|
|
Скачати 271.97 Kb.
|
| СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ 1. Поняття та значення судового розгляду. Розгляд та вирішення цивільної справи є основною, центральною стадією цивільного процесу. На цій стадії розвитку цивільно-процесуальної діяльності суд виконує завдання цивільного судочинства, що були поставлені перед ним і полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді і вирішенні цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК). Судовий розгляд досягає своєї мети лише в тому випадку, якщо він відбувається у суворій відповідності з вимогами цивільного процесуального законодавства, з дотриманням процесуальної форми, що є гарантією здійснення правосуддя у цивільних справах і забезпечує захист прав та інтересів фізичних, юридичних осіб, державних та громадських інтересів. Згідно із ст. 158 ЦПК розгляд цивільних справ відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі, але особа, яка бере участь у справі, має право порушити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань. У літературі по-різному висвітлюється співвідношення понять ≪судовий розгляд≫ і ≪судове засідання≫. Одні автори вважають судове засідання формою судового розгляду, в якому відбуваються розгляд і вирішення спору по суті. Інші гадають, що термін ≪судовий розгляд≫ означає розгляд і вирішення справи по суті судом першої інстанції. Уявляється, що перша думка є більш обгрунтованою, адже судовий розгляд — це стадія цивільного процесу, що здійснюється у формі судового засідання. Судове засідання є зовнішньою формою стадії судового розгляду. Стадія судового розгляду, як і інші стадії цивільного процесу, має специфічну мету. Ця мета полягає у повному, всебічному, об'єктивномуз'ясуванні фактичних обставин справи в судовому засіданні, у з'ясуванні дійсних взаємовідносин сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, їх прав і обов'язків, а також у постановленні законних та обґрунтованих рішень на підставі дотримання процесуального законодавства. Стадія судового розгляду характеризується і тим, що на цій стадії найповніше реалізуються не лише завдання, а й принципи цивільного судочинства, а саме: незалежність суддів і підкорення їх тільки закону, здійснення правосуддя тільки судом, гласність, усність, безпосередність,національна мова судочинства, рівність громадян перед законом і судом, диспозитивність, змагальність, процесуальна рівноправність тощо. Таким чином, стадія судового розгляду — це центральна, обов'язкова стадія цивільного процесу, що складається із сукупності процесуальних дій суду та інших учасників процесуальної діяльності, спрямованих (залежно від виду провадження) на з'ясування наявності чи відсутності прав і обов'язків, встановлення факту або стану, постанову законних та обґрунтованих рішень, а також на виконання функції суду з виховання громадян у дусі поваги до закону та неухильного його виконання. 2. Процесуальний порядок судового розгляду Дії, що здійснюються судом та іншими особами, які беруть участь у справі, при розгляді та вирішенні цивільних справ, повинні виконуватись у чітко встановленій законом процесуальній формі, яка регламентується цивільним процесуальним законодавством. Судове засідання з розгляду та вирішення цивільних справ складається з чотирьох частин: підготовчої, розгляду справи по суті, судових дебатів, ухвалення та оголошення судових рішень. Усі частини судового розгляду, кожна з яких має своє завдання, складається з певних процесуальних дій суду та інших осіб, які беруть участь у справі, має відповідний зміст, перебуває в тісному зв'язку з іншими, і становлять у сукупності єдиний процес. Підготовча частина судового засідання — це така частина, від належного проведення якої залежить ефективність всього судового засідання по справі. У підготовчій частині суд з'ясовує і вирішує питання, що забезпечують можливість повного та правильного розгляду справи по суті. Інакше кажучи, підготовча частина судового засідання складається із сукупності процесуальних дій, спрямованих на перевірку наявності умов, які необхідні для розгляду та вирішення справи в даному судовому засіданні. Ці процесуальні дії перш за все спрямовані на з'ясування таких основних питань: 1) чи може бути справа розглянута за даного складу суду; 2) чи може бути розглянута справа за даної явки учасників процесу; 3) чи може бути розглянута справа за наявності зібраних доказів у справі. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання й оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання доповідає суду, хто із викликаних по справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручені повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, і які є відомості про причини їх неявки, якщо вони відомі. Суд встановлює особу тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників. Перевірка повноважень представників сторін і третіх осіб полягає у з'ясуванні, якою мірою вони відповідають вимогам закону. Зокрема, суд повинен перевірити правильність оформлення повноважень представників і ознайомитись із колом їх повноважень Після розв'язання питання про відводи головуючий у порядку ст. 167 ЦПК роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки, що зазначається у журналі судового засідання. Завдання, що стоять перед судом у стадії судового розгляду справи, визначають характер діяльності суду та осіб, які беруть участь у справі, а також їх права та процесуальні гарантії цих прав. Для того щоб розглянути і вирішити справу, ухвалити законне та обгрунтоване рішення, суду необхідно дослідити всі докази у справі, встановити всі факти, що мають значення для справи, вияснити правовідносини, що існують між сторонами, встановити дійсні права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Правильно і швидко здійснити все це суд може лише за активної участі в розгляді справи всіх заінтересованих осіб. Особи, які беруть участь у справі, мають комплекс прав на стадії судового розгляду справи, що забезпечується процесуальними гарантіями. Після роз'яснень сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх прав і обов'язків судом розглядаються заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі. Так, згідно із ст. 168 ЦПК заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявлению з інших підстав. Під клопотанням слід розуміти заяви, що подані до суду особами, які беруть участь у справі, з проханням про здійснення таких процесуальних дій, без яких, на їх думку, справа не може бути правильно вирішена. Ці клопотання можуть заявлятися відносно неможливості слухання справи за даного складу учасників справи: особи, які беруть участь у справі, можуть просити про притягнення до справи співвідповідачів, третіх осіб на стороні позивача чи відповідача, можуть вказувати на необхідність заміни позивача чи відповідача як неналежної сторони тощо. При цьому цивільне процесуальне законодавство не передбачає приведення спеціаліста до присяги та попередження його про кримінальну відповідальність за неналежне виконання узятих на себе обов'язків. Виконанням вищевказаних дій завершується підготовча частина судового засідання. Далі суд переходить до другої його частини – розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті — це основна, центральна частина судового засідання. У цій частині судового засідання судом з'ясовуються фактичні обставини справи. З'ясування фактичних обставин справи полягає в дослідженні судом фактичного матеріалу з метою розв'язання самої суті справи. У цій частині судового засідання дають свої пояснення сторони, треті особи, прокурор, якщо він звернувся до суду із заявою про захист інтересів держави, прав та законних інтересів громадян, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть захищати свої права, допитуються свідки, здійснюються перевірка письмових доказів, огляд речових доказів, заслуховуються висновки експертів, спеціалістів тощо. Стосовно ж співпозивачів чи співвідповідачів, то вони свої пояснення дають разом — спочатку всі учасники сторони позивача, а потім усі учасники сторони відповідача. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виконує також інші дії з дослідження доказів. З урахуванням думок осіб, які беруть участь у справі, суд встановлює найбільш доцільний порядок їх дослідження. Як правило, після пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд допитує свідків. Суд має право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, які поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити зал засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін. Свідок може бути допитаний повторно в тому ж або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд. Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях. Стаття 182 ЦПК передбачає окремий порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків. Малолітньою особою вважається фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (ст. 31 ЦК), а неповнолітньою — фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст. 32 ЦК). Так, допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей. У тих випадках, коли сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки. їх допит у такому разі проводиться за загальними правилами, встановленими для допиту свідків (ст. 184 ЦПК). У такому випадку їх показання підлягають оцінці поряд з іншими зібраними у справі доказами за загальними правилами оцінки доказів. Після допиту свідків суд переходить до дослідження письмових доказів, якщо вони представлені у справі. Перевірка письмових доказів полягає в ознайомленні суду із змістом письмових доказів. Зміст даної правової вимоги дозволяє зробити висновок про те, що без наявності такої згоди зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції особистого листування та особистих телеграфних повідомлень фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у закритому судовому засіданні. У процесі дослідження доказів суд також досліджує речові докази, якщо такі мають місце у справі. Таке дослідження відбувається шляхом їх огляду. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках — також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засідання. Протоколи огляду речових доказів, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів під час огляду їх судом на місці, оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів. Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали (ст. 187 ЦПК). Після встановлення фактичних обставин справи суд переходить до дослідження висновку експерта, якщо у справі була призначена експертиза. Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на задані йому питання, а у разі необхідності роз'яснити його (ст. 53 ЦПК). Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи. У зв'язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі суд може запитувати інших учасників цивільного процесу. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів. Судові дебати — це наступна частина судового засідання. У цій частині судового засідання особами, які беруть участь у справі, підбивається підсумок проведеного дослідження обставин справи та доказів. Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі, у яких вони висловлюють свою думку про те, як повинна бути вирішена справа, що розглядається, дають оцінку доказам, що досліджувались у судовому засіданні, роблять висновки про встановлення чи невстановлення фактів, що мають значення для правильного розгляду справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, які досліджувалися в судовому засіданні. Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог. Позовну заяву від третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, подану після початку судових дебатів, суд своєю ухвалою повертає заявнику. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення. Ухвалення та проголошення судового рішення — це заключна частина судового засідання, де суд у колегіальному складі чи суддя одноособово вирішує справу по суті і проголошує судове рішення. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. Судді не мають права розголошувати хід обговорення й ухвалення рішення у нарадій кімнаті (ст. 196 ЦПК). Суди ухвалюють рішення іменем України. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а у разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу. Постановлене в нарадчій кімнаті судове рішення оголошується в судовому засіданні публічно, крім випадків, коли розгляд справи провадився у закритому судовому засіданні. Проголошуючи судове рішення, головуючий повинен чітко пояснити заінтересованим особам зміст рішення, а також порядок і строк його оскарження. Після цього судове засідання оголошується закритим і відповідно завершується така стадія цивільного процесу, як судовий розгляд. 3. Відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді. Зупинення провадження у справі Однак у практиці розгляду і вирішення цивільних справ виникає чимало випадків, коли при розгляді справи по суті виявляються такі обставини, які відповідно до вимог закону не дають можливості суду ухвалити по справі рішення, а тягнуть за собою різні ускладнення процесу. Одними із таких ускладнень можуть бути відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді. Метою відкладення розгляду справи або перерви в її розгляді є забезпечення умов для розгляду і вирішення її по суті. Підставами таких процесуальних дій можуть служити обставини, що перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, однак вони можуть бути усунені судом або особами, які беруть участь у справі, до наступного судового засідання. Підстави відкладення розгляду справи визначені цивільним процесуальним законом (статті 169, 170 ЦПК), і перелік їх є вичерпним. Аналіз процесуальних норм, які передбачають підстави відкладення розгляду справи, дозволяє зробити висновок про те, що ці підстави можуть мати обов'язковий чи факультативний характер. Суд зобов'язаний відкласти розгляд справи у разі: неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності; неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі у справі інших осіб. Суд може відкласти розгляд справи, якщо: визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення; не з'явився представник у судове засідання без поважних причин або не повідомив суд про причини неявки, а сторона заявила обгрунтоване обставинами справи клопотання про відкладення розгляду справи; сторона залишить зал судового засідання; в судове засідання не з'явився свідок, експерт, спеціаліст, перекладач. За наявності факультативних підстав вжиття такої процесуальної дії, як відкладення розгляду справи, залежить від судового розсуду з урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі. Суд відкладає розгляд справи у межах строків розгляду справи, зазначених ст. 157 ЦПК (ст. 169 ЦПК). Оголосити перерву в розгляді справи суд може у разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання нових доказів. У даному випадку перерва оголошується на час, необхідний для надання цих доказів. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 162 ЦПК суд оголошує перерву в розгляді цивільної справи для вирішення питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду. Суд також оголошує перерву з метою заміни видаленого із залу судового засідання перекладача (ч. 2 ст. 92 ЦПК). Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Тих учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день. У разі відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді суд на прохання особи, яка є учасникам цивільного процесу, вручає їй судову повістку безпосередньо в суді. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову. Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку. У разі, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові запитання (ст. 191 ЦПК). |
|
1. Загальна характеристика провадження у справі до судового розгляду України також передбачає не обов'язок, а право судді проводити попереднє судове засідання (п. 4 ч. 2 ст. 110 КАС). Питання про необхідність... |
Практика розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні Верховний Суд України здійснив узагальнення практики розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні, а також перегляду апеляційними... |
|
ПЛАН Поняття та види підсудності у кримінальному провадженні. Поняття,... Підсудність у кримінальному провадженні – це сукупність специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний... |
Реферат на тему: ОФОРМЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ Про день розгляду кримінальної справи в розпорядчому засіданні секретар судового засідання згідно зі ст. 239 КПК України сповіщає... |
|
2. Принцип змагальності кримінального судочинства та рівності процесуальних... КПК державне обвинувачення процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення... |
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Позивач «Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим... |
|
План Поняття і види актів суду першої інстанції. Відмінність рішення... Негайне виконання рішення суду, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання рішення. Звернення рішення... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Провадження у справі до судового... |
|
4. Звязок кримінології з правовими та суспільними науками Згодом це поняття набуло більш широкого значення, і сьогодні поняття "кримінологія" трактується як наука про злочинність |
Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених... ... |