|
Скачати 165.48 Kb.
|
Соціально-психологічне ставлення населення України до ядерних і радіаційних технологій Саєнко Ю.І., проф., зав.відділом Інституту соціології НАНУ Моє повідомлення має дві частини. Перша, коротка – про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна – ставлення населення України до ядерної енергетики. Конкретизуючи загальновідомий вираз про те: «історія нічому не вчить», насмілюся стверджувати: «стосовно подолання соціальних наслідків та системи інформування постраждалих Чорнобиль мало чому навчив і владу і нашу спільноту». Соціальні наслідки безпосередньо пов’язані з соціальною безпекою, - це центральна проблема, яку треба розв’язати, оскільки центром суспільства є соціально здорова людина, соціально здорова спільнота. В суспільстві недостатньо бути лише фізично і психічно здоровим індивідом. Здоровий фізично індивід – здатний витримувати фізичні навантаження. Здоровий психічно – здатний адекватно сприймати себе і оточення та розумно діяти. Здоровий соціально – здатний активно, ініціативно та ефективно діяти. Соціально здоровий – це сума фізичного, психічного та соціального здоров’я. Після Чорнобилю менш-більш успішно лікуємо тіло, епізодично реабілітуємо психіку і майже напризволяще з точки зору соціального здоров’я залишили соціум постраждалих в обсязі 2,3 мільйона осіб (як на сьогодні). Залишили їх в атмосфері соціокультурної і соціально-економічної деградації, в атмосфері «життя без життєдіяльності». Якщо не розробимо діючу Національну Програму Відродження Життєдіяльності громад на радіоактивно вражених територіях, ми цей соціум втратимо назавжди з точки зору виключення із сфери активного суспільного життя. Соціальна безпека предмету, винаходу, відкриття, об’єкту, процесу, управлінського рішення тощо – це мінімально прийнятний або нулевий науково-обгрунтований і практично підтверджений деструктивний вплив на індивіда чи спільноту. Соціальна безпека – це підґрунтя життєзабезпечення і життєспроможності, яку індивіду і соціуму здатне створити довкілля, машини, економіка, інформація, влада, громадянське суспільство тощо. Соціальна безпека – це не тільки зменшення ризиків, якими об’єкт загрожує суб’єкту, а головне, - це забезпечення суб’єкта можливостями реалізації шансів підвищення рівня життєспроможності суб’єкта. Реалізовані шанси передусім, в кінцевому результаті визначають соціальну безпеку. Інформування населення про ризики і шанси виживання – мінімізацію ризиків і максимізацію шансів – один із чинників формування у свідомості людей безпечної моделі життєдіяльності – «знаю ступені ризиків, вмію реалізовувати шанси їхнього пом’якшення, чи навіть уникнення». Є три моделі інформування: 1. Повсякденна модель. Оскільки все, що оточує людину, має певний рівень ризику, людину треба інформувати, навчити як себе поводити на випадок скоєння конкретного лиха з урахуванням його масштабності та тривалості. 2. Катастрофічна модель. Модель поведінки під час аварії чи катастрофи з урахуванням поточних подій. 3. Посткатастрофічна модель. Модель і програма подолання наслідків катастрофи. Чорнобильська катастрофа і програма подолання її наслідків нічому не навчили. Повна відсутність всіх трьох моделей інформування щодо будь-яких ризикогенних об’єктів. Про що говорити, якщо лише 20-25%, постраждалих від аварії на ЧАЕС менш-більш знають як себе поводити на радіаційно-забруднених територіях. Я мешкаю на Оболоні м. Києва. Гребля Київської ГЕС все ж має якийсь, нехай, наймізерніший ризик руйнації. А жителі Оболоні не мають жодної уяви про те як себе поводити на випадок аварії. І така ситуація щодо всіх природо- та техногенних об’єктів. Може, варто було б відродити традиції Громадської оборони. То добре, що страх Чорнобилю поступово проходить. Таблиця 1 Динаміка деяких страхів населення України 1992-2008 рр., %.
Джерело: Соц. Моніторинг ІС НАНУ. 2008. с. 55 Висновок. Страхи Чорнобиля за останні 16 років різко зменшилися. Чи вплинуло на це інформування про безпеку і ЧАЕС і діючих АЕС – залишається нез’ясованим. Цікаво, що «страх голоду» ще й досі живе в пам’яті українців. У 1992 році ним були охоплені 50%. До 2000 року зростає до 72%, а за останні 8 років поступово падає до 32%. Таблиця 2 Динаміка рейтингів основних чинників забруднення довкілля. Україна, 2002-2008 рр., %
Джерело: Соц. Моніторинг ІС НАНУ. 2008. с. 55 Висновок. Рейтинг впливу «радіаційного забруднення» на стан довкілля за останні 16 років значно зменшився з 36 до 22% і займає лише 6-те місце серед наведених факторів. Тепер перейдемо до основної теми. Почнемо з того, як європейці ставляться до атомної енергетики (таблиця 3). Таблиця 3 Ставлення європейців до атомної енергетики (АЕ). Жовтень-листопад 2006 р. 27084 анкет (face-to face)
Джерело: Соціол. досл. «Європейці і атомна безпека (Special Eurobarometr 271/Wave 66.2 – TNS opinion and Social)» Висновок. Чим краще інформовані європейці, тим краще вони розуміють роль ядерної енергетики в своєму житті, відтак прихильніше ставляться до неї. Знову повернемося до нашої країни. Результат опитування за національною вибіркою. Травень 2009. 1799 анкет. Таблиця 4 Рівень обізнаності громадян України щодо безпечності діючих АЕС. Травень 2009. 1799 анкет, %.
Висновок. Маємо лише 7% «досконало чи достатньо» обізнаних. «Посередньо» - 29%. «З чуток і розмов» - 26%. А трохи більше 1/3 населення щодо рівня безпеки діючих АЕС треба визнати вкрай неприйнятними. Таблиця 5 Рейтинг рівня довіри до бажаних джерел інформування про рівень безпеки діючих АЕС та сховищ РАВ. Україна. Травень 2009 р., 1799 анкет, %.
Висновок. Треба виконати колосальну роботу щодо інформування населення з метою відновити, підняти довіру до влади та керівництва ядерними об’єктами. Таблиця 6 Ставлення населення України до діючих АЕС під впливом діючої світової кризи. Травень 2009 р. 1799 анкет, %.
Висновок. Менша частина населення України (44%) позитивно ставиться до діючих АЕС. Таблиця 7
Висновок. Те, що 38% населення не вказали безпечну відстань проживання від діючих АС, ще раз підкреслює низьку грамотність людей. Цікаво, що майже половина (46%) населення називають 50 км. А середня оцінка безпечної відстані – 27 км майже співпадає з радіусом 30-км зони навкруг ЧАЕС. Таблиця 8 Пріоритетність видів компенсації громадянам, що проживають у небезпечній зоні діючих АЕС
Висновок. Перш за все громади вимагають «регулярних медичних обстежень», лікування і оздоровлення і «грошових компенсацій». Насторожує, що при низькому рівні грамотності щодо безпеки, лише 22% вимагають «постійного доступу до інформації про радіаційну ситуацію». Таблиця 9 Динаміка охоплення населення України соціальною допомогою. 2002 – 2008 рр. Україна, %
Джерело: Соц. Моніторинг ІС НАНУ. 2008. с.49 Висновок. Довідково. Впродовж останніх 6-ти років частка громадян України, які отримали соціальну допомогу – за їх власним зізнанням – збільшилася виключно за рахунок допомоги від держави! Суспільство не виховує незалежних від «загального корита» громадян – навпаки, збільшує частку «прикормлених». Це говорить про серйознішу ситуацію – не формується фундаментальний прошарок демократичного суспільства – середній клас – клас активних, незалежних від держави, самодостатніх громадян. Та якийсь ледь помітний порух у цьому напрямку спостерігається – частка тих, хто не потребує соціальної допомоги збільшилася на 8% - від 36 до 44%. Як у випадку компенсаціями ядерного ризику, так і у випадку тотальної соціальної допомоги населенню України, варто практикувати процедуру соціального страхування. Але для цього треба подолати колосальний рівень недовіри населення до страхових компаній – у 2002 р. їм не довіряло 93% населення, а у 2008 р. – трохи менше – 89%. Таблиця 10 Рейтинг (%) згоди/не згоди на працю на АЕС чи сховищах РАВ. Україна. Травень 2009 р. 1799 анкет
Висновок. При тому, що 18-21%, тобто 5-та частина громадян не визначилася стосовно згоди працювати на діючих АЕС та сховищах РАВ, - переважна частина не згодна працювати: на АЕС – 65%, на сховищах РАВ – іще більше 74%. Частка згодних на працю невелика, а можливо, і достатня, якщо їхню кількість співставити з обсягами штатів на ядерних об’єктах – на АЕС дали згоду працювати самі і їхні близькі – 20%; на сховищах РАВ – 11%. Таблиця 11 Способи зберігання РАВ діючих АЕС. Україна. Травень 2009. 1799 анкет (%).
Висновок. Переважаюча частина громадян – 60% вибрали радикальний спосіб щодо РАВ: «збудувати завод з переробки РАВ на безпечні». За те, щоб «Захоронювати РАВ у 30-км Чорнобильській зоні» - 12%. І лише 7% за те, щоб «Захоронювати РАВ біля діючих АЕС». Пропозиції.
|
6. ПСИХОЛОГІЧНІ АКСПЕКТИ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Реклама — явище соціально-психологічне. Це багатоплановий товар, що зачіпає самі приховані ділянки психіки сучасної людини |
Урок-психологічне дослідження Мета Роман,,Жовтий князь“ Василя Барки твір про голодомор.Історія родини Катранників як символ трагічної долі української нації. Глибоко-психологічне... |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки ... |
Про виконання Програми зайнятості населення м. Синельникового за 2010-2011 роки Аналізуючи хід виконання Програми зайнятості населення за 2010-2011рр відмічено позитивні тенденції у соціально-економічному розвитку... |
Синергія між фізичною ядерною безпекою та гарантіями МАГАТЕ у питаннях... ... |
Молодіжна соціально-економічна гра Сумщини Нинішнє світове суспільство побудоване на багатстві заможних людей, тих, хто має владу та великі статки. При цьому 90 населення володіють... |
КОМПЛЕКСНЕ КВАЛІФІКАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ №1 Поняття інформаційних технологій. Інформаційні технології в управлінні соціально-культурного сервісу і туризму |
1. Математичні методи, моделі та інформаційні технології Використання гібридних інтелектуальних технологій для управління соціально-економічними системами |
ПРОГРАМА зайнятості населення м. Синельникове на період до 2017 року... Керуючись статтею 14 Закону України «Про зайнятість населення», наказом Міністерства соціальної політики України від 11. 02. 2013... |
Програми зайнятості населення м. Синельникового на період до 2017 року Закону України “Про зайнятість населення”, наказом Міністерства соціальної політики України від 11 лютого 2013 року №50 “Про розроблення... |