Психологія потерпілого

Скачати 320.04 Kb.

Назва	Психологія потерпілого
Сторінка	3/3
Дата	06.04.2013
Розмір	320.04 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3

Список літератури

1. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. – М. : АПН, 1960. – 263-264.

2. Гайденко В., Предборська І. Соціальна адаптація як передумова життєвого успіху. Нау-

ково – методичний збірник/Ред.кол. Н.Софій. – К. : Контекст, 2000. – с.236.

3. Здравомыслов А.Г., Ядов В.А. Отношение к труду и ценносные ориентации личности // Социология в СССР. - М. : Мысль,1965. Т.2. – с.199.

4. Зер Г. Введение в восстановительное правосудие // Правосудие по делам несовершен-

нолетних. Перспективы развития. Вып.1. - М. : МОО Центр «Судебно-правовая реформа», 1999, - с. 117-118.

5. Із архіву Чернівецького обласного громадського молодіжного об`єднання «Сучасник»,

2009 рік.

6. Кириленко Т.С. Психологія : емоційна сфера особистості : Навч. посібник. – К. : Либідь,

2007. – с. 118.

7. Механізм взаємодії органів державної влади та неурядових організацій у протидії жор-

стокому поводженню з дітьми/за ред. Левченко К.Б., Трубавінової І.М. – К., 2005. - с. 56.

8. Платонов К.К. Теория функциональных систем, теория отражения и психология//Теория

функциональных систем в физиологии и психологии. - М.: Наука, 1978. – с.86.

9. Прайс М. Образец нейтральности для медиации жертвы и правонарушителя : Пер. с

англ. Архив Центра «Судебно-правовая реформа». – М., 2000. – с.80-81.

10. Практична психологія та соціальна робота. – К., 2002. - №3. – с.3. Ю.Ю. Цимбал

Науковий вісник Чернівецького університету. 2010. Випуск 533. Правознавство. 119

11. Спенсер Г. Опыты научные, политические и философские/Пер. с анг.- Минск : Совр.

Лит., 1999. – с. 549.

12. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології та педагогіки. - Київ Академвидав. –

2005. – с. 95-96.

13. Тузов А.П. Мотивация противоправного поведения несовершеннолетних. – К., 1982. –

с.163.

14. Шадриков В.Д. Введение в психологию : мотивация поведения. – М. : Логос, 2001, - с. 136.

15. Яковенко С.І. Теорія і практика психологічної допомоги потерпілим від катастроф (на

прикладі пост чорнобильської ситуації) : Автореф. дис. д-ра психол. Наук : 19.00.01/ С.І. Яковенко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 1998. — с.5.

16. Яковлев А.М. Некоторые теоретические вопросы общей методики изучения личности

преступника//Проблемы искоренения преступности. - М., 1968. – с.85.

Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка, види віктимності

Потерпілий — особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Тому його психологічні стани можуть визначатися «обвинувальним» ухилом, перебільшенням збитку і вини обвинуваче¬ного. Почуття потерпілого можуть бути пов'язані з депресією, соромом, образою тощо. У переважній більшості випадків потерпілі відчувають тривогу, страх перед можливою помстою злочинця. 84 У механізмі злочину існують взаємозв'язок злочинця і жертви (по¬терпілого), певна вибірковість з боку винного. Психологія конфлікту «злочинець — жертва» може набувати різних форм. Причому жертва злочину до злочинної події відрізняється тією чи іншою поведінкою. Залежно від ролі потерпілого (жертви) у ході реалізації злочинного наміру розрізняють декілька видів типової поведінки з боку жертви злочину: позитивну, нейтральну, провокуючу. Позитивна поведінка — це поведінка, спрямована на запобігання конфліктній ситуації, припинення злочину і затримання злочинця (соці¬ально позитивна поведінка). Нейтральною називається поведінка, що не сприяє вчиненню злочину, але і не перешкоджає цьому (байдужа поведін¬ка). Провокуюча поведінка — це така поведінка з боку жертви злочину, що створює реальну можливість, сприяє реалізації злочинного наміру (характером, тривалістю та інтенсивністю). Така поведінка стає причиною вчинення злочинного акту або сприятливо впливає на формування зло¬чинного наміру. Провокуючу поведінку іноді називають негативною. Провокуюча поведінка жертви сприяє виникненню у злочинця не¬гативних емоційних станів (агресивність, гнів, озлоблення та ін.), що зумовлюють вчинення вбивств, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень тощо. Так, систематичні приниження та образи можуть викликати гнів, унаслідок чого кривднику можуть бути заподіяні тілесні ушкодження. Провокуючою поведінкою є легковажні або аморальні дії потерпілої (розпусність стосунків, демонстрація сексуальної приступності та ін.) при зґвалтуваннях. Вчення про жертву злочину називається віктимологією (від лат. victima — жива істота, принесена в жертву богу, жертва; і грец. láyoc, — слово, вчення). У віктимології виділяють індивідуальну, видову та групову віктимність. Віктимність визначається як підвищена здатність людини через низку духовних і фізичних властивостей, а також соціальну роль чи статус ставати за певних обставин жертвою злочину. Важливе значення має вирізнення видів віктимності: 1) віктимо-генна деформація — сукупність соціально-психологічних особливостей особи, пов'язаних із особливостями її соціалізації; 2) професійна ві¬ктимність (обумовлена виконанням деяких соціальних функцій, напри¬клад, інкасатор, таксист, міліціонер та ін.); 3) вікова віктимність (як біологічна властивість); 4) віктимність «патологія» (як наслідок пато-логічного стану особи — тяжкий соматичний розлад, фізична недуга чи психічне захворювання). Свідком є особа, котрій можуть бути відомі будь-які обставини, що підлягають встановленню у даній справі. Свідок як процесуальна фі¬гура «породжений» самим фактом злочину і тому є незамінним. Особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як свідок, зобов'язана з'явитися в зазначені місце і час і дати правдиві показання про відомі їй обставини в справі (ст. 70 КПК України). Сакраментальна фраза літературного героя Остапа Бендера: «Ба¬жаючі бути свідками — записуйтеся» відображає деякі негативні соціально-психологічні стосунки, що виникають між слідчим і свідком. Насамперед йдеться про кількаразові допити свідка спочатку на до-судовому слідстві, а потім і в суді. Далі — це проблема впливу на свідка заінтересованих осіб (погрози, шантаж, фізичне насильство, підкуп тощо). Особа свідка має бути надійно захищена. У розвинутих країнах існують певні програми, спрямовані на захист свідків. Психологічна характеристика свідка як особистості охоплює інте¬лектуальні, вольові, моральні та інші якості. Свідки відрізняються за обсягом сприйнятої ними інформації і можуть характеризуватися по¬відомленням неправдивих відомостей із різних мотивів.

1 2 3

Схожі:

Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,... Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу...	Забезпечення права на захист, як засада кримінального провадження Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого не звужує процесуальних прав...
1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,... Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології....	Принципи надання першої долікарської допомоги По-перше: якщо є потреба і можливість, необхідно винести потерпілого з місця події. По-друге: оглянути ушкоджені ділянки тіла,...
Тема Питання ...	Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: Навч посібник... Тема Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки фахівця. Психологія та педагогіка як науки
ПРОГРАМ А Вікова психологія” (укладач: А. В. Тімакова, старший викладач) для підготовки фахівців за спеціальністю 040101 „Психологія” рекомендовано...	І. А. Пахаленко Психологія конфлікту Психологія конфлікту: навчальний посібник/уклад І. А. Пахаленко, Рокитне, 2012
Дуже важливо з'ясувати причини отруєння шляхом опиту очевидців, потерпілого,... Дуже важливо з'ясувати причини отруєння шляхом опиту очевидців, потерпілого, ретельного огляду місця події (наявність залишків їжі,...	Психологія мовлення як наука Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство....

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання