ДИПЛОМНА РОБОТА


Скачати 0.9 Mb.
Назва ДИПЛОМНА РОБОТА
Сторінка 6/10
Дата 21.04.2013
Розмір 0.9 Mb.
Тип Диплом
bibl.com.ua > Право > Диплом
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Спеціальне законодавство про прокуратуру.


Верховна Рада Украінськоі РСР 24серпня 1991року проголосила створення незалежноі самостійноі украінськоі держави-Украіни. Розпочалася активна боротьба за створення правові бази незалежноі держави. Верховна Рада Украіни 5листопада 1991року прийняла Закон Украіни ,,Про прокуратуру”.Цим законом визначені сьогоднішні завдання,функцціі та повноваження органів прокуратури.

Закон Украіни ,,Про прокуратуру”розроблен відповідно до Деклараціі о державном суверенітетіУкраіни, чинной Констітуціі, і визначає місце прокуратури всистемі розподілу влади: законодавчоі, виконавчоі і судовоі. Зміст Закона Украіни ,,Про прокуратуру”свідчить про те, що законодатель розглядає прокуратуру як орган, діяльність якого спрямована на охрану Констітуціі Украіни та забезпечення верховенства закону у всіх галузях державного,економічного, громадського життя створеного в Украіні громадського суспільства, а також захист прав людини та громадян2.

Тепер за Законом Украіни ,, Про прокуратуру”, виходячи із встановленоі системи органів прокуратури, всю систему і Генеральну прокуратуру очолює Генеральний прокурор Украіни.

З 1991 року одним з пріоритетних напрямів прокурорськоі діяльності є конституційних прав і свобод громодян. Органи прокуратури безкоштовно і оперативніше, ніж нинішні суди, реагують на порушення чинного законодавства. Тому громодяни надають прокуратурі у захисті від сваволі.

Як відомо, згідно з новою Конституцією Украіни, яку ухвалили 28 червня 1996 року, органи прокуратури Украіни позбавлені функцій проведення попереднього слідства і здійснення загальногонагляду.

Перехідними положеннями іх залишено у продовж п’яти років до створення спеціальних державних органів, що будуть ці функціі виконувати.

Змістом загального нагляду складає нагляд за виконанням законів міністерствами, державними комітетами і відомствами, підприємствами, установами,організаціями, місцевими Радами народних депутатів іх виконавчими та распорядчими органами, громадськими організаціями і посадовими особами.

Сутність та призначення загального надзору складається у тому, щоб забезпечити нагляд прокуратури за точним виконанням законів у всіх сферах держави, атакож посадовимиособами та громадянами1.

Закон ,,Про прокуратуру” (ст.4) визначає, що діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження, верховенства закону, зміцнення правопорядку і ставить своім завданням захист неправомірних посягань:

  1. на закріплені Конституцієй Украіни незалежність республіки, суспільний та державний лад, політичну та економічну системи, права національних груп та територіальних утворень;

  2. гарантовані Конституцієй, іншими законами Украіни і міжнародними правовими актами соціально-економічні, політичні, особисті права та свободу людини і громадянина;

  3. основи демократичноголаду державноі влади, правовий статус місцевих Рад народних депутатів, органів теріторіального суспільного самоврядування.

До предмету загального нагляду включені законність актів, виданних органами державного управління, місцевими Радами народних депутатів і іх виконавчими та разпорядчими органами, громадськими організаціями і посадовими особами. Дочисла таких правових актів відносяться накази, рішення, ухвали, роспорядження, інструкціі та інші нормативні документи як загального, так і індивідуального характеру.

Наглядом за додержанням законів в галузі економічних міжнаціональних відносин, охорони навколишньоі середи, митні та зовнішноекономічноі діяльності складає значну частину роботи прокуратури.

Прокурори забов’язані послідовно і наполегливо використовувати передбачені законом засоби у справі укріплення законісті в економіки, в тому числі у раціональному використовуванне іі ресурсів, митне ; застосувати весь спектр правових та економичних санкцій у відношенні осіб та громадян, порушевших закон. При цьому прокурор повинен приймати заходи до виявлення і припинення порушень, незважаючи ні на які місцеві розрізнення і всуперечь яким би то нибуло місцевим та відомственим впливом.

Виконуючи загальний нагляд, прокурор користується широкими повноваженнями, які регламентовані ст. 20 Закона ,,Про прокуратуру.”При цьому необхідно виходи із того, що прокурору ненадано право відміняти чи зміняти рішення, які є незаконними або необгрунтованними. Його повноваження складаються у тому, що він забов’язаний своєчасно виявляти порушення закону та прийняти заходи до усунення виявленних порушень, причин та умов, які сприяли ім, а також притягти порушника закону до відповідальності1.

Загальний нагляд прокуратури протягом усього періоду його існування був предметом наукових досліджень та суперечок.

Потреба в нагляді за додержанням законів нині не тільки не зменилася, а все більш зростає. Ця функція прокуратури повинна залишатися до створення справді прав. держави з високю політичною культурою народу, надійною державчою владою, відповідними державними традиціями.

Безперечно, шо з завершенням широкомасовой приватизаціі, коли держава буде не в мозі разпоряджатися більшою частиною власності, обсяг загального нагляду зменьшиться. Однак за державою завжди залишатимуться правові методи впливу, як свідчить досвід розвинутих країн, буде створювати для власника розумні і приятні правила гри. А тому нагляд за іх точним та суворим додержанням повинен бути.

Окремі автори стверджують, що нині є багато державних органів, які в межах своєі компетенціі здійснюють контроль. Це так. Різного роду державних інспекцій багато і кожній з них все частіше надається ше й право здійснювати юрисдикційноі діяльності. Та саме зазначена обставина і вимогає збереження прокурорського нагляду.

Неможливо ставити в один ряд провірку виконання якогось конкретного закону, яку здійснює прокурор в порядку загального нагляду, та скажимо, перевірку додержання ,, свого ” законодавства рибооранного, лісовою чи землевпорядною службою.Тут схожість чисто зовнішня. Принципова ж відмінність полягає в тому, що прокурор, здійснюючи будь-яку перевірку виконання закону, завжди виступає від імені держави в цілому, а не як представник відомства. Він діє як слуга закону у широкому розумінні цього слова і якщо під час перевірки, наприклад, додержання конституційного права громадян на працю, зустрічається з фактом крадіжки чи хибарництва, зобов’язаний негайно реагувати на це. Щодо рибінспектоа чи землевпорядника, то на них такий забов’язон не покладено.

Це не є іх беспосередньою справою.

Хто буде здійснювати контроль оперативно, професійно, коли у прокурора права на загальний нагляд не буде? Щодо суду, то його можливості у цій сфері через завантаженість основною роботою обмежені. До того ж, як показує прокурорська практика, є безліч випадків елементарноі бездіяльності контролюючих органів, яку можна виявити лише при перевірці прокурором за його ініціативою виконання законів беспосередньо на місці. А такого права суди не мають.

Прокурорська система-це саморегулюючий організм, і вона з точки зору виконання своіх повноважень увійде у своі береги.

У суспільній свідомості переважає і змінюється думка, що така модель розвитку Украіни є найбільш прийнятою. Поєднання саморегулюючих процесів, характерних для ринкових відносин, з активним державним втручанням у соціально-економічну сферу обьєктивно породжує необхідність налагодження такого контролю з боку держави, який гарантував би ефективністцього втручення. Для чого ж руйнувати механізм, притуманні сильній державі, зокрема прокурорський нагляд у сфері державного управління?

Позбавити прокуратуру права здійснення прокурорського нагляду за різними формами державного контролю означало б позбавити іі найефективнішого напряму діяльності, дуже потрібного для становлення та нормального функціонування нашоі держави.

Слід помітити, що у Російській Федераціі, де Концепція судово-правой реформи (1991р.) не передбачала загального нагляду, у листопаді 1995р. була прийнята друга редакція Закона ,,Про прокуратуру “,яка не тільки зберегла цю функцію, но й поширила іі. Таким же шляхом пішов белоруський законодатель1.

До того ж не можна вважати, що обмеження в новій Конституціі наглядовоі ролі прокуратури є остаточним і беззаперечним. Погіршення стана законності в Украіні може змусити законодателя поновити іі попередній статус.

Згідно з п.4 ст.46 Закону Украіни ,,Пропрокуратуру”,а також з першим розділом Положення про атестацію прокурорського-слідчих працівників прокуратури Украіни, затврдженого Генральним прокурором 19 травня 1992р., прокурори та слідчи підлягають атестаціі один раз у п’ять років.

Це процедура сприяє оптимальній розстановці кадрів і є важливим засобом оцінки ділових якостей останніх, а також усунення недоліків в іх роботі. Завдання атестаціі прокурорсько-слідчих працівників досить об’ємні. Основними з них є такі :встановлення відповідності працівників займаній посаді; формування високопрофесійного кадрового складу; використання кожного працівника відповідно до рівня його діловоі кваліфікаціі; виявлення перспектив використання потенційних здібностей і можливостей працівників, стимулювання іх прагнення до підвищення свого професіоналізму; встановлення можливостей переміщенняпрокурорсько-слідчих кадрів ,,по вертикалі” та ,,по горізонталі”; визначення необхідності підвищення іх діловоі кваліфікаціі та професійноі майстерності; виховання та розвиток у працівників творчоі активності; почуття відповідальності за бездоганневиконання службових обов’язків ; запобіганнякорупціі в органах прокуратури; формуваннякадрового резерву та оптимальне забезпечення функціонального призначення цих органів1.

Можна виділити дві групи вимог до атестаціі прокурорсько-слідчих працівників а саме:1) вимоги до атестаціі як до процесу ретельноі перевірки роботи останніх, оцінки іх якостей, здібностей та досвіду; 2)вимоги до складення атестаційного документа.

Правозастосовчу діяльність у сфері екологіі здійснюють багато суб’єктів, у тому числі й правоохронні органи нашоі держави, до яких, належить прокурори. Відповідно до ст. 37 Закону Украіни 25 червня 1991р. ,,Про охорону навколишнього природного середовища” органи прокуратури, здійснюючи нагляд за додержанням законодавства в сфері екологіі, застосовують форми і методи, притаманні прокуратурі в цілому: внесення протестів, порушення кримінальних справ, інформування компетентних органів про екологічні правопорушення з боку посадових та інших осіб з метою притягнення іх у встановленому порядку до дисциплінарноі або адмінестративноі відповідальності, звернення до судів або до арбітражних судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіянояноі економічними правопорушеннями. Однак у цій статті головна увага приділена правозастосовчій діяльності органів прокуратури, пов’язаній з цівільно-правовими відносинами1.

На відміну від контролю, нагляд означає перевірку, а також спостереження з метою перевірки2.Отже, він має більш вузьку сферу застосування, ніж контроль.У класичному вигляді, як самостійний вид контрольноі діяльності нагляд в Украіні представлено як прокурорський нагляд, що є ділльностю прокуратури до додержанню і правильному достосуванню на іі територіі законів.

Завдання прокуратури у сфері еклогіі випливають з іі головноі функціі-здійснення нагляду за точним й однаковим виконанням усіма чинних законів. У межах цих завдань екологічну функцію прокуратури можна охарактеризувати як діяльність по здійсненню наглядуза додержанням і виконанням законів і підзаконних актів у галузі охорони навколишнього природного серидовища, природокористування та забезпечення екологічноі безпеки.

Характерним є те, що прокуратура, сигналізуючи про порушення екологічного законодавства для вжиття відповідних заходів, надсилає матеріали на остаточне вирішення органами державного управління або судом.

Як свідчить досвіт, підхід до питання про відшкодування шкоди, заподіяноі навколишньому природнаму середовищу, має бути ретельним. Це пов’язано насамперед з тим, що приобчисленнізбитків, завданих екологічним об’єктом, органи прокуратури, які керуються при цьому встановленими компетентними органами таксаме, правилами, методикою тощо, що враховують чітко встановлювати ті випадки, коли необхідний висновок екологічноі експертизи, проведення якоі передбачено Законом Украіни від 9лютого 1995р. ,,Про екологічну експертизу”. Крім того, треба враовувати, що на відміну від еконмічноі шкоди, яку в принципі завжди можна відновити, екологічна шкода поділяється на відновну, невідновну, неповно або важковідновну. Сказане вище породжує труднощі при обчисленні збитків1.

Досвід переконливо доводить, що якщо за характером порушення екологічного законодавства немає потреби у порушенні кримінальноі справи, з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, повинні займатися органи спеціальноі компетенціі. А прокуратура має подовати ім мітодичну допомогу у цьому питанні.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

ДИПЛОМНА РОБОТА
Дана робота має на меті вивчення зазначених проблем, а також аналіз деяких лінгвістичних програмних продуктів, спрямованих на автоматизацію...
ДИПЛОМНА РОБОТА ТЕМА: ХУЛІГАНСТВО
Вступ
ДИПЛОМНА РОБОТА На тему: «День вчителя,вечеря на 40 осіб»
Характеристика бенкету
ДИПЛОМНА РОБОТА СПЕЦІАЛІСТА на тему: СПЕЦИФІКА МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ...

Дипломна робота
РОЗДІЛ ЗАРОДЖЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СЛУЖІННЯ ЯК ОСОБЛИВОЇ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ДО ЗАХИСТУ
Дипломна робота містить сторінки, 27 таблиць, 18 рисунків, список використаних джерел із найменувань, додатків
ДИПЛОМНА РОБОТА
Професійна підготовка учнів старших класів засобами інноваційних технологій на уроках трудового навчання 1
Дипломна робота з психології
Поняття адаптації, дезадаптації. Проблема соціальної адаптації молодших школярів
Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”
Техніко – криміналістичне дослідження підроблених документів на право водіння, володіння і користування автотранспортом”
ДИПЛОМНА РОБОТА НА ТЕМУ: “ АНАЛІЗ КРИМІНОГЕННОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ
Фактори, що визначали стан, структуру та динаміку злочинності в 2001 р виглядають наступним чином
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка