останнє десятиріччя це знайшло відображення в теорії та практиці розливального навчання, за якого знання, вміння та навички з мети освітнього процесу перетворюють на засіб когнітивного (пізнавального) та особистісного розвитку учнів. Під час його реалізації необхідно:
Якщо спробувати схематично відобразити систему роботи по вертикалі, то вона орієнтовно матиме такий вигляд, як на схемі. Навчання дітей з високим розумовим потенціалом у звичайній загальноосвітній школі можна здійснити на підставі стратегії прискорення та стратегії збагачення навчання. Організаційними формами прискорення є:
Як радять учені, основними вимогами залучення учнів до навчання на підставі прискорення мають бути:
Прискорення навчання пов’язане зі змінами швидкості навчання, а не його змісту. Друга стратегія – стратегія збагачення, дає дитині змогу в середовищі своїх однолітків розвивати інтелектуальні здібності на відповідному рівні. Основними напрямами стратегії збагачення є:
Форми навчання обдарованих дітей:
Із зазначених форм роботи у звичайній загальноосвітній школі найпоширенішими є форми, вивчені у згаданих вище п.1,4,5. 2.1 Методи навчання обдарованих дітей у загальноосвітній школі Проблема навчання й виховання юних талантів викликає гострий інтерес у всьому світі. Починаючи з 1975 року, з інтервалом 2 роки проводяться міжнародні конференції. Серед спеціалістів спостерігається розбіжність у думках, але все ж більшість учених вважають за необхідне спеціально навчати дітей. До форми навчання у спеціалістів є різні підходи щодо цього: створення спеціальних навчальних закладів, прискорене та збагачене навчання обдарованих дітей, розподіл за потоками, сетами, поглиблене вивчення окремих предметів, відокремлення обдарованих [5,78]. Напрямок створення спеціальних класів і шкіл для обдарованих має своїх прихильників: щоб запобігти моральному та інтелектуальному занепаду, треба рятувати хоча б най здібніших та найобдарованіших дітей. Супротивники цієї форми називають соціальні й психологічні проблеми, оскільки навчання обдарованих в ізоляції від ровесників може мати негативні наслідки для їх загального соціального та емоційного розвитку. Це стосується академічної обдарованості. Дітей із специфічними здібностями в світі вважають за доцільне навчання в спеціальних закладах [7,31]. Прихильників прискореного навчання не дуже багато. Хоча обдаровані діти швидше засвоюють матеріал, ніж їхні ровесники із середніми здібностями, але занадто ранній початок навчання або „перестрибування” через класи швидко призводить до появи нових проблем, тому що інтелектуальна перевага обдарованих не обов’язково супроводжується психічної зрілості. (8,21). У багатьох європейських країнах поширений розподіл учнів за потоками. В інших країнах найбільш вдалими вважають створення диференційованої шкільної системи, яка здатна адекватно й автономно реагувати на різноманітні прояви нерівності в задатках, здібностях, обдарованості. [9,71] Вихід з проблеми, на наш погляд, можна знайти у роботі Сюзанни Вайнбреннер „Навчання обдарованих дітей у звичайному класі”, де пропонуються різні методи навчання обдарованих із змішаними здібностями. На початку навчання доцільно використати метод найважчого першого кроку для ознайомлення з навчальними потребами обдарованих дітей у звичайному класі. [4,131]. Сутність методу полягає в тому, що вченням дозволяється розв’язати 5-6 найскладніших завдань, перш ніж виконати решту завдання. Якщо діти з цим успішно впоралися, то здобувають рівень а (відмінно) і тоді їм дозволяється використати час, що залишився, для заняття тим видом діяльності і, який цікавіший (під контролем вчителя). Даний метод можна використовувати на різних уроках, метою яких є закріплення умінь та навичок на практиці під час вивчення якогось правила, поняття. Обдаровані діти можуть засвоювати навіть нові поняття швидше, ніж ровесники, і запам’ятовують те, що вчать, міцніше, тому вони й потребують менше практики. Застосування даного методу дозволить дітям з незадовільною поведінкою працювати на уроці над тим. Що є важливішим для них .[7,33]. Обдаровані діти швидше засвоюють програмовий матеріал, ніж їхні ровесники, тому в них часто залишається багато вільного часу. Було знайдено шлях: дозволяти учням використовувати шкільний час, який відведено для вивчення нового матеріалу, обдаровані учні можуть провести його по-іншому завдяки застосуванню метода ущільнення навчальної програми. [9,19]. Перед тим, як почати ущільнення, потрібно визначити здібності , які мають певні учні і довіряти досягненням, які вони добули, самостійно навчаючись. Потім треба вирішити, як використовувати „вільний час”, щоб не стало тягарем для них самих, для їхніх однокласників чи вчителя. Програма для обдарованих дітей має бути ущільнена лише в тих її частинах, де учні мають міцні знання, уміння, навички, тобто з тих предметів, в яких в учня є значні успіхи. Коли учні „ купують” час для удосконалення чи альтернативної діяльності з певного предмета, їм потрібно надати усі можливості для забезпечення своїх знань. [15,9]. Виключне використання технології „найважчий перший крок” може призвести до появи недоліків у навчанні обдарованих і спеціалісти дійшли висновку, що навчальні контракти є методом, який вирішує дані проблеми. Спочатку вчителеві потрібно підготувати навчальний контракт для кожного розділу підручника. За умови позитивних наслідків попереднього тестування, коли діти отримують рівень А чи В, їм дозволяється працювати у системі навчальних контрактів. Таким чином, у класі утворюється, умовно названий, центр збагачення, тобто збагачення знаннями. Рекомендується розмістити його в окремій частині класу, доки вчитель працює з рештою дітей. [16,8]. Характерною рисою, що відрізняється від інших методик, є те, що дітям, які працюють за контрактом, ніколи не дозволяється починати роботу над іншими частинами розділу, доки вчитель не розпочне працювати й пояснювати їх усьому класові. Це дасть час дітям використовувати вільний час для більш глибокого усвідомлення матеріалу та творчого опрацювання. Іншими словами , відпаде можливість змагання між учнями у тих, хто першим закінчив роботу за контрактом. Планування роботи за даним методом занотовується у спеціальну форму, яка має назву „навчальний контракт” і яку можна змінити , виходячи з того предмета, для якого вона створюється. З різною швидкістю, але самостійно, діти вивчають програмовий матеріал, витрачаючи вільний час уроку на альтернативні види діяльності. Вчитель має запропонувати учневі виконувати лише якийсь вид діяльності після вивчення першого поняття, а другий – після вивчення другого поняття і т.д. Цікава форма роботи може бути запропонована як учителем, так і обиратися учнем. Перед початком уроку вчитель повинен пояснити, як працювати над певним видом матеріалу. Перед тим, як перейти до вивчення нового поняття, вчитель має перевірити рівень засвоєння знань, запропонувати учневі, наприклад, виконати відповідний тест. [11,49]. Ще однією важливою деталлю даного методу є робочий стан учнів, тобто ті правила поведінки, яких треба дотримуватися під час роботи і які занотовуються до форми „Навчальний контракт”.[5,79]. Вчитель має передбачити час коли можна буде застосувати планер для незалежного навчання. Учнів треба попередити, що за перші п’ять –десять днів вони мають лише переглянути літературу з теми, яка їх найбільше цікавить, а вже потім визначитись із підтемою і починати робити певні записи. Після закінчення роботи над проектом і оформлення планера вчитель має вирішити разом з учнем, яким чином „дослідник” поділиться своїми знахідками і результатами роботи зі своїми товаришами. Тут варто підійти творчо, щоб і доповідачеві і аудиторії було цікаво і пізнавально.[14,79]. Незважаючи на те, що всі учні повинні навчитись критично мислити, більшість з них може обійтись без допомоги вчителя під час вивчення й опрацювання нового матеріалу. Обдаровані діти – виключення з цього правила. Зазвичай основні теоретичні положення вони вивчають самостійно, що й допомагає їм досягти вищих рівнів у будь-якій моделі критичного мислення. Такою моделлю може бути „Таксономія мислення”.[8,26]. Модель складається з шести послідовно розташованих рівнів мислення. Ця послідовність означає, що нижчі два рівні – Знання та Розуміння, вимагають меншого комплексного мислення, ніж вищі три рівні (Аналіз, Оцінка та Синтез). Для того, щоб даний метод приносив плідні результати, вчитель повинен навчити обдарованих учнів правильному користуванню таксономією. Для цього учням пропонується адаптована модель, з якою вони ознайомлюються та ставлять численні запитання щодо змісту та процесу роботи.[5,79]. Проаналізувати дані методу навчання обдарованих дітей у звичайному класі, можна зробити висновок, що для повноцінного розвитку та активації творчого потенціалу особистості необхідно використовувати цілий комплекс методів. При цьому треба враховувати, що існуючі методи активації творчої діяльності мають бути співвіднесені з певними сторонами творчої особистості. 2.2 Мала академія наук України як пріоритетна форма роботи з обдарованими дітьми На сучасному етапі надзвичайно важливим і необхідним є створення в суспільстві сприятливих умов для становлення особистості відповідно до Указу президента України від 20.05.2000р.”Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді”. Цей Указ та прийнятий у червні 2008 року Верховною Радою України „Про позашкільну освіту” сприятимуть активації та удосконалення роботи Малої академії наук України, головним завданням якої і є розвиток творчого потенціалу, інтелектуальне і духовне збагачення молоді, підготовка її до активної діяльності в різних галузях науки та самовизначення у майбутньому в професії. За більш як 35 років свого існування це творче об’єднання молоді постійно удосконалювалось та реформувалось, але незнінною залишається головна мета – розвиток індивідуальних якостей особистості засобами позашкільної освіти, сприяння набуттю додаткових знань, умінь, навичок та залучення учнів старших класів до систематичної науково-дослідницької, експериментальної , конструктивної, винахідницької діяльності з історії та літературознавства, математики й екології, фізики та біології, хімії та економіки, технічної творчості та геології, педагогіки та географії, сільського господарства, археології, етнографії, історичного краєзнавства і т.д.[12,61] Із створенням у 1994 р. Єдиної Малої академії наук України (за спільною постановою Колегії Міністерства освіти України від 22.12.93.) [4,6] у кожному регіоні було засновані територіальні відділення, яких на сьогодні налічується 27. Нині МАН – це 34 секції. 6 головних відділень: фізико-математичне, техніко-технологічне, обчислювальної техніки та програмування, історико-географічне, мистецтвознавства та філології, хіміко-біологічне. Ось чому це творче об’єднання охоплює понад 30 тисяч учнів 8-11 класів, декілька тисяч учених, педагогів –організаторів роботи гуртків, секцій, наукових товариств та наукових керівників членів Малої академії наук України .[7,33] Сьогодні Ман України має зв’язки з більш як 100 базовими вищими навчальними закладами та десятками академічних інститутів МАН України. Мала академія наук України була і залишається пріоритетною формою позашкільної освіти. Пошук нових шляхів розвитку позашкільної освіти сприяє інтеграції діяльності позашкільних навчальних закладів в інші навчальні заклади. Мала академія наук України якраз і стала тією пріоритетною формою, що сприяла об’єднанню зусиль загальноосвітніх, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв у своїй роботі з обдарованою молоддю . [2,62]. Створення умов для творчого, інтелектуального, духовного розвитку дітей та учнівської молоді – одне з головних завдань позашкільної освіти України. Досвід роботи Ман свідчить, що в умовах роботи наукових секцій, центрів, учень занурюється у світ своїх захоплень, усвідомлює свій особистий досвід і за допомогою педагогів стимулює розвиток своїх здібностей, можливостей у подальшому всебічному розвитку власного творчого та інтелектуального потенціалу; на всіх рівнях навчання у цьому творчому об’єднанні головним у навчально-дослідницькій діяльності учнів стає опанування технології пізнання, дослідження, експериментування і не тільки з метою перевірки та систематизації відомих у житті та науці закономірностей, а й поширення, поглиблення знань про людину, суспільство, природу, підготовку себе до усвідомленої участі в подальшій науково-технічній, екологічній, літературно-художній, комерційній, політичній, професійній та інших видах науково-дослідницької діяльності. Досвід роботи наукових товариств учнів, результати проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України свідчить про активний пошук як педагогів учених, так і юних науковців цікавих соціально спрямованих , актуальних програм експериментально-дослідницької роботи, в полі зору яких Людина, Вітчизна, Сім’я, Праця, Знання, Культура, Мир, Природа, Техніка, Суспільство. Реалізувати ці програми допомагає розгалужена мережа наукових секцій, кількість яких зросла до 34. Надзвичайно важливим в організації діяльності МАН є поступове зростання юного науковця від слухача – до кандидата та дійсного члена МАН. На першому етапі учні стають слухачами наукових секцій та гуртків, вони тільки розпочинають пошукову роботу, отримуючи певну теоретичну підготовку, ознайомлюються з методикою наукових досліджень. На другому етапі юні науковці – а це кандидати у члени МАН, набувають вмінь і навичок науково-дослідницької роботи, беруть участь у семінарах, колоквіумах, наукових експедиціях, виставках, олімпіадах, конкурсах наукових рефератів, проводять початкові дослідження, аналітичні зрізи з різних проблем .[7,32] На першому етапі юні науковці – дійсні члени МАН – самостійно опановують науково – дослідницьку, експериментальну роботу з обраної теми дослідження, захищають її. Форми роботи з дійсними членами МАН багаті за змістом і різноаспектними від виконання завдань безпосередньо на базі кабінетів, лабораторій, навчальних закладів до роботи в лабораторіях, кабінетах. Вони беруть участь в експедиціях, виконанні міжнародних та державних наукових програм, конкурсах, публікують свої наукові роботи, впроваджують свої наукові здобутки в життя. Кандидати і дійсні члени МАН мають право брати участь у ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт.[7,30]. Мала академія наук України - це не гра у науковців, це серйозна, клопітка робота із залучення учнівської молоді до участі у конкретних наукових дослідженнях, експериментах, винаходах. Це вихід на конкретні результати певної роботи, які здебільшого мають вагомий економічний ефект, соціальне значення. Таким чином, сьогодні ми можемо говорити про значні успіхи в роботі Малої академії наук України по вихованню обдарованих дітей, по розвитку в них навичок науково-пошукової діяльності. „РОЗДІЛ” 3. Парадигма системи роботи з обдарованими дітьми а Радиванівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів |
|
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ТРЬОХ РОКІВ... Розвиток дитини в перинатальний період. Дородові матриці. Пологи. Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої дитини. Рефлекси,... |
Управління освіти Миколаївської міської ради Науково-методичний центр Методичний посібник містить теоретичні поняття, які розкривають особливості обдарованої дитини, демонструє методи виховання та розвитку... |
|
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з професійно-психологічної підготовки... Тактико-психологічні особливості дій працівників ДПО при виконанні службових завдань. Психологічні особливості взаємодії особового... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з професійно-психологічної підготовки... Тактико-психологічні особливості дій працівників ДПО при виконанні службових завдань. Психологічні особливості взаємодії особового... |
|
Рождественська Д. Б. До проблеми мисленнєвих образів в інтелектуальній... Рождественська Д. Б. До проблеми мисленнєвих образів в інтелектуальній діяльності дитини зі зниженим зором // Дидактичні та соціально-психологічні... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим... Тема Психологічні особливості діяльності пожежних під час виконання функціональних обов’язків |
|
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ БАТЬКІВ ДО СТВОРЕННЯ ПРИЙОМНОЇ СІМ’Ї Створення прийомних сімей на противагу вихованню дитини в закладі інтернатного типу набуває на сьогодні усе більшого поширення. Прийомна... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки ТЕМА 3 Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу... |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з рядовим та молодшим Тема: Розвиток комунікативних якостей при взаємодії з різними верствами населення. Особливості спілкування з постраждалими внаслідок... |
ПЛАН КОНСПЕК Т для проведення заняття по психологічній підготовці... Тема : Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу... |