КОДЕКС УКРАЇНИ
|
|
Скачати 7.94 Mb.
|
|
Глава 2. ЦИВІЛЬНА ЮРИСДИКЦІЯ Стаття 15. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ
1. Глава 2 розділу І цього Кодексу називається «Цивільна юрисдикція», а коментована стаття, яка складає її основний зміст - «Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ», тобто законодавець ставить знак рівності між зазначеними поняттями. 2. Компетенція судів визначається колом питань, які вони мають право і зобов'язані вирішувати. Частиною судової компетенції є цивільна юрисдикція. Захист цивільних прав здійснюється у встановленому порядку судом, господарським чи третейським судом, а також профспілковими або іншими громадськими організаціями. Для того, щоб відмежувати компетенцію суду по розгляду і вирішенню цивільних справ від компетенції інших органів, законом і вводиться категорія цивільної юрисдикції, що визначає коло цивільних справ, які підлягають розгляду і вирішенню в суді. Особливі труднощі з визначенням підвідомчості виникають у зв'язку із застосуванням ст. 124 Конституції Украї-  ни, яка встановлює, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Деякі рекомендації у цьому плані дав Верховний Суд України в постанові № 9 від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», вказавши на підвідомчість суду скарг на обмеження в праві на збори, мітинги, походи і демонстрації; про визнання страйку незаконним; про виселення осіб, що самовільно зайняли жилі приміщення, чи проживаючих у будинках, що загрожують обвалом. Верховний Суд вважає, що положення ст. 124 Конституції України означають, насамперед, що цивільне судочинство здійснюється за всіма вимогами, які не є предметом інших видів судочинства, і що ці положення не звільняють заінтересованих осіб від обов'язку звертатися за вирішенням відповідних питань до компетентного органу і не знімають обмежень стосовно кола осіб, які можуть звертатися в суд за захистом прав та інтересів інших осіб, наприклад, із заявою про надання земельної ділянки для фермерського господарства - у сільську, селищну, міську районну раду; про відновлення прав реабілітованих жертв політичних репресій - у комісію рад з питань відновлення прав реабілітованих жертв політичних репресій та ін. (див. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - № 8. - С 124).3. В науці цивільного процесуального права і особливо в постановах Пленуму Верховного Суду України прийнято найчастіше перелічувати підвідомчі суду категорії цивільних справ. Як видається, з урахуванням ст. 124 Конституції України, необхідно зараз визначати, навпаки, категорії цивільних справ, що виключаються із цивільної юрисдикції, а їх саме і можна визначити, керуючись загальними критеріями, встановленими коментованою статтею. На відміну від інших авторів ми вважаємо, що значення цих критеріїв зросло, а не знизилося. Дана стаття встановлює три загальні критерії цивільної юрисдикції. 4. Частина перша коментованої статті зазначає, що суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав. Такі справи безумовно є справами позовного провадження, оскільки предметом розгляду в них є спір про право цивільне (в широкому розумінні). Тому першим критерієм цивільної юрисдикції є наявність спору про право цивільне. Однак частина 3 статті містить правило про три види проваджень, в яких розглядаються цивільні справи, що відносяться до цивільної юрисдикції: позовне, окреме та наказне. Предметом наказного провадження є також спір 24 про право цивільне, але потенціальний (див. коментар до розділу II цього Кодексу), а окремого - інтереси, як вважається. Останні також можуть оспорюватися. 5. За загальним правилом, хоча це і не вказано прямо у комен тованій статті, у загальних судах розглядаються справи за участю фізичних осіб. Тому другим критерієм є суб'єктна ознака цивіль ної юрисдикції: судам підвідомчі справи, в яких хоча б однією стороною у спорі є фізична особа. Таким чином, до цивільної юрисдикції віднесено ті цивільні справи, де сторонами у спорі є фізичні особи або фізична і юридична особа. Законом можуть бути встановлені винятки з цього загального правила. Так, від повідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України в господарський суд можуть звертатися за захистом права гро мадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створен ня юридичної особи і у встановленому порядку набули стату су суб'єкта підприємницької діяльності. В окремих випадках, передбачених законодавчими актами України, у господарський суд можуть звертатися громадяни, які і не є суб'єктами підпри ємницької діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про банкрутство» в редакції Закону України від 30.06.99 р. «Про від новлення платоспроможності боржника чи визнання його бан крутом» кредитором може бути і громадянин. Отже, підставою порушення справи про банкрутство може бути його заява в гос подарський суд. 6. Третім критерієм цивільної юрисдикції є зміст спору. Від повідно до частини 1 цієї статті суди розглядають справи, що ви никають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинс тва. Можуть встановлюватися винятки із зазначених у даній статті груп правовідносин. Так, хоча трудові спори про поновлення на роботі, як правило, віднесені до юрисдикції суду, однак спори, пов'язані з відстороненням працівників від роботи за постановою прокурора чи слідчого, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а вирішуються в порядку, встановленому для оскарження постанов цих органів. І лише після скасування постанов вони можуть вирішуватися в загальному порядку (див. п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» зі змінами від 01.04.94 p., 26.10.95 p. і 25.05.98 p.) Стаття 16. Розгляд кількох пов'язаних між собою вимог І. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. І. На відміну від статті 26 ЦПК України 1963 p., яка встановлювала пріоритет судового захисту права над господарсько-судовим при об'єднанні кількох пов'язаних між собою вимог, з яких одні підвідомчі суду, а інші - господарському суду, дана стаття за загальним правилом не допускає об'єднання розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Стаття 17. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду 1. Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. 1. Цивільна юрисдикція може бути трьох видів: імперативна, умовна і альтернативна. Імперативною цивільна юрисдикція є в тому випадку, коли правила, що її встановлюють, категорично визначають: дана справа може бути розглянута і вирішена тільки у загальному суді (наприклад, ст. 40 СК України встановлює, що шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, і у разі його фіктивності). Умовною цивільна юрисдикція є тоді, якщо перед зверненням до суду потрібно виконати встановлену законом умову (наприклад, ст. 71 СК України встановлює, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом). Альтернативною цивільна юрисдикція буде, якщо у осіб є право за згодою визначити, до суду чи до третейського суду вони звертаються за вирішенням спору. Така угода може бути укладена і після порушення справи у загальному суді. У такому разі суд у попередньому судовому засіданні (ст. 130 ЦПК) або у судовому засіданні, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин справи заперечення проти вирішення справи в суді, залишає справу без розгляду. Глава 3. СКЛАД СУДУ. ВІДВОДИ Стаття 18. Склад суду
(Із хмінами, внесеними згідно із Законом України від 08.09.2005р. N 2875-IV)
піталізацію до протитуберкульозного закладу (ст. 234 ІДПК). Таким чином, після тривалої перерви законодавець реанімував інститут народних засідателів, як уявляється, з метою суспільного контролю за розглядом в суді справ, які пов'язані з вельми важливими для осіб правами, перш за все, особистого характеру. 3. При перегляді рішень по цивільній справі, суд, як правило, Діє у колегіальному складі: у судах апеляційної інстанції - колегією у складі трьох суддів; у суді касаційної інстанції - у складі не менше трьох суддів; при перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами - колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, а у випадках передбачених ЦПК (див. коментар до глави 3 розділу V), колегією суддів відповідних палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Перегляд судових постанов у зв'язку з нововиявле-ними обставинами суд здійснює у такому самому складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально). Стаття 19. Порядок вирішення питань колегією суддів 1. Питання, що виникають під час розгляду справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.
1. При одноособовому розгляді цивільної справи питання як порушення, підготовки справи до судового розгляду, руху справи, так і вирішення їх по суті здійснюються суддею. Одноособовий розгляд справи повинен проводитися з додержанням встановленої законом цивільної процесуальної форми. 2. Якщо справа по суті вирішується колегією суддів чи переглядається судове рішення, то всі питання розгляду справи вирішуються суддями більшістю голосів, причому при вирішенні кожного питання жоден із суддів не має права утриматися від голосування і від підпису під рішенням чи ухвалою. Головуючий голосує останнім, для того, щоб його думка не впливала на думку суддів. Судді, не згідні з рішенням більшості, можуть викласти письмово свою окрему думку, що приєднується до справи і у судовому засіданні не оголошується. Процесуальні наслідки окремої думки зводяться до того, що вона є відкритою для ознайомлення особам, які брали участь у справі. Як уявляється, доводи окремої думки можуть бути використані в апеляційній скарзі зазначеними особами. Окрім того, вона може бути врахована вищестоящим судом при перевірці рішення нижчестоящого суду. 3. Окрема думка може бути викладена і суддями судів апеляційної чи касаційної інстанції з тими ж наслідками, що викладені у коментованій статті цього Кодексу (ст., ст. 313, 343 ЦПК). Стаття 20. Підстави для відводу судді 1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
2. До складу суду не можуть входити особи, які с членами сім'ї або близькими родичами між собою.
ті, що дозволяє засумніватися в їх об'єктивності. Не можна входити до складу колегіального суду і суддям, які є членами сім'ї або близькими родичами між собою. 3. З п'яти підстав цієї статті тільки 1 і 3 є визначеними. При посиланні на пункт 3 ступінь спорідненості не має значення, оскільки перелік членів сім'ї, близьких родичів та членів їх сім'ї є досить широким. Що стосується підстав відводу, зазначених у пунктах 2, 4, то ступінь їх впливу на неупередженість суддів, що відводяться, оцінюється за розсудом суду на підставі конкретних фактів, що повідомляються в заявах про відвід. Це можуть бути факти про причетність судді до спірних правовідносин, про його особливі стосунки з ким-небудь із учасників спору, про його професійну упередженість та ін. Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи 1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи у зв'язку з винятко вими обставинами, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції. 1. Коментована стаття забороняє судці, який брав участь у розгляді справи по суті, брати участь в апеляційній чи касаційній перевірці рішення по цій справі, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а також у новому розгляді цієї справи по першій інстанції. Ця стаття забороняє й інші випадки повторної участі суддів у розгляді цієї ж самої справи.
Стаття 22. Підстави для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача
3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу. 1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач хоча і не беруть участі у винесенні рішення у справі, однак їх особиста заінтересованість, необ'єктивність може справити несприятливий вплив на хід судового розгляду і його результат. Тому ця стаття допускає можливість їх відводу.
Стаття 23. Заяви про самовідводи та відводи 1. За наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, пере кладач зобов'язані заявити самовідвід.
1. Коментована стаття встановлює обов'язок суддів, секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача заявити самовідвід за наявності підстав, зазначених у ст.ст. 20 - 22 ЦПК. Обов'язок цей лежить на них і тоді, коли вони вважають, що зазначені обставини не перешкоджають їх участі у справі. Тільки суд повинен оцінювати вплив цих обставин на об'єктивність особи, що заявила самовідвід. Недоліком закону є те, що він встановлює обов'язок, але не передбачає будь-яких наслідків за невиконання цього обов'язку. 2. Заява про відвід повинна мотивуватися встановленими у ст.ст. 20 - 22 ЦПК підставами і подаватися до початку розгляду справи по суті, тобто не пізніше підготовчої частини судового засідання. Заявити про відвід кому-небудь із зазначених осіб можна і після цього, якщо про підстави відводу заявнику стало відомо після початку розгляду справи по суті. Заявляти клопотання про відвід можуть тільки юридично заінтересовані учасники процесу, тобто особи, що беруть участь у справі - позивач і відповідач, заявники, треті особи обох видів, представники сторін і третіх осіб, органи державної влади і органи самоврядування, прокурор та ін. Стаття 24. Порядок вирішення заяви про відвід
За змістом цієї статті суддя, якому заявлений відвід, бере участь у вирішенні цього клопотання. Більш того, якщо справа розглядається одноособово, то питання про відвід судді розглядає той суддя, якому він заявлений. Саме тому з метою попередження зловживань видається за необхідне включити в перелік ухвал, які можна оскаржити окремо від рішення, ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід судді. 3. Питання про відводи суддям та іншим учасникам процесу звичайно вирішуються в підготовчій частині судового засідання і, як уявляється, у попередньому засіданні. Але якщо про підстави для відводу стало відомо у процесі розгляду справи, то у разі заявления клопотання про відвід будь-кому з учасників процесу розгляд справи відкладається і питання про відвід вирішується у раніше викладеному порядку. Стаття 25. Наслідки відводу суду (судді) 1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. 2. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьо му складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суд дів. 3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 21 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє ухвалу про визначення підсудності справи в порядку, встановленому цим Кодек сом. 1. У разі задоволення клопотання про відвід судді, що одноособово розглядає справу, провадження в справі відкладається для заміни відведеного судді іншим суддею того ж суду. Якщо заміна судді можлива у даному суді, то провадження у справі відновлюється після ознайомлення нового судді з обставинами справи. Якщо у цьому суді заміна відведеного судді чи всього складу суду неможлива, то справа передається в інший суд за правилами ст. 116 цього Кодексу. Така неможливість може виникнути, наприклад, через те, що ця справа до скасування рішення вже розглядалася іншими суддями цього суду.
|
Схожі:
|
Кодекс України відносить Частиною першою статі 1 Сімейного кодексу України встановлено, що Сімейний кодекс України визначає |
Кодекс України про адміністративні правопорушення Митний кодекс України НОВИЙ!!! |
|
РОЗ’ЯСНЕННЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МДПІ ЩОДО ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ Основними документами, що регулюють земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України, Податковий кодекс України, Закон України... |
Господарський кодекс України Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання),... |
|
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання... |
Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки,... |
|
ЕТИЧНИЙ КОДЕКС Даний кодекс розроблений в 1998 році у відповідності до Етичного кодексу Європейської Асоціації Психотерапії |
Реферат СімейнИЙ кодекс України План Кожна сім’я створюється на підставі шлюбу та кровного споріднення, установлення та інших прав, що не заперечує закон і моральні засади... |
|
Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2001 року, див п. 1 розділу I... Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського... |
Кодекс України: Стаття №156 «Особливості оподаткування страховика» Податковий кодекс України: Стаття №156 «Особливості оподаткування страховика» [Електронний ресурс]. Режим доступу |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua