МОНОГРАФІЯ

Скачати 372.28 Kb.

Назва	МОНОГРАФІЯ
Сторінка	1/4
Дата	23.04.2013
Розмір	372.28 Kb.
Тип	Книга

bibl.com.ua > Право > Книга

1 2 3 4

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.В.СТЕФАНИКА

ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

Федюк Лілія Василівна

СИСТЕМА ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ

У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

МОНОГРАФІЯ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК – 2007

УДК 347.121.2

ББК 67.304

Ф 35

АВТОР:

Федюк Лілія Василівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права та процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
РЕЦЕНЗЕНТИ:
Довгерт Анатолій Степанович, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України, Заслужений юрист України, завідувач кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Коссак Володимир Михайлович, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка
Теуш Світлана Кімівна, кандидат юридичних наук, юрист юридичної фірми “Бейкер і Маккензі”

Рекомендовано до друку Вченою радою Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Протокол № 7 від 14 червня 2007р.)

Федюк Л.В.

Ф 35 Система особистих немайнових прав у цивільному праві. Монографія. ─ Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2007. ─ 148с.

ISBN

Монографія присвячена комплексному дослідженню системи особистих немайнових прав як цивільно правової категорії шляхом аналізу наукових досліджень та законодавства у сфері даних прав, порівняння присвячених їм норм Цивільного кодексу України та цивільних кодексів країн СНД. В роботі досліджуються предметна належність особистих немайнових відносин до цивільного права, поняття особистих немайнових прав, їх класифікація, структура, взаємозв’язки.

Книга розрахована на студентів, аспірантів, викладачів юридичних навчальних закладів, практичних працівників органів суду, адвокатури, прокуратури, посадових осіб законодавчої та виконавчої влади, науковців і широкий загал.

ББК 67.304

© Федюк Л.В., 2007.

© Прикарпатський національний ун-т

ім..В.Стефаника, 2007.

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 3
РОЗДІЛ 1. Особисті немайнові права в системі цивільного права 6

§ 1. Рівень наукових досліджень у сфері особистих немайнових прав та

Їх законодавчого закріплення 6
§ 2. Основні теорії щодо особистих немайнових відносин як предмету

цивільного права 24
РОЗДІЛ 2. Система особистих немайнових прав та її структура 38
§ 1. Поняття системи та її значення 38
§ 2.Структура системи особистих немайнових прав 51
§ 3. Особисте немайнове право, як первинний елемент системи 64
РОЗДІЛ 3. Система особистих немайнових прав як класифікація 86
§ 1. Внутрішні зв’язки особистих немайнових прав 86
§ 2. Зовнішні зв’язки особистих немайнових прав 97
§ 3. Класифікація особистих немайнових прав 109
ВИСНОВКИ 124
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 131

ПЕРЕДМОВА
Особисті немайнові права мають надзвичайно важливе значення для кожної людини. Вони є найвищою цінністю для людини, хоча деякі особи на перше місце ставлять для себе матеріальні цінності. Як не прикро, на сьогоднішній день численні щоденні порушення особистих немайнових прав є звичним явищем. Часто люди звинувачують у "своїх бідах" погані закони, державу, владу. Звичайно ж, ці явища є далекими від ідеальних, і такі звинувачення є інколи справедливими. Хоча за останні роки на практиці значно зросла кількість спорів, пов’язаних із захистом особистих немайнових прав, проте на більшість порушень цих прав люди не реагують. Спостереження за життям в нашій країні показують, що найчастіше причиною таких порушень стають самі люди: вони дозволяють так вчиняти з собою, не вимагають шанобливого ставлення до себе, не захищають самі себе.

Здобувши незалежність, Україна не стала повністю демократичною правовою державою. Яка ж причина множинності порушень особистих немайнових прав, яка не викликає в більшості з нас відкритого обурення? Можливо справа в "поганих законах"? Але ж і Конституція України, і Цивільний кодекс України реально забезпечили правову охорону особистих немайнових прав, які є найвищою цінністю для людини. У вирішенні цієї проблеми потрібно детально розглянути механізм таких прав, необхідно дослідити систему особистих немайнових прав. Тобто, правильно підійшовши до проблеми цілої системи даних прав, можна відшукати вірні шляхи вирішення будь-якої окремої проблеми особистих немайнових прав.

Сучасне суспільство знаходиться у стані розвитку в руслі зростання в ньому ролі окремої людини, привілейованого значення її духовної сфери над матеріальною. Проголошені Конституцією України вимоги щодо верховенства права, гарантій прав і свобод людини, орієнтири на цінності та стандарти Європейського Союзу зобов’язує нашу державу до безумовного дотримання невід’ємних прав і свобод людини, до неухильного підвищення рівня захисту особистих немайнових прав, які є вищими від будь-якого закону чи іншого акту держави. Також цього вимагають проголошені Конституцією вимоги щодо верховенство права, гарантій прав і свобод людини. Соціальні процеси, що відбуваються в нашій державі, зумовили необхідність широкого і докорінного реформування національного законодавства, а разом з тим й нового осмислення юридичної сутності та значимості його правових понять і категорій.

Вдосконалення цивільного законодавства, яке вивело комплекс особистих немайнових прав на перший план потребує переосмислення проблеми цілої сфери особистих немайнових прав. Розвиток суспільних відносин заставляє розглядати теоретичні проблеми особистих немайнових відносин з нової точки зору. Великий вплив на зміну характеру даних відносин має нещодавно прийнятий Цивільний кодекс України. Необхідно було дослідити, яке місце особисті немайнові права займають в системі права взагалі.

В нашій країні склалася хибна думка, що держава надає особі права та визначає їхній обсяг. Необхідно переосмислити дану проблему, адже особисті немайнові права є природними, і повинні належати особі в силу факту її існування. Дані права здійснюються особою в приватній сфері, тому вона сама визначає для себе обсяг цих прав, а держава повинна лише надати їй всі необхідні можливості для цього.

Проте, не лише держава винна в сучасному стані нашого суспільства, в якому порушення особистого немайнового права є частим явищем. Кожна людина повинна усвідомити, що саме вона є цінністю цього суспільства, і не держава, і ніхто інший, а сама вона може вимагати шанобливого ставлення до себе. До того ж, не слід перевищувати роль закону, адже сама правова норма не в силі забезпечити дотримання особистих немайнових прав. Розглянувши систему особистих немайнових прав, можна віднайти шляхи і механізми, що допоможуть у вирішенні проблеми здійснення особистих немайнових прав.

Що стосується науково-теоретичної сторони питання, то сфера особистих немайнових прав часто ставала предметом для дискусій з приводу різноманітних проблем: поняття, класифікації, змісту особистих немайнових прав, їх галузевої приналежності тощо. Зокрема над цими питаннями працювали такі вітчизняні науковці як Д.В.Боброва, С.Н.Братусь, А.С.Довгерт, О.В.Дзера, І.О.Дзера, Н.Д.Єгоров, В.А.Жакенов, О.С.Йоффе, В.М.Коссак, Л.О.Красавчикова, Н.С.Кузнєцова, В.В.Луць, М.Н.Малєіна, О.Пушкін, З.В.Ромовська, В.Рясенцев, В.Л.Суховерхий, Ш.Тагайназаров, К.А.Флєйшиц, Я.Н.Шевченко, К.Б.Ярошенко. Проте дослідження даних проблем не призводили до єдності думок, навпаки, більше зустрічалось їх розходження, тому не слід вважати цю проблематику вичерпаною.

Окрім цього, розвиток суспільних відносин заставляє по-новому розглядати теоретичні проблеми особистих немайнових відносин. Тим більше, неабиякий вплив на зміну характеру даних відносин має не так давно прийнятий Цивільний кодекс України. До того ж, сучасні дослідження, хоча й розглядають ці проблеми в новому світлі, наприклад, роботи М.Л.Апранич, В.І.Бобрик, С.Б.Булеци, Н.О.Давидової, І.М.Забари, О.М.Калітенко, Л.В.Красицької, Л.В.Малюги, О.А.Мірошниченко, Н.В.Павловської, А.В.Пазюк, Л.В.Пастухової, О.Пунди, М.Сисоєнко, Р.О.Стефанчук, С.К.Теуш, Н.В.Устименко, С.І.Чорнооченко, проте вони не осягають всього комплексу особистих немайнових прав.

Отже, в умовах кардинальних змін у суспільному житті на Україні, коли невпинно зростає роль окремої людини в ньому, на відміну від нещодавнього життя в колишній державі, особливої актуальності набувають проблеми здійснення особою і захисту нею особистих немайнових прав. Зі створенням нової незалежної України дана проблема повністю не вирішена, а тому потрібно відшукати шляхи до її розв’язання, і ця задача постає перед наукою приватного права. Важливість теоретичної розробки цієї проблеми обумовлена й істотним оновленням правового регулювання особистих немайнових відносин цивільним законодавством. Все це свідчить про гостру необхідність здійснення комплексного наукового дослідження особистих немайнових прав у цивільному праві та проблем, пов’язаних із цим питанням та окремими правами даного роду. Крім того, система особистих немайнових прав досліджується цивілістикою вперше на Україні.
РОЗДІЛ 1

ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА В СИСТЕМІ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
§ 1. Рівень наукових досліджень особистих немайнових прав та їх законодавчого закріплення
З розвитком суспільних відносин після набуття Україною незалежності виникла потреба в оновленні правового регулювання особистих немайнових прав. Після проголошення незалежності Україна взяла курс на європейські та світові зразки демократичних правових держав, де вже давно забезпечення та реалізація особистих немайнових прав людини стали на перше місце в їх діяльності. Дані права становлять абсолютну цінність кожного із нас, держава повинна реально забезпечити їх, щоб ми відчували крило її захисту та могли реалізовувати особисті немайнові права у своєму приватному житті.

Приступаючи до безпосереднього аналізу розвитку правового регулювання особистих немайнових відносин у нашій державі, слід зазначити, що кроком до цього стало прийняття Конституції України, адже вона проголосила людину, її життя та здоров’я, недоторканість і безпеку, честь і гідність найвищою соціальною цінністю. Не дивлячись на те, що положення Конституції називають нормами прямої дії, вони потребують детальнішої регламентації та розробки. У будь-якому разі необхідно було реалізувати Основний Закон у приватному праві, розширити та втілити його норми в цивільному праві.

Довший час в Україні ще продовжував діяти Цивільний кодекс УРСР, який охороняв лише деякі особисті немайнові права від порушень, а ті немайнові відносини, що не були пов’язані з майновими він не брав до свого захисту, а тим паче не врегульовував.

Погляди науковців на проблему правового регулювання особистих немайнових відносин цивільним правом не є однозначними протягом усього періоду дослідження даного питання. Починаючи ще з радянських часів і закінчуючи аналізом сучасної літератури, можна стверджувати, що далеко не всі вчені-правники погоджувалися з тією думкою, за якою особисті немайнові права вважаються сферою цивільно-правового регулювання.

Не дивлячись на це, завдяки науковим розробкам та наполегливості цивілістів, на сьогоднішній день можемо стверджувати, що все-таки цивільне право не повинно асоціюватися лише з майновими відносинами, що не економічні цінності виступають першочерговим об’єктом приватно-правового регулювання.

Вагомим внеском в розвитку цивілістики у правильному руслі стала праця К.А.Флєйшиц "Личные права в гражданском праве Союза ССР и капиталистических стран" [208], яка була теоретичним підґрунтям першого закріплення особистих немайнових прав у цивільному законодавстві: в статті 7 Основ цивільного законодавства Союзу РСР та союзних республік від 1961 року вперше було проголошено цивільно-правовий захист честі і гідності [159;С.47-60].

Таким чином, право на честь та гідність стало першим особистим немайновим не пов’язаним з майновими правом, яке цивільний закон включив до своєї сфери. Починаючи з цього моменту було знято фактичну заборону проведення наукових досліджень особистих немайнових відносин. Основи цивільного законодавства стали поштовхом для бурхливого розвитку цього напряму цивілістичної науки [159;С.47-60]. На той час проблема особистих немайнових прав зацікавила багато вчених-цивілістів. Так, тоді вийшла в світ праця С.Н.Братуся [24], в якій він аналізує особисті немайнові відносини як такі, що регулюються цивільним правом, відносить їх до предмету даної галузі.

Наступним кроком до затвердження місця особистих немайнових прав у вітчизняній цивілістиці стало прийняття у 1963 році Цивільного кодексу Української РСР, котрий відносив до предмету цивільно-правового регулювання пов’язані з майновими особисті немайнові відносини. Але врегульовував він лише відносини з приводу захисту честі та гідності й охороняв інтереси зображеного у творі образотворчого мистецтва громадянина [219;Ст.7,511].

В той період юристи продовжували активно займатися проблемою особистих немайнових прав, а в їх працях просліджується дещо відмінна від законодавства тенденція. Науковці впевнено заявляли про необхідність регулювання значно ширшого кола особистих немайнових відносин, зокрема тих, що не були пов’язані з майновими.

Так, професор О.С.Йоффе у своїй статті "Личные неимущественные права и их место в системе советского гражданского права" згадує про недоторканість особистої та інтимної сфери, хоча стверджує, що вони не можуть бути об’єктом правового регулювання так само, як і не здатні виступати в цій якості честь і гідність громадян і організацій. За його словами, право лише охороняє особисту та інтимну сферу, передбачаючи разом з тим межі цієї охорони. Він виходить з того, що як межі суб’єктивного права не являються обов’язком уповноваженого, так межа правової охорони, навіть коли її додержання залежить від волі особи, якій така охорона надана, не перетворюється в його право. Як зазначає автор, у адресата немає ніяких прав на листи, йому адресовані, а мається лише право на те, щоб в його інтимну сферу не втручались шляхом вільного опублікування листів, які призначені тільки йому [71;С.55-56].

Наочною ілюстрацією тенденції науково-теоретичного розвитку особистих немайнових прав у цивілістиці 60-х років свідчать твори інших дослідників [157; 164; 179; 189; 155; 140; 123; 48; 40; 32; 31; 21; 17; 16]. Зокрема, вагомий внесок в українську цивілістику зробила З.В.Ромовська [157], яка в своїй дисертації зробила ґрунтовне дослідження особистих немайнових прав. Вона акцентує свою увагу не тільки на тих правах, що були закріплені на той час в цивільному законодавстві, але запропонувала закріпити й декілька інших особистих немайнових прав: недоторканість особи, недоторканість житла, вибір роду занять, місце проживання, на цивільно-правову свободу тощо. Ще в той час авторка наголошувала на необхідності виділення розділу для закріплення особистих немайнових прав у Цивільному кодексі, що було неабиякою сміливістю на той час, коли цивілістика концентрувала увагу на майнових відносинах.

Розвиток цивільного законодавства в плані особистих немайнових прав довгий час залишався незмінним. В науковій літературі найчастіше можна було зустріти праці, в яких досліджувались ті права, які були закріплені Цивільним кодексом, зокрема честі, гідності, ділової репутації [20; 28; 66; 77; 95; 99; 114; 115; 121; 124; 139; 140; 143; 154; 165; 225; 228]. І лише деякі з них виходили за рамки законодавства [34; 57; 58; 189; 236].

Зрушення розвитку науки щодо особистих немайнових прав відбулось починаючи з 90-х років [128; 132; 194]. Як відомо, в Радянському Союзі державні та колективні інтереси ставились на перше місце. В період панування командно-адміністративної системи всі сфери життєдіяльності суспільства були одержавлені, інтереси окремої особистості ігнорувались, а саме громадянське суспільство було поглинене державою. Діяв принцип, згідно з яким інтереси суб’єктів цивільного права мали підпорядковуватись державним інтересам або щонайменше поєднуватися з ним [148]. Після його розпаду ситуація змінилась, вагомішими для правового регулювання стали інтереси кожної людини зокрема. Ставилось завдання покращити правовий статус людини і захистити її особисті немайнові права, які набувають пріоритетного значення.

1 2 3 4

Схожі:

Монографія Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту держави і права /v- В. ЛЇ. Корецького НАМ України	Монографії (з 2008 р.) Гайдук С.Є. Бестіарій епохи романтизму: сутність символічної парадигми. Монографія. – Дрогобич: Посвіт, 2010. – 160 с. 10 др ар
Бебик В. Політологія для політика і громадянина: Монографія Аги У., Кэмерон Г., Олт Ф., Уилкокс Д. Самое главное в PR. – Спб.: Питер,2004. – 708 с	Монографія може бути корисною науковцям, спеціалістам-практикам,... ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ ПІДВИЩЕННЯ САМОСТІЙНОСТІ РЕГІОНІВ
ПЕЧАТНІ РОБОТИ а. КНИГИ, ПІДРУЧНИКИ, РОЗДІЛИ В КНИГАХ Методика навчання англійської мови студентів-психологів: монографія / за заг та наук ред. О. Б. Тарнопольського. – Дніпропетровськ:...	Розроблено на підставі ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти у сфері науки... Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора, кандидата наук готується у вигляді спеціально підготовленої наукової праці на правах...
Галабурда М. К. Держава і ринок: філософія взаємодії: Монографія... За заг та наук ред д-ра екон наук, проф. І. Й. Малого. — К.: КНЕУ, 2005. — 358 с

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання