ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ БАТЬКІВ ДО СТВОРЕННЯ ПРИЙОМНОЇ СІМ’Ї


Скачати 51.31 Kb.
Назва ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ БАТЬКІВ ДО СТВОРЕННЯ ПРИЙОМНОЇ СІМ’Ї
Дата 15.04.2013
Розмір 51.31 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ БАТЬКІВ ДО СТВОРЕННЯ ПРИЙОМНОЇ СІМ’Ї
Жеребньова Л.В.,

практичний психолог,

завідувач ОЦППСР

ЧОІПОПП
Створення прийомних сімей на противагу вихованню дитини в закладі інтернатного типу набуває на сьогодні усе більшого поширення. Прийомна сім’я як осередок соціалізації дитини має ряд переваг, серед яких:

  • можливість відчути турботу і піклування прийомних батьків;

  • особлива сімейна атмосфера, яку неможливо змоделювати у стінах інтернатного навчального закладу;

  • власне усвідомлення дитиною наявності сім’ї і батьків, що підвищує самооцінку дитини та дозволяє відчувати особисте благополуччя;

  • досвід близьких емоційних стосунків «дитина-батьки», які виступають чинником позбавлення емоційної депривації;

  • неформальність виконання прийомними батьками своїх функцій щодо дитини;

  • наявність зразка для наслідування стосунків між батьками, що збагачує дитину емоційним досвідом та поглиблює мотивацію створення власної сім’ї, закладає модель майбутньої сім’ї;

  • відчуття дитиною приналежності до сім’ї, що створює умови для позбавлення дитини комплексу маргінальності (коли переживання втрати біологічних батьків та почуття жалю до себе формує у дитини обвинувачувально-споживацьке ставлення до світу).

Проте вищеназвані переваги виховання дитини у прийомній сім’ї можуть існувати лише за наявності відповідних психологічних здатностей тих, хто приймає рішення виконувати батьківську функцію, а саме:

  • здатність виявляти любов, турботу і піклування про дитину;

  • здатність відчувати і, відповідно, створювати для себе та для близьких умови особистісної захищеності в сім’ї;

  • здатність усвідомлювати власну можливість бути батьком конкретній дитині та наявність ресурсу для виконання обов’язків батьківства;

  • емпатійна, рефлексивна здатність та культура вияву почуттів, поєднані із здатністю навчити цього дитину;

  • здатність виявляти терпіння та творчість у ставленні до процесу виховання;

  • здатність підтримувати конструктивні стосунки з партнером та долати труднощі у спілкуванні;

  • відсутність невротичних страхів щодо майбутнього дитини чи своїх стосунків з нею.

Вказані вище психологічні здатності батьків, які бажають створити прийомну сім’ю, можна і необхідно розвивати, - власне, поєднання названих здатностей формує психологічну готовність до усвідомленої ролі батьків прийомної дитини.

Розглянемо коротко, якими є поведінкові прояви, що свідчать про готовність бути батьками прийомної дитини.

Здатність виявляти любов, турботу і піклування про дитину виявляється у вмінні поєднувати турботу про дитину з наданням їй власного вибору та можливостей набувати особистого життєвого досвіду, не вдаючись до крайнощів гіперопіки чи надання дитині повної автономії. Прояв даної здатності утруднюється у випадках дефіциту об’єкта любові чи, навпаки, за наявності мотиву «створити сім'ю як у всіх».

Здатність відчувати і, відповідно, створювати для себе та для близьких умови особистісної захищеності в сім’ї виявляється у повазі до особистісної території інших членів сім’ї. У дітей з досвідом перебування в школі-інтернаті часто бувають порушеними межі особистої території – вони можуть вважати речі інших своїми, привласнювати собі чуже, мають проблеми з налагодженням тілесних контактів тощо. Від прийомних батьків в даному випадку необхідне вміння демонструвати межі власної території, будь то речі, особисте життя, та реагувати на потребу дитини у власній території.

Здатність усвідомлювати власну можливість бути батьком конкретній дитині та наявність ресурсу для виконання обов’язків батьківства – одна з найважливіших здатностей, яка тісно пов’язана з поняттям «сили Я», вмінням батьків усвідомлювати межі свого впливу на конкретну дитину, яка інколи може бути сильнішою за батьків. Образно кажучи, це відчуття межі, за якою у батьків «опускаються руки» і потрібно переглядати власні стереотипи поведінки, вміння вчитися батьківству.

Емпатійна, рефлексивна здатність та культура вияву почуттів, поєднані зі здатністю навчити цього дитину є необхідними для емоційного здоров’я дитини і виявляються в умінні співчувати, співпереживати, стати на позицію дитини, не переносячи на неї власний дитячий досвід. Сюди відносять і вміння оцінювати себе збоку та навички відреагування емоцій у прийнятний для оточуючих спосіб (наприклад, способи виявлення почуття гніву, роздратування, вини, страху, тривоги).

Здатність виявляти терпіння та творчість у ставленні до процесу виховання виявляються у вмінні чекати, уникати поспішних дій і рішень, миритися з частковим задоволенням власних потреб та надавати кількісно та якісно час іншому, а також в умінні приймати ситуацію такою, якою вона є, і не користуватися необдумано готовими рецептами виховання.

Здатність підтримувати конструктивні стосунки з партнером та долати труднощі у спілкуванні знаходить вияв у вмінні поводитися в конфліктній ситуації, визнавати свою міру відповідальності у конфлікті, вмінні відшкодовувати негативні емоційні переживання партнера та вмінні заявляти про свої потреби вчасно, вмінні пробачати і вибачатися.

Відсутність невротичних страхів щодо майбутнього дитини чи своїх стосунків з нею виявляється у довірі до свого батьківського досвіду та безоціночному прийнятті досвіду дитини. Дана здатність є однією з найскладніших, так як тісно пов’язана з аксіологічною сферою особистості. Важливою є в даному контексті віра в майбутнє дитини і своє власне, розумний баланс між потребою у «привласненні» дитини і збереженням самості, між намаганням прожити життя за дитину і необхідністю навчити її обходитися без батьків, між альтруїстичними та егоцентричними установками.

Усі вищеописані здатності можна розвивати у вмотивованих до створення прийомної сім’ї дорослих у ході групової та парної тренінгової роботи з використанням методу життєвих ситуацій. Дана стратегія роботи з батьками має, на нашу думку, бути необхідною складовою попередньої роботи соціальних служб по роботі з прийомними сім’ями та знаходити своє логічне продовження у соціально-психологічному супроводі прийомних сімей в навчальних закладах. Друга можливість на сьогодні є мало використовуваною через проблеми дотримання таємниці усиновлення і потребує додаткової підготовки фахівців з сімейного консультування.

Названі психологічні здатності є універсальними для ефективного виконання ролі батьків, але по відношенню до прийомних дітей набувають особливого значення. Адже для дитини втрата рідних батьків – гіркий досвід, а розчарування у прийомних батьках підриває її довіру до світу. За умови розвитку вказаних здатностей батьки можуть прийняти той факт, що їх дитина:

  • не об’єкт, а явище – і вчаться з нею рахуватися;

  • не результат, а процес – і розуміють, що дитину неможливо змінити раз і назавжди;

  • не засіб, а можливість – і ростуть разом із нею;

  • не кара, а винагорода – і цінують сам факт її існування.

Добре, коли стосунки батьків з дитиною складаються гармонійно, але в будь-якому випадку дорослим варто пам’ятати одне з правил педагогіки: «Хочеш мати ідеальну дитину – спочатку стань ідеальним батьком…».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. – СПб.: ЗАО «Издательство «Питер»», 1999. – 656 с.

2. Марковская И.М. Тренинг взаимодействия с родителями. – СПб.: Речь, 2005. – 150 с., илл.

3. Основные формы страха / Пер. с нем.Э.Л.Гушанского. – М.: Алетейа, 1999. – 336 с.: илл.

4. Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни: тренинг разрешения конфликтов. – СПб.: Речь, 2002. – 288 с.4.

5. Семейное воспитание: Краткий словарь / Сост.: И.В.Гребенников, Л.В.Ковинько. – М.: Политиздат, 1990. – 319 с.

Схожі:

План. Педагогічна освіта батьків Залучення батьків до виховної роботи
Лекція Сім’я як провідний компонент системи соціального формування особистості
Лекція для батьків
Першим університетом життя для дитини є та сім'я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в...
Особистий приклад у сімейному вихованні. Лекція для батьків
Першим університетом життя для дитини є та сім'я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в...
Про створення прийомної сім’ї і передачу дітей на виховання та спільне проживання
Про звільнення опікуна від виконання обов’язків над малолітньою дитиною та внесення змін в рішення виконавчого комітету Тернопільської...
ПЛАН Вступ 3 Особисті немайнові права та обов’язки батьків і дітей...
Найважливішою характеристикою сім’ї є її повнота, під якою розуміється наявність у дітей обох батьків. На жаль, на Україні велика...
В. Уруський. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності...
Уруський В.І. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності: Методичний посібник. − Тернопіль: ТОКІППО, 2005. − 96 с
ДОПОМОГА ДІТЯМ З ДОСВІДОМ ДЕПРИВАЦІЇ: СТИМУЛЮВАННЯ ІНТЕЛЕКТУ
Дитина потрапляє до прийомної сім’ї, як правило, з дитячого будинку чи інтернату, і найбільшою проблемою тут може виявитися значний...
Формування готовності вчителів до викладання математики у 5 класі за новими програмами
Математична освіта – важлива складова загальноосвітньої підготовки молодого покоління індикатор готовності суспільства до соціально-економічного...
Висновок Список використаних джерел Вступ
Які документи підтверджують статус багатодітної сім’ї та її право на отримання пільг, є посвідчення батьків та дитини з багатодітної...
Т ренінг з батьками «Ефективне спілкування батьків з дітьми»
Мета тренінгу: сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка