|
|
Скачати 85.44 Kb.
|
|
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру» (нова редакція) 1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту Стаття 59 Конституції України гарантувала право кожного на правову допомогу та передбачила, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Актуальність прийняття нової редакції Закону України «Про адвокатуру» зумовлена необхідністю вирішення широкого кола існуючих теоретичних та практичних проблем адвокатури, які роблять неможливим її повноцінне функціонування. Серед основних проблем адвокатури, що потребують негайного вирішення, слід виділити такі: 1) Закон України «Про адвокатуру» 1992 року, об’єктивно вже не може врегулювати широке коло практичних і теоретичних питань адвокатури, що виникають у зв’язку з її розвитком; 2) відсутність належної самоорганізації адвокатської спільноти, що спричиняє великі перешкоди на шляху до розвитку адвокатури в України; 3) поступове законодавче звуження обсягу професійних прав адвокатів та відсутність реальних гарантій адвокатської діяльності; 4) несприятлива система оподаткування і як наслідок – існування паралельно з адвокатурою підприємницької юридичної діяльності; 5) непрозорий та необ’єктивний механізм набуття права на зайняття адвокатською діяльністю і , як результат, допуск до адвокатури осіб, які не мають належної професійної підготовки та відповідних моральних якостей; 6) недосконалий механізм призначення адвоката захисником у кримінальному процесі (тільки через об’єднання адвокатів) та мізерна оплата його допомоги з державного бюджету України; 7) відсутність джерела достовірної інформації про чисельність та персональний склад осіб, які здійснюють адвокатську діяльність; 8) відсутність механізму підвищення кваліфікації адвокатів; 9) наявність в Україні фактичного дуалізму правничої професії, коли поряд с адвокатами, правовому допомогу надають також юристи, які не є адвокатами, не складали кваліфікаційні іспити та не зв’язані правилами адвокатської етики. На превеликий жаль, всі ці проблеми ставлять під загрозу не лише існування самої адвокатури як спеціально уповноваженого недержавного професійного правозахисного інституту, наслідок й реалізацію права громадян на правову допомогу. Крім того, відповідно до пп. ix) п.11 Висновку № 190 щодо вступу України до Ради Європи, Україна взяла на себе зобов’язання захистити статус правничої професії та заснувати професійну асоціацію адвокатів. Також відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи (2000) 21 Щодо свободи здійснення професії адвоката, обов’язковість якої була надана шляхом ратифікації Статуту Ради Європи: «Асоціація адвокатів чи інші професійні об`єднання юристів мають бути самоврядними та публічними органами, незалежними від органів державної влади. Органи влади повинні поважати роль асоціації адвокатів щодо захисту її членів та захисту їхньої незалежності від будь-яких неправомірних вказівок та порушень». З метою вирішення зазначених проблем у відповідності до міжнародних норм та європейських стандартів з питань забезпечення незалежності адвокатської професії, збереження позитивних положень, що містяться в чинному Законі України «Про адвокатуру», пропонується нова редакція цього Закону. 2. Мета проекту, його цілі та завдання Прийняття Закону України «Про адвокатуру» вирішить основні проблеми, які унеможливлюють повноцінну діяльність адвокатури, та сприятиме її формуванню і розвитку як спеціально уповноваженого недержавного правозахисного інституту який є складовою частиною громадянського суспільства. Запропонований законопроект дасть можливість: 1. Привести законодавство, яке регулює питання щодо здійснення адвокатської діяльності в Україні, у відповідність до міжнародних стандартів. 2. Забезпечити реалізацію конституційного права громадян на якісну та доступну правову допомогу. 3. Належним чином закріпити місце і роль адвокатури у правовій системі України. 4. Провести уніфікацію (об’єднання) правничої професії та створити єдину професію адвоката. 5. Забезпечити механізм реалізації професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. 6. Створити ефективну та незалежну систему адвокатського самоврядування на місцевому та національному рівні. 7. Встановити достойну винагороду адвокатів за виконання обов’язків захисника за призначенням. 8. Створити умови належного соціального забезпечення адвокатів. 9. Відновити престиж адвокатської професії у суспільстві. 3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону Законопроект складається з 9 розділів та 76 статей. Розділ 1 – «Загальні положення» – містить 4 статті, які визначають сферу дії Закону, завдання та принципи організації та діяльності адвокатури, правове регулювання основ організації та діяльності адвокатури, відношення адвокатури та держави. У розділі 2 – «Порядок набуття, зупинення та припинення права на зайняття адвокатською діяльністю» – міститься 19 статей, в яких визначено вимоги до осіб, які хочуть стати адвокатами, умови допуску до адвокатської діяльності, вимоги до рівня освіти, стажу роботи в галузі права, умови та порядок допуску та складання кваліфікаційних іспитів, порядок проходження стажування, порядок прийому до колегії адвокатів, викладено зміст Присяги адвоката України, порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України, визначено підстави та порядок виключення з колегії адвокатів та зупинення свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, а також інші питання. У розділі 3 – «Порядок здійснення адвокатської діяльності» – міститься 13 статей, які визначають право на зайняття адвокатською діяльністю, підстави для надання правової допомоги, передбачено поняття гонорару і договору про надання правової допомоги та порядок відшкодування витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги, умови надання адвокатом правової допомоги безоплатно і за призначенням, підстави та умови відшкодування шкоди адвокатом, умови страхування професійної відповідальності адвоката. Розділ 4 – «Організація адвокатської діяльності» – містить 6 статей, які визначають поняття організаційних форм адвокатської діяльності, визначено порядок створення та діяльності адвокатської контори та адвокатського об’єднання, передбачають ведення Єдиного реєстру адвокатської практики. Розділ 5 – «Права і обов’язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності» – містить 6 статей, що визначають професійні права та обов’язки адвоката, гарантії адвокатської діяльності, дають визначення поняття адвокатської таємниці, визначають гарантії соціального забезпечення адвокатів тощо. Розділ 6 – «Дисциплінарна відповідальність адвоката, помічника адвоката, стажиста адвоката» – містить 10 статей, які визначають підстави застосування до адвоката дисциплінарної відповідальності, види та порядок накладення дисциплінарних стягнень. Розділ 7 – «Адвокатське самоврядування» – містить 17 статей, що визначають мету діяльності та структуру системи органів адвокатського самоврядування, до якої входять З’їзд адвокатів України, Національна адвокатська палата, колегії адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Розділ 8 – «Надання правової допомоги іноземним адвокатом (юристом)» містить 1 статтю, яка визначає порядок допуску іноземних адвокатів (юристів) до практики на території України. Розділ 9 – «Прикінцеві та перехідні положення» – передбачає порядок формування органів адвокатського самоврядування, порядок приведення організаційних форм діяльності адвокатури у відповідність з новим Законом. Також пропонується перелік законодавчих актів, до яких вносяться зміни у зв’язку із викладенням Закону у новій редакції. У законопроекті пропонується: 1. Визначення адвокатури як спеціально уповноваженого недержавного професійного правозахисного інституту. 2. Організація системи адвокатського самоврядування на засадах самоврядності та незалежності. 3. Вирішення основних питання адвокатського самоврядування на рівні колегій адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. 4. Представництво інтересів адвокатів на загальнодержавному рівні та за кордоном через Національну адвокатську палату на чолі з Вищою радою адвокатури, колективними членами якої (палати) є колегії адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. 5. Встановлення однакового порядку підтвердження повноважень адвоката на участь кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному судочинстві. 6. Виключення з кримінально процесуального законодавства дискримінаційних положень про усунення захисника від участі у справі. 7. Розширення гарантій адвокатської діяльності, зокрема шляхом: 1) заборони будь-якого втручання в адвокатську діяльність та перешкоджання її здійсненню; 2) встановлення спеціальної підслідності у справах про злочини, вчинені адвокатами; 3) обмеження можливості проведення оперативно-розшукових заходів або слідчих дій щодо адвоката; 4) закріплення положення про обов’язкову присутність представника колегії адвокатів при затриманні адвоката або вирішенні питання про застосування до нього запобіжного заходу; 5) встановлення відповідальності за безпідставне ненадання інформації або документів за запитом адвоката; 6) заборони вимагати від адвоката пред’явлення договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень на участь у справі, а також інші гарантії. 8. Розширення предмету адвокатської таємниці. 9. Вперше пропонується регулювання порядку складання кваліфікаційних іспитів, що має виключити корупційні схеми в отриманні особами свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю. 10. Вперше пропонується визначити повноваження стажистів адвоката та помічників адвоката. 11. Також вперше пропонується регулювання питань ведення адвокатського досьє та порядок передачі справ адвокатом, який не може продовжувати вести справу. 12. Вперше пропонується врегулювати порядок поводження адвокатів (адвокатських об’єднань) з коштами клієнтів, які знаходяться у розпорядженні адвокатів (адвокатських об’єднань), що має захистити майнові інтереси клієнтів. 13. Підвищення вимог до осіб, які бажають стати адвокатами шляхом: встановлення вимоги про високі моральні якості, збільшення до трьох років стажу роботи в галузі права, запровадження обов’язкового стажування. 14. Створення Єдиного реєстру адвокатів та Єдиного реєстру адвокатської практики з вільним доступом та своєчасним поновленням інформації про адвокатів, що забезпечуватиме громадян достовірною інформацією про адвокатів. 15. Здійснення пенсійного забезпечення адвокатів на рівні, який відповідає їх ролі у суспільстві. Законопроект врахував всі позитивні положення чинного законодавства та передбачив вищенаведені нововведення, врахувавши досвід іноземних країн. Законопроект розроблено з урахуванням норм Основних положень про роль адвокатів прийнятих VIII Конгресом ООН у серпні 1990 року та Загального Кодексу правил адвокатів країн Європейського Співтовариства прийнятого в жовтні 1988 року. Законопроект враховую також всі узгоджені положення Меморандуму про концептуальні положення щодо реформування законодавства про адвокатуру від 29 лютого 2008 року, підписаного впливовими українськими громадськими правничими організаціями – Спілкою адвокатів України та Асоціацією правників України та підтриманого Асоціацією адвокатів України та Союзом юристів України. 4. Фінансово-економічне обґрунтування Законопроектом передбачається підвищення розміру гонорару при наданні адвокатом правової допомоги за призначенням, а також збільшення розміру пенсій адвокатів, що призведе до додаткових витрат з Держаного бюджету України, передбачених для цієї мети. Проте такі витрати необхідні для виконання взятих державою зобов’язань щодо забезпечення кожного належною правовою допомогою та можливістю доступу до правосуддя, а розмір таких витрат є виправданим та розумним. Створення системи органів адвокатського самоврядування не потягне додаткових витрат із державного бюджету, оскільки фінансування діяльності цих органів здійснюватиметься за рахунок незалежних від держави джерел фінансування, зокрема щорічних внесків адвокатів на утримання органів адвокатського самоврядування, плати за складання кваліфікаційних іспитів тощо. 5. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону Законопроект спрямований на забезпечення конституційного права громадян на якісну і доступну правову допомогу, на покращення функціонування судової системи, реалізації принципу змагальності в судочинстві, посилення професійних гарантій адвокатської діяльності, соціального захисту адвокатів, відновлення престижу адвокатської діяльності у суспільстві. Народні депутати України Власенко С.В (посв. 470) Бережна І.Г. (посв. 150) Міщенко С.Г. (посв. 232) |
|
ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру» ... |
Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру» Законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про адвокатуру», врегулювати відносини, пов’язані з адвокатською... |
|
ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру» Внести до Закону України «Про адвокатуру» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №9, ст. 62; 2002 р., №16, ст. 114; 2002 р.,... |
До Закону України Варфоломеєва Т. В., Гончаренко С. В. В18 Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру». Законодавство про адвокатуру... |
|
До проекту Закону України “Про адвокатуру” Нагальна потреба в розробці та прийняті законопроекту про адвокатуру випливає з аналізу ситуації, що склалася у сфері правової допомоги,... |
Закон України “Про міліцію ” Закону України Про внесення змін до Закону України Про адвокатуру (нова редакція) |
|
Закону України Про внесення змін до Закону України \ Законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про адвокатуру», врегулювати відносини, пов’язані з адвокатською... |
Закону України «Про адвокатуру» Вищим представницьким та регулюючим органом системи адвокатського самоврядування в Україні є З'їзд адвокатів України |
|
Закону України «Про адвокатуру» Необхідність прийняття цього законопроекту випливає з аналізу ситуації, що склалася у сфері правової допомоги, здійснення захисту... |
Закону України «Про адвокатуру» Стаття 59 Конституції України гарантує право кожного на правову допомогу та передбачає, що для забезпечення права на захист від обвинувачення... |