|
|
Скачати 130.16 Kb.
|
|
УДК 378:376 Ю.Й. Тулашвілі, к. т. н., доцент, докторант Волинського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк) Роль Комп’ютерних технологій в системі професійної підготовки людей з порушеннями зору У статті розглянута роль в навчанні людей з порушеннями зору сучасних інформаційних комп’ютерних технологій, а також застосування їх у процесі професійної підготовки студентів з|із| обмеженими можливостями. Ключові|джерельні| слова: студент з|із| обмеженими можливостями|спроможностями|, професійна підготовка, сліпий, інформаційні технології Актуальність та постановка проблеми. Трудова діяльність людини є основною умовою формування її особистості, визначення становища в суспільстві, запорукою пристойного її існування. Процес інтеграції інвалідів у суспільні відносини передбачає комплекс дій, спрямованих на допомогу суб’єктам із психофізичними порушеннями опановувати цінності сучасної цивілізації, бути задіяними до активної суспільної діяльності через їх соціальну адаптацію. Під процесом соціальної адаптації розуміється процес пристосування індивіда до умов соціального середовища, формування адекватної системи стосунків із соціальними об’єктами, інтеграція особистості в соціальні групи, діяльність щодо освоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища. Відновлення соціального статусу інваліда, досягнення ним певного рівня соціальної адаптації та матеріальної незалежності забезпечується здійсненням певних заходів. Після проведення спеціального корекційного навчання та виховання найбільш відповідальними етапами підготовки до самостійного життя особистості з психофізичними порушеннями є: професійна орієнтація і навчання інваліда відповідному фаху (професійна підготовка); підготовка виробництва та створення необхідних виробничих умов до використання праці інваліда; заходи з працевлаштування; динамічний моніторинг і контроль за успішністю соціально-трудової адаптації. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аспекти залучення осіб з порушеннями зору до активної продуктивної праці в галузі комп’ютерних технологій та інформаційних послуг через їх професійну комп’ютерну підготовку є відносно новими для вітчизняної професійної та вищої педагогіки. Проблеми та особливості адаптації, особистісного розвитку незрячих та слабозорих людей, взаємодії їх у навчальному середовищі в своїх працях розглядали М. І. Земцова, В. П. Єрмаков, Б. І. Коваленко, О. Г. Літвак, Є. П. Синьова, А. І. Суславічус, С. В. Федоренко та інші. Зокрема, Є. П. Синьова та С. В. Федоренко визначають, що дефект зору накладає відбиток безпосередньо на пізнавальний процес, на особистісні позиції людини, на її активність у навчанні [1, с. 24]. Висловлене міркування завершує висновок, де особливе значення відводиться специфічним функціям дидактичних засобів, як дієвому інструменту навчального середовища в підготовці особистості із порушеннями зору до повноцінної життєдіяльності. Особливості застосування комп’ютерних технологій в процесі професійної підготовки людей, які мають порушення зору, відобразили у своїх працях Л. З. Шауцукова, Д. П. Димитриченко, Є. Ю. Щедров, Л. В. Коваленко, Г. Є. Цейтлин, І. Б. Порецький, О. М. Пилюгін та інші. У значній кількості наукових досліджень щодо проблеми соціальної адаптації зороводепривованих людей визначено можливість та необхідність застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі осіб із порушеннями зору. Розглядаючи особливості взаємодії незрячого і слабозорого користувача з комп’ютером, науковці стверджують, що в результаті виникає складна система відносин, яка вимагає знання спеціальних термінів, вміння будувати мовні вислови та команди, які є зрозумілими для засобів інформаційних систем та безлічі можливих кореспондентів обміну інформацією. Поява допоміжних технологій із використанням сучасної мікропроцесорної техніки „Assistive Technologies” сьогодні значно допомагають незрячим та слабозорим, створюючи їм додаткові шляхи доступу до інформації, забезпечуючи можливість користування комп’ютерною технікою, розширюючи перелік професій з галузі комп’ютерних технологій, де можна використовувати працю людей із порушеннями зору, що, в цілому, допомагає особам із порушеннями зору інтегруватися до світу працюючих та бути повноцінним членом суспільства. Підготовка осіб із порушеннями зору до використання інформаційних технологій при здійсненні професійної діяльності сьогодні є одним із пріоритетних напрямів їх професійної підготовки, розвиток якого дозволить включити людей із дефектом зору у життя суспільства не тільки як соціально-повноправних, але й як творчоактивних його членів. У межах завдань, що постають перед професійною та вищою освітою України, з фахового навчання осіб із порушеннями зору особливе значення відіграє визначення мети та принципів, формування змісту і методів процесу їх професійної комп’ютерної підготовки. Метою статті є аналіз ролі комп’ютерних технологій в процесі професійної підготовки осіб з порушеннями зору та окреслення змісту, методів та форм організації їх професійної комп’ютерної підготовки. Виклад основного матеріалу. Результати аналізу філософських аспектів предмету дослідження дозволили виявити, що матеріалістична діалектика розвитку суспільства, еволюція суспільних відносин та суспільної свідомості виступають дієвими чинниками розвитку системи професійної освіти людей з особливими потребами, філософським обґрунтуванням методологічної основи розвитку дидактичної технології професійної комп’ютерної підготовки осіб із порушеннями зору. Розкриття впливу загальноуніверсальних законів діалектики та методів пізнання на теоретичні засади професійної комп’ютерної підготовки осіб із порушеннями зору дає можливість окреслити її цілі й зміст. Виходячи з цього, методологічною основою професійної комп’ютерної підготовки, що спрямована на включення суб’єктів суспільства з порушеннями зору у соціально-трудові відносини, є інтегрована єдність сукупності теоретичних положень філософського обґрунтування гносеологічного підходу в теорії дидактики з сучасними методами тифлологічної науки та підходами у професійній освіті. Аналіз теорії педагогіки та практики навчально-розвивальної діяльності суб’єктів освіти із зоровою депривацією дозволив акцентувати увагу в системі професійної комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору на принципі природовідповідності, який розглядається з двох сторін: суто природної та культурно-педагогічної. З позиції суто природної природовідповідності психологічний рівень розвитку незрячої людини дозволяє їй внаслідок загальнолюдських здібностей і набутих компенсаторних пристосувань повною мірою використовувати розумово-логічне мислення та образну уяву, що виникають, відкладаються і розвиваються в пам’яті як результат дії відчуттів смакового та нюхового аналізаторів, а також тактильного, слухового та мовного сприймання навколишнього світу, розуміння предметів, процесів та явищ. З позиції культурно-педагогічної природовідповідності навчально-пізнавальна діяльність осіб із порушеннями зору повинна бути організована з урахуванням таких психофізичних особливостей як: фрагментарність, вербалізм, понижений темп засвоєння навчального матеріалу. В зв’язку з цим, викладач, який навчає незрячу особу, повинен використовувати принципи систематичності й послідовності подання матеріалу, науковості при формуванні змісту навчальної дисципліни як основного інструментарію формування вербального інтелекту та психомоторних функцій професійної діяльності людини з порушеннями зору. Відповідно до принципу природовідповідності в дослідженні окреслені підходи щодо визначення змісту, методів та форм організації професійної комп’ютерної підготовки осіб із порушеннями зору: - зміст підготовки суб’єктів освіти з порушеннями зору до трудової діяльності з використанням комп’ютерної техніки повинен формуватися в відповідності до психічного образу об’єкта праці, що передбачає формування в них уяви про інформацію, комп’ютерно-комунікаційні засоби, можливі види зв’язків комунікації та методи застосування інформаційних технологій в обраній галузі діяльності; - дидактичні методи, що застосовуються в процесі професійної комп’ютерної підготовки осіб із зоровою депривацією, повинні будуватися на принципах рефлекторної обумовленості виникнення компенсаторних пристосувань, і, як наслідок, складатися з елементів, які сприяють перцептивному розвитку, утворенню репрезентативних механізмів психіки, формуванню „Я-образу” на рівні трудових відносин „об’єкт-суб’єкт”, „суб’єк-об’єкт”; - організація професійної підготовки у формі інклюзивного навчання повинна супроводжуватися активною участю суб’єктів освіти з порушеннями зору в колективній навчально-трудовій діяльності, коли створюються умови для ідентифікації незрячої людини з певною соціальною групою, для формування та розвитку „Я-образу” особистості під впливом набутого соціального досвіду. Організація, функціонування та розвиток навчального середовища професійної комп’ютерної підготовки осіб із порушеннями зору характеризується єдністю таких концептів: - соціально-філософського, що висвітлює тенденції світової глобалізації та розвиток гуманістичних підходів в освіті через впровадження компетентнісного підходу, який передбачає переведення акцентів навчання з накопичування нормативно визначених знань, умінь і навичок на процеси формування й розвитку в зороводепривованих суб’єктів освіти здатності практично діяти, застосовувати набутий досвід успішних дій у конкретних ситуаціях; - психологічного, який передбачає створення сприятливих умов для опанування фахом особами з порушеннями зору шляхом здійснення в процесі їхнього навчання психологічного та педагогічного супроводу як засобу успішного подолання труднощів у навчанні та соціальній адаптації; - соціально-дидактичного, що є основою поєднання компенсаторно-розвивального та особистісно-орієнтованого навчання незрячих та слабозорих студентів, і являє собою інструментарій для осмислення ними навчальної інформації та опанування прийомами практичної роботи внаслідок розкриття предметного змісту знання про об’єкт праці, формування „Я-образу” на рівні трудових відносин „об’єкт-суб’єкт”, „суб’єк-об’єкт”. Компенсаторно-розвивальне навчання в системі професійної комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору полягає в створенні дидактичних умов, що сприяють осмисленню навчальної інформації та прийомів практичної роботи, виникненню уяви про психічні образи фахової діяльності через сенсорно-перцептивні, когнитивні (уявлення, пам’ять, мислення) та образно-оперативні (виокремлення репрезентативного образу праці) процеси. Реалізація особистісно-орієнтоване навчання осіб із порушеннями зору забезпечується реалізацією принципів: природовідповідності як вимоги враховувати в процесі організації навчального середовища природних особливостей суб’єктів освіти; індивідуалізації та диференціації навчання; трансформації когнітивного змісту в емоційний, тобто такий, що є змістовновизначальним для прояву креативності. Однією з особливостей процесу навчання осіб із порушеннями зору в системі дидактичної діяльності „педагог – суб’єкт освіти” є потреба в обов’язковій трансформації навчальної інформації, яка подається для засвоєння візуально, в таких доступних формах подання, що забезпечують найповніше її сприймання зороводепривованою людиною через слух та дотик. Традиційним засобом передачі навчального змісту виступають книги: підручники та посібники. Для людей, які мають дефект зору, цей вид навчального засобу має свої особливості та відрізняється від звичайної книги. Так, книги для слабозорих друкуються крупним шрифтом. Це значно збільшує розміри навчальних підручників та посібників, що призводить до поділу їх змісту на частини. Суб’єкти освіти з тотальною сліпотою користуються навчальними книгами, надрукованими рельєфно-крапковим шрифтом Брайля. Такі книги великогабаритні і подають навчальний матеріал по частинах. Матеріал у друкованих навчальних засобах для глибшого засвоєння підкріплюється поданням навчального змісту через засоби наочності. Так, книги, надруковані рельєфно-крапковим шрифтом Брайля, оздоблюються ілюстраціями в формі рельєфних малюнків, схем тощо. Застосування спеціальної наочності в тифлопедагогіці розглядається як засіб для повного і глибокого сприймання та розуміння навчального матеріалу. Розвиток спеціальних засобів навчання на основі адаптивних допоміжних технологій розпочався з введення у спеціальну педагогічну освіту осіб із порушеннями зору мовних методів у поєднанні з сучасними технічними засобами навчання. Проведені за минулі роки тифлопедагогічні дослідження [2 с, 50] відзначили, що в системі навчання незрячих і слабозорих осіб особливу роль відіграє супровід занять голосом та підготовка навчального аудіоматеріалу у вигляді, так званої, „книги, що розмовляє”. За подальші роки застосування принципу „книги, що розмовляє”, у відповідності до конкретних освітніх завдань, подання навчального матеріалу знаходило своє поширення у таких формах: аудіолекція, аудіотренажер, аудіотест, аудіодопомога до самостійної роботи. На різних етапах розвитку методик застосування спеціальних засобів подання навчальної інформації - від її озвучування за допомогою платівок та магнітофонів до використання сучасної комп’ютерної техніки у навчально-виховному процесі людей з порушеннями зору – характерною ознакою є поширення мовних методів у тифлопедагогіці, на модернізацію яких безпосередній вплив здійснюють сучасні тенденції поступу науково-технічного прогресу. Сучасний досвід технічного супроводу навчання осіб із порушеннями зору [3, с.36] розкриває важливе значення запровадження інноваційних навчальних технологій на базі комп’ютерної техніки у процес забезпечення відповідним матеріалом та проведення семінарських і практичних занять, а також інформаційного супроводу самостійної роботи студентів із сліпотою. У процесі роботи з комп’ютерною технікою особи з порушеннями зору застосовують спеціальні програмні засоби, сукупність яких дозволяє опанувати комп’ютер з використанням допоміжних технологій. Допоміжні технології, загальновідомі у світі під назвою „Assistive Technologies”, допомагають людям з глибокими порушеннями зору прискорити навчання, створити додаткові шляхи доступу до інформації та загалом дозволяють їм інтегруватись до світу працюючих. Сьогодні комп’ютерна техніка, у склад якої входить програмне забезпечення на базі адаптивних допоміжних технологій, маючи доступ до глобальної мережі Internet, значно розширює незрячим та слабозорим межі доступу до інформації, а також дозволяє здійснювати спілкування один з одним у режимі OnLine. З погляду застосування інформаційних технологій як технології адаптації для людей з порушеннями зору дефініція поняття „інформаційні технології” набуває нового специфічного змісту. Розкриємо це визначення з позиції впливу комп’ютерної техніки на сучасні умови життєдіяльності осіб із порушеннями зору через адаптивне спрямування інформаційних технологій. Пропонуємо термін „сучасні інформаційні технології адаптації” (СІТА) визначати як сукупність методів використання комп’ютерно-комунікаційних засобів і програмного забезпечення для збору, організації, зберігання, обробки, передачі й представлення інформації з метою розширення доступності до інформаційних потоків та світових знань людям із фізичними порушеннями, які розкривають їм нові можливості в комунікації, управлінні соціальними, економічними та технічними процесами. В процесі професійної підготовки зороводепривований суб’єкт освіти готується для використання програмного комп’ютерного забезпечення на принципах СІТА. Це забезпечує йому доступ до навчальної інформації, її опрацювання, використання комп’ютерів для формування в особи з порушеннями зору інформаційних та фахових знань, вмінь і навичок, створює умови щодо оволодіння первинним досвідом з виготовлення продукту професійної діяльності. Широке використання у навчальному середовищі СІТА як системотвірного чинника переходу до інклюзивного навчання осіб з порушеннями зору обумовило перехід на такі основні дидактичні методи: - комунікативний – адаптивні технології створюють альтернативні засоби для читання та писання, що дає можливість отримувати нову інформацію та фіксувати власні думки; - технічний – використання засобів для створення навчальних матеріалів на електронних носіях; - технологічний – удосконалюється доступ до джерел інформації. Кожен учень може вільно обирати той чи інший програмний засіб в залежності від наявності залишкового зору; - розвивальний – в процесі навчання адаптивні технології забезпечують набуття нових знань для утворення понять про навколишній світ, на базі чого в особи з порушеннями зору розширюються компенсаторні пристосування та формується креативне мислення. Проведені нами дослідження показали, що для успішного оволодіння допоміжними технологіями особам із порушенням зору потрібна допомога кваліфікованого спеціаліста-реабілітолога, який повинен у своїй роботі орієнтуватись на специфічні методики навчання з використанням засобів допоміжних технологій голосового супроводу (Jaws for Windows), збільшення зображення на екрані монітору (екранна лупа ОС Windows, MAGIC), розпізнавання та читання звичайної друкованої інформації (OpenBook). Виконаний нами аналіз ролі застосування комп’ютерної техніки в системі професійної комп’ютерної підготовки осіб із порушеннями зору показує, що комп’ютер виступає: - як засіб адаптації до сучасних інформаційних технологій, що досягається формуванням компенсаторних пристосувань; - як об'єкт вивчення, який є невід’ємною складовою всіх процесів та явищ, що виникають і розвиваються в сучасному інформаційному суспільстві; - як засіб навчання, який не тільки замінює друковані, зображувальні наочні та рельєфні наочні засоби, а на базі апаратно-програмних комп'ютерних тифлокомплексів може реалізовувати програмоване і проблемне навчання; - як складова частина системи управління, яка через навчальне моделювання об’єктів та процесів, що вивчаються, здатна допомагати у правильному сприйманні та формуванні найбільш повної уяви про процеси автоматизованого управління; - як засіб, що підвищує продуктивність та якість наукових досліджень. Використання комп'ютера в процесі навчання осіб з порушеннями зору значно сприяє підвищенню в них інтересу до професіоналізації, формуванню мотивації до оволодіння фахом, створює в них відчуття причетності до суспільного розвитку та науково-технічного прогресу. Використання комп’ютерних засобів суб’єктами освіти з порушеннями зору робить більш доступною індивідуалізацію навчання внаслідок можливості підтримування такого режиму навчання, який їх задовольняє. Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, навчальна підготовка осіб із порушеннями зору у професійно-технічних та вищих навчальних закладах повинна здійснюватись при активному застосуванні комп’ютерної техніки, що оснащена СІТА. Це дозволить у повній мірі враховувати потребу в підготовці незрячої та слабозорої молоді до життя та діяльності в умовах комп'ютеризації суспільних, виробничих та управлінських процесів, забезпечити успішне формування їх комп'ютерної грамотності та створити передумови для використання комп’ютерної техніки як засобу фахової діяльності. Література
В статье рассмотрены роль современных информационных компьютерных технологий в обучении людей со слепотой, а также применение их в процессе профессиональной подготовки студентов с ограниченными возможностями. Ключевые слова: студент с ограниченными возможностями, профессиональная подготовка, слепой|слепец|, |до| |обучение|информационные технологии In the article the role of modern information technologies in computer training for people with blindness, as well as their application in the training of students with disabilities. Keywords: the disabled student, professional education, blind, information technologies |
|
К. т. н., доцент, докторант Волинського національного університету... Роль Комп’ютерних технологій в системі професійної підготовки людей з порушеннями зору |
ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Рецензенти: Гаврилюк С. В., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри документознавства і музейної справи Волинського національного... |
|
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ... Оксана Бартків – доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Оксана Дурманенко– аспірантка Східноєвропейського... |
Старший викладач кафедри філології та методики початкової освіти... Ключові слова: людина з інвалідністю, духовність, розвиток особистості, критерії духовності |
|
Формування духовності учнів з порушенням зору у навчально-виховному процесі Соціальна педагогіка” педагогічного інституту Волинського національного університету ім. Лесі Українки |
Менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного... У статті аналізуються програми соціального захисту інвалідів в Україні. На матеріалах вітчизняних досліджень розглядаються питання... |
|
Лагутін В. Д. Кредитування: теорія і практика: Навч посіб. 3-тє вид., перероб. і доп Рекомендовано до друку вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки (протокол №2 від 27 вересня 2001 р.) |
I. Актуальність дослідження Кафедра прикладної лінгвістики, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна, м. Луцьк, пр. Волі, 13, E-mail |
|
Пед н., доцент СЄНУ імені Лесі Українки Л. В. Заремба ФОРМИ НАВЧАЛЬНО-КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ДОШКІЛЬНИКАМИ, ЩО МАЮТЬ ПОРУШЕННЯ ЗОРОВОГО АНАЛІЗАТОРА |
Тема. Творчість Лесі Українки Мета Мета. Розширювати знання дітей про життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Формувати вміння аналізувати віршовані твори, удосконалювати... |