_________________________________
Закон України „Про видавничу справу”
Стаття 4. Законодавство про видавничу справу
Відносини у сфері видавничої справи регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України „Про захист суспільної моралі”, „Про інформацію”, „Про авторське право і суміжні права”, „Про державну таємницю”, „Про підприємництво”, „Про підприємства в Україні”, іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 28. Обмеження права у видавничій справі
Діяльність у видавничій справі не може бути використана для закликів, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.
У видавничій справі забороняється:
виготовляти чи розповсюджувати продукцію, яка містить інформацію, віднесену до недобросовісної реклами, рекламу з використанням шаржування державних символів України (Державного Герба, Державного Прапора, Державного Гімну) у будь-якому вигляді;
оприлюднювати інформацію, дані, відомості, рекламувати товари, послуги, які можуть завдати шкоди громадянам, підприємствам, установам, організаціям або державі;
виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію порнографічного характеру і таку, що пропагує культ насильства і жорстокості;
виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію, заборонену до обігу на території України згідно статті 5 Закону України „Про захист суспільної моралі”;
виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію, що проповідує релігійні віровчення, які загрожують життю, здоров’ю, моралі громадян, порушують їх права і свободи або закликають до порушення громадського порядку;
реалізовувати видавничу продукцію без дозволу її власника (співвласників), а також з порушенням законодавства України з питань інтелектуальної власності.
__________________________________
Закон України „Про гастрольні заходи в Україні”
Стаття 3. Обмеження при здійсненні гастрольних заходів
При проведенні гастрольних заходів не допускаються заклики до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу і цілісності держави, розпалювання національної, класової, соціальної, релігійної та іншої ворожнечі, до пропаганди війни, тероризму й екстремізму.
Не допускається проведення гастрольних заходів, що пропагують порнографію, культ насильства й жорстокості, виробництво та вживання наркотиків і психотропних речовин, а також інших гастрольних заходів, заборонених до проведення на території України згідно статті 5 Закону України „Про захист суспільної моралі”.
__________________________________
Закон України „Про обов’язковий примірник документів”
Стаття 8. Обов’язки виробників документів
Виробники документів доставляють всі або окремі за їх профілем чи/та видом:
1) обов’язковий безоплатний примірник видань – Книжковій палаті України, національним, у тому числі спеціалізованим, всеукраїнським бібліотекам, Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України, органам виконавчої влади у галузі інформації, на які покладена функція державної реєстрації засобів масової інформації та ведення Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції;
2) обов’язковий безоплатний примірник видань, що виготовляються (в тому числі публікуються) на відповідній території, - універсальним бібліотекам (Автономної Республіки Крим та обласним);
3) обов’язковий безоплатний примірник патентних документів – державним центрам науково-технічної та економічної інформації, всеукраїнським галузевим бібліотекам;
4) обов’язковий безоплатний примірник аудіо-, візуальної, аудіовізуальної продукції:
державному фондові фільмів при центральному органі виконавчої влади в галузі кінематографії – фільмокопії та вихідні матеріали кіно- і відеофільмів, створених повністю або частково за кошти Державного бюджету України, та фільмокопії кіно- і відеофільмів, створених в Україні за кошти юридичних осіб з приватною формою власності або фізичних осіб (крім фільмів документального характеру, кіноперіодики, творів кіно- і відеолітопису);
Центральному державному кінофотофоноархіву України – фільмокопії та вихідні матеріали кіно- і відеофільмів документального характеру, кіноперіодики, творів кіно- і відеолітопису, фото-, фонодокументи, що створені повністю або частково за кошти Державного бюджету України, а також фільмокопії документального характеру, кіноперіодики, творів кіно- і відеолітопису, фото-, фонодокументи, створені за кошти юридичних осіб з приватною формою власності або фізичних осіб;
національним, у тому числі спеціалізованим, всеукраїнським бібліотекам – аудіопродукція довідкового, навчального, науково-просвітницького, виробничо-професійного, розважального характеру;
універсальним бібліотекам (Автономної Республіки Крим та обласним) – аудіопродукція краєзнавчого характеру, виготовлена на відповідній території;
5) обов’язковий безоплатний примірник нормативно-правових актів у сфері стандартизації, метрології та сертифікації – Національному автоматизованому інформаційному фонду стандартів, Книжковій палаті України, всеукраїнським бібліотекам;
6) обов’язковий безоплатний примірник видань, аудіопродукції та інших документів для сліпих – центральній бібліотеці Українського товариства сліпих;
7) обов’язковий безоплатний примірник малотиражних документів (до 100 примірників) – Книжковій палаті України та національним бібліотекам;
8) два обов’язкових безоплатних примірники виготовлених дисків для лазерних систем зчитування із записом на них інформації – спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування;
9) обов’язковий безоплатний примірник нормативно-правових актів, довідкових, енциклопедичних, історичних та наукових видань у сфері правознавства – Конституційному Суду України;
10) обов’язковий безоплатний примірник текстових, картографічних, образотворчих, електронних видань, аудіо-, візуальної, аудіовізуальної продукції еротичного характеру – Національній експертній комісії України з питань захисту суспільної моралі.
Обов’язкові примірники документів, зазначені в пунктах 1, 2, 3, абзацах четвертому та п’ятому пункту 4, в пунктах 5, 6, 7, 9 і 10 цієї статті, доставляються (надсилаються) в день виходу в світ першої частини тиражу.
__________________________________
Закон України „Про охорону дитинства”
Стаття 20. Залучення дитини до національної та світової культури
З метою сприяння соціальному, духовному, моральному благополуччю, всебічному здоровому розвитку дитини держава забезпечує їй безкоштовний доступ до національних духовних та історичних цінностей, досягнень світової культури шляхом надання можливості користування бібліотечними фондами, виставковими залами, музеями тощо. З цією метою створюється мережа спеціальних дитячих закладів культури, закладів позашкільної освіти, діяльність яких спрямовується на сприяння розвитку індивідуальної та колективної творчості дітей.
Розробка навчальних програм, що застосовуються в навчальних закладах, повинна базуватися на найкращих здобутках людства у сфері культури, засадах моралі та добра, національних духовних традиціях.
Держава сприяє випуску і забезпеченню доступності кіно- та відеофільмів, теле- і радіопередач, виданню друкованих засобів масової інформації, розрахованих на дитячу та молодіжну аудиторію, а також поширенню іншої корисної для культурного розвитку дітей інформації.
Забороняється пропагування у засобах масової інформації наркоманії, токсикоманії, алкоголізму, тютюнопаління та інших шкідливих звичок, насильства і жорстокості, неповаги до національних і релігійних святинь, невігластва, неповаги до батьків та сімейних цінностей, а також розповсюдження порнографії та інформації, що зневажає людську гідність і завдає шкоди моральному благополуччю дитини.
Забороняється використання елементів насильства і жорстокості, грубих та брутальних слів, ненормативної лексики та непристойних виразів і жестів, а також демонстрація актів вандалізму, позитивного оцінювання насильства, тіл померлих чи важко поранених людей, сцен, що викликають страх чи жах, заохочують каліцтво чи самогубство у рекламі, мобільному контенті, у комп’ютерних іграх та інших іграх для дітей, у друкованій продукції та поліграфії, розрахованій на дітей, а також у анімаційних фільмах та фільмах, що не мають обмеження глядацької аудиторії, дитячій відео- та аудіопродукції, дитячих теле-, радіопередачах та видовищних заходах.
__________________________________
Закон України „Про театри і театральну справу”
Стаття 5. Свобода творчості у сфері театрального мистецтва
...
Обмеження або заборона публічного виконання чи публічного показу театральної постановки, а також інших видів її використання, публікації інформаційних та рекламних матеріалів про театральну постановку можливі за рішенням суду у випадках, якщо публічне виконання чи публічний показ творів театрального мистецтва заборонений статтею 5 Закону України „Про захист суспільної моралі”.
__________________________________
Кодекс про адміністративні правопорушення України
Стаття 164-15. Порушення умов розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру та проведення видовищних заходів еротичного характеру, визначених Законом України „Про захист суспільної моралі”
Розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру та проведення видовищних заходів еротичного характеру не в спеціально відведених місцях, без позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такої продукції, а також грошей, отриманих від її реалізації та проведення видовищних заходів.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення,
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією такої продукції, а також грошей, отриманих від її реалізації та проведення видовищних заходів.
Стаття 173. Дрібне хуліганство
Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян, поява в громадських місцях у роздягненому вигляді та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, -
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1 - 41-3, 42-1 - 42-3, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 46-2, 51 - 51-2, частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 85-1, 88 - 88-2, 90, 91, 92-1, 96-1, 98, 101-103, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, статтями 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132, частиною третьою статті 133, статтею 146, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 160-2, 162, 163 - 163-4, 164, 164-3, 164-5 - 164-15, 166-1 - 166-4, 166-7 - 166-12, 173 - 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 - 185-11, 186-5 - 188-1, 188-13, 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, частиною першою статті 189-1, статтями 190, 191, 193, 195-1 - 195-6, частиною першою статті 203, статтями 204 - 206-1, 212-2 - 212-20 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення
У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:
1) уповноважені на те посадові особи:
органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті
44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, статті 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132, частина третя статті 133, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), статті 148, 151, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 160-2, 162, 164 - 164-11, 164-15, 165-1, 165-2, 173 – 173-2, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 181-3 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 188, 189 - 196, 212-6, частина перша статті 203, статті 204, 205 - 206-1, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-20).
Стаття 294. Повноваження судді, начальника органу внутрішніх справ, голови вищестоящого суду і начальника вищестоящого органу внутрішніх справ щодо перегляду справи
Постанову судді у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1 - 41-3, 42-1 - 42-3, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 46-2, 51 - 51-2, частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 85-1, 88 - 88-2, 90, 91, 92-1, 96-1, 98, 101-103, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, статтями 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132, частиною третьою статті 133, статтею 146, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 160-2, 162, 163 - 163-4, 164, 164-3, 164-5 - 164-15, 166-1 - 166-4, 166-7 - 166-12, 173 - 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 - 185-11, 186-5 - 188-1, 188-13, 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, частиною першою статті 189-1, статтями 190, 191, 193, 195-1 - 195-6, частиною першою статті 203, статтями 204 - 206-1, 212-2 - 212-20 цього Кодексу, а також постанови у справах про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, можуть бути скасовані або змінені за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно від наявності протесту прокурора - головою вищестоящого суду, його першим заступником або заступниками.
__________________________________
Господарський кодекс України
Стаття 14. Ліцензування, патентування та квотування у господарській діяльності
1. Ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів, а також захист суспільної моралі.
|
Голова Національної експертної
комісії України з питань захисту
суспільної моралі В.В. Костицький
|