САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)
1. Характеристика статусів податкового боргу.
2. Існуючий порядок формування інформації про податковий борг. Оформлення картки боржника.
3. Заходи запобіжного характеру, що здійснюють органи ДПСУ.
4. Поняття погашення податкового боргу.
5. Основні повноваження органів ДПСУ щодо погашення податкового боргу.
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА) ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА
Підготувати схематичне зображення способів нарахування податкового зобов’язання платника податків.
Підготувати схематичне зображення формування податкового боргу платника податків, віділяючи екремі елементи податкового боргу (суми податкового зобов’язання, штрафу, пені).
Підготувати порівняльну таблицю підстав визнання боргу безнадійним платника податків фізичної та юридичної особи.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
1. Співвідношення понять “податкове зобов’язання”, “грошове зобов’язання” та “податковий борг”.
2. Поняття погашення податкового боргу: нормативне та теоретичне.
3. Поняття та види статусів податкового боргу.
4. Особливість механізму впливу контролюючих органів у сфері оподаткування на боржника.
5. Критерії розподілу та категорії боржників.
6. Напрямки формування даних у автоматизованій системі “Картка боржника” щодо наявності податкового боргу.
7. Складові елементи та процедура оновлення даних у “Картці боржника”.
8. Поняття безнадійного податкового боргу.
Тема 2. Компетенція органів ДПСУ щодо погашення податкового боргу. Організація роботи підрозділів оперативно-запобіжних заходів зі скорочення податкового боргу УПМ
Ключові слова та поняття: податковий борг, грошове зобов’язання, погашення податкового боргу, штатний розклад, принципи організації роботи підрозділів погашення податкового боргу, функція погашення податкового боргу.
Лекція - 4 години.
Семінарське заняття – 4 години.
Література:
Податковий кодекс України №2755-VI від 2 грудня 2010р.
Про функціональні повноваження підрозділів ДПС України та їх організаційну структуру : Наказ ДПС України №185 від 29.11. 2011 р.
Порядок призначення та звільнення податкового керуючого, а також перелік його функцій та повноважень, затверджений Міністерства фінансів України від 24.10.2012 № 1112, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2012 р. за № 1908/22220.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ – 1
1. Загальна характеристика структурних підрозділів ОДПС, до основних функцій яких віднесено погашення податкового боргу.
2. Податковий керуючий та його повноваження.
3. Поняття заходів забезпечення погашення податкового боргу та їх види.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ – 2
1. Поняття та правове регулювання погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків та майна.
2. Зміст функцій підрозділів Департаменту погашення податкового боргу та Управління організації оперативних заходів із скорочення податкового боргу.
1. Загальна характеристика структурних підрозділів ОДПС, до основних функцій яких віднесено погашення податкового боргу.
В ОДПС України кожний структурний підрозділ виконує конкретні функції, для чого його співробітники наділені низкою повноважень. Забезпечення погашення податкового боргу як основна функція, що випливає із назви структурного підрозділу, характерна для Департаменту погашення податкового боргу, що на місцях представлений управліннями та відділами. Також окрему діяльність, у зв’язку із необхідністю представлять ОДПС у судах з питань погашення податкового боргу, проводять управління (відділи) правової роботи ОДПС (т. з. юридичні відділи). Готують подання чи позови про погашення податкового боргу за рахунок коштів або майна платників податків, що мають податковий борг.
Орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Платнику надається можливість погасити податковий борг у добровільному порядку, для чого органи державної податкової служби здійснюють заходи запобіжного характеру:
направляють платнику податкову вимогу з повідомленням, що його майно та майнові права перебувають у податковій заставі до повного погашення податкового боргу;
здійснюють контакти з платником (за телефоном, особисті зустрічі – у разі появи платника у відповідь на отриману вимогу) для обговорення питань, пов’язаних із погашенням податкового боргу;
приймають рішення щодо надання розстрочення чи відстрочення сплати податкових зобов‘язань, податкового боргу.
Роз’яснення відповідальності за невиконання зобов’язань зі сплати платежів до бюджету, надання інформації щодо існуючих заходів погашення можуть сприяти погашенню платником боргу без застосування всього комплексу процедур погашення.
Якщо запобіжними заходами не досягнуто поставленої мети – повного погашення податкового боргу, інформація, отримана від платника, допоможе органам державної податкової служби прийняти об’єктивне рішення щодо застосування наступних процедур погашення.
За рішенням платника податків оплата його податкових зобов’язань або погашення податкового боргу може бути здійснена шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків, що виникли відповідно до норм податкового або бюджетного законодавства чи цивільно-правових угод, строк погашення яких настав до моменту виникнення податкових зобов’язань платника податків.
2. Податковий керуючий та його повноваження.
Податковий керуючий - посадова (службова) особа органу державної податкової служби, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.
Податковий керуючий призначається та звільняється наказом керівника (виконуючого обов’язки керівника) органу державної податкової служби.
Податковий керуючий зобов’язаний дотримуватись комерційної та службової таємниці.
Основні функції та повноваження податкового керуючого розкриті у Наказі про Порядок призначення та звільнення податкового керуючого, а також перелік його функцій та повноважень, затверджений Міністерства фінансів України від 24.10.2012 № 1112, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2012 р. за № 1908/22220.
3. Поняття заходів забезпечення погашення податкового боргу та їх види
Згідно з Податковим кодексом України, до заходів забезпечення погашення податкового боргу належать: податкова застава та адміністративний арешт майна платників податків.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає у разі:
– несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
– несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу.
Адміністративний арешт майна платника податків – є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
1. Поняття та правове регулювання погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків та майна.
ОДПС здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (стаття 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Зміст функцій підрозділів Департаменту погашення податкового боргу та Управління організації оперативних заходів із скорочення податкового боргу.
Центральним органом ДПС є ДПС України і її спеціальні структурні підрозділи – Департамент погашення податкового боргу (далі - Департамент) та Управління (відділ) організації оперативних заходів із скорочення податкового боргу (далі - УООЗСПБ), який функціонує в структурі Оперативного управління ГУПМ ДПС України і функціонально підпорядкований Департаменту.
Основними завданнями Департаменту є: 1) розробка стратегії та забезпечення належної організації роботи ОДПС України з питань погашення податкового боргу, заборгованості за кредитами, отриманими під гарантії Уряду України, і державними позичками; 2) зміцнення податкової та платіжної дисципліни, підвищення відповідальності платників податків і зборів (обов’язкових платежів) за виконання своїх обов’язків перед бюджетами та державними цільовими фондами; 3) організація роботи виявлення, обліку і звернення у власність держави безхазяйного та іншого майна, що переходить у її власність.
До складу Департаменту входить 6 відділів: відділ методології; відділ планування та інформаційно-аналітичного забезпечення; відділ організації погашення податкового боргу за рахунок майна боржників та роботи з банкрутами; відділ погашення податкового боргу з використанням немайнових джерел; відділ організації роботи з безхазяйним майном; відділ скарг і податкових роз’яснень.
До загального блоку правоохоронних функцій УООЗСПБ відносяться наступні:
організація та проведення оперативно-профілактичних заходів на підприємствах-податкових боржниках щодо перевірки здійснення ними легальної фінансово-господарської діяльності та погашення податкового боргу;
організація проведення регіональними підрозділами податкової міліції оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення і розкриття злочинів у сфері оподаткування на підприємствах-боржниках;
вжиття заходів для забезпечення відшкодування збитків по адміністративних і кримінальних справах, порушених відносно посадових осіб податкового боржника, встановлення прихованих активів і проведення заходів стягнення в дохід бюджету;
організація роботи із встановлення місцезнаходження окремих СПД-податкових боржників, а також їх коштів, майна і майнових прав. Здійснення контролю та організація їх опису, вилучення, опис активів у податкову заставу тощо.
У Наказі ДПС України №185 від 29.11. 2011 р «Про функціональні повноваження підрозділів ДПС України та їх організаційну структуру», передбачена функція 116: Організація оперативних заходів із погашення податкового боргу, яка містить низку процедур.
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА) ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА
1. Основні завдання та принципи роботи підрозділів погашення прострочених податкових зобов’язань ДПСУ.
2. Поняття та категорії випадків податкового боргу.
3. Права та обов’язки податкового керуючого.
4. Правове регулювання взаємодії підрозділів ДПС (цивільних та мілітаризованих) щодо забезпечення погашення податкового боргу.
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)
1. Продовжити таблицю заходів, передбачених ПК України, застосування яких покладається на ОДПС з метою забезпечення погашення податкового боргу платника податків. За наступним зразком:
Основні повноваження органів державної податкової служби щодо забезпечення погашення податкового боргу
№ п/п
|
Заходи погашення податкового боргу
|
Положення нормативно-правових актів, згідно з якими
ОДПС здійснюється захід
|
1
|
Реалізація права податкової застави, що поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
|
Стаття 88-93 Податкового кодексу України (далі - ПК України),
Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби, затверджений наказом Міністерства фінансів україни від 11 жовтня 2011 року № 1273, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. № 1339/20077.
Порядок призначення та звільнення податкового керуючого, а також перелік його функцій та повноважень, затверджений Міністерства фінансів України від 24.10.2012 № 1112, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2012 р. за № 1908/22220.
|
2. Запишіть процедури, що входять до функції: Організація оперативних заходів з погашення податкового боргу, відповідно до чинного наказу про організаційну структуру ДПС України.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Зміст функції ОДПС «Організація оперативних заходів із погашення податкового боргу.
Правове регулювання застосування контролюючими органами у сфері оподаткування заходів забезпечення погашення податкового боргу платниками податків.
Правовий статус податкового керуючого.
Характеристика заходів, що можуть бути застосовані ОДПС з метою забезпечення погашення податкового боргу платника податків.
Рекомендована література: 11,12,14,23,40,46,50,62,72,73,82,94.
Тема 3. Правове регулювання погашення податкового боргу у міжнародних відносинах.
Ключові слова та поняття: податковий борг в міжнародних правовідносинах, встановлення місцезнаходження боржника, заходи щодо стягнення суми податкового боргу, податкові повідомлення в міжнародних правовідносинах.
Література:
Податковий кодекс України №2755-VI від 2 грудня 2010р.
Про функціональні повноваження підрозділів ДПС України та їх організаційну структуру : Наказ ДПС України №185 від 29.11. 2011 р.
САМОСТІЙНА (ІНДИВІДУАЛЬНА) РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)
Підготувати повідомлення щодо питань:
1. Порядок надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
2. Узгодження суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
3. Відкликання податкових повідомлень в міжнародних правовідносинах або податкових вимог.
4. Заходи щодо стягнення суми податкового боргу.
5. Нарахування пені та штрафних санкцій на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
1. Порядок надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
Надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах, за міжнародними договорами України, здійснюється в порядку, передбаченому ПК України.
Відповідно до ст. 104 ПК України контролюючий орган після отримання документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, у тридцятиденний строк визначає відповідність такого документа міжнародним договорам України. У разі невідповідності такого документа повертає його компетентному органу іноземної держави. Якщо зазначений документ визнано таким, що відповідає міжнародним договорам України, контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах у порядку, передбаченому статтею 42 ПК України.
Податковий борг в міжнародних правовідносинах перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, визначеним Національним банком України на день надсилання такому платнику податків податкового повідомлення.
2. Узгодження суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
Відповідно до ст. 105 ПК України якщо платник податків вважає, що податковий борг в міжнародних правовідносинах, визначений контролюючим органом на підставі документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу, не відповідає дійсності, такий платник податків має право протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення в міжнародних правовідносинах про визначення податкового боргу в міжнародних правовідносинах, подати через контролюючий орган компетентному органу іноземної держави скаргу про перегляд такого рішення.
У період оскарження суми грошового зобов’язання в міжнародних правовідносинах таке зобов’язання не може бути податковим боргом до отримання від компетентного органу іноземної держави остаточного документа про нарахування податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Такий документ надсилається контролюючим органом платнику податків разом з податковим повідомленням в міжнародних правовідносинах у порядку, визначеному статтею 58 ПК України. Таке податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах не підлягає адміністративному оскарженню.
На розгляд заяв платників податків про перегляд рішення компетентного органу іноземної держави не поширюються норми статті 56 ПК України.
3. Відкликання податкових повідомлень в міжнародних правовідносинах або податкових вимог.
Відповідно до ст. 106 ПК України податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо компетентний орган іноземної держави скасовує або змінює документ іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Такі податкові повідомлення в міжнародних правовідносинах або податкові вимоги вважаються відкликаними з дня отримання контролюючим органом документа компетентного органу іноземної держави рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, який виник в іноземній державі.
4. Заходи щодо стягнення суми податкового боргу.
Відповідно до ст. 107 ПК України орган державної податкової служби самостійно перераховує у гривні суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах та здійснює заходи щодо стягнення суми податкового боргу платника податку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податку і збору в іноземній державі, зазначеного у документі компетентного органу іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Граничний строк стягнення податкового боргу в міжнародних правовідносинах визначається відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
5. Нарахування пені та штрафних санкцій на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
Пеня не нараховується на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах при виконанні документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
Штрафні санкції на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах не накладаються при виконанні документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
Тема 4. Податкове повідомлення-рішення. Податкова вимога
Ключові слова та поняття: податкове повідомлення-рішення, податкова вимога, облік податкових вимог, відкликання податкової вимоги, умови формування податкової вимоги.
Лекція – 2 година.
Семінарське заняття – 2 година.
Література:
Податковий кодекс України №2755-VI від 2 грудня 2010 р.
Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447.
Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 № 1113, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2012 р. за № 1909/22221.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ
Поняття, умови, наслідки формування податкового повідомлення-рішення.
Порядок направлення та вручення податкового повідомлення-рішення.
Поняття, умови, наслідки формування та направлення податкової вимоги платнику податків.
Підстави та наслідки відкликання податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги.
1. Поняття, умови, наслідки формування податкового повідомлення-рішення.
Порядок складання та надсилання податкових повідомлень-рішень регламентується ст. 58 ПК України.
Відповідно до ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Податкове повідомлення - рішення складається на розраховану суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності) щодо кожного окремого податку, збору (обов'язкового платежу). Якщо податковий орган здійснив розрахунок сум податкових зобов'язань за декількома податками, то складається відповідна кількість податкових повідомлень-рішень. Якщо згідно із законодавством передбачено декілька термінів сплати розрахованого податковим органом податкового зобов'язання, то суми, які необхідно сплатити, та відповідні терміни сплати проставляються в окремих рядках податкового повідомлення.
Підстави направлення податкового повідомлення-рішення.
Якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно норм Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до норм Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (фінансових) санкцій, якщо надання такого розрахунку передбачено чинним законодавством.
2. Порядок направлення та вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.
Якщо судом було винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, як результат розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої виступали податки, збори, тоді відповідний контролюючий орган визначає податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими підтверджена рішенням суду, та приймає податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику цих податкових зобов'язань із застосуванням відносно такого платника податків штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків зазначених вище податкових повідомлень-рішень забороняється лише до моменту набрання законної сили винесеного судом рішення у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
3. Поняття, умови, наслідки формування та направлення податкової вимоги платнику податків.
Порядок та умови надсилання податкової вимоги контролюючим органом до платника податків визначається ст. 59 ПК України.
Відповідно до пп. 14.1.153. статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами грошових зобов'язань, узгоджених:
а) податковим органом;
б) іншими контролюючими органами.
П. 59.2 ст. 59 ПК України регламентує порядок складання та надсилання податкових вимог органом, який не є органом державної податкової служби. Якщо контролюючий орган, що визначив суму грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, то він повинен надіслати відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу.
Податкові вимоги формуються:
а) в автоматичному режимі - на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів;
б) на підставі подання іншого контролюючого органу про
здійснення заходів з погашення податкового боргу, а також розрахунку його
розміру, що надсилаються таким контролюючим органом до відповідного
податкового органу.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога має містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, що відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їхнього продажу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
4. Підстави та наслідки відкликання податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги.
Відповідно до ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)
Заповнити бланки податкового повідомлення-рішення (юридичній та фізичній особі).
Заповнити бланки податкової вимоги платнику податків (юридичній та фізичній особі).
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА) ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА
1. Підготувати скаргу до адміністративного суду про скасування податкового повідомлення рішення та податкової вимоги.
2. Знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень України приклад постанови адміністративного суду про часткове або повне задоволення позову платника податків та скасування податкового повідомлення рішення та податкової вимоги.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Узгодження суми грошового зобов’язання та наслідки невиконання платником податків узгодженого грошового зобов’язання.
Джерела інформації для формування даних по податковій вимозі.
Юридичне значення законодавчо закріпленого порядку надіслання (вручення) податкової вимоги боржникам.
Поняття та призначення податкової вимоги.
Процедура оформлення податкової вимоги та її зміст.
Рекомендована література: 23,62,67,70,71,72,73.
Тема 5. Проведення співбесіди з боржником. Встановлення його місцезнаходження.
Ключові слова та поняття: проведення співбесіди, встановлення місцезнаходження боржника, облікова справа, адміністративна діяльність органів державної податкової служби.
1. Проведення співбесіди з боржником як захід запобігання утворенню податкового боргу.
Співбесіду із платником податків можна проводити як телефоном, так і при особистій зустрічі з платником.
Мета співбесіди:
1. Проінформувати платника податків щодо заходів, які можуть бути застосовані у разі непогашення податкового боргу, пояснити обов’язковість дотримання податкової дисципліни та неможливість уникнення сплати зобов’язань.
2. Отримати безпосередньо від боржника необхідну інформацію щодо причин виникнення податкового боргу та можливостей його погашення.
Вимоги до співбесіди з боржником:
- проводиться на професійному рівні;
- має бути спланованою і добре продуманою працівником, який буде її проводити;
- повинна виражати індивідуальний підхід до конкретного боржника.
Дотримання цих вимог сприятиме успішному проведенню співбесіди, підвищенню репутації податкової служби та більш швидкому вирішенню проблеми.
2. Цілі та планування співбесіди з боржником.
Планування співбесіди:
1. Визначення основних цілей співбесіди:
- одержати додаткову інформацію щодо причин виникнення у боржника податкового боргу;
- переконати боржника в необхідності дотримання податкового законодавства, не допускати в подальшому випадків виникнення податкового боргу;
- сприяти самостійному погашенню боржником свого податкового боргу без застосування процедур погашення;
- переконатися в можливості погашення податкового боргу зазначеного боржника тільки шляхом застосування процедур погашення;
- інші цілі, пов’язані лише з погашенням податкового боргу та своєчасним виконанням платником своїх податкових зобов’язань.
2. Вивчення справи боржника, збір інформації щодо його комерційної діяльності та фінансового стану.
3. Підготовка списку запитань, які необхідно поставити боржнику. Це допоможе зекономити час і надасть гарантію того, що жодне запитання не залишиться поза увагою.
3. Заходи встановлення місцезнаходження боржника.
Порядок встановлення місцезнаходження платника податків регулюється наказом ДПА від 17 травня 2010 року № 336 «Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків». Якщо встановлено відсутність платника податків (боржника) за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб.
Щодо кожного боржника, за яким виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання, розташування) та не з'ясоване його фактичне місце розташування (місцезнаходження), підрозділи органу державної податкової служби (погашення податкового боргу та обліку платників податків та інші) готують та передають підрозділам податкової міліції запит на встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання, розташування) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби.
Для встановлення місцезнаходження боржника подається лише один запит незалежно від кількості порушень та несплачених ним видів платежів.
4. Підстава, зміст та порядок відкриття та закриття облікових справ.
Отримавши письмовий запит, відповідний підрозділ податкової міліції відкриває облікову справу і вносить відповідні записи до спеціального журналу.
Облікова справа – справа, в якій накопичується така інформація:
запит щодо встановлення місцезнаходження боржника;
відомості про боржника;
- результати вжитих заходів.
Підставою для відкриття облікової справи є письмовий запит щодо встановлення місцезнаходження боржника, в діях якого вбачаються ознаки злочину.
Облікова справа не відкривається, якщо в діях боржника не вбачаються ознаки злочину.
Для відкриття облікової справи складаються рапорт та план заходів зі встановлення місцезнаходження боржника, які погоджуються з начальником територіального органу податкової міліції або посадовою особою, що виконує його обов’язки, після чого справа реєструється під грифом “ДСК” (для службового користування) в журналі реєстрації облікових справ цього органу.
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)
Підготувати пакет документів щодо встановлення місцезнаходження платника податків.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
1. Характеристика співбесіди як запобіжного заходу: функції посадових осіб ДПІ щодо її проведення, способи здійснення, оформлення висновків.
2. Перевірка місцезнаходження платника податків-боржника та її наслідки.
3. Співпраця працівників ДПІ з підрозділами податкової міліції у справі встановлення фактичного місцезнаходження боржника.
4. Перелік відомостей, що мають міститися у запиті ДПІ до підрозділу податкової міліції.
Рекомендована література: 22,61,62,64,65,66,72,82,84.
Тема 6. Розстрочення (відстрочення) сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів
Ключові слова та поняття: розстрочення податкових зобов'язань, відстрочення податкових зобов'язань, економічне обґрунтування, бюджетний кредит, пеня, штрафні санкції.
Лекція – 2 години.
Семінарське заняття - 2 години.
Література:
-
Податковий кодекс України №2755-VI від 2 грудня 2010р.
Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 № 1261, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 21 грудня 2012 р. за № 2143/22455.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ
1. Поняття та порядок надання розстрочення (відстрочення) податкових зобов‘язань (боргу).
2. Прийняття рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
3. Реєстрація та наслідки застосування розстрочення, відстрочення.
4. Сплата розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих процентів.
1. Поняття та порядок надання розстрочення (відстрочення) податкових зобов‘язань (боргу).
Відповідно до ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу державної податкової служби та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Період при сплаті розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) дорівнює календарному місяцю або іншому строку за згодою сторін, який зафіксовано у договорі про розстрочення (відстрочення).
На суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу).
Розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюється відповідно до законодавства з питань банкрутства.
Подача заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) не припиняє сплату платником податку грошового зобов'язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення).
Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
2. Прийняття рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Відповідно до ст. 100 ПК України для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до підрозділу погашення податкового боргу органу державної податкової служби за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування.
Відповідно до п. 100.4. ст. 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5. ст. 100 ПК України).
Наявність рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) не обмежує права платника на отримання наступного розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) як з цього податку, збору, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, так і з інших.
3. Реєстрація та наслідки застосування розстрочення, відстрочення.
Реєстрація здійснюється в день прийняття або отримання рішення про розстрочення (відстрочення).
Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган державної податкової служби за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов'язання (податкового боргу)) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) .
Строк дії договору починається з дати його підписання.
У день укладання договору про розстрочення (відстрочення) підрозділ погашення податкового боргу вносить до журналу відомості про укладений договір, які переносяться до АІС органів державної податкової служби.
На розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).
4. Сплата розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих процентів.
Відповідно до ст. 100 ПК України розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.
Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА) ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА
|