|
|
Скачати 1.25 Mb.
|
Стаття 2. Законодавство щодо захисту суспільної моралі Правові засади України щодо захисту моральності у суспільстві складає Конституція України, Закон України „Про захист суспільної моралі” та прийняті у відповідності з цим Законом інші закони та нормативно-правові акти щодо захисту суспільної моралі, загальновизнані норми і принципи міжнародного права й міжнародних договорів України. Стаття 3. Сфера дії Закону Дія Закону поширюється на: діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у частині державного регулювання і контролю за виробництвом та обігом будь-якої продукції сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, а також протидії розповсюдженню протиправної інформації в інформаційному просторі України, у тому числі, в інформаційно-телекомунікаційних мережах та системах; діяльність установ, підприємств й організацій усіх форм власності, юридичних осіб та громадян у сфері обігу відповідної продукції на території України, якщо суб’єктами правовідносин є громадяни України та юридичні особи, зареєстровані відповідно до чинного законодавства України. Дія цього Закону не поширюється на виробництво чи розповсюдження виробів сексуального характеру медичного призначення, документальних матеріалів, художніх творів літератури, мистецтва та культури, які визнані класичним чи світовим мистецтвом, на обіг наукових, науково-популярних, історичних, публіцистичних, освітніх, культурологічних, інформаційних матеріалів з питань статі й сексу, а також з проблематики, передбаченої статтею 5 цього Закону. Стаття 4. Основні напрями державного регулювання обігу інформаційної продукції, що негативно впливає на суспільну мораль Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформацію, вільну від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному стану населення. Основними напрямами державного регулювання виробництва та обігу інформаційної продукції, що негативно впливає на суспільну мораль, є: формування єдиної комплексної системи забезпечення захисту моральних засад і утвердження здорового способу життя; недопущення пропаганди в засобах масової інформації та інформаційно-телекомунікаційних мережах і системах війни, національної, расової та релігійної ворожнечі, тероризму, інших проявів злочинної діяльності, зміни шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України, фашизму та неофашизму, українофобії, бузувірства, блюзнірства, неповаги до національних та релігійних святинь, невігластва, неповаги до батьків та до сімейних цінностей, наркоманії, токсикоманії, алкоголізму, тютюнопаління, проституції, звідництва, торгівлі людьми, насильства, жорстокості, поширення порнографії; впровадження експертної оцінки аудіо-, відео-, друкованої продукції, інформації та даних на електронних носіях, розроблення механізмів і методик віднесення її до такої, що завдає шкоди суспільній моралі; підтримка національної культури, мистецтва, кінематографії, книговидання, поліпшення системи пропаганди кращих зразків світової літератури, культури та мистецтва; заборона демонстрації неліцензійної аудіо- та відеопродукції на всіх національних телерадіокомпаніях; встановлення контролю за виробництвом та обігом продукції, що становить загрозу суспільній моралі; приєднання до міжнародних договорів з питання захисту суспільної моралі. Стаття 5. Заборона обігу предметів та продукції, що негативно впливає або може негативно вплинути на суспільну мораль Забороняється: ввезення в Україну творів, зображень або іншої продукції порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження, їх виробництво, зберігання, перевезення чи інше переміщення та обіг; виробництво, використання, зберігання, перевезення чи інше переміщення та обіг продукції порнографічного характеру, у якій використовуються образи дітей чи їх анатомічних частин тіла у будь-якій формі, або їх імітація чи опис; обіг друкованих видань, продукції засобів масової інформації (у будь-якому вигляді), кіно-, аудіо-, відео-, радіо-, телепродукції, матеріалів на електронних носіях, в тому числі і комп’ютерних ігор та мобільного контенту, продукції і послуг, що реалізуються за допомогою інформаційних технологій тощо, які мають порнографічний характер чи пропагують створення та поширення такої продукції; розміщення оголошень про інтимні зустрічі за винагороду у будь-яких засобах масової інформації, а також їх розповсюдження будь-яким іншим способом; розміщення оголошень про інтимні зустрічі та інтимні стосунки між особами однієї статі не в спеціалізованих засобах масової інформації; проведення видовищних заходів, виробництво та обіг будь-якої продукції, яка: пропагує війну, національну, расову та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України, тероризм, інші прояви злочинної діяльності; пропагує фашизм та неофашизм; принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою; пропагує українофобію, бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь; принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей; пропагує невігластво, неповагу до батьків та до сімейних цінностей; пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички; пропагує насильство і жорстокість; пропагує проституцію, звідництво, торгівлю людьми, створення та поширення продукції порнографічного характеру. Стаття 6. Заборона розміщення та поширення протиправної інформації в інформаційно-телекомунікаційних мережах та системах Забороняється розміщення в інформаційно-телекомунікаційних мережах та системах будь-якої інформації, визначеної статтею 5 цього Закону. Організація, яка здійснює управління адресним простором українського сегменту мережі Інтернет, обслуговування та адміністрування системного реєстру і системи доменних імен домену верхнього рівня „UА”, провайдери Інтернет, що надають послуги з розміщення, зберігання та доступу до електронних інформаційних ресурсів (веб-сайтів), а також провайдери, що надають послуги доступу до мережі Інтернет, зобов’язані: при укладанні угод (договорів) з громадянами та юридичними особами про надання послуг, обов’язково попереджати їх про заборону розміщення та поширення протиправної інформації, визначеної статтею 5 цього Закону; вживати невідкладних (протягом доби) заходів щодо блокування доступу до електронних інформаційних ресурсів (їх частин), визначених Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі протиправною інформацією, а також видалення з українського сегменту мережі Інтернет зазначених ресурсів за рішенням суду; на запит правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з правопорушеннями у сфері інформаційних відносин, в рамках заходів з протидії поширенню протиправної інформації в інформаційно-телекомунікаційних мережах та системах невідкладно надавати інформацію, за допомогою якої можна встановити: тип інформаційної послуги, яка використовувалася, її технологічні характеристики і період користування послугою; особистість користувача послуг, поштову або географічну адресу, телефони та інший засіб доступу, відомості про рахунки і платежі, які можна отримати за допомогою угоди або домовленості про постачання послуг; будь-яку іншу інформацію про місце встановлення телекомунікаційного обладнання, яку можна отримати за допомогою угоди або домовленості про постачання послуг; зберігати конфіденційність факту та змісту звернення правоохоронних органів. Стаття 7. Захист дітей від негативного впливу продукції, забороненої чи обмеженої до обігу на території України З метою захисту морального та фізичного життя дітей забороняється: втягнення дітей у діяльність з виробництва й обігу продукції, що негативно впливає на суспільну мораль, надання послуг сексуального чи еротичного характеру, а також організації й проведення видовищних заходів еротичного характеру; розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру, матеріалів, що негативно впливають на суспільну мораль, надання послуг сексуального і еротичного характеру, а також проведення видовищних заходів еротичного характеру серед дітей; використання образів дітей чи їх анатомічних частин тіла у будь-якій формі, або їх імітація чи опис в продукції сексуального чи еротичного характеру та у проведенні видовищних заходів еротичного характеру; використання елементів насильства і жорстокості, грубих та брутальних слів, ненормативної лексики та непристойних виразів і жестів, а також демонстрація актів вандалізму, позитивного оцінювання насильства, тіл померлих чи важко поранених людей, сцен, що викликають страх чи жах, заохочують каліцтво чи самогубство у рекламі, мобільному контенті, у комп’ютерних іграх та інших іграх для дітей, у друкованій продукції та поліграфії, розрахованій на дітей, а також у анімаційних фільмах та фільмах, що не мають обмеження глядацької аудиторії, дитячій відео- та аудіопродукції, дитячих теле-, радіопередачах та видовищних заходах. Стаття 8. Спеціальні умови виробництва та обігу продукції сексуального чи еротичного характеру Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного і сексуального характеру дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених чинним законодавством. Виробництво та обіг продукції сексуального чи еротичного характеру дозволяється за наявності позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі і лише у спеціально відведених для цього місцях, визначених цим Законом, та у спосіб, встановлений органами державної влади й органами місцевого самоврядування в межах своєї компетенції. Виробництво та обіг продукції сексуального і еротичного характеру в житлових будинках, приміщеннях органів державної влади, закладах культури і мистецтва, в підземних переходах, станціях метрополітену, вокзалах, на транспорті, у кіосках продажу періодичної преси і павільйонах, у місцях масового відпочинку, на вуличних лотках і ринках, а також у інших громадських місцях забороняються. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть визначати, зважаючи на особливості місцевих умов, звичаї і традиції, додатково території та місця, в яких забороняється розповсюдження продукції сексуального і еротичного характеру та проведення видовищних заходів еротичного характеру. Виробництво та обіг продукції сексуального характеру допускається в спеціалізованих медичних закладах і установах, які мають відповідну ліцензію для надання медичної допомоги особам з сексуальними розладами та у спеціалізованих магазинах. Власник магазину, що здійснює продаж відповідної продукції, зобов’язаний інформувати громадян про його специфіку. Продукція сексуального чи еротичного характеру може розповсюджуватися лише за умови недоступності її дітям і ненав’язування споживачам. Продукція сексуального чи еротичного характеру може розповсюджуватися лише за умови герметичної упаковки, спеціального маркування і за наявності повідомлення „продукція сексуального (еротичного) характеру, продаж особам до 18 років заборонено”. Порядок та умови оподаткування продукції сексуального чи еротичного характеру визначаються чинним законодавством. Стаття 9. Умови обігу друкованої продукції еротичного характеру Обіг друкованої продукції еротичного характеру дозволяється лише за наявності позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі на кожен тираж такої продукції і в спеціально відведених місцях. Реалізація видавничої продукції еротичного характеру чи друкованої продукції засобів масової інформації еротичного характеру без реєстрації видавців, виготовлювачів та друкованих засобів масової інформації у передбаченому чинним законодавством порядку забороняється. Розповсюдження друкованої продукції еротичного характеру поштою дозволяється лише в непрозорій герметичній упаковці, а її продаж – у герметичній упаковці. На обкладинці забороняється детальне зображення статевих органів. Розповсюдження друкованої продукції еротичного характеру без належних вихідних (ідентифікаційних) даних, а також індивідуальними розповсюджувачами та розповсюджувачами видавничої продукції, не внесеними до Державного реєстру України видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, забороняється. Демонстрація і (або) реклама друкованої продукції еротичного характеру у вікнах, вітринах та інших місцях загального огляду забороняються. Залучення дітей до обігу друкованої продукції еротичного характеру, а також розповсюдження такої продукції серед осіб, що не досягли 18 років забороняються. У разі порушення положень цієї статті, а також при відсутності у суб’єктів видавничої справи та суб’єктів діяльності друкованих засобів масової інформації права займатися зазначеною діяльністю, друкована продукція еротичного характеру вилучається уповноваженими органами державної влади у порядку, передбаченому чинним законодавством. Стаття 10. Порядок організації та проведення видовищних заходів еротичного характеру Проведення видовищних заходів еротичного характеру фізичними та юридичними особами дозволяється лише за наявності позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі і в спеціально відведених місцях при дотриманні необхідних санітарних та гігієнічних норм, передбачених чинним законодавством. Під час проведення видовищних заходів еротичного характеру забороняється демонстрація порнографії, пропаганда насильства чи жорстокості. Під час проведення видовищних заходів еротичного характеру забороняється здійснення сексуальних контактів. Стаття 11. Порядок і умови виробництва та розповсюдження кіно-, теле-, радіо-, аудіо- і відеопродукції, обмеженої до обігу на території України Теле- і радіокомпаніям, які діють в Україні, забороняється створювати, поширювати інформацію і транслювати кіно-, аудіо-, відеопродукцію, яка заборонена до обігу на території України згідно статті 5 цього Закону. Аудіо-, радіо-, теле-, кіно-, відеопродукція еротичного характеру, з елементами еротики, з елементами насильства і жорстокості підлягає експертизі Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі до введення такої продукції в обіг та видачі інших, передбачених чинним законодавством документів, що надають право на її розповсюдження. Розповсюдження теле-, радіо-, аудіо- і відеопродукції еротичного характеру спеціалізованим засобом масової інформації можливе лише за умови спеціальної обробки сигналу. Організація, яка транслює відповідні програми, повинна блокувати передачу кодованого сигналу таким чином, щоб прийом сигналу став неможливим без пристрою декодування. Трансляція теле-, відео- і радіопрограм еротичного характеру та таких, що містять елементи еротики, допускається з 24 годин до 4 годин, якщо інше скорочення часу трансляції не передбачено органами місцевого самоврядування. Трансляція теле-, відео- і радіопрограм, що містять елементи насильства та жорстокості, допускається з 21 години до 6 години, якщо інше скорочення часу трансляції не передбачено органами місцевого самоврядування. Перед трансляцією теле- і радіопрограм еротичного характеру обов’язково має бути зроблено звукове або текстове повідомлення про характер програми і заборону перегляду чи прослуховування її дітьми. Час публічного показу, публічного сповіщення фільмів еротичного характеру, щодо яких встановлені певні обмеження глядацької аудиторії, визначаються умовами їх демонстрування відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Продаж або прокат населенню продукції електронних засобів масової інформації еротичного характеру, продукції та аудіо-, відеокасет із записами еротичного характеру дозволяється за наявності позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі на кожен вид такої продукції. Кінотеатри, відеосалони, відеозали мають право публічної демонстрації кіно-, аудіо-, відеопродукції еротичного характеру за наявності позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі на кожен вид такої продукції. Адміністрація організації, що публічно демонструє кіно-, аудіо- та відеопродукцію еротичного характеру, зобов’язана вказувати на афіші чи у програмі передач категорію прокату відповідної продукції. Порушення положень цієї статті може бути підставою для анулювання, у встановленому чинним законодавством порядку, ліцензії теле- чи радіокомпаній, а також організацій, що розповсюджують чи публічно демонструють кіно-, аудіо- та відеопродукцію еротичного характеру. Стаття 12. Рекламна діяльність та її особливості при реалізації продукції сексуального чи еротичного характеру Реклама продукції сексуального чи еротичного характеру, діяльності з виробництва та обігу продукції, послуг і видовищних заходів еротичного чи сексуального характеру, а також реклама діяльності рекламодавця та розповсюджувача реклами забороняється за відсутності спеціального дозволу (ліцензії), якщо така діяльність, згідно з положеннями цього Закону, підлягає ліцензуванню. Отримання спеціального дозволу (ліцензії) повинно передувати етапу виробництва і розповсюдження продукції. Використання в рекламі інформації у текстовій, візуальній чи звуковій формі, що містить елементи насильства та жорстокості, грубі, брутальні слова та непристойні вирази і жести, чи іншу інформацію, що здатна спричинити шкоду моральному здоров’ю населення, забороняється. Реклама будь-якої продукції, товарів і послуг, що містить тексти і (або) зображення еротичного характеру, дозволяється лише в спеціалізованих засобах масової інформації та у спеціально відведених місцях. Зовнішня реклама (відкриті вітрини, щити на будинках, вулицях тощо), що містить тексти і (або) зображення еротичного характеру, забороняється. Реклама продукції сексуального чи еротичного характеру іноземною мовою повинна містити переклад згідно чинного законодавства про мови. Стаття 13. Нагляд і контроль у сфері захисту суспільної моралі Державний нагляд за додержанням вимог цього Закону та чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі в межах своєї компетенції здійснюють спеціально уповноважені органи державної влади у сфері культури, охорони здоров’я, освіти, митної справи, телерадіомовлення, забезпечення реалізації державної правової політики, державної політики у інформаційній та видавничій сферах, державної політики у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина, Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі. Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі та наявністю ліцензії у суб’єктів господарювання, дотримання ними ліцензійних умов здійснюють спеціально уповноважений орган, що видав відповідну ліцензію, правоохоронні органи та інші органи виконавчої влади в межах своїх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Орган, що здійснює перевірку, за її результатами складає протокол (акт) із зазначенням виявлених порушень чинного законодавства і виносить рішення, в якому зобов’язує суб’єкта господарювання усунути порушення у сфері захисту суспільної моралі чи ліцензування. Державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування, у разі виявлення порушень ліцензійних умов, зобов’язані повідомити про ці порушення орган ліцензування. Спеціально уповноважений орган, що видав відповідну ліцензію, має право розглядати справи про порушення суб’єктами господарювання вимог цього Закону, чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, ліцензійних умов і за результатами розгляду виносити попередження, застосовувати штрафні санкції, призупиняти чи анулювати ліцензію, передавати справи про порушення у цій сфері на розгляд прокуратури та суду. Стаття 14. Умови та порядок ліцензування діяльності з виробництва та обігу продукції сексуального чи еротичного характеру Виготовлення (виробництво, створення) та обіг продукції, здійснення послуг і проведення видовищних заходів еротичного характеру здійснюється виключно за умови наявності спеціального дозволу (ліцензії) на кожний вид діяльності. Надання ліцензій на ці види діяльності та їх анулювання здійснюється на загальних підставах органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, з урахуванням положень і в порядку, встановленому Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та іншими законодавчими актами, що визначають порядок ліцензування окремих видів господарської діяльності. Ліцензування діяльності по створенню, транслюванню та розповсюдженню телерадіокомпаніями України, а також здійснення ретрансляції провайдерами програмної послуги кіно-, відеопродукції еротичного та сексуального характеру здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Ліцензія видається терміном не менше трьох років. Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її отримання. Ввезення на територію України та вивіз з України продукції сексуального чи еротичного характеру також потребує спеціального дозволу (ліцензії) відповідних державних органів. Надання ліцензій на вказані види діяльності здійснюється у відповідності до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”. Ліцензія не надається: дітям; особам, визнаним судом недієздатними чи обмеженими судом у дієздатності; особам, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі; особам, які мають судимість за втягнення дітей у злочинну діяльність, за тяжкі злочини проти життя, здоров’я та гідності людини, а також за особливо небезпечні злочини; іноземцям та особам без громадянства. На території України не діють ліцензії на будь-який вид діяльності з виробництва та обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, здійснення послуг еротичного і сексуального характеру, а також проведення видовищних заходів еротичного характеру, видані органами чи установами інших держав. Стаття 15. Повноваження вищих органів державної влади України у сфері захисту суспільної моралі, виробництва та обігу продукції і видовищних заходів сексуального і еротичного характеру Верховна Рада України і Президент України визначають державну політику у сфері захисту суспільної моралі та виробництва і обігу продукції і видовищних заходів сексуального і еротичного характеру, продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, а також захисту національного інформаційного ресурсу України та інформаційного простору України від продукції, забороненої статтею 5 цього Закону, законодавчі основи реалізації цієї політики та гарантії правового захисту працівників даної сфери. Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту суспільної моралі та інформаційного простору України від продукції, забороненої статтею 5 цього Закону, а також виробництва та обігу продукції і видовищних заходів сексуального і еротичного характеру, продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, координує і контролює діяльність міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади у цій сфері. Стаття 16. Статус Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі З метою реалізації державної політики у сфері захисту суспільної моралі створена Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі (далі – Національна комісія). Національна комісія є державним контролюючим і експертним органом із спеціальним статусом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює виробництво та обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, а також продукції, що містить елементи насильства та жорстокості. Національна комісія є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, а також символіку, що затверджується Національною комісією. Рішення Національної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для виконання органами державної влади і місцевого самоврядування, засобами масової інформації усіх форм власності, а також юридичними та фізичними особами. Національна комісія має право залучати державні органи та їх представників, а також на договірних умовах окремих спеціалістів для аналізу процесів і тенденцій, що відбуваються у сфері захисту суспільної моралі. Фінансування Національної комісії здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Стаття 17. Організаційні засади діяльності Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Національна комісія формується з провідних діячів культури, мистецтва, науки і освіти, психіатрів, сексопатологів, фахівців у галузі інформації та інших, які рекомендуються для участі у роботі Національної комісії установами і організаціями, в яких вони працюють. Чисельність і персональний склад Національної комісії та положення про неї затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням її голови. Термін повноважень членів Національної комісії – 5 років. Повноваження члена Національної комісії можуть бути достроково припинені у разі: подання членом Національної комісії заяви про вихід із її складу; неможливості виконувати свої обов’язки за станом здоров’я протягом шести і більше місяців за наявності відповідного медичного висновку; неприйняття участі у засіданнях Національної комісії без поважних причин протягом трьох засідань підряд; порушення вимог, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону; визнання члена Національної комісії недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; смерті члена Національної комісії. Члени Національної комісії не можуть бути засновниками (співзасновниками) чи мати фінансову зацікавленість у жодному засобі масової інформації чи телерадіокомпанії. Члени Національної комісії обирають із свого складу голову Національної комісії та його заступників. Голова та його заступники працюють у Національній комісії на постійній основі, решта членів Національної комісії – на громадських засадах. Стаття 18. Апарат Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Для забезпечення діяльності Національної комісії створюється апарат Національної комісії. Апарат Національної комісії очолює керівник апарату Національної комісії (далі – керівник апарату), який призначається на посаду головою Національної комісії. На посаду керівника апарату не може бути призначений член Національної комісії. Положення про апарат Національної комісії затверджує Національна комісія. Структуру та штатний розпис апарату Національної комісії затверджує її голова. Припинення повноважень членів Національної комісії не є підставою для розірвання трудових договорів з працівниками апарату Національної комісії. Працівники апарату Національної комісії є державними службовцями. Посади працівників апарату Національної комісії відносяться до відповідних категорій посад державних службовців Кабінетом Міністрів України. Стаття 19. Компетенція Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Основними завданнями Національної комісії є: координація розробки концепції захисту суспільної моралі, розробка засад державної політики у сфері захисту суспільної моралі та захисту інформаційного простору України від продукції, забороненої статтею 5 цього Закону, а також виробництва та обігу продукції і видовищних заходів сексуального і еротичного характеру, продукції, що містить елементи насильства та жорстокості та регулювання відповідних відносин; аналіз процесів і тенденцій, що відбуваються у сфері захисту суспільної моралі, розробка рекомендацій для органів державної влади та місцевого самоврядування по їх правовому регулюванню; контроль за дотриманням чинного законодавства України у сфері захисту суспільної моралі; експертна оцінка і підготовка висновків про відповідність продукції, видовищних заходів, що негативно впливають або можуть вплинути на суспільну мораль, чинному законодавству про захист суспільної моралі й можливість їх обігу на території України; участь у розробці міжнародних договорів України з питань захисту суспільної моралі. До обов’язків Національної комісії належить: аналіз теле-, радіо-, кіно-, аудіо-, відеопродукції, репертуару кінотеатрів, кіно-, відеоустановок, відеозалів, друкованої продукції, продукції засобів масової інформації в будь-якому вигляді, інформації в інформаційно-телекомунікаційних мережах та системах, в тому числі комп’ютерних ігор і мобільного контенту тощо, а також видовищних заходів стосовно їх відповідності вимогам чинного законодавства щодо захисту суспільної моралі; вжиття заходів щодо попередження розповсюдження продукції та заборони демонстрації фільмів, програм, інформаційних матеріалів, видовищних заходів тощо, заборонених до обігу статтею 5 цього Закону; встановлення критеріїв віднесення продукції до такої, що містить пропаганду культу насильства і жорстокості; встановлення критеріїв віднесення продукції до такої, що містить порнографічний та еротичний характер; консультативна допомога органам державної влади і місцевого самоврядування, установам і організаціям всіх форм власності, фізичним і юридичним особам з питань державного регулювання і контролю за обігом продукції і видовищних заходів сексуального та еротичного характеру; створення спеціалізованої інформаційно-телекомунікаційної системи, накопичення масивів даних щодо продукції, яка суперечить чинному законодавству у сфері захисту суспільної моралі; створення архіву та бібліотеки матеріалів, виготовлення і розповсюдження якої суперечить чинному законодавству у сфері захисту суспільної моралі; моніторинг практики застосування законодавства з питань захисту суспільної моралі, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення; організація та проведення науково-практичних конференцій, семінарів з актуальних питань утвердження моральності у суспільстві, встановлення міжнародних зв’язків та вивчення досвіду роботи відповідних зарубіжних організацій; науково-методичне та інформаційне забезпечення роботи з питань розвитку духовності та зміцнення моральних засад громадян; залучення дітей та молоді до здійснення заходів, спрямованих на розвиток духовності та зміцнення моральних засад громадян; розгляд скарг громадян про порушення вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі та вжиття належних заходів реагування відповідно до своїх повноважень; експертиза теле-, радіо-, кіно-, аудіо- та відеопродукції, друкованої продукції, продукції засобів масової інформації в будь-якому вигляді, інформації в інформаційно-комунікаційних мережах та системах, комп’ютерних ігор і мобільного контенту, а також видовищних заходів, що негативно впливають або можуть негативно вплинути на суспільну мораль, підготовка висновків про відповідність такої продукції і видовищних заходів чинному законодавству про захист суспільної моралі й можливість їх обігу на території України. Національна комісія має право: отримувати від усіх органів державної влади і місцевого самоврядування, засобів масової інформації усіх форм власності, юридичних та фізичних осіб відомості та документи щодо їх діяльності з питань, визначених цим Законом; отримувати копії фільмів, аудіо-, відеозаписи теле- і радіопрограм, іншу аудіо- та відеопродукцію, в тому числі комп’ютерні ігри і мобільний контент, відеозаписи видовищних заходів, друковану продукцію та продукцію електронних і друкованих засобів масової інформації (в будь-якому вигляді) тощо, іншу інформацію в електронному вигляді необхідну для виконання своїх завдань та проведення експертизи; запитувати та отримувати у визначеному чинним законодавством порядку обов’язкові примірники текстових, картографічних, образотворчих, електронних видань, аудіо-, візуальної, аудіовізуальної продукції еротичного характеру; проводити у межах своєї компетенції перевірки діяльності засобів масової інформації, підприємств, установ і організацій всіх форм власності та фізичних осіб – підприємців, що займаються діяльністю з виробництва та обігу продукції і видовищних заходів сексуального та еротичного характеру, а також продукції, що містить елементи насильства і жорстокості; з метою проведення моніторингу, експертизи та перевірки виконання рішень Національної комісії безкоштовно відвідувати всі види кінотеатральних і концертно-видовищних заходів, виставок, а також організації всіх форм власності, які займаються демонстрацією і розповсюдженням аудіовізуальної та іншої продукції; приймати рішення щодо проведення експертизи продукції і видовищних заходів, що негативно впливають або можуть негативно вплинути на суспільну мораль; викликати на свої засідання представників теле-, радіокомпаній, демонстраторів відеофільмів, редакторів друкованих засобів масової інформації, видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів видавничої продукції, провайдерів, власників та керівників інформаційно-телекомунікаційних мереж та систем, організаторів видовищних заходів еротичного характеру для отримання інформації та роз’яснень з питань їхньої діяльності; вносити пропозиції стосовно притягнення розповсюджувачів продукції, засобів масової інформації, видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів видавничої продукції, теле- та радіокомпаній, демонстраторів відеофільмів, організаторів видовищних заходів, провайдерів, власників та керівників інформаційно-телекомунікаційних мереж та систем, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, до передбаченої законом відповідальності; ініціювати питання про припинення дії ліцензії на діяльність з виробництва та обігу продукції, проведення видовищних заходів, здійснення послуг за умови виявлення порушень цього Закону; у разі визнання матеріалів такими, що не відповідають чинному законодавству про захист суспільної моралі, виносити рішення, обов’язкові для виконання організаціями, які здійснюють управління адресним простором українського сегменту мережі Інтернет, обслуговування та адміністрування системного реєстру і системи доменних імен домену верхнього рівня „UА”, провайдерами Інтернет, що надають послуги з розміщення, зберігання та доступу до електронних інформаційних ресурсів (веб-сайтів), та/або провайдерами, що надають послуги доступу до Інтернет щодо блокування доступу до протиправної інформації в українському сегменті мережі Інтернет; подавати (ініціювати) позов до суду з метою прийняття рішення щодо видалення з інформаційно-телекомунікаційних мереж та систем інформації, визнаної такою, що суперечить чинному законодавству у сфері захисту суспільної моралі; подавати (ініціювати) позов до суду з метою припинення випуску друкованого засобу масової інформації, що використовується для розповсюдження інформації з порушенням вимог, передбачених цим Законом; подавати (ініціювати) позов до суду з метою прийняття рішення щодо обмеження або заборони публічного виконання чи публічного показу театральної постановки, а також інших видів її використання, публікації інформаційних та рекламних матеріалів про театральну постановку у випадках, якщо випуск друкованого засобу масової інформації чи публічне виконання або публічний показ творів театрального мистецтва відбуваються з порушенням законодавства у сфері захисту суспільної моралі. Стаття 20. Експертна діяльність та реєстрація продукції, що негативно впливає або може негативно вплинути на суспільну мораль Метою експертизи продукції і видовищних заходів, що негативно впливають або можуть вплинути на суспільну мораль, є підготовка висновків про відповідність такої продукції і видовищних заходів чинному законодавству про захист суспільної моралі й можливість їх обігу на території України. Експертиза продукції сексуального чи еротичного характеру повинна проводитися щодо кожного виду такої продукції та кожного видовищного заходу еротичного характеру за ініціативою фізичних та юридичних осіб і передувати етапу введення такої продукції в обіг. Експертиза продукції та видовищних заходів, що негативно впливають або можуть вплинути на суспільну мораль, проводиться на будь-якому етапі обігу такої продукції за ініціативою органів державної влади та органів місцевого самоврядування і є підставою, в разі порушення вимог чинного законодавства в сфері захисту суспільної моралі, для вилучення такої продукції з обігу та притягнення винних осіб до передбаченої відповідальності. Експертну діяльність у сфері обігу продукції та видовищних заходів, що негативно впливають або можуть вплинути на суспільну мораль, здійснюють виключно органи державної влади. Інформація про віднесення продукції, що пройшла експертизу, до продукції сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить елементи насильства і жорстокості, чи продукції, забороненої до обігу на території України згідно цього Закону та чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, вноситься до спеціалізованої бази даних. Стаття 21. Порядок проведення експертизи продукції і видовищних заходів, що негативно впливають або можуть негативно вплинути на суспільну мораль Експертну оцінку і підготовку висновків про відповідність продукції і видовищних заходів, що негативно впливають або можуть вплинути на суспільну мораль, чинному законодавству про захист суспільної моралі й можливість їх обігу на території України здійснює Національна комісія. Державні органи, що наділені відповідно до чинного законодавства повноваженнями щодо захисту суспільної моралі, здійснюють експертну оцінку продукції та видовищних заходів, що негативно впливають на суспільну мораль, у межах своєї компетенції та для виконання поставлених перед ними завдань. Ініціювати експертизу, крім самого органу, що здійснює експертизу, мають право державні й громадські організації, фізичні та юридичні особи, що звернулися до такого органу з офіційним зверненням. Для експертної оцінки й одержання висновку щодо відповідності продукції і видовищних заходів, що негативно впливають на суспільну мораль, вимогам чинного законодавства про захист суспільної моралі й можливості їх обігу на території України до Національної комісії подаються заява, продукція і (або) видовищні заходи, що негативно впливають або можуть вплинути на суспільну мораль, платіжне доручення про оплату проведення експертизи та документи, перелік яких визначається порядком проведення експертної оцінки. Національна комісія у місячний термін розглядає заяву і проводить експертизу, приймає відповідне рішення і не пізніше як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам. Заяви щодо проведення експертизи великої кількості об’єктів, а також заяви, що потребують проведення складних за характером досліджень розглядаються протягом двох місяців. Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів. У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, пов’язаних з витребуванням додаткових матеріалів, усуненням недоліків тощо. Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішення щодо експертної оцінки відповідної продукції та видовищних заходів може бути оскаржено в суд у порядку цивільного судочинства. Документи та матеріали, що подані для експертної оцінки, реєструються, оформлюються резолюцією керівництва Національної комісії, і передаються експерту (ам) для оцінки. Підставами для відмови у наданні позитивного висновку про відповідність продукції та видовищних заходів, що негативно впливають або можуть негативно вплинути на суспільну мораль, вимогам чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі й можливість їх обігу на території України є: встановлення невідповідності продукції та видовищних заходів, що негативно впливають на суспільну мораль, вимогам чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі; відсутність у суб’єкта господарювання, який звертається за отриманням висновку, ліцензії на діяльність з обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, здійснення послуг сексуального чи еротичного характеру або проведення вищовищних заходів еротичного характеру; наявність обставин, які обумовлюють неможливість проведення експертизи продукції і видовищних заходів, що негативно впливають або можуть вплинути на суспільну мораль. Позитивний висновок про відповідність продукції і видовищних заходів, що негативно впливають або можуть вплинути на суспільну мораль, вимогам чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі й можливість їх обігу на території України анулюється у випадку: виявлення недостовірності відомостей, що міститься у заяві та документах, які подаються для проведення експертизи та надання висновку; рішення суду про втрату чинності висновку тощо. Експертні висновки та відмова у наданні позитивного виснову можуть бути оскаржені в суд у порядку цивільного судочинства. Порядок проведення та оплати експертної оцінки продукції і видовищних заходів, що негативно впливають або можуть вплинути на суспільну мораль, на відповідність чинному законодавству про захист суспільної моралі й можливість їх обігу на території України, а також форма висновку встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 22. Відповідальність за порушення законодавства про захист суспільної моралі Порушення норм законодавства України про захист суспільної моралі тягне за собою цивільно-правову, дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України. Дії посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, засобів масової інформації, дії установ і організацій усіх форм власності, юридичних і фізичних осіб, що порушують норми цього Закону, можуть бути оскаржені в судовому порядку. Стаття 23. Прикінцеві положення Закон України „Про захист суспільної моралі” набирає чинності з дня його опублікування. У тримісячний термін усі закони та нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади приводяться у відповідність з положеннями цього Закону. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.”. Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” |
| Про організацію та проведення Синельникове, створення належних умов для масового відпочинку мешканців та гостей міста відповідно до Законів України "Про місцеве... |
ЗАКОН УКРАЇНИ Про захист тварин від жорстокого поводження Цей Закон спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними, захист їх природних прав... |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Всеукраїнська акція "Моральний вчинок", ініційована Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі за... |
Закон України «Про захист прав споживачів» Протягом всього життя ми споживаємо товари та послуги і платимо за них, тому незалежно від віку, статі, освіти, займаної посади,... |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Про захист прав споживачів. ЗАКОН УКРАИНЫ О защите... Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності,... |
Проект Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність Цей Закон визначає правові засади організації адвокатури та здійснення адвокатської діяльності для забезпечення виконання суспільної... |
| Реферат на тему: Аналіз обробки персональних даних, за допомогою... За допомогою СУІБ-Матриця заповнити задачі,знання, використовуючи при цьому «Закон про захист персональні дані» |
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття з гуманітарної підготовки Тема: Конституція України про права, свободи та обов’язки людини та громадянина. Закон України “Про правові засади цивільного захисту”,... |
| Закону. Час: 45 хвилин Місце проведення ТЕМА: Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” |
Закон України «Про захист прав споживачів» Тема: Джерела споживчої інформації. Способи доведення інформації до відома споживача. Як написати лист – скаргу про недоброякісний... |