З А Т В Е Р Д Ж У Ю
Начальник Жовтневого РВ
У МНС України
в Миколаївській області
майор служби цивільного захисту
О.І. Остафій
„___”__жовтня__ 2011 року
П Л А Н - К О Н С П Е К Т
для проведення заняття по психологічній підготовці
з начальницьким складом ЖРВ та ПДПЧ-36
Тема 3.3.: Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу під час роботи з населенням. Особливості спілкування з постраждалим.
Навчальна мета: навчити працівників ефективності дій, спілкуванні з населенням, яке опинилося в надзвичайній ситуації.
Час: 45 хв.
Місце проведення: учбовий клас підрозділу
Навчально-методичне забезпечення: план-конспект
Література:
Дутов В.И. Исследование особенностей поведения людей при пожарах // Пожарная профилактика: С. б. науч.тр.- М., 1981. С. 141-150.
Дутов В.И., Коваленко И.А., Лыков Ю.В. и др. Поведение школьников при пожаре // Безопасность людей при пожарах: Сб. науч. тр. - Вып. 1 - М., 1979. С. 48-55.
Московичи С. Век толп. - М., 1996.
Порядок проведення заняття :
Організаційний момент - 5 хв. :
перевірка присутніх ;
оголошення теми і мети заняття, питання, які вивчатимуся.
2. Контроль знань - 5 хв. :
перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
3.Викладення матеріалу теми - 25 хв.
Питання, які вивчатимуться :
1. Зміст понять «паніка», «натовп».
2. Характерна особливість надзвичайної ситуації – загроза життю людей.
3. Стресовий стан. Характеристика психологічного стресу: новизна, раптовість, незвичність, дезорганізація.
4. Характер дій потерпілих в надзвичайних ситуаціях пожежі залежно від умов погоди, часу, віку та статі. Прояв страху, жаху, паніки, ярості.
5. Взаємовідносини і спілкування з населенням під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, стихійних лих, аварій.
6. Натовп. Виникнення натовпів при надзвичайних ситуаціях. Паніка. Види паніки, її причини та шляхи подолання.
Питання та їх короткий зміст
|
Методичні вказівки
|
Поведінка людей, які перебувають у небезпеці може створити чимало перешкод діям рятувальників. Зміна зовнішніх психічних факторів викликає зміну внутрішньої мобілізації, енергійності, рішучості, стійкості або погіршення психічних функцій, апатію, страх, хаотичність дій, загальмованість, відмови від дій. Це стосується як рятувальників, так і потерпілих. Якщо працівники МНС мають професійну, психологічну підготовку, то люди, які опинилися в екстремальній ситуації, поводяться по-різному: не підкоряються вказівкам, створюють нервозну атмосферу, кричать, плачуть тощо. Надзвичайні ситуації часто супроводжуються такими явищами, як натовп та паніка.
● Натовп – неорганізоване скупчення людей, пов’язаних між собою загальним емоційним станом, об’єктом уваги та метою. Натовп характеризується психічним зараженням, навіюванням, обміном біоенергією. Більшість людей губить частину своєї індивідуальності, піддаються стихійному впливу інших. Відомими дослідниками психології натовпів вважають Г. Ле Бона, Г. Тарда, З. Фрейда, С. Московичи. Психологічний натовп характеризується людським скупченням, несвідомістю дій індивідів, сильною емоційністю, що затьмарює увагу та думки, наявністю та підтримкою вождя. Психологія натовпів заснована на протиставленні індивіда (без натовпу), індивідові, який у складі натовпу. Натовп – складний об’єкт для вивчення та управління.
Залежно від характеру дій виділяють такі різновиди натовпів:
оказіональний (випадковий);
конвенційний;
експресивний;
діючий.
Випадковий натовп – скупчення людей, бажаючих отримати інформацію про події та явища, очевидцями яких вони стали випадково. Такий вид натовпу формується під час вуличних пригод, транспортних аварій та пожеж. Випадковий натовп може переходити у більш небезпечні види натовпів
Конвенційний натовп являє собою групу людей, поведінка яких укладається в певні прийняті для даної ситуації норми, але виходять за межі звичайної поведінки (поведінка вболівальників, мітінгуючих).
Експресивний натовп – це група людей, які висловлюють почуття радості, скорботи, гніву тощо (весільні, траурні та святкові процесії). Такий натовп залежить від правил, традицій, стереотипів поведінки в даному соціальному, етнокультурному, професійному середовищі. Таким видом натовпу легко управляти.
Діючий натовп – це сукупність людей, які здійснюють певні дії стосовно певного об’єкта. Діючий натовп найбільш складний і небезпечний. Серед різновидів діючого натовпу виділяють такі види: агресивний, користолюбний, повстанський, панічний та конкуруючий. Дамо характеристику видам натовпу, які найчастіше зустрічаються при надзвичайних ситуаціях, пожежах.
Агресивний натовп характеризується сильним збудженням, агресивністю поведінки. Причиною такого можуть бути події, факти, інтереси людей. Такий вид натовпу існує в часі (6–8 годин) та у просторі. Поведінка агресивного натовпу характеризується порушенням спокою людей, нормального ходу громадського життя, виявленням опору.
Панічний діючий натовп являє собою групу людей, які перебувають у паніці. Емоційний стан паніки виникає, коли людьми оволодіває почуття гострої небезпеки.
Паніка масова (з грецьк. – жах) – стан масового страху перед реальною або уявною небезпекою; він зростає в процесі взаємного зараження і блокує здатність раціонально оцінювати обставини, мобілізовувати вольові ресурси та організовувати спільну протидію (паніка може бути як індивідуальною, так і груповою). Група людей перетворюється в панічний натовп, коли неясні загальні цілі, низька згуртованість групи, низький авторитет лідерів. Умови виникнення паніки: соціально-ситуативні (небезпека, конфлікт, дефіцит інформації); загальнопсихологічні (раптовість, переляк, страх); фізіологічні (втома, голод, сп’яніння – алкогольне чи наркотичне, депресія). Процес формування панічного натовпу включає такі етапи: подія, яка викликає жах, страх, невпевненість; сприйняття ситуації як кризової; збентеженість; циркулярна реакція, що сприяє зростанню емоційного напруження; перехід до дій, які здаються рятувальними. Найчастіше діючий панічний натовп виникає при пожежах на об’єктах із масовим перебуванням людей (у театрах, торгових центрах, залах відпочинку і т. ін.) та надзвичайних ситуаціях з масовою загибеллю людей.
Заходи профілактики паніки при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Одна з головних умов попередження паніки – чітка організація управління (голосні команди, вказівка напрямку руху); вжиття заходів обов’язково одразу після прибуття до місця; використання стаціонарних систем сповіщення (гучномовців); закликання людей до спокою та організованості; локалізація та нейтралізація осіб, які створюють паніку; направлення в осередок досвідчених рятувальників. Начальницький склад при цьому повинен проявляти впевненість, спокій, подавати чіткі команди.
● Поведінка людей в надзвичайних ситуаціях.
Поведінка людей в надзвичайних ситуаціях характеризується трьома стадіями: отриманням інформації про ситуацію та її осмисленням; діяльністю або бездіяльністю; подальшими наслідками.
Соціологічні дослідження поведінки людей на пожежах свідчать, що близько 90% людей гине до прибуття пожежників. Саме в початковий період пожежі люди неправильно поводяться в надзвичайній обстановці, не можуть допомогти один одному, своєчасно врятуватися від шкідливих факторів пожежі. Дзвони або звукова система сповіщення про пожежу нерідко бувають неефективними, якщо люди не бачать пожежі (лише 2% людей залишають будівлі, в яких починається пожежа). Початкова інформація про пожежу часто сприймається скептично. Більшість людей у перші хвилини пожежі не тільки не намагаються залишити будинок, а направляються в осередок пожежі, зростає кількість людей, які бездіють. Ці люди підпадають під дію стресу, що характеризується втратою пам’яті, не помічають ніяких сигналів, що вказують на вихід із приміщення.
Рятувальники повинні добре знати ситуації, в яких виникає паніка: обмежена кількість шляхів евакуації; вихід із ладу блокування шляхів евакуації; рух втікачів, які шукають порятунку; відсутність інформації про шляхи евакуації; відсутність установок оповіщення. [20]
Успішне застосування способів і засобів забезпечення безпеки людей при надзвичайних ситуаціях, а також розробка оптимальної стратегії їх евакуації та порятунку багато в чому залежать від знання психологічних аспектів поведінки людини в екстремальних умовах. Аналіз спостережень свідчить про недостатнє вивчення мотивів і характеру поведінки людей при надзвичайних ситуаціях. В.І. Дутов розглядає поведінку людей, прояв їхньої дії залежно від ряду факторів і конкретного типу ситуації при надзвичайній ситуації. Дослідження проводилися методом опитування потерпілих за спеціально розробленими з цією метою анкетами. Усього було опитано 550 осіб, що перебували в умовах реальних пожеж у житлових будинках. Серед опитаних було 342 жінки і 208 чоловіків, причому чоловіки у віці понад 50 років склали 23%, а жінки – 33%. Слід зазначити, що психологічні аспекти поведінки людей при пожежах значною мірою зумовлені ступенем упевненості людини в пожежній безпеці будинку. Інтерес становлять дані про дії людей різної статі. Так, у числі активних дій після виявлення пожежі 13,9–18,7% опитаних прагнули до самостійної евакуації і 37–42% опитаних починали дії з надання допомоги й оповіщення. У міру встановлення неможливості здійснення евакуації з будинку при пожежі число людей, що прагнуть до самостійної евакуації з небезпечної зони, зростає до 60,%, і тільки 16,7–23,7% опитаних прагнуть забезпечити безпеку подальшого перебування і допомогти іншим. У жінок порівняно з чоловіками відзначається тенденція до збільшення дій щодо надання допомоги оточуючим, досягаючи 23,7% у потерпілих у віці до 50 років. Проте 20–29,6% людей продовжують займатися збором речей, документів, з’ясуванням обстановки і не починають активних дій із забезпечення безпеки. Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що жінки більш послідовні в діях із забезпечення безпеки під час перебування в зоні пожежі, аніж чоловіки. У більшості ж випадків опитані не виявили належного вміння орієнтуватися у складній обстановці, що пояснюється, очевидно, недостатнім знанням правил поведінки в надзвичайній ситуації та відсутністю практичних навичок дій у небезпечній ситуації.
Аналіз особливостей поведінки людей в екстремальних ситуаціях свідчить, що прояв активності або пасивності дій із забезпечення своєї безпеки великою мірою зумовлене наявністю досвіду поведінки людини в ситуації, її поінформованістю про характер ситуації, що склалася, а також віком і статтю контингенту.
|
Дати під
запис
Прочитати
Дати під
Запис
Прочитати
|
Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.
Питання для закріплення :
1. Які соціально-психологічні явища супроводжують надзвичайну ситуаціяю?
2. Що таке натовп? Які види натовпів визначають психологи?
3. Дати характеристику натовпам, які виникають при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (згідно з віком та статтю).
4. Що таке паніка?
5. Визначте основні заходи профілактики паніки при надзвичайних ситуаціях.
6. Як поводяться люди, що опинилися в осередку надзвичайної ситуації?
5. Підбиття підсумків - 5 хв. :
вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги ;
оголосити оцінки ;
відповісти на запитання.
План-конспект склав :
Заст.начальника ПДПЧ-36
капітан сл. ц.з. Ю.Ф. Георгієв
|