|
|
Скачати 94.55 Kb.
|
|
УДК 376-056.26-053.2 В.Ф. Сергеєва – к. пед.. н., доцент СЄНУ імені Лесі Українки Л.В. Заремба – к. пед..н, доцент СЄНУ імені Лесі Українки ФОРМИ НАВЧАЛЬНО-КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ДОШКІЛЬНИКАМИ, ЩО МАЮТЬ ПОРУШЕННЯ ЗОРОВОГО АНАЛІЗАТОРА Стаття піднімає проблему організації педагогічної діяльності серед дітей дошкільного віку, що мають захворювання органу зору. Розглянуто своєрідність загального розвитку таких дітей і на основі цього специфіку навчальної роботи у поєднанні з корекційною. Як оптимальні проаналізовано наступні форми навчально-корекційної роботи: корекційні заняття, дидактичні ігри та корекційно-навчальні вправи. Ключові слова: діти–дошкільники з порушеннями зорового аналізатора, навчально-корекційна робота, форми навчально-корекційної роботи, корекційні заняття, дидактичні ігри, корекційно-навчальні вправи. Актуальність дослідження і постановка проблеми. Сучасна система освіти в Україні розглядається як основа національного і духовного відродження суспільства. Сьогодні світова спільнота переходить до нової парадигми – «єдине суспільство, яке включає людей з різноманітними проблемами». Згідно із статутом Організації Об’єднаних Націй, Всесвітньої декларації про права людини діти з психофізичними порушеннями мають рівні права і можливості з іншими людьми. Проте особи з неповносправністю, що проживають в Україні, як правило, сприймаються своїми співвітчизниками як неспроможні «інваліди», які не можуть вести повноцінний спосіб життя – вчитися, працювати чи загалом адекватно функціонувати у суспільстві. Таке негативне сприйняття найповніше відображає те, як українське суспільство ставиться до дітей з особливостями психофізичного розвитку. Такі діти здебільшого залишаються захованими від суспільства; багатьох неповносправних дітей ще у ранньому віці відокремлюють від батьків і поселяють у спеціалізовані навчальні заклади або «спеціальні інтернати». Особливості фізичного і психічного розвитку обумовлюють специфіку організації, змісту, методів навчання і виховання цих дітей; виключають можливість прямого використання як програмно-методичної документації, розробленої для загальноосвітніх навчальних закладів, так і відповідних стандартів освіти. Розробка ж важливого документу – Державного стандарту спеціальної освіти забезпечує дітям з особливими потребами, зокрема з порушенням зору, рівні можливості для отримання ранньої корекційної допомоги, здобуття освіти. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я у жовтні відзначається день зору, а з 2004 року в Україні розпочато реалізацію програми ВООЗ «Зір - 2020», що, зокрема, передбачає розвиток освіти незрячих та слабозорих, інтеграцію їх у суспільство. Офтальмологічні захворювання - одна з головних причин інвалідизації дітей в Україні. Тому рання діагностика і профілактика дитячої сліпоти, а також збалансований розвиток, адекватне та повноцінне навчання і виховання дітей із вадами зорового аналізатора мають стати і пріоритетами охорони здоров’я, і пріоритетами освітньої галузі нашої держави. Проблеми розвитку, навчання, виховання й соціалізації дітей з порушенням зору розглядались чималою кількістю дослідників. Над цією проблемою працювали, зокрема, такі тифлопедагоги і тифлопсихологи, як В. Акімушкіна, В. Бєляєва, Л. Вавіна, Ю. Дем’янов, І. Дубровіна, М. Земцова, В. Кантор, Б. Коваленко, І. Моргуліс, Л.Плаксіна, В. Синьов, Є. Синьова, В. Сорокін, Л. Солнцева, С. Федоренко, Т. Шаляпіна та ін. Метою статті є висвітлення питань корекційно-педагогічної діяльності з дітьми-дошкільниками, що мають порушення зорового аналізатора. У публікації зокрема акцентується увага на специфіці організації та основних формах навчально-корекційної роботи серед дітей із зоровими ушкодженнями: корекційних заняттях, дидактичних іграх та корекційно-навчальних вправах. Виклад основного матеріалу. Зір відграє велику роль в онтогенетичному розвитку людини. За допомогою зорового аналізатора здійснюється 90% сприйняття зовнішнього світу. Зір необхідний людині для будь-якої діяльності: самообслуговування, пересування, навчання, відпочинку тощо. І кожен має розуміти, наскільки важливо оберігати й зберігати зір з наймолодшого віку.Як зазначає статистика, діти з порушенням зору складають велику і доволі різноманітну групу як за характеристикою стану зору, так і за походженням захворювань. Поняття «сліпий» (незрячий) сьогодні розглядається з позицій визначення провідної системи аналізаторів, що є основою організації педагогічного процесу. До сліпих належать дві категорії дітей: діти з Візус – 0 і світловідчуттям, а також діти, що мають гостроту залишкового зору до 0,04 і зір яких підлягає певній корекції окулярами. Навчання таких дітей здійснюється на основі системи Брайля за підручниками, призначеними для сприйняття тексту за допомогою дотику. Отже, такі діти страждають або повною відсутністю зору, або мають залишковий зір. Для них основними засобами пізнання стають дотик і слух. У зв’язку з цим чуттєві образи мають іншу, ніж у зрячих, якість, іншу структуру. Ті діти, у яких зберігся залишковий зір, мають можливість сприймати навколишній світ у вигляді зорових образів, хоча й дуже збіднених і неточних. Осліплі діти - діти, які втратили зір у результаті перенесеного захворювання або травми; зір у них може бути втрачений повністю або зберегтися у вигляді світловідчуття або залишкового зору (гострота до 0, 04). У пам’яті таких дітей вже з віку 3-4 років зберігаються (іноді протягом всього життя) зорові образи навколишнього світу, і в зв’язку з цим обсяг уявлень в них значно ширше і багатше, ніж у сліпих від народження. Зорові порушення викликають у дітей значні труднощі в пізнанні навколишньої дійсності, звужують суспільні контакти; обмежують орієнтування, можливість займатися багатьма видами діяльності. Відтак, корекційно-педагогічну дію слід спрямовувати на формування у сліпих та слабозорих дітей чуттєвого досвіду. Важливу компенсаторну роль відіграє мовлення. У мовному спілкуванні з оточуючими у свідомості дитини з офтальмологічним захворюванням утворюються і зміцнюються зв’язки між словом і предметом, явищем або дією. Словесний опис предмета, зроблений дорослим, дитина підтверджує власним дотиковим обстеженням. Саме за допомогою слухових і дотикових відчуттів такі діти вчаться діяти самостійно. Розвиток процесів компенсації сліпоти за рахунок активізації функцій збережених аналізаторів необхідно починати з раннього віку. Діти дошкільного віку з порушенням зору (особливо з глибокими порушеннями) відстають від здорових дітей в темпах фізичного розвитку: ріст у них знижений на 3-5 %, вага – на 6-10 %, життєва ємність легень – на 3-6 %. Порушення зорового аналізатора обумовлює вторинні відхилення: порушення постави, викривлення хребта, слабість дихальної мускулатури; порушення просторових образів, самоконтролю і саморегуляції, координації рухів; хвороби органів дихання, серцево-судинної системи; неврози, швидку втомлюваність [1]. Крім того, багатьма зарубіжними і вітчизняними дослідниками (Л. Виготський, В. Лубовський, Л. Плаксіна, Л. Солнцева, Т. Розанова, Л.Волкова, Ю.Войтюк, В.Бондар, В.Синьов, Є.Синьова, І.Сасіна, І.Некрасова та ін. ) виявлено значне відставання в психічному розвитку таких дітей. Стан зорового аналізатора визначає у значній мірі формування образу зовнішнього світу, відповідно до якого будується психологічна система дитини з порушенням зору, її особливості, здатність відобразити навколишній світ у всій його складності взаємовідносин об’єктів та соціальне життя людей [2]. Л. Виготський, вивчаючи закономірності психологічного розвитку дітей при різних типах аномалій, виділив загальні і специфічні закономірності, які виявляються при різних типах порушень. Він зазначив, що причини, які викликають аномалії, ведуть до виникнення основного порушення в психологічній діяльності, яке визначається як первинне, і як наслідок – до своєрідних змін всього психічного розвитку дитини, що проявляється у формуванні вторинних, третинних і т.д. порушень психічної діяльності. Ученим також була виділена закономірність, спільна для всіх дітей з вадами розвитку, а саме: ускладнення у взаємодії із соціальним середовищем, порушення зв’язків із навколишнім світом [3]. Відтак, педагогічний процес, спрямований на всебічний розвиток дітей з порушенням зору, передбачає певні особливості. Специфіка навчання і виховання таких дітей виявляється в обліку загальних закономірностей і своєрідності їхнього розвитку, у диференційованому підході, застосуванні спеціальних форм і методів роботи, використанні оригінальних підручників, наочного приладдя і вправ. Крім того, до всебічного розвитку дітей необхідно підходити комплексно, поєднувати основні напрями такої роботи – організаційно-педагогічний, лікувально-відновлювальний, навчально-корекційний та виховний. Специфіка організаційно-педагогічного напряму роботи має полягати у визначенні рівня розвитку кожної дитини (діагностування), комплектуванні груп та підгруп, з урахуванням психофізичних особливостей кожного вихованця, виборі ігрового та наочного матеріалу, обладнанні приміщень. Лікувально-відновлювальна робота має бути спрямована на розвиток та збереження залишкового зору у дітей. Навчально-корекційна та виховна робота має забезпечувати конкретизацію і поглиблення уявлень дітей про довкілля, формування компенсаторних механізмів оптимізації пізнавальної та трудової діяльності дітей, корекцію відхилень у їхньому розвитку, а також власне виховання й соціалізацію особистості дитини з порушенням зорового аналізатора. Серед форм навчально-корекційної роботи із дошкільниками, що мають порушення зору, як оптимальні варто розглянути такі: корекційні заняття, дидактичні ігри та корекційно-навчальні вправи. Організація корекційних занять з оптимізації зорового сприйняття, орієнтування у просторі, виправлення недоліків мовного розвитку та суспільно-побутового орієнтування обов’язково передбачає урахування психологічних та фізіологічних особливостей дітей, що мають порушення зорового аналізатора. Заняття спрямовані на всебічне становлення дітей та забезпечення можливості ефективного засвоєння навчального матеріалу, а також на ліквідацію відставання у пізнавальній діяльності, руховій сфері, несформованості особистісних якостей. Тобто, їх проведення має забезпечити конкретизацію та поглиблення уявлень вихованців про навколишній світ, що передбачає комплекс корекційно-компенсаторних завдань. Загальна мета таких занять – доповнити, збагатити і систематизувати знання дітей про довкілля та найпростіші його закономірності. Корекційні заняття проводяться відповідно плану і програм. Вони можуть бути груповими або індивідуальними [4]. Зокрема, на занятті з формування предметних уявлень, тифлопедагог знайомить дітей з об’єктом, його основними ознаками. На занятті з формування сенсорних еталонів діти більш глибоко знайомляться з основними ознаками предмета; особлива увага приділяється формі, величині та кольору. Логопедичні заняття передбачають розвиток фонематичного слуху, формування правильної звуковимови, зв’язного мовлення та усунення мовних дефектів у дітей. При проведенні корекційних занять з дошкільниками, що мають порушення зору, необхідно дотримуватись певних психолого-педагогічних вимог та методичних рекомендацій, зокрема щодо їх обладнання, освітлення кабінету, облаштування дитячих робочих місць, об’єднання дітей у підгрупи тощо [4]. Ефективною формою роботою з дітьми, що мають порушений зір, є дидактичні ігри, які навчають, розвивають, виховують дитину. Спеціальні ігри, ігрові завдання, в процесі яких тренується зоровий аналізатор, формують у дітей певні уявлення про предмети і явища, розвивають їхню увагу, пам’ять, мовлення. Існують дидактичні ігри на розвиток гостроти зору, на розвиток бінокулярного і стереоскопічного зору, на розвиток окорухової функції, на розвиток функцій розрізнення кольорів і форм, на розвиток зорового сприйняття тощо. Ще однією формою корекційної роботи серед дошкільників з порушенням зорового аналізатора є корекційно-навчальні вправи. Рівень важкості зорового порушення, значне зниження гостроти зору, мінімізація окорухових функцій, відсутність стереоскопічного бачення, загальний дефіцит зорових вражень – все це ускладнює орієнтування дітей під час виконання практичних дій. Дієвим засобом допомоги таким дітям більш упевнено, вільно почуватися у навколишньому середовищі мають стати саме корекційно-навчальні вправи, які можуть вплітатися у канву навчальних занять або проводитися під час ігрової, посильної трудової, побутової та іншої діяльності дошкільників. Спеціальна методика рекомендує застосовувати у роботі з дітьми, що мають ушкодження органу зору, різноманітні корекційно-навчальні вправи, а саме: вправи на розвиток дрібної моторики рук, на розвиток самоконтролю та саморегуляції рухів; пальчикові ігри-вправи для корекції зорово-рухової та моторної координації; вправи для корекції точності напрямку руки; вправи на розвиток тактильної пам’яті тощо. Висновки. Працюючи з дошкільниками, що мають порушення зорового аналізатора, важливо, вивчивши їх індивідуальні особливості, усвідомити своєрідність навчально-пізнавальної діяльності таких дітей, а відповідно й необхідність спеціального керівництва нею, що дозволить визначити найкращі шляхи, методи і форми такої діяльності, а відтак намітити перспективи становлення життєспроможних, освічених, соціально активних особистостей. Список літератури
В.Ф. Сергеева, Л.В. Заремба. Формы учебно-коррекционной работы с дошкольниками, которые имеют нарушения зрительного анализатора Статья поднимает проблему организации педагогической деятельности среди детей дошкольного возраста, которые имеют заболевания органа зрения. Рассмотрено своеобразие общего развития таких детей и на этой основе специфику учебной работы в соединении с коррекционной. Как оптимальные проанализировано следующие формы учебно-коррекционной работы: коррекционные занятия, дидактические игры и коррекционно-учебные упражнения. Ключевые слова: дети-дошкольники с нарушениями зрительного анализатора, учебно-коррекционная работа, формы учебно-коррекционной работы, коррекционные занятия, дидактические игры, коррекционно-обучающие упражнения. V.Sergeeva, L.Zaremba The forms of educational and remedial work with preschoolers with violation visual analyzer This article raises the issue of educational activities among the children of preschool age with diseases of eyes. It is considered the originality of general development of children and on this basis the specificity of training combined with correctional. As the best there was analyzed the following forms of educational and remedial work: corrective training, didactic games and remedial training exercises. Keywords: preschoolers with impaired visual analyzer, educational and correctional work, the form of educational and remedial work, corrective training, didactic exercises, remedial training exercises. |
|
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ... Оксана Бартків – доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Оксана Дурманенко– аспірантка Східноєвропейського... |
ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Рецензенти: Гаврилюк С. В., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри документознавства і музейної справи Волинського національного... |
|
К. т. н., доцент, докторант Волинського національного університету... Роль Комп’ютерних технологій в системі професійної підготовки людей з порушеннями зору |
К. т. н., доцент, докторант Волинського національного університету... Роль Комп’ютерних технологій в системі професійної підготовки людей з порушеннями зору |
|
Тема. Творчість Лесі Українки Мета Мета. Розширювати знання дітей про життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Формувати вміння аналізувати віршовані твори, удосконалювати... |
«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає (... Обладнання: портрет Лесі Українки, ілюстрації до твору, грамзапис, комп'ютерні технології |
|
До 140 – річчя від Дня народження Лесі Українки І читець Легендарна поетеса Маруся Чурай, Марко Вовчок, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Ліна Костенко та ін. У цьому сузір’ї незгасною зорею... |
I. Актуальність дослідження Кафедра прикладної лінгвістики, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна, м. Луцьк, пр. Волі, 13, E-mail |
|
О. М. Ніколенко (керівник колективу) С. П. Фоміна, зав навчально-методичного кабінету світової літератури та російської мови Кіровоградського ОІППО імені В. Сухомлинського... |
Лагутін В. Д. Кредитування: теорія і практика: Навч посіб. 3-тє вид., перероб. і доп Рекомендовано до друку вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки (протокол №2 від 27 вересня 2001 р.) |