Відповідно до статей 88, 89, 90, 92 та 93 розділу II Податкового кодексу України та наказу ДПА України № 1043 від 24.12.2010 року «Про затвердження порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби» визначається механізм застосування податкової застави органами державної податкової служби.
Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна.
Така реєстрація здійснюється відповідно до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830, та Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 N 73/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.07.2004 за N 942/9541.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.
У разі відмови посадових осіб платника податків від підписання акта опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2
1. Компетенція податкового керуючого та наслідки недопущення його до проведення опису.
Основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави:
-Заведення на кожного платника податків, який має податковий борг, справи, у якій у хронологічному порядку зберігаються всі документи, які стосуються здійснених заходів із погашення податкового боргу платника податків.
-Надсилання платнику податків податкової вимоги.
-Здійснення опису майна, на яке поширюється право податкової застави, та -складання акта опису такого майна.
-Реєстрація податкової застави у відповідному державному реєстрі та її виключення із такого реєстру.
-Одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу.
-Складання акта про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу.
-Складання акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
-Підготовка документів для звернення органу державної податкової служби до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
- Здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі.
- Складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за формою згідно з додатком 1.
- Підготовка рішення про складення відповідних актів та направлення такого рішення банкам та іншим фінансовим установам для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.
- Підготовка рішення про виконання платником податків законних вимог податкового керуючого за формою згідно з додатком 2 та направлення такого рішення банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення операцій на рахунках платника податків.
- Підготовка відповіді платнику податків на його звернення щодо надання (ненадання) згоди на відчуження майна та/або заміну майна, яке перебуває у податковій заставі.
- Отримання від платника податків інформації та документів про операції із майном, яке перебуває у податковій заставі.
- Вимагання від платника податків або його службових (посадових) осіб пояснення щодо відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами Кодексу).
- Підготовка матеріалів для застосування штрафу у разі відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби.
- Розгляд звернення платника податків та підготовка документів для надання йому розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу).
- Здійснення заходів щодо списання безнадійного податкового боргу.
- Вимагати від платника податків надання вичерпної інформації про майно, яке перебуває у податковій заставі, а також технічної, технологічної та іншої супровідної документації на таке майно.
2. Порядок узгодження операцій із заставленим майном. Підстави припинення права податкової застави.
Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді про надання (ненадання) згоди.
У випадку, якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без погодження з органом державної податкової служби за цінами, що не є меншими за звичайні та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати та/або погашення податкового боргу.
Заміна предмета застави здійснюється тільки за згодою органу державної податкової служби, яка оформлюється шляхом складання акта опису майна (щодо заміни предмета податкової застави).
Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.
У разі відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби, відповідно до ст. 124 Податкового кодексу України, платник податків сплачує штраф у розмірі вартості відчуженого майна.
Підстави припинення права податкової застави.
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
1. отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
2. визнання податкового боргу безнадійним;
3. прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
4. отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;
5. реєстрації в органі державної податкової служби податкової поруки у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.193.1.5 пункту 93.1 ст .93 ПК України .
Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом державної податкової служби.
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА) ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА
1. Скласти Акт опису майна платника податків у податкову заставу; акт про проведення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі.
2. Продовжити заповнення таблиці щодо порівняння податкової та цивільно-правової застав майна.
№
|
Ознаки для порівняння
|
Цивільно-правова застава
|
Податкова застава
|
1.
|
Підстави виникнення
|
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст. 574 ЦК України).
До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст. 574 ЦК України).
|
Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення (ст. 88 ПК України)
|
2.
|
Предмет застави
|
|
|
3.
|
Порядок реєстрації
|
|
|
4.
|
Сторони у договорі
|
|
|
5.
|
Момент виникнення права застави
|
|
|
6.
|
Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою
|
|
|
7.
|
Порядок та підстави припинення права застави
|
|
|
8.
|
Інші ознаки(визначити самостійно)
|
|
|
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
1. Призначення інституту податкової застави.
2. Спільні та відмінні риси податкової та цивільно-правової застав.
3. Обмеження щодо застосування податкової застави.
4. Форма та порядок узгодження боржником операцій із заставленими активами.
5. Випадки зупинення податкової застави.
6. Наслідки недопущення податкового керуючого до опису майна в податкову заставу.
Тема 9. Адміністративний арешт майна
Ключові слова та поняття: майно, грошове зобов'язання, арешт майна, опис майна, податковий керуючий, боржник, пеня, штрафні санкції, умовний арешт майна, повний арешт майна.
Лекція – 4 години.
Семінарське заняття - 4 години.
Література:
Податковий кодекс України №2755-VI від 2 грудня 2010 р.
2. Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебувають у податковій заставі, затверджене Наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року № 1039, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 30 грудня 2010 р. № 1434/18729.
3. Порядок застосування адміністративного арешту майна платників податків: затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1398, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 січня 2012 року № 9/20322.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1
1. Поняття, види та умови застосування адміністративного арешту майна боржника.
2. Загальний порядок прийняття рішення та проведення адміністративного арешту майна.
3. Опис майна платника податків.
1. Поняття, види та умови застосування адміністративного арешту майна боржника.
Відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
3) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;
4) відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
5) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.
Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
2. Загальний порядок прийняття рішення та проведення адміністративного арешту майна.
Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:
1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;
2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
3. Опис майна платника податків.
Опис майна платника податків проводиться у присутності його посадових осіб чи їх представників, а також понятих.
У разі відсутності посадових осіб платника податків або їх представників опис його майна здійснюється у присутності понятих.
Для проведення опису майна у разі потреби залучається оцінювач.
Представникам платника податків, майно якого підлягає адміністративному арешту, роз’яснюються їх права та обов’язки.
Понятими не можуть бути працівники органів державної податкової служби або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України "Про виконавче провадження".
Під час опису майна платника податків особи, які його проводять, зобов’язані пред’явити посадовим особам такого платника податків або їх представникам відповідне рішення про накладення адміністративного арешту, а також документи, які засвідчують їх повноваження на проведення такого опису. За результатами проведення опису майна платника податків складається протокол, який містить опис та перелік майна, що арештовується, із зазначенням назви, кількості, мір ваги та індивідуальних ознак та за умови присутності оцінювача, вартості, визначеної таким оцінювачем. Усе майно, що підлягає опису, пред’являється посадовим особам платника податків або їх представникам і понятим, а за відсутності посадових осіб або їх представників понятим, для огляду.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №2
1. Особливості застосування арешту при тимчасовому затриманні майна.
2. Характеристика підстав зупинення адміністративного арешту майна.
3. Спільні та відмінні риси адміністративного арешту майна та податкової застави.
4. Місце адміністративного арешту майна серед засобів забезпечення погашення податкового боргу платника податків в Україні та окремих країнах СНД.
1. Особливості застосування арешту при тимчасовому затриманні майна
Арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.
Службові (посадові) особи контролюючих органів або інших правоохоронних органів відповідно до їх повноважень тимчасово затримують таке майно із складенням протоколу за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Протокол складається у двох примірниках, що підлягають:
надсиланню керівнику органу державної податкової служби, на території якого було проведено таке затримання майна;
врученню особі, у якої вилучено таке майно.
Керівник підрозділу правоохоронного органу, у підпорядкуванні якого перебуває службова (посадова) особа, яка склала протокол про тимчасове затримання майна, зобов'язаний невідкладно поінформувати (телефонограмою, засобами факсимільного зв'язку або особисто) керівника органу державної податкової служби (його заступника), на території якого здійснено таке затримання.
На підставі відомостей, зазначених у протоколі, керівник органу державної податкової служби (його заступник) приймає рішення про накладення арешту на таке майно (додаток 5) або відмову в ньому шляхом неприйняття такого рішення.
Рішення про накладення арешту на майно повинне бути прийняте до 24 години робочого дня, що настає за днем складення протоколу про тимчасове затримання майна, але коли відповідно до законодавства України орган державної податкової служби закінчує роботу раніше, то такий строк закінчується на час такого закінчення роботи.
2. Характеристика підстав зупинення адміністративного арешту майна.
Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв’язку з:
1. відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;
2. погашенням податкового боргу платника податків;
3. усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту;
4. ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
5. наданням відповідному органу державної податкової служби третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об’єктів права власності цієї третьої особи;
6. скасуванням судом або органом державної податкової служби рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) про арешт;
7. прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту;
8. пред'явленням платником податків свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання, дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, торгових патентів, сертифікатів відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
9. фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)
Підготувати повідомлення щодо питань:
1. Спільні та відмінні риси повного та умовного адміністративного арешту майна (порівняльна характеристика).
2. Місце адміністративного арешту майна серед засобів забезпечення погашення податкового боргу платника податків в Україні та окремих країнах СНД. (порівняльна характеристика відповідних положень ПК України та ПК країн СНД).
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА) ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА
Скласти звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків; рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків; протокол про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Інформація, яка має зазначатися при реєстрації рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Умови, наявність яких робить правомірною відмову платника податків-боржника допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки.
Відмінні риси повного та умовного арешту майна.
Спільні та відмінні риси адміністративного арешту майна та податкової застави.
Тема 10. Реалізація майна, що перебуває у податковій заставі
Ключові слова та поняття: майно, податкове зобов'язання, податкова застава, реєстрація податкової застави, податковий керуючий, боржник, оцінка майна, публічні торги, біржі.
Лекція – 2 години.
Семінарське заняття - 2 години.
|