|
|
Скачати 117.31 Kb.
|
|
Іван Вишенський Коротка розповідь про латинські спокуси (80-і рр. ХVІст.1, 1589-15902) Закликає “якоже шершнем на их сети некрепкіе нападати, роздирати и обличати лож и нетвердость их основы”. Теологічна суперечка набуває соціального змісту:
Католицька церква потонула у “владі, гордості й пустослів”ї”. Католицизм проголошує великопанську пиху, свавілля. Це втілення тиранії, жорстокості, насилля. Мета викриття досягається шляхом критики конкретних носіїв ідей католицизму: римського папи, католицького кліру та єзуїтів. Прийом контрастного зіставлення: гордий, зарозумілий латинник (папа римський) і скромний, смиренний православний русин. Має форму діалога: що таке правда і брехня (віровчення католицької церкви) протиставлення католицизму і православ”я в етичному плані розвінчання католицизму у морально-етичному плані. Православних позбавлено всяких прав соціальна залежність однієї людини від іншої. Картина утисків українського населення шляхом переліку різних форм репресій. Іде шляхом нагнітання емоцій: Набожество їм разоріте, а на празники старого календаря звонити не дадіте, новий же святити і празновати з силою понудіте і виною запретіте; …церкви запечатуйте і од усіх стран будно творіте і досаждайте, да поки сіми бідами і досадами повинуться поклонитися папі і костьолові римському… Писання до усіх, хто мешкає в Лядській землі (15933) Перший твір, підписаний “Іоан із Вишні”. Перший твір епістолярної форми. Автор “переконує не абстрактно-богословськими аргументами, а моральним і психологічним впливом особистості, живим словом, тоном, колоритом мовлення… Він, виходячи з свого поетичного характеру, часто жертвує тонкістю і повнотою аргументації заради жвавості тону і колориту мовлення, заради пластичного зображення небагатьох більш важливих пунктів” І.Франко Адресоване всім мешканцям польсько-шляхетської держави, незалежно від віку, стану, влади, конфесії, всім народам – українському, польському і литовському: Тобі в землі, зовемой Польськой, мешкаючому люду всякого возраста, стану і преложенства народу Руському, Литовському і Лядському в розділених сектах і вірах розмаїтих сей глас в слух да достиже! Образ землі: Твір починається “плачем” землі. Наскрізний, художня основа твору. Через цей образ – всі соціальні лиходійства, весь суспільно-феодальний лад. Земля персоніфікована – плаче, закликає, просить, пророкує загибель людського роду. Вся сила викривань спрямована проти панівних класів шляхетської Польщі. Підкреслює спільність інтересів клерикальної і світської верхівки, класовий егоїзм: Днесь бо в Лядськой землі священника… черевом, а не духом офірують. Панове зась над Бога богами вишніми над своїми подручними подданими ся починили… Духовні верховоди – в одному соціальному ряді із світськими можновладцями, бо всі вони торгують людом. Проклинає їх (ідея прокляття стає центральною у творі), аргументує прокляття. Ця ідея прокляття випливає з теми викриття сильних світу цього: Да прокляті будуть владики, архімандрити і ігумени, которіє монастири позапустівали і фольварки собі з міст святих починили і сами тілько з слуговинами і приятелями ся в них тілесне і скотськи переховивають. На містах святих лежачи, гроші збирають. З тих доходів, … дівкам своїм віно готують. Сини одівають. Жени украшають. Слуги умножають. Барви справують. Приятелі обогачують. Карети зиждуть. Візники ситиї і єдинообразниї спрягають. Розкош свою поганськи ісполняють. Критика український панів, вони не є опорою для народу, дбають лише про свої інтереси: На панів же ваших руського роду, на синів людських, не надійтеся. В них нема порятунку. Аналізується моральна поведінка людей у Лядській землі: Де нині в Лядській землі віра? Де надіжда? Де любов? Де правда і справедливість суда? Де покора? Де євангельськії заповіді? Де апостольськая проповідь? Де святих закони?.. Засобом антитези демонструє суцільний духовний розлад, занепад, виродження людей:
польська земля – пекло: Все струп, все рана, все пухлина, все гниття, все вогонь пекельний, все хвороба, все гріх, все неправда, все лукавство, все хитрість, все брехня… Все дим, все суєта…все смертоносний гріх, все пеплом і гієною вічною смердить. “Викриття диявола світодержця” (поч.80-х рр. ХVІ ст.4; не раніше 1596 р.5) Найбільш загально і найбільш принципово висловлені погляди на “світ”. За Г.Грабовичем: увага зосереджена на духовенстві, бо його гріх для письменника найобурливіший – у духовному вимірі. Але духовенство також частина світу, яку автор заперечує. Має форму діалога: між “дияволом-світодержцем” і “голяком-странником”. Літературна варіація легенди про прагнення сатани спокусити Христа розкошами земного світу у пустелі. Сюжет приземлений. Замість Христа – “голяк-странник” (його спокушає диявол духовними і світськими чинами і титулами) вся влада, як духовна, так і світська, - продажна, диявольська за своєю суттю. Диявол – унія, папа римський, необмежений пан над усіма сферами світу. Він обіцяє всілякі блага, які дуже близькі до католицьких: Дам милости нинішнього віку, славу, роскіш і богатство… Єсли хочеш бити духовним, … от мене іщи і мені угоди, а Бога занедбай. … а я скоро тобі дам. Єсли хочеш бискупом бити, пад поклони ми ся… Єсли хочеш папежем бити, - пад поклони ми ся, я тобі дам… Від диявола - влада церковна і влада світська, ремісництво і наука, заможність і маєтки, сім”я і любов плотська весь світ не лише “лежить в грісі”, але й перебуває у повній владі диявола. Єдино можливе ставлення християнина до світу: бути “странником”, “пельгримом” (часто вживані автором поняття). Розкриває зміст “пустинного виховання” – основи християнського життя. Відкидає будь-які виправдання життя в “миру”. Спастися можна лише зреченням світу ідеалізація автором чернецтва і аскетизму. “Голяк-странник” репрезентує самого автора. Порада про очищення церкви (15986, 16087) Ряд настанов щодо очищення православної церкви. Заперечує:
Апологія правосланого чернецтва Стає на захист прав чернецтва. Форма суперечки з розбещеною багатою світською людиною, що глузує з простоти і нужденності українського ченця.
Образ ченця – можливий ідеал, модель, яку прагнув наслідувати, утопічна за своєю суттю. Убогість – шлях морального удосконалення. Людина висока лише духовністю. Пояснення символічного значення чернечого одягу:
Послання до князя Василія Острозького (1597-1599) Один із перших відгуків на унію. Перший опір Петрові Скарзі (створює уявну картину його похорону – у стилі народних голосінь оплакує труп). Острозький – надія автора у захисті православ”я. Висловлює радість з приводу того, що український народ не зійшов з вірного шляху, не послабив своєї волі до опору. Захоплюється “твердостію і сталостію” народу у боротьбі. Позитивна оцінка “Апокрисиса”. Папа римський – порівняння з трупом, при характеристиці образу використано форму похоронних голосінь (”оплакує” ненависне народові панство та духовенство) емоційно-художній ефект. Заклинання – картина великої викривальної сили: “не надійтеся нині, не надійтеся завтра, не надійтеся по завтрого, в прийдуще врем”я і в віки віків”. Писання до єпископів (1598) Відповідь на трактат І.Потія “Оборона згоди з латинським костьолом і вірою Риму слугуючою”. Найбільш цінне серед інших літературних творів:
Звернене до:
Проблема датування Дата написання встановлюється досить точно на основі зіставлення тексту з конкретними історичними подіями:
Композиція Вступ: звертання, започатковує форму монологу-звертання до адресатів: зовні ввічливе – називає “вельможними милостями”, внутрішньо – іронія: зичить їм “… страх геєни і будущого суда низпослатися”. І частина: сатира на владик у вузькому розумінні. Аналізує поведінку єпископів щодо “сліду євангельського”:
Приходить до висновку: йшли на зраду заради розкошів, маєтків та багатства. Загальна характеристика індивідуальні характеристика. Моральна настанова: подумайте про страшний суд і муки тогосвітні, покайтеся, верніться до православної церкви. ІІ частина: мотиви унії, зокрема
Обстоює право світських брати участь в управлінні церквою та викладає теорію демократичного християнства. Стверджує, що єпископи нічим не різняться від інших людей, аргументуючи це біологічною спільністю людей. Ідея християнської рівності обстоюється на основі біблійної легенди про Христа, який ріс у хаті простого теслі. ІІІ частина: про чудо в Бересті (вино в чаші у священика-єзуїта перетворилося у воду). Найслабша частина. Є свідченням релігійного фанатизму. Доводить дійсніть наведеного факту, запереченого П.Скаргою, який зауважував, що у день прийняття унії ніхто з єзуїтів служби не правив. Виконання шести заповідей:
Жодна із заповідей єпископами не виконується гріх, але для них цей гріх особливо важкий, бо вони є слугами Господа.
Характеристики єпископів Для надання викриттю конкретного змісту “відвалює” “надгробний камінь” з минулого життя єпископів, показує, як завдяки доходам від церковних маєтків зросли їх достатки. Оперує фактичним матеріалом. Класовий характер діяльності єпископів. Вбачає в них не вищих духовних сановників, а шахраїв і розбійників. Унія – їх найбільша шахрайська операція. Антитеза: побут вищого духовенства – зображення жахливих умов життя селянства, панський рай – мужицьке пекло (причинно-наслідковий зв”язок).
1 А.Кримський. 2 І.Франко. 3 За І.Франком, дата визначена шляхом зіставлення твору із скаргою Львівського Ставропігійного братства на розпусне життя львівського єпископа Гедеона Балабана. 4 І.Франко 5 А.Кримський 6 Кримський: в рукописах текст іде за “Посланням до князя Острозького”, іноді зливається з ним; 7 І.Франко. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Складіть розповідь з елементами діалогу, де ви розповідаєте про ваш... Розпочніть розповідь словами: А це було так. Одного літнього (осіннього, зимового, весняного) дня (ранку, вечора) я йшов (сидів,... |
Завужена частина квітки, якою вона прикріплюється до стебла квітконіжка... Якщо вона відсутня, або дуже коротка, то такі квітки називають сидячими. Сидячі квітки зустрічаються здебільшого, в суцвіттях таких... |
|
Сьогодні виповнюється 90 років з дня утворення нашого району. Тож... |
Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення кабінету інформатики... Коротка характеристика (може містити інформацію про кількість екземплярів, примірників, авторизацію, тощо) |
|
Детальний переказ тексту, що містить розповідь про процес праці Методи навчання: інформаційно-рецептивний, частково-пошуковий, репродуктивний, дослідницький |
Урок рольової гри. Обладнання : портрет письменника, виставка його... Методи, прийоми й форми роботи: розповідь учителя, виразне читання (вчителем і учнями), рольова гра, аналіз поезій, укладання таблиці... |
|
Соціально-психологічне ставлення населення України до ядерних і радіаційних технологій Моє повідомлення має дві частини. Перша, коротка – про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна – ставлення населення України... |
Авва Дорофей. Душекорисні повчання Передмова про цю книжку до брата, що просив, аби надіслали йому знайдені слова преподобного отця нашого авви Доротея, якому і похвала... |
|
Урок Тема. Учень про себе Навчальна: Навчити учнів послідовно складати розповідь про себе, повторити вивчені мовні одиниці та вміти оперувати ними в мовленні,... |
Тема: Рідна Україна. Світ природи. Т. Г. Шевченко. Розповідь про поета Мета: ознайомити учнів з дитинством Т. Г. Шевченка, яке минуло на мальовничій Черкащині; з його збіркою поезій «Кобзар»; розвивати... |