|
|
Скачати 463.84 Kb.
|
|
3.Спадкування частки в установчому фонді господарських товариств Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Відповідно до статті 1219 ЦК України, до складу спадщини не входять права й обов’язки, нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, тобто особисті немайнові права спадкодавця. Це зокрема, право участі у товариствах і право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом чи їх установчими документами. Враховуючи зазначене, корпоративні права не можуть бути самостійним об’єктом спадкування. Спадкоємець може набути корпоративні права лише за наявності згоди інших учасників на його вступ до товариства. 4.Особливості спадкування інших видів майна 4.1.Спадкування неодержаних сум, які належали спадкодавцеві як засоби до існування У статті 1227 ЦК України закріплено положення, яке регулює право спадкоємців на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших спеціальних виплат, які належали спадкодавцеві. Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або певним ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Статтю 1227 ЦК України слід сприймати разом зі ст. 1219 ЦК України, оскільки до спадщини має увійти не тільки майно, а й визначені у даній нормі виплати, які мають нараховуватися до дня смерті спадкодавця. До складу спадщини не повинна входити лише соціальна допомога, яка виплачується у зв'язку із смертю спадкодавця і розрахована на покриття витрат на поховання. Ця виплата має бути отриманою безпосередньо тими особами, які здійснюватимуть поховання і вважаються спадкоємцями. Існує цілий ряд зауважень щодо доцільності застосування на практиці положення про «передачу таких виплат членам сім'ї» спадкодавця, зокрема:
Апріорі можна припустити, що законодавцем зроблено спробу надати членам сім'ї додаткові засоби для належного поховання спадкодавця, але не встановлено цієї умови, а тому виходить, що такі виплати просто окремо спадкуються. Аналогічне положення раніше існувало щодо спадкування предметів домашньої обстановки та вжитку, але його з 2004 р. анульовано. Тому представляється, що це положення є таким, що суперечитьbootспадкодавця, який вправі встановити, кому мають перейти всі належні чому права та обов'язки. Дана норма є й не раціональною і може призвести до правопорушень, оскільки підприємства і установи не здатні визначити, хто належав до членів сім'ї спадкодавця і кому з них має бути виплачено заробітну плату та інші виплати, а тому вони будуть видаватися окремим спадкоємцям, можливо, навіть у значному розмірі, без вказівки на :прямування цих коштів тощо. У разі ж їх зарахування до складу спадщини, виконавець заповіту може вимагати їх перерахування на депозитний рахунок державної нотаріальне: контори за місцем відкриття спадщини, а розшук може провадити нотаріус, який наділений повноваженнями витребовувати необхідні для вчинення нотаріальних дій відомості від підприємств, установ та організацій. 4.2.Спадкування права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування) У статті 1229 ЦК України законодавець закріпив механізм спадкування праве на одержання страхових виплат (страхового відшкодування), які спадкуються на загальних підставах. Винятком є положення ч.2 ст.1229 ЦК України, де передбачено: якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини. Слід зразу звернути увагу фахівців на суперечність між частинами 1 та 2 ст. 1229 ЦК України, оскільки ч. 1 визначає відсутність особливостей спадкування страхових виплат, а ч. 2 такі особливості встановлює, тому така нечіткість закону на практиці призводитиме до суперечності інтересів спадкоємців та неузгодженості у правах на спадщину. Частину 1 даної статті можна сприймати так:
Отже, у даній нормі зроблено спробу надати ті привілеї страховим агенціям, яких з 2004 р. були позбавлені банківські установи, тобто надавати страхувальникам гарантії, що виплати, незважаючи на права третіх осіб, буде здійснено лише вказаним ними особам, яких, до речі, навіть спадкоємцями назвати неможливо. Здається, що суперечність такого положення може виявитися на практиці при зіставленні інтересів банку, який може видати позичку, що буде внесена страхувальником як плата за коштовне страхування, та інтересів страхової агенції, яка не вправі видавати такий платіж іншим особам. Тому доречно говорити про дію ч.2 ст.1229 ЦК України лише щодо тих випадків, коли спадкодавець вносив суми страхування не на власне ім'я, а,зокрема, на ім'я неповнолітніх дітей чи інших близьких родичів, наприклад, що мають право на обов'язкову частку в спадщині і коли оплата такого страхування здійснювалася поступово, а не єдиним платежем, зокрема, коли він був здійснений напередодні смерті спадкодавця. Хоча за ст. 1241 ЦК України такі страхові внески мають враховуватися при визначенні розміру обов'язкової частки. Автори вважають, що страхова агенція навіть при існуванні страхового призначення має на запит нотаріуса надавати відомості про належні страхувальнику-спадкодавцю на момент смерті страхові виплати, оскільки в противному разі можуть існувати зловживання щодо успадкування таких виплат. Вважається також, що дію ч. 1 можна поширити й на ч. 2 ст. 1229 ЦК України про співставлення строків складання заповіту та зробленого страхувальником призначення, а також застосовувати за аналогією ч. 3 ст. 1228 ЦК України. Тобто в тому разі, коли заповіт складено пізніше ніж призначення, то має застосовуватися положення заповіту, оскільки спадкодавець вправі змінити свою волю передбаченим законом способом, якщо страхування було здійснено на його ім'я. 4.3.Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойку Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки законодавцем регламентовано у ст. 1230 ЦК України. Так, ч. 1 даної норми передбачено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях. До спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, нені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя ч.2). Частиною 3 даної статті також передбачено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено супом спадкодавцеві за його життя. Статтю 1230 ЦК України слід сприймати як загальну, оскільки визначені в ній підстави відшкодування збитків, моральної шкоди та неустойки - це не вичерпний перелік прав спадкодавця. Коли спадкодавець виступає як кредитор, то він вправі вимагати й індексації боргу, вчасного виконання обов'язків боржником, розірвання договору у разі його неналежного виконання тощо. Тому доцільно говорити про широкі межі правонаступництва спадкоємцями або виконавцем заповіту в договірних правовідносинах, особливо, коли виконання договору припадає на час прийняття спадщини, то це питання взагалі вважається вирішеним лише щодо прав кредиторів. Тому здається, що до вирішення питання про конкретну належність прав спадкодавця певним спадкоємцям, вони вправі приймати рішення колективно про подальший розвиток договірних відносин, коли йдеться про права спадкодавця, або спільно уповноважити на вчинення відповідних дій одного з них чи виконавця заповіту. Доцільно також виділяти час настання права вимоги, належної спадкодавцю. Якщо право вимоги за договором настане після закінчення строку для прийняття спадщини, то доцільно визначати, кому це право персонально належатиме. Вважаємо також, що в разі переходу права вимоги до спадкоємців і за прострочення в період прийняття спадщини, строк для пред'явлення претензій має подовжуватися як пропущений з поважних причин. У частинах 2 та 3 даної статті йдеться про те, що до спадкоємців переходить право вимоги, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя, але зміст даної норми не має імперативного характеру. Тому загалом можна погодитися з ч. З ст. 1230 ЦК України, але щодо ч. 2 цієї ж норми виникає запитання – чи може одна із сторін договору порушувати його умови і не нести відповідальності? Виходить, що може лише тому, що буде здійснюватися правонаступництво. 4.4.Спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем Статтею 1231 ЦК України передбачено порядок спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем. Так, до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем, також обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, що було присуджено судом зі спадкодавця за його життя, обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Здається, що обов'язковому виконанню спадкоємцями підлягають зобов'язання спадкодавця відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, які встановлені на підставі безспірних доказів: судове рішення, що набрало законної сили; судовий наказ чи виконавчий напис нотаріуса. Загальний безумовний обов'язок спадкоємців – це відшкодувати майнову шкоду, завдану спадкодавцем. Наступний же загальний аналіз дає можливість встановити, що деякі вчасно пред'явлені до виконанню обов'язки спадкодавця виконуються в тому випадку, коли «були присуджені судом зі спадкодавця за його життя (частини 2, 3 даної статті). Визначення в цій нормі лише обов'язків спадкодавця без зазначення суб'єктів, які вправі витребувати виконання обов'язків, робить такі обов'язки абстрактними, хоча має простежуватися зв'язок з часом пред'явлення таких обов'язків до виконання, обов'язками спадкоємців щодо кредиторів:: та виконання обов'язків. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину. Водночас відповідно до ч. 4 передбачається відшкодовувати майнову та моральну шкоду у межах вартості рухомого чи нерухомого майна. Авторами свідомо посилено застосоване в даній нормі розмежування, оскільки воно вважається деякою мірою некоректним, адже за ст. 1218 ЦК України підлягають врахуванню всі права спадкодавця, як на рухоме, так і на майно. Слід також брати до уваги, що успадковані обов'язки спадкоємців не можуть перевищувати розміру прав, що підлягають спадкуванню. При цьому спадкоємці вправі виконувати обов'язки спадкодавця без будь-яких обмежень, але тільки за власним волевиявленням. Слід також враховувати особливості спадкування за правом на обов'язкову частку. Так, за позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю руті і мого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину. Це положення закону (ч. 5) вважається можливим сприймати лише щодо зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), розміру відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони не були встановлені в рішенні суду. Тобто, коли спадкоємець є правонаступником спадкодавця у судовій справі, тоді він вправі й користуватися належними йому правами і заперечувати проти позову. Якщо ж розмір обов'язків спадкодавця встановлено у судовому рішенні, яке набрало законної сили, то воно обов'язковим для виконання спадкоємцями. Тому доцільно говорити про те, що коли розмір обов'язків спадкодавця перевищує розмір його прав, спадкування не настає, а здійснюється відшкодування шкоди, завданої спадкодавцем. 4.5.Спадкування заставленого майна Особливості спадкування заставленого майна полягають у тому, що ці правовідносини мають бути врегульовані Цивільним кодексом України: або Законом України «Про заставу», однак цьому положенню законодавцем не приділено уваги. Тому дальший матеріал слід аналізувати виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Тобто в цьому разі треба говорити про правонаступництво прав та обов'язків. Якщо спадкодавець у розглядуваній ситуації є боржником, то спадкоємці успадковують одночасно його права та обов'язки: обов'язок повернути борг та право звільнити майно з-під заборони відчуження. Як свідчить практика, в будь-якому випадку – чи заставлене майно належить спадкодавцю, чи заставодержателем є спадкодавець – таке майно (особливо об'єкти нерухомості або земля) знаходиться під забороною відчуження на певний строк. У разі ж спадкування прав кредитора спадкоємці отримують право вимагати повернення боргу. За чинною юридичною практикою негативним аспектом багатьох правовідносин, які пов'язані із заставою майна, слід констатувати невідповідність вартості заставленого майна за договором порівняно з реальною (ринковою) його вартістю. Виходячи із загальних принципів правонаступництва усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього такою самою мірою, якою вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив. Отже, спадкоємець не може ставити під сумнів вартість заставленого майна за договором. За пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» проводиться відмежування «звичайних» претензій кредиторів спадкодавця від забес печених заставою на предмет строків звернення з претензією. Так, у Постанові йдеться, що правила ст. 1281 ЦК україни не застосовуються до зобов'язань, забезпечених заставою (за позичками кредитних установ), оскільки відповідно до ст. 572 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника і при переході права власності на заставлене майно до іншої особи, права застави зберігає силу щодо нового власника. У такому разі слід розглядати два варіанти: 1) коли борг спадкодавця покривається за рахунок заставленого майна, тоді кредитори можуть і не звертатись до спадкоємців або державної нотаріальної контори з відповідною претензією. В цьому випадку достатнім способом забезпечення прав кредитора є звернення до нотаріуса з оригіналом договору застави, на якому може бути вчинено виконавчий напис, який є підставою для виконання державною виконавчою службою; 2) якщо борг не може бути покритим за рахунок заставленого майна, то кредитори мають звертатися до зазначених осіб, оскільки вони втрачатимуть право вимоги до спадкоємців. Останній випадок також має місце на практиці, коли банки дають кредити під заставу нерухомого майна, але вартість об'єкта нерухомості на ринку значно змінюється. Водночас, коли успадковується право вимоги кредитора, забезпечене отговором застави, то відбувається звичайне правонаступництво. |
| Спадкування за законом у новому Цивільному кодексі України Норми книги шостої ЦК України „Спадкове право” чітко систематизовані в семи главах: „Загальні положення про спадкування”, „Спадкування... |
Особливості окремих видів купівлі-продаж” Загальновідомо, що договір є однією з найпоширеніших підстав виникнення цивільно – правових зобов’язань. Саме договором купівлі –... |
| Уроку Тема: Робота з майстром функцій. Мета: навчитись Обчислити відсоток вмісту окремих видів кормів в натуральному виразі від всіх витрат на одну корову |
УРОКИ 3, 4 Тема. Перпендикуляр до площини. Многогранник, Пряма призма. Піраміда Мета: ввести поняття перпендикуляра до площини, многогранника і окремих його видів: прямої призми і піраміди; розвивати логічне... |
| Статистичний та соціологічний. Дані та припущення, на основі яких... «Про встановлення цін на необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, які надаються КП Ритуальна служба» |
Тараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра криміналістики Робоча навчальна програма спецкурсу “Теорія і практика окремих видів досліджень у сфері судочинства” для студентів юридичного факультету... |
| Зміст, структура та види майнового страхування До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших... |
Типовий договір оренди державного майна Затверджено наказом Фонду... |
| Закону України «Про дорожній рух» України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей до- рожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних... |
Загальна характеристика царства Гриби Мета: навчальна – ознайомити учнів з характерними особливостями царства Грибів та окремих видів, дати сучасну класифікацію грибів;... |