План заняття
1. Поняття і види показань осіб.
2. Показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста.
3. Свідоцький імунітет.
4. З’ясування достовірності показань свідка.
5. Особливості оцінки показань осіб.
6. Показання з чужих слів.
7. Підстави для призначення судової експертизи.
8. Види експертиз.
9. Поняття, структура, зміст і види висновку експерта.
10. Особливості оцінки висновку експерта.
Нормативний матеріал та судова практика
Конституція України від 28 червня 1996р. Із змінами і доповненнями. (ч.1 ст.63).
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012р. Ч.3 ст.61, ч.3 ст. 62, ст.ст. 69-70, 95-97, 101-102, п.2 ч.2 ст.105, 224-227, 242-245, 351-354, 356, 360.
Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001р. Із змінами і доповненнями. (ст.ст. 384,385).
Закон України про судову експертизу від 25 лютого 1994р Із змінами і доповненнями.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985р. №11 „Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ”. Із змінами і доповненнями.(п.п. 4, 5).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 N13 „Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів”. (п.п. 10, 12 ч.2, 15, 16, 17, 19, 20).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”. (п.20).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах". Із змінами і доповненнями.
Додаткова спеціальна література
Богдан Ольга Юріївна. Критерії оцінювання висновку експерта у кримінальному процесі // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – №.2. – С.247.
Бурков И.В. Заключение и показание эксперта в уголовном процессе. – М.: Юрлитинформ, 2010. – 144с.
Волкотруб С.Г. Імунітет свідків і захист таємниці довірених відомостей в кримінальному процесі // Держава і право: Зб. наук. праць, вип. 16. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. 2002. – С.342-347.
Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у кримінальному процесі: Науково-практичний посібник . – К., 2006 – 272с.
Дячук Василь Іванович. Спеціальні знання у кримінально-процесуальній діяльності // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – №.4. – С.202.
Кузмічов В.С., Юсупов В.В. Алібі у розкритті злочинів. – К.: КНТ, 2007. – 264с.
Льовкін В. Поняття і види показань обвинуваченого в кримінальному процесі // Право України. – 2005. – №7. – С.112.
Нарійчук О.Д. Показання обвинуваченого як засіб захисту від обвинувачення // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2011. –№1(2). – С.314-319.
Нор В.Т. Свідок у кримінальному процесі України: коло осіб, предмет показань та свідоцький імунітет // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2002. – Вип.37. – С.491 – 498.
Палиашвили А.Я. Экспертиза в суде по уголовным делам. – М.: 1973.
Ревака Віктор. Використання спеціальних знань у діяльності органів слідства та дізнання // Вісник прокуратури. – 2010. – №3. – С.34.
Ревака Віктор. Правова експертиза в кримінальному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2008. – №10. – С.88.
Рогатинська Н.З. Значення висновку експерта як джерела доказів у кримінальному процесі України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 46. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. –С.479-484.
Смыслов В. И. Свидетель в советском уголовном процессе. М., 1975.
Стахівський С.М. Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі. – К.:Олан, 2001. – 96с.
Ціркаль В. Перевірка та оцінка висновку експертизи на досудовому слідстві і у суді // Право України. – 2005. – №8. – С.60
Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. – М., 1979. – 166с.
Эйсман А.А. Заключение эксперта / структура и научное обоснование /. – М., 1967. – 152 с.
Якуб М.Л. Показания свидетелей и потерпевших. – М., 1968. – 126 с.
Якуб М.Л. Показания обвиняемого как источник доказательств в советском уголовном процессе. – М., І963.
Питання для самоконтролю
Який процес формування показань осіб (відчуття, сприйняття, , збереження, відтворення і фіксація інформації)?
Які фактори впливають на повноту і достовірність показань осіб?
З приводу яких обставин може давати показання особа?
Які особи можуть бути допитані як свідки?
Що таке свідоцький імунітет?
Які особи не можуть бути допитані як свідки?
Який предмет свідоцьких показань?
Які права має свідок в кримінальному провадженні?
Які обов'язки несе свідок за КПК України?
За що і яку саме несе відповідальність свідок за законодавством України?
Як відбувається з’ясування достовірності показань свідка?
Чим відрізняється процесуальний порядок одержання показань від свідка і від потерпілого?
Який предмет показань потерпілого?
Які особливості оцінки показань потерпілого?
Який предмет показань підозрюваного і обвинуваченого?
Які існують види показань обвинуваченого і підозрюваного?
Чи має право захисник приймати участь у допиті підозрюваного чи обвинуваченого за КПК України?
Які особливості оцінки показань обвинуваченого та підозрюваного?
В яких випадках і з приводу яких обставин може бути допитаний експерт?
Чи можуть давати показання цивільний позивач та відповідач?
Якими показаннями може обґрунтовувати свої висновки суд?
Що таке показання з чужих слів?
За яких умов суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів?
Коли показання з чужих слів не можуть бути допустимим доказом?
Що таке пояснення осіб?
У чому полягають пояснення спеціаліста? Чим вони відрізняються від показань?
Що таке експертиза?
Які є види експертиз?
Які Ви знаєте експертні установи в Україні?
В яких випадках проводиться судова експертиза?
В яких випадках обов'язково проводиться судова експертиза?
З яких питань не допускається проведення експертизи?
Що таке предмет і об’єкт експертизи?
Хто може бути експертом в кримінальній справі?
Який зміст поняття "спеціальні знання"?
Що слід розуміти під поняттям "компетенція експерта"?
Що слід розуміти під самостійністю і незалежністю експерта?
Які процесуальні обов'язки експерта?
Які процесуальні права експерта?
Яка відповідальність експерта за неналежне виконання своїх обов'язків: за злісне ухилення; за відмову без поважних причин від виконання своїх обов'язків; за дачу завідомо неправдивого висновку?
Який порядок призначення експертизи?
Що собою становить висновок експерта як доказ у кримінальному провадженні? Які його суттєві ознаки (властивості)?
На яких доказах не може ґрунтуватися висновок експерта?
Які є види висновків експерта?
Яке доказове значення ймовірного висновку експерта?
Яка структура висновку експерта?
Чи має які-небудь переваги висновок експерта над іншими доказами?
Який зміст оцінки висновку експерта?
Завдання і задачі
1. У провадженні про нанесення тяжких тілесних пошкоджень Кривці останній повідомив слідчому, що очевидцями події злочину були 5-ти річний Юрко Горобець, перестарілий Шорман, глухонімий Силенко і сестра підозрюваного Чайка. Він просив викликати і допитати їх як свідків. Слідчий клопотання потерпілого задоволив лише частково, відмовивши у допиті малолітнього і сестри обвинуваченого.
1. Чи правильне рішення слідчого?
2. В якості кого і з приводу яких обставин можуть бути допитані названі потерпілим Кривкою особи?
3. Чи допитуватимуться вони як свідки в однаковому процесуальному порядку?
2. Підозрюваний Карбовник - співучасник злочину, передбаченого ч. 2 ст. 142 КК України - ухилився від слідства. Провадження щодо нього була виділена в окреме провадження і після проведення всіх необхідних і можливих у відсутності обвинуваченого слідчих дій була зупинено (зупинене провадження). Після розшуку Карбовника і відновлення провадження слідчий викликав на допит засудженого співучасника цього злочину Михальського.
1. В якості кого і з приводу яких обставин може бути допитаний останній?
2. Які роз'яснення з цього приводу дав Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 грудня 1985р. №11?
3. Адвокат Березюк – сусід Злобіна, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 157 КК України, був викликаний на допит як свідок. З'явившись на виклик, він заявив, що показань давати не буде, оскільки до нього звертався за порадою Злобін і він дав свою згоду бути його захисником.
1. Чи підставна заява адвоката?
2. З приводу яких обставин захисник підозрюваного не може допитуватись як свідок?
4. У провадженні, яке було розпочате за фактом вбивства Павлова, під час огляду місця події недалеко від трупа в кущах був знайдений кухонний ніж, на лезі якого знаходились плями бурого кольору, схожі на плями крові.
Слідчий написав листа керівництву Львівського НДІСЕ, яке в своїй структурі має лабораторію по дослідженню речових доказів. В листі слідчий на вирішення експертів поставив питання: 1) чи бурі плями на кухонному ножі є плямами крові людини? 2) Якщо вони є кров'ю людини, то яка її групова приналежність?
Що є підставою для проведення експертизи в кримінальній справі?
Яке співвідношення між поняттям "експерт" і "експерт на установа"?
Дайте оцінку діям слідчого.
5. Кондратенку було пред'явлено обвинувачення в тому, що знаходячись в нетверезому стані, небезпечним для життя багатьох людей способом - пострілами з мисливської рушниці, він вбив двох пастухів - Сіренка і Климчука.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат Костовський заявив клопотання про призначення експертизи з метою вияснення психічного стану підсудного. Своє клопотання захисник мотивував тим, що Кондратенко був учасником війни, переніс кілька тяжких поранень, контузію. Крім того, незрозумілий мотив вбивства. Адже підсудний знаходився в дружніх стосунках з потерпілими. Необхідно також, на думку захисника, витребувати довідку з госпіталю, в якому лікувався підсудний, про стан його здоров'я.
Суд відхилив клопотання захисника, вказавши в ухвалі, що підстав для призначення експертизи немає, оскільки підсудний визнав вину і заявив про свою готовність нести відповідальність за свій вчинок.
Вироком суду Кондратенко був визнаний винним у пред'явленому обвинуваченні і засуджений на 15 років позбавлення волі.
Захисник подав на вирок суду апеляцію, в якій просив скасувати його і скерувати справу на новий розгляд.
Яке рішення слід прийняти апеляційному суду?
В яких випадках проведення експертизи обов'язкове?
Чи діяв слідчий і суд у відповідності з кримінально-процесуальним законом?
Якщо за даних обставин є підстави для призначення експертизи, то: 1) яку експертизу слід призначати; 2) які питання необхідно поставити на вирішення експерту?
6. В готелі "Ювілейний" з п'ятого поверху в проміжку між сходами впав гр. Валько і розбився. Слідчому, що прибув на місце події, чергова на поверсі повідомила, що Валько за кілька хвилин (5-7хв. ) до падіння стояв разом з гр. Ткебучавою на сходах 5-го поверху і про щось голосно розмовляли. Цю обставину підтвердив і Ткебучава, заявивши, що з Валько він знаходився в дружніх стосунках. Залишив він його на 5 поверсі і пішов у буфет обідати. Там він почув, що хтось впав з п'ятого поверху і розбився.
Слідчий вирішив призначити судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставив питання: "Що стало причиною смерті гр. Валька: нещасний випадок чи самогубство?"
1. Як би ви діяли в описаній ситуації?
2. З'ясуйте питання про компетенцію експерта.
Тема . Речові докази та документи як джерела доказів у кримінальному провадженні
Поняття і види речових доказів як одного з джерел доказів у кримінальному провадженні.
Процесуальне закріплення речових доказів.
Зберігання речових доказів.
Вирішення питання про речові докази в підсумкових процесуальних актах.
Поняття і види документа як джерела доказів у кримінальному провадженні.
Вимоги, яким має відповідати документ як доказ у кримінальному процесі.
Письмові та інші види документів.
Протоколи процесуальних дій та додатки до них, носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.
Матеріали ОРЗ як документи.
Правила зберігання і використання документів.
Нормативний матеріал та судова практика
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012р. Ст.ст. 84-87, 98-100, 103-108, 160-166, 170-174, Глава 20-21.
Закон України від 18 лютого 1992 року „Про оперативно-розшукову діяльність”. Із змінами і доповненнями. (ст.1, 2, 6, 10).
Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України.
Постанова КМУ № 1169 від 26.09.2007 року „Про затвердження Порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації”.
Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затверджена спільним Наказом Генеральної Прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Верховного Суду України, Міністерства Внутрішніх Справ України, Служби Безпеки України, Державної Судової Адміністрації України від 27 серпня 2010 року N 51/401/649/471/23/125.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності». (п. 28).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля». (п.п.21,22).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №5 «Про судову практику у справах про хабарництво». (п.24).
Додаткова спеціальна література
Варфоломеева Т.В. Производственные вещественные доказательства. – М.: Юрид. лит. – 1985. – 48 с.
Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у кримінальному процесі: Науково-практичний посібник . – К., 2006 – 272с.
Лопаткин Д. Некоторые проблемы собирания вещественных доказательств // Законность. -2003. - №5. – С.36.
Ляш А.А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса. – К.,1991.
Мещеряков В.А., Краснова Л.Б. Электронные вещественные доказательства // Актуальные проблемы теории и практики уголовного судопроизводства и криминалистики. – М.,2004. – Ч.2. – С.200-201.
Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. – К.,1989. – Гл. V.
Селиванов Н.А. Вещественные доказательства. – М., 1971. – 198с.
Доронін І.М. Документи-докази у кримінальному процесі України. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2008. – 184с.
Дроздов Олександр. До проблеми визнання документів доказами та порядку їх отримання // Вісник прокуратури. – 2009. – №2. – С.90.
Іщенко В. Поняття документа як джерела доказів у кримінальному судочинстві // Право України. – 1997р. – №2. – С.42-44.
Іщенко В. Поняття протоколів слідчих і судових дій як самостійного виду доказів у кримінальному судочинстві // Право України. – 1998р. – №5. – С.78-81.
Копьева А. Н. Документы как доказательства в советском уголовном процессе. – Иркутск, 1973.
Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія. – Х.: Арсіс, ЛТД, 2007.
Будзієвський М.Ю. До дискусії про поняття електронного документа // Держава та регіони. Науково-виробничий журнал. Серія: Право. – 2011 р., – № 1. – С. 167-170. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_pravo/2011_1/files/LA111_34.
|