2.5. Розміщення отворів у стінках посудин
2.5.1. Отвори для люків, лючків і штуцерів повинні розміщуватись, як правило, поза зварними швами.
Допускається розміщення отворів:
– на поздовжніх швах циліндричних і конічних обичайок посудин, якщо номінальний діаметр отворів не більше 150 мм;
– на кільцевих швах циліндричних і конічних обичайок посудин без обмеження діаметра отворів;
– на швах випуклих днищ без обмеження діаметра отворів за умови 100 % перевірки зварних швів днищ методом радіографії або ультразвуковою дефектоскопією.
Зварні шви штуцерів і люків повинні виконуватись з повним проплавленням.
2.5.2. На торосферичних днищах допускається розміщення отворів тільки в межах центрального сферичного сегмента. При цьому відстань від центру днища до зовнішньої кромки отвору, вимірювана по хорді, повинна бути не більше 0,4D (D– зовнішній діаметр днища).
3. МАТЕРІАЛИ
3.1. Матеріали, які застосовуються для виготовлення посудин, повинні забезпечувати їх надійну роботу протягом розрахункового строку служби з урахуванням заданих умов експлуатації (розрахунковий тиск, мінімальна негативна і максимальна розрахункова температура), складу і характеру середовища (корозійна активність, вибухонебезпечність, токсичність та ін.), також впливу температури навколишнього повітря.
3.2. Для виготовлення, монтажу і ремонту посудин та їх елементів повинні застосовуватись основні матеріали, наведені в додатку 4.
Застосування матеріалів, наведених у додатку 4, для виготовлення посудин та їх елементів, призначених для роботи з параметрами, що виходять за встановлені межі або не наведені в додатку 4, а також за іншими стандартами і технічними умовами допускається за дозволом Держнаглядохоронпраці України за умови, що якість і властивість матеріалів будуть не нижче встановлених стандартом і ТУ, а також за наявності позитивних висновків головних організацій з приладобудування, металознавства, зварювання.
Копії дозволів мають бути прикладені до паспорта на посудину.
3.3. Застосування плакованих і наплавлених основних матеріалів допускається для виготовлення посудин, якщо матеріали основного та плакуючого шарів вказані в додатку 4, а наплавні матеріали – в технічних умовах, узгоджених з головною організацією.
3.4. При виборі матеріалів для посудин, призначених для установки на відкритій площадці або в неопалюваних приміщеннях, повинна враховуватись абсолютна мінімальна температура зовнішнього повітря для даного району за СНиП 2.01.01 у випадку, якщо температура стінки посудини може стати негативною від дії навколишнього повітря, коли посудина перебуває під тиском.
3.5. Якість і властивості матеріалів і напівфабрикатів повинні задовольняти вимогам відповідних стандартів і технічних умов і підтверджуватися сертифікатами підприємств-постачальників. При відсутності або неповноті сертифіката або маркіровки підприємство – виготовлювач посудин мусить провести всі необхідні випробування і дослідження, що підтверджують повну відповідність матеріалів вимогам НД з оформленням їх результатів протоколом, що доповнює або замінює сертифікат постачальника матеріалу.
3.6. Присадні матеріали, які застосовуються при виготовленні посудин та їх елементів, повинні задовольняти вимогам відповідних стандартів або технічних умов.
Використання присадних матеріалів конкретних марок, а також флюсів і захисних газів повинно здійснюватись відповідно до технічних умов на виготовлення даної посудини та інструкції по зварюванню.
3.7. Застосування нових присадних матеріалів, флюсів і захисних газів дозволяється керівництвом підприємства після підтвердження їх технологічності при зварюванні посудини, перевірки всього комплексу властивостей зварних з’єднань (включаючи властивості металу шва) і позитивних висновків головної організації по зварюванню.
3.8. Застосування електрозварних труб з поздовжнім або спіральним швом допускається за стандартами або технічними умовами, узгодженими з головною організацією, за умови контролю шва по всій довжині методом радіографії, ультразвукової або іншої рівноцінної їм дефектоскопії.
Кожна безшовна або зварна труба повинна проходити гідравлічне випробування. Величина пробного тиску при гідровипробуванні повинна бути вказана в НД на труби. Допускається не проводити гідравлічне випробування безшовних труб, якщо вони підлягають по всій поверхні контролю фізичними методами (радіографії, ультразвукової дефектоскопії або рівноцінними їм).
3.9. Плаковані і наплавлені листи, поковки повинні підлягати ультразвуковому контролю або контролю іншими методами, що забезпечують виявлення відшарувань плакуючого (наплавленого) шару від основного металу. При цьому обсяг оцінки якості визначається стандартами або технічними умовами на плаковані або наплавлені листи і поковки, що узгоджені з головною організацією.
3.10. Вуглецева і низьколегована листова сталь товщиною більше 60 мм, яка призначена для виготовлення посудин, що працюють під тиском вище 10 МПа (100 кгс/см2), повинна підлягати полистовому контролю ультразвуковим або іншим рівноцінним методом. Методи і норми контролю повинні відповідати класу 1 за ГОСТ 22727.
3.11. Поковки із вуглецевих, низьколегованих і середньолегованих сталей, призначених для роботи під тиском вище 6,3 МПа (63 кгс/см2), які мають один із габаритних розмірів більше 200 мм і товщину понад 50 мм, повинні підлягати поштучному контролю ультразвуковим або іншим рівноцінним методом.
Дефектоскопії повинно підлягати не менше 50 % обсягу поковки, що контролюється. Методика і норми контролю повинні відповідати НД.
3.12. Гайки і шпильки (болти) повинні виготовлятись із сталі різних марок, а при виготовленні із сталі однієї марки – з різною твердістю. При цьому твердість гайки повинна бути менше твердості шпильки (болта). Довжина шпильок (болтів) повинна забезпечувати перевищення нарізної частини над гайкою на величину, вказану в НД.
3.13. Матеріал шпильок (болтів) повинен вибиратись з коефіцієнтом лінійного розширення, близьким за значенням до коефіцієнта лінійного розширення матеріалу фланця. Різниця в значеннях коефіцієнта лінійного розширення не повинна перевищувати 10 %. Застосування сталі з різними коефіцієнтами лінійного розширення (більше 10 % ) допускається у випадках, обгрунтованих розрахунком на міцність.
3.14. Допускається застосування гайки із сталі перлітного класу на шпильках (болтах), виготовлених з аустенітної сталі, якщо це передбачено НД.
3.15. У разі виготовлення кріпильних деталей холодним деформуванням вони повинні підлягати термічній обробці – відпусканню.
3.16. Відливки стальні повинні застосовуватись в термообробленому стані. Перевірка механічних властивостей відливок проводиться після термообробки.
3.17. Чавунні відливки із високоміцного чавуну слід застосовувати термічно обробленими.
3.18. Необхідність термічної обробки нарізки, виготовленої методом накатування, регламентується НД.
3.19. Неметалеві матеріали, які застосовуються для виготовлення посудин, мають бути сумісні з робочим середовищем в частині корозійної стійкості й нерозчинності (змінення властивостей) в середовищі, яке експлуатується в робочому діапазоні температур. Середовище, для якого призначається посудина, повинно бути вказане в паспорті на посудину. Неметалеві матеріали допускається застосовувати з дозволу Держнаглядохоронпраці України на підставі висновку головної організації.
3.20. Для металопластикових посудин матеріал герметизуючого шару (лейнера) вибирається таким чином, щоб при випробуванні посудини пробним тиском в матеріалі були відсутні пластичні деформації. Методика розрахунку напружено-деформованого стану посудини та експериментального визначення залишкових деформацій узгоджується з головною організацією.
3.21. Матеріали наповнювача і зв’язуючого, які застосовуються для виготовлення посудин, повинні мати гарантовані строки використання, які зазначаються в сертифікаті на ці матеріали.
|