Тема . Предмет, межі доказування та докази
у кримінальному провадженні
План заняття
Поняття предмету доказування у кримінальному провадженні та його структура.
Межі доказування.
Поняття доказу у кримінальному провадженні. Джерела доказів.
Належність і допустимість доказів.
Визнання доказів недопустимими.
Класифікація доказів.
Нормативний матеріал та судова практика
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012р. Ст.84-91, 485.
Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001р. Із змінами і доповненнями. (ст.ст. 11, 18-25, 36-43, 44-49, 66, 67).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”. (п.19).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005р. №2 „Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування”. Із змінами і доповненнями. (п.3,11).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985р. №11 „Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ”. Із змінами і доповненнями. (п. 12, 14).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990р. №5 „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку”. Із змінами і доповненнями. (п. 8, 14, 16, 17).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997р. №7 «Про посилення судового захисту прав і свобод людини і громадянина» (п.4).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Із змінами і доповненнями. (п.3).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995р. №11 „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат”. Із змінами і доповненнями.
Додаткова спеціальна література
Андрушко П. Щодо поняття «допустимість доказів у кримінальному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2011. – №7 – 61-80.
Гончаренко В.Г. Предмет доказування в кримінальному судочинстві // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – №1(20). – С.120-122.
Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у кримінальному процесі: Науково-практичний посібник . – К., 2006 – 272с.
Конюшенко Я. Поняття доказів у кримінально-процесуальному провадженні, їх зміст і класифікація // Право України. – 2010. – №3. – С.232-238.
Крикунов О.В. Предмет доказування у кримінальному процесі крізь призму судового та доктринального тлумачення // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 50. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – С.523-529.
Лобойко Л.М. Реформування кримінально-процесуального законодавства у частині регламентації окремих питань доказування // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2011. – №2(4).
Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів. Львів, 1978 (Гл. 2-3).
Нор В.Т., Багрій М.В. Використання непрямих доказів у кримінальному судочинстві України: Монографія. – Тернопіль: Пол-Інвест, 2011. – 206с.
Павлишин А. Вплив кримінально-процесуальної форми на визначення системи джерел доказів // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XVI регіональної науково-практичної конференції. 8-9 лютого 2010р. м. Львів. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. – С.404-406.
Пінчук М.Г. Деякі питання щодо визначення предмета доказування та його структури // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – №2. – С.33-38.
Погорецький М. Про співвідношення джерел фактичних даних і джерел доказів у кримінальному процесі // Право України. – 2009. – №1. – С.80.
Погорецький М.А. Докази у кримінальному процесі: проблемні питання // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2011. – №1(3).
Попелюшко В. О. Предмет захисту та його доказування в кримінальній справі. — Київ: Прецедент, 2005. – 232с.
Попелюшко В.О. Предмет доказування в кримінальному процесі (кримінально-процесуальні та кримінально-правові аспекти). — Острог: Видав-во НУ «Острозька академія», 2001. – 196с.
Строган Анна. Заявлення, розгляд і вирішення клопотань про виключення доказів зі справи як недопустимих // Юридична Україна. –2008. – №.7 – С.96.
Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса. М., 1968, Том 1 (Гл. 10, 12).
Шевченко В. Співвідношення понять "факту", "фактичних даних", "відомостей про факти" та "доказової інформації" // Право України. —2003. - № 2.
Шевчишен Артем Вікторович. Допустимість доказів у кримінальному процесі України та США (порівняльно-правовий аналіз) // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2010. – №.3. – С.166.
Штурмак О. Допустимість доказів у кримінальному судочинстві // Право України. – 2007. – №9. – С.63.
Штурмак О. Забезпечення прав людини як невід'ємна умова допустимості доказів у кримінальному судочинстві України // Право України. – 2009. – №7. – С.125.
Питання для самоконтролю
Пригадайте, які завдання кримінального провадження (ст.2 КПК)?
Що таке предмет доказування у кримінальному провадженні?
Який зв’язок між завданнями кримінального провадження та предметом доказування?
Які елементи складають структуру предмету доказування у кримінальному провадженні?
Чи можуть бути додаткові елементи структури предмета доказування в окремих категоріях кримінальних проваджень?
Які особливості предмету доказування у провадженнях неповнолітніх?
Що собою становить "подія злочину" як обставина, що підлягає доказуванню?
Які вимоги кримінально-процесуального закону щодо встановлення (доказування) суб'єкта і суб'єктивної сторони злочину?
Яка за своїм характером може бути заподіяна злочином шкода?
Чи підлягає відшкодуванню завдана злочином шкода і яка саме?
Що таке процесуальні витрати і для чого потрібно встановлювати їх розмір?
З якою метою закон вимагає встановлення обставин, які характеризують обвинуваченого як особистість?
В якому законі закріплені пом'якшуючі і обтяжуючі кримінальне покарання обставини? Назвіть їх.
Які обставини виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження?
Які обставини є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання?
Що слід розуміти під доказом в кримінальному провадженні? В якій статті КПК України дається поняття доказу?
Які є джерела доказів у кримінальному процесі? В якій статті КПК дається їх перелік?
Що таке "належність доказу"?
Що слід розуміти під "допустимістю доказу"?
Яке значення має правильне процесуальне оформлення доказу?
Які докази вважаються недопустимими?
У яких випадках суд обов’язково визнає докази недопустимими?
У чому полягає недопустимість доказів та відомостей, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого?
У яких випадках такі докази та відомості можуть бути визнані допустимими?
Який порядок визнання доказів недопустимими?
Які наслідки визнання доказів недопустимими?
Як в теорії доказів прийнято класифікувати (групувати) докази та їх джерела?
Чи однакове доказове значення мають первинні і похідні докази та їх джерела?
Що виступає критерієм (підставою) поділу доказів на прямі і непрямі?
Які правила користування непрямими доказами виробила теорія доказів?
Як класифікуються докази залежно від механізму їх формування?
Які докази вважаються обвинувальними, а які виправдувальними?
Задачі і завдання
1. Коваленко подав заяву до райвідділу внутрішніх справ про те, що о двадцять четвертій годині в ніч з 20 на 21 листопада він повертався до свого дому. На вул. Медовій його зустріли троє молодих хлопців, які, погрожуючи ножем, забрали у нього гаманець з грошима, годинник і зникли. На цій підставі слідчим було розпочато провадження за ознаками ч.2 ст.186 КК України.
Під час розслідування обставин провадження слідчий з'ясував, що вдень, коли за заявою Коваленка на нього був вчинений напад, дружина останнього дала йому гроші для купівлі імпортного костюма, який вони напередодні приміряли на Коваленка в одному з магазинів міста. Проте, як заявила на допиті дружина Коваленка, ні костюма, ні грошей додому він не приніс. 21 листопада прийшов додому серед ночі у нетверезому стані і розповів, що його було пограбовано. Грабіжники забрали гаманець з грошима і наручний годинник. Ранком вона перевірила кишені його одягу і знайшла там гаманець, у якому було 12 грн. Дружина також зазначила, що за останній рік чоловік часто став випивати, почав дружити з Громовим і Фостяком, які також були любителями спиртного.
Слідчий вирішив допитати останніх. Громов на допиті заявив, що вечором 20 листопада вони дійсно були в ресторані “Молодіжний”, куди його і Фостяка запросив Коваленко на „50 грамів конь'яку”. Вони цілий вечір провели у ресторані.
Розрахувався за все сам Коваленко, та ще й дав "на чай" офіціантові. З ресторану вони вийшли разом і Коваленко відразу ж сів у попутне таксі з двома пасажирами і поїхав ніби додому. Фостяк на допиті заявив, що вони дійсно були в ресторані, але хто розраховувався і де пізніше дівся Коваленко він не пам'ятає, оскільки був дуже п'яним.
Проаналізувавши зібрані докази, слідчий дійшов висновку, що злочину насправді не було. Коваленко витратив гроші і, щоб уникнути неприємностей вдома, вирішив зробити неправдиву заяву. Кримінальне провадження було закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Які обставини підлягають доказуванню у кримінальному провадженні?
Чи встановлені вони у наведеному випадку?
Чи правильно поступив слідчий?
2. Слідчий слідчого відділення райвідділу внутрішніх справ закінчив досудове слідство в провадженні про обвинувачення Сологуба у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і надіслав матеріали провадження прокуророві району для затвердження обвинувального акта і направлення її до суду.
Перевіривши матеріали провадження, прокурор відмовився затвердити обвинувальний акт. Він повернув справу слідчому із своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування. При цьому він дав такі вказівки слідчому: 1) встановити мотив вчинення злочину, оскільки ця обставина залишилась у справі нез'ясованою; 2) витребувати від лікарні довідку про те, скільки часу знаходився на лікуванні потерпілий і які витрати понесла лікарня на його лікування; 3) оскільки злочин вчинений способом, що має характер мучення, перевірити, чи обвинувачений не хворіє психічним захворюванням; 4) зібрати дані, які характеризують обвинуваченого в побуті і на роботі.
Слідчий оскаржив це рішення прокуророві області. У своїй скарзі він вказав, що для кваліфікації дій за ст. 121 КК мотив не має жодного значення. Що торкається даних, які характеризують обвинуваченого як виробничника, то вони також до провадження не належать. Що ж стосується психічного стану обвинуваченого, то в справі є показання, з яких вбачається, що хоч він часом і "впадає в нерви", але психічним захворюванням ніколи не хворів.
На закінчення своєї скарги слідчий вказав, що своє завдання він вбачає у "безкомпромісній боротьбі із злочинністю, а не захисті прав та інтересів злочинців, чим мають займатись адвокати, а не слідчі".
Зробіть аналіз ситуації, з'ясувавши при цьому і такі питання:
1. Які обставини необхідно встановити в кримінальній справі. Чи були вони встановлені у даній справі?
Чи потрібно встановлювати розмір витрат закладу охорони, здоров'я на лікування потерпілого, якщо на час закінчення слідства він ще знаходився в лікарні?
Чи законними були вказівки прокурора?
3. В ніч з 1 на 2 січня в селі Великі Глібовичі Перемишлянського району було обкрадено магазин. Ранком, на місце події виїхали працівники райвідділу внутрішніх справ.
У результаті проведеного розслідування повідомлення про підозру у вчиненні крадіжки було пред'явлено мешканцю села Гриці.
В кримінальному провадженні були такі матеріали:
Рапорт дільничного інспектора райвідділу внутрішніх справ, в якому вказувалось: "Відразу після вчинення крадіжки у магазині підозра впала на Грицу, який в минулому був два рази засуджений за крадіжку і фактично є єдиною підозрюваною особою в селі. В селі відразу пішли чутки про те, що хтось бачив як Грица ховав вкрадені речі у лісі.
Анонімний лист, в якому вказувалось, що крадіжку вчинив тільки Грица. Автор листа стверджував, що сам бачив, як Грица ніс викрадені речі до лісу”.
Показання свідка Борковича, в яких стверджувалось, що свідок, проходячи пізно ввечері повз магазин, бачив біля нього Грицу. Прикуривши у Грици, Боркович запитав у нього, чого він тут стоїть, на що Грица сердито відповів: “Діло є, то й стою”.
4. Протокол, в якому вказувалось, що службово-розшуковий пес взяв слід і вів у напрямку будинку, де проживає Грица. Проте згодом слід був ним втрачений, але коли Грицу підвели до пса, то останній почав на нього гавкати.
Фотографія, на якій знято момент, коли службово-розшуковий пес гавкає на Грицу.
Покази Грици, в яких він категорично заперечує свою причетність до злочину.
З'ясуйте поняття "доказ" і "джерело доказу" та проведіть розмежування між ними.
Якими властивостями має бути наділена інформація (відомості), щоб її можна було використати як доказ в кримінальній справі?
Проаналізуйте в описаній справі джерела відомостей про факти і з'ясуйте можливість їх використання як доказів.
Яке значення для доказування має інформація, одержана шляхом проведення оперативно-розшукових дій органів дізнання?
4. У провадженні про підозру Розкольникова у вбивстві з метою пограбування громадянки Лихвар були такі матеріали:
Показання свідка Петрушко, в яких свідок стверджував, що в день вбивства він бачив, як обвинувачений виходив з будинку, в якому проживала Лихвар.
Протокол огляду речового доказу, в якому було зафіксовано, що на рукаві піджака Розкольникова є бурі плямі, схожі на кров.
Висновок біологічної експертизи про те, що бурі плями є плямами крові, і що кров на рукаві відноситься до тієї ж групи, що й кров громадянки Лихвар.
Протокол особистого обшуку Розкольникова, з якого видно, що в нього був вилучений золотий годинник, котрий належав потерпілій.
Протокол пред'явлення предмету (годинника) для впізнання, в якому вказувалося, що син загиблої Петро впізнав годинник як такий, що належав матері.
Покази свідка Гордієнка, в яких він стверджував, що його син товаришував з сином Розкольникова. Якось син сказав, що чув від сина Розкольникова про те, що його батько має гарний фінський ніж.
Висновок судово-медичної експертизи, в якому вказувалось: "не виключено, що проникаючі в грудну клітку рани нанесені фінським ножем".
Розкольников у своїх показах заперечував наявність у нього фінського ножа. В дім, де проживала Лихвар, він дійсно заходив, але не до неї, а до знайомого Зарубіна. Появу крові на рукаві пояснив тим, що порізав руку. Годинник він придбав на ринку за кілька днів до вбивства Лихвар.
Свідок Зарубін підтвердив показання Розкольникова, але на очній ставці з останнім, яка проводилась з метою усунення протиріч в їх показаннях, заявив, що одного разу бачив у Розкольникова фінський ніж.
Проаналізуйте перелічені джерела інформації і з'ясуйте чи передбачені вони кримінально-процесуальним законом.
Проведіть класифікацію (групування) доказів та їх джерел за такою схемою і зразком:
П№/п
|
Доказ
|
Джерело, з якого він одержаний
|
Класифікація доказів та їх джерел
|
Стосовно тези обвинувачення
|
Стосовно обставини, яка підлягає доказуванню
|
Стосовно джерела одержання відомостей та характеру формування джерела
|
Стосовно механізму форму-
вання і викорис-тання
|
1
|
Золотий годин-ник, котрий належав потерпілій
|
Протокол особистого обшуку
|
Обвинувальний
|
Непрямий
|
Первісний
|
Речовий
|
5. Прокуратурою м. Львова було розпочато провадження за фактом вбивства в ніч з 10 на 11 жовтня пострілом з пістолета громадянина Кротова. Допитаний як свідок Краменко зазначив, що ввечері 10 жовтня він разом з Сологубом і знайомою останнього Ніною (прізвища він її не знав) та Кротовим були в кафе "Під Левом". Там між Кротовим і Сологубом виникла сварка. На думку свідка, сварка виникла внаслідок того, що Кротов нетактовно повівся з Ніною, сказавши на її адресу образливі слова. Після цього Сологуб з Ніною вийшли. Виходячи Сологуб сказав до Кротова: "Ти дорого мені за це заплатиш".
Сологуб свою причетність до вбивства Кротова категорично заперечував, але під час обшуку в його квартирі був знайдений пістолет.
З'ясуйте, що в даній справі є джерелами доказів.
Які докази в даній справі є прямими і непрямими, обвинувальними і виправдувальними?
Які правила користування непрямими доказами виробила наука про докази і доказування (теорія доказів)?
Тема . Процес доказування у кримінальному провадженні та його
суб’єкти
|