Тема 1. Податковий борг: поняття, значення та статуси.
Ключові слова та поняття: податковий борг, грошове зобов’язання, структура податкового боргу, статуси податкового боргу, податкове зобов’язання, пеня, штрафна санкція, платник податків, погашення податкового боргу, безнадійний податковий борг, картка боржника.
Лекція - 4 (2) години.
Семінарське заняття – 4 (2) години.
Література:
Податковий кодекс України №2755-VI від 2 грудня 2010р.
Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений Наказом ДПА від 24 грудня 2010 року № 1034, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року № 1429/18724.
Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012 № 1277, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 р. за № 2186/22498.
Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447.
Порядок призначення та звільнення податкового керуючого, а також перелік його функцій та повноважень, затверджений Міністерства фінансів України від 24.10.2012 № 1112, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2012 р. за № 1908/22220.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1 - 2 год.
Податковий борг: поняття та характеристика його структурних елементів.
Статуси податкового боргу.
Джерела інформації та порядок формування даних про податкових борг. Картка боржника.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ№2 - 2 год.
Поняття погашення податкового боргу.
Безнадійний податковий борг платника податків: поняття, підстави визнання.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1 - 2 год.
Податковий борг: поняття, значення та характеристика його структурних елементів.
Відповідно до пп.175 п.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону N 3609-VI (3609-17) від 07.07.2011).
Грошове зобов’язання платника податків грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI (3609-17) від 07.07.2011).
Обов’язковими елементами структури податкового боргу є:
грошове зобов’язання, що не сплачене у встановлений податковим законодавством строк;
штрафна санкція (штраф);
пеня.
Факультативний (додатковий) елемент структури податкового боргу є:
плата за користування відстрочкою (розстрочкою).
Під податковим зобов’язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Величина податкового зобов’язання платника податку є розрахунковою, документально зафіксованою (пп.156 п.1 ст.14 ПКУ).
Порядок визначення сум податкових та грошових зобов’язань, пені регламентується п.1 ст.54 Податкового кодексу України. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. (Пункт 54.1 статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011).
У п.2 ст.54 ПКУ визначено порядок узгодження податковим агентом або платником податку грошового зобов’язання (суми коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності). Термін «узгоджене» податкове, грошове зобов’язання вказує на суму податку (збору), яку платник зобов’язується сплатити до бюджету (цільового фонду) у визначений строк.
Податкове (грошове) зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації контролюючому органу. Отже, при самостійному узгодженні моментом узгодження податкового зобов’язання є дата подання податкової декларації (розрахунку) контролюючому органу. Особливістю є те, що узгоджене в такий спосіб зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. У випадку, якщо контролюючий орган нараховує суму грошових зобов’язань, вона зазначається у податковому повідомленні-рішенні (див. ст. 58 цього Кодексу). Таке рішення може бути оскаржене в адміністративному (адміністративне оскарження) або судовому порядку (апеляційне узгодження).
У випадку, якщо грошове зобов’язання нараховується не платником податків самостійно, а контролюючим органом, у зв’язку із наявністю підстав, зазначених у цій статті, відповідальність за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми покладається на такий контролюючий орган. Проте після узгодження грошового зобов’язання у встановленому порядку платник податків зобов’язаний своєчасно та повністю його погасити або оскаржити в адміністративному чи судовому порядку, визначеному ст. 56 ПКУ.
Визначення поняття «пеня» закріплено в пп. 162 п.1 ст.14 Податкового кодексу України. Відповідно до цієї норми пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки . З одного боку, пеня вважається способом забезпечення виконання обов’язку по сплаті податків і зборів, оскільки стимулює платника податків до належної поведінки. З іншого боку, вона відповідає ознакам фінансової санкції, адже формальною підставою її нарахування є порушення строків погашення податкових зобов’язань.
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.265 п.1 ст.14 ПКУ).
Незважаючи на те, що у вказаних вище нормах ПК передбачена можливість платника податків вирахувати і сплатити штраф самостійно (наприклад, при самостійному виявленні факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів), відповідальність за застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, покладається на контролюючий орган. Це означає, що контролюючий орган має право і зобов’язаний приймати рішення про застосування фінансових санкцій і забезпечувати їх виконання. (ст.113 ПК)
Відповідно до п. 100.1. ст. 100 розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України. Встановлення розміру процентів, який дорівнює розміру пені, що нараховується на суму непогашеного у строк податкового зобов’язання, є компенсацією втрат відповідного бюджету від несвоєчасного надходження сум податкових зобов’язань.
Статуси податкового боргу.
Статуси податкового боргу визначаються шляхом оцінки стану правового регулювання щодо утвореного податкового боргу платника податків та визначення вірогідності його погашення. З метою надання більш чіткої характеристики цього інституту податкового права податковий борг класифікують за двома основними критеріями: за механізмом формування та за характером заходів стягнення.
Податковий борг платника може перебувати у таких статусах:
Інертний статус – це статус, у якому органи ДПС не застосовують ніяких заходів стягнення, крім вручення податкової вимоги, реєстрації податкової застави в держреєстрі застав нерухомого майна і опису заставного майна та виключний спосіб - арешт майна.
Розрізняють такі види інертного статусу, до яких може бути віднесено податковий борг платника: до податкової вимоги, податкова вимога.
Дієвий статус - це статус податкового боргу боржника, в якому зменшення такого боргу відбувається завдяки певним діям, що здійснює працівник відділу погашення податкової заборгованості ОДПС – податковий керуючий, застосовуючи надані йому повноваження відповідно до законодавства.
Розрізняють п'ять видів дієвого статусу, до яких може бути віднесено податковий борг:
активний;
пасивний;
при процедурі банкрутства;
розстрочення (відстрочення);
безнадійний.
Джерела інформації та порядок формування даних про податкових борг. Картка боржника.
Формування даних про податковий борг
Податковий борг виникає за платежем за певний період як різниця між нарахованими та сплаченими сумами податкових зобов’язань, а його абсолютна величина визначається від’ємним сальдо розрахунків з бюджетом на фіксовану дату.
Основні звітні показники податкового боргу:
податковий борг на початок періоду;
сформований податковий борг за період;
зменшений податковий борг за період;
податковий борг на кінець періоду;
новостворений податковий борг на кінець періоду.
Податковий борг на початок періоду – це сума податкового боргу, яка зафіксована на перший день визначеного періоду за певною кількістю боржників.
Сформований податковий борг за період – це сума податкового боргу, що виникла протягом визначеного періоду, без урахування сум, які призвели до зменшення податкового боргу за той же період.
Сформований податковий борг за період може виникнути у разі несплати у граничний термін:
- узгоджених поточних податкових зобов'язань платника;
- донарахованих за результатами документальних перевірок узгоджених
податкових зобов'язань (у т. ч. пені та штрафних санкцій);
- штрафних санкцій, а також нарахованої пені;
- відстрочених (розстрочених) податкових зобов'язань.
Зменшений податковий борг за період – це сума всіх платежів, які протягом визначеного періоду призвели до зменшення податкового боргу (залежно від строків та типів податкового боргу, в рахунок яких було зараховано таке зменшення).
Податковий борг на кінець періоду – це сума податкового боргу, яка зафіксована на початок визначеного періоду за певною кількістю боржників, збільшена на суму сформованого податкового боргу за період та зменшена на суму, зараховану в погашення (зменшення) податкового боргу за такий період.
Новостворений податковий борг на кінець періоду – це та частина суми сформованого податкового боргу за період, яка відповідно до і с н у ю ч о г о порядку обліку платежів у картках особових рахунків платників податків залишилася непогашеною на останній день такого періоду.
Картка боржника
Інструментом, який забезпечує інформаційну підтримку працівників підрозділів погашення податкового боргу ОДПС, є спеціально розроблений програмний продукт АС “Облік боржників та заходів погашення” (умовне позначення проекту АС “Боржники”).
АС “Боржники” є робочим документом працівників підрозділів погашення податкового боргу ОДПС, реалізованим як складова частина програмного комплексу АІС “Облік податків та платежів”.
У разі виникнення випадку податкового боргу у боржника автоматично відкривається Картка боржника, яка містить повну інформацію про конкретний випадок податкового боргу конкретного боржника.
Кожний боржник має стільки карток боржника, скільки в нього відкрито випадків податкового боргу.
Картка боржника автоматично закривається у разі повного погашення податкового боргу (закриття випадку податкового боргу) боржника.
На підставі даних АС “Боржники” працівники підрозділів погашення податкового боргу ОДПС – податкові керуючі аналізують інформацію про конкретного боржника та застосовують заходи щодо погашення податкового боргу.
Картка боржника складається із:
облікових даних боржника;
інформації про типи, статус (вид статусу) податкового боргу;
інформації про збільшення (зменшення) суми випадку податкового боргу;
щоденника роботи з боржником.
Поновлення даних у Картці боржника здійснюється таким чином:
облікові дані боржника, інформація про типи, статус (вид статусу) податкового боргу та про збільшення (зменшення) суми випадку податкового боргу поновлюються постійно в автоматичному режимі;
інформація до щоденника роботи з боржником (зокрема, в обов'язковому порядку, до інформаційного поля “Примітка”) заноситься особисто працівником підрозділу погашення податкової заборгованості – податковим керуючим за кожним фактом застосування певних заходів, спрямованих на погашення податкового боргу конкретного боржника (у т. ч. направлення (вручення) податкової вимоги).
Визначення пріоритетів у роботі
При визначенні пріоритетів у роботі щодо погашення податкового боргу враховуються:
суми випадку податкового боргу;
строк її виникнення;
ризик втрати надходжень;
співвідношення витрат на здійснення заходів погашення до потенційної суми надходжень від їх застосування;
статус податкового боргу.
Працівники підрозділу погашення податкового боргу несуть персональну відповідальність за опрацювання у встановлені строки усіх випадків податкової заборгованості, закріплених за ними.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ№2 - 2 год.
Поняття погашення податкового боргу.
Сплатити грошові зобов’язання платник податків може самостійно (добровільна сплата) або орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу платника податків за рахунок коштів або майна такого платника, що перебуває у податковій заставі.
Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (14.1.152 ПК України).
Джерела сплати грошових зобов’язань (добровільна сплата) або погашення податкового боргу (за рішенням суду на звернення органу державної податкової служби) платників податків визначаються у статті 87 ПК України.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є:
- будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
- надміру сплачені суми такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (п. 87.1.ст.87 ПК України).
Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
1. Майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (п. 87.3.1. ст. 87 ПК України);
2. Майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління (п. 87.3.2. ст. 87 ПК України);
3. Майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження (п. 87.3.3. ст. 87 ПК України);
4. Кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості, отримані від замовників морських, річкових суден та інших плавучих засобів, які зараховуються на окремі рахунки цих підприємств, відкриті відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" (п. 87.3.4. ст. 87 ПК України).
5. Майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України (п. 87.3.5. ст. 87 ПК України).
6. Майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України (п. 87.3.6. ст. 87 ПК України).
7. Майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу" (п. 87.3.7. ст. 87 ПК України).
8. Кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою (п. 87.3.8. ст. 87 ПК України).
Посадові особи, у тому числі державні виконавці, які прийняли рішення про використання майна, визначеного пунктом 87.3 ст. 87 ПК України, як джерела погашення грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.
Податковий борг погашається за рахунок:
Коштів на рахунках платника податків у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків;
Готівкових коштів;
Майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;
У разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби.
Безнадійний податковий борг: поняття, підстави визнання.
Під терміном "безнадійний" розуміється:
1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;
2. податковий борг фізичної особи, яка:
визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
понад 720 днів перебуває у розшуку;
3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ПК України;
4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
5. податковий борг платника податків, державна реєстрація якого припинена на підставі рішення суду та внесено запис про виключення з Державного реєстру. (п. 101.2. ст.101 ПК України)
У разі якщо фізична особа, яка у судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з’являється або якщо фізичну особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню у загальному порядку з дотриманням строків позовної давності, починаючи з дня відновлення такого податкового боргу.
Органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до ПК України.
Органи державної податкової служби щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом державної податкової служби. Зазначене право, передбачене ст. 20 ПК України.
У випадках після ліквідації платника податків грошові зобов’язання або податковий борг, що залишаються непогашеними, також вважаються безнадійним податковим боргом і підлягають списанню у встановленому порядку (абз. 2 п. 97.3 ст. 97 ПК України).
|