31. Права та обов'язки громадян як засновників та членів суб'єктів агр.-го підприємництва кооперативного типу.Членами сільськогосподарських кооперативних утворень можуть бути як дієздатні фізичні особи,які досягли 16-річного віку,так і юридичні,які зробили вступний і пайовий внески в розмірах,визначених статутом кооперативного утворення.В сільськогосподарських кооперативах усіх видів допускається асоційоване членство.Асоційовані члени мають право дорадчого голосу,а також на отримання частки доходу на свій пай.Обовязковою умовою членства,в основному у виробничих кооперативних сільськогосподарських підприємствах,є участь їх членів у діяльності цих підприємств особистою працею,цим вони відрізнаються від корпоративних утворень.Основними правами членів є:участь в управлінні справами цих підприємств,право обирати і бути обраним в органи управління.Члени кооперативних підприємств мають право користуватись їх послугами та пільгами.Члени виробничих кооперативних підприємств наділяються також:правом на отримання роботи за покликанням,професією,родом занять і освітою з урахуванням потреб підприємства.Обовязки:дотримання статуту,розпоряджень керівників підрозділів і спеціалістів,сумлінно працювати.
|
32. Поняття та особливості права засновництва та права участі громадян в с/г підприємствах корпоративного типу. Їх права та обов'язки.Приватні аграрні підприємства зі статусом юридичної особи корпоративного типу-це засновані на підставі установчого договору і на недержавній формі власності,особистій майновій участі селян,інших фізичних та юридичних осіб у статутному фонді акціонерного товариства,товариства з обмеженою відповідальністю для ведення статутної діяльності з виробництва,переробки,реалізації аграрної продукції і сировини з метою отримання прибутку.Засновники повинні виконати низку обов’язкових передбачених законом дій щодо заснування товариства: зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, підписатися на акції, провести установчі збори і здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.Учасники корпоративного товариства мають право: брати участь в управлінні справами цього товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;брати участь у розподілі прибутку корпоративного підприємства (товариства) і одержувати дивіденди;вийти в установленому порядку з підприємства (товариства);одержувати інформацію про діяльність підприємства (товариства), яке на вимогу учасника зобов’язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про діяльність підприємства, протоколи зборів.
|
33. Порядок, умови, правові наслідки припинення права членства і права участі громадян в підприємствах кооперативного та корпоративного типів. У соціально-економічному плані припинення права участі в корпоративному сільськогосподарському підприємстві зумовлено не якимись об'єктивними, а суто суб'єктивними причинами. Так, припинення права участі в суб'єктах аграрного підприємництва корпоративного типу (і відповідно — припинення корпоративного права акціонерів та учасників) настає у разі, по-перше, ліквідації цього господарського товариства, по-друге, продажу чи іншого відступлення акцій, часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю згідно з чинним законодавством та установчими документами акціонерного товариства чи, відповідно, товариства з обмеженою відповідальністю.Член сільськогосподарського підприємства кооперативного типу,який захотів припинити в ньому своє членство,подає про це заяву.Заява повинна бути розглянута правлінням і загальними зборами у тримісячний строк від дня подання заяви.Передбачені й інші підстави припинення членства:втрати членом кооперативу свого статусу,смерті члена кооперативу,реорганізації чи ліквідації кооперативу.
|
34. Наймані працівники сільськогосподарських підприємств як суб'єкти аграрних правовідносин. Правовий статус працівника сільськогосподарського підприємства — це закріплена в нормах чинного законодавства системно впорядкована сукупність реальних прав, юридичних обов'язків та інтересів працівника, що їх охороняє закон, у сфері обраної ним суспільне корисної діяльності, яка гарантується державою і особистою відповідальністю працівника перед законом, суспільством і трудовим колективом. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і на щорічні оплачувані відпустки, право на здорові та безпечні умови праці, на об'єднання у професійні спілки та на вирішення трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Необхідною передумовою правового статусу сільськогосподарського працівника є його правосуб'єктність. Щоб працівник міг вступити в трудові правовідносини, він повинен володіти трудовою право- І дієздатністю.
|
35. Правове регулювання виробничо-господарської діяльності суб'єктів аграрного підприємництва. Господарська діяльність сільськогосподарських підприємств це діяльність суб"єктів аграрного господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Сферу аграрних господарських відносин становлять виробничо-господарські, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Виробничо-господарськими є майнові та інші відносини, що виникають між суб´єктами аграрного господарювання під час безпосереднього здійснення господарської діяльності.Виробничо-господарська діяльність аграрних підприємств здійснюється у межах встановленого в Україні правового господарського порядку, відповідно до вимог законодавства. Виробничо-господарська діяльність аграрних підприємств здійснюється на основі загальних принципів господарюванняи:забезпечення економічної багатоманітності та захисту державою всіх суб´єктів аграрного господарювання; свобода підприємницької діяльності в межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів і послуг на території України; Особливістю виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств є використання ними землі як основного засобу виробництва.
|
36.Поняття та сутність виробничо-господарської діяльності аграрних товаровиробників.Виробничо господарська діяльність аграрних товаровиробників-це врегульовані нормами аграрного права суспільні відносини,спрямовані на самостійне та систематичне виробництво сільськогосподарської продукції рослинного і тваринного походження,її перероблення,збереження та реалізацію,а також виробництво інших матеріальних цінностей у підсобних виробництвах і промислах з метою одержання прибутку.Виробничо господарська діяльність є базовим,комплексним інститутом аграрного права і спрямована на реалізацію спеціальної правосуб’єктності аграрних товаровиробників-на розвиток основних,додаткових і допоміжних галузей сільського господарства,тобто на здійснення цілей,передбачених статутами суб’єктів аграрного господарюванняя.
|
37.Правове регулювання створення і діяльності підсобних виробництв і промислів в с/г підприємстві.Підсобні виробництва та промисли поділяються на:1)внутрішньогосподарські ті 2)міжгосподарські.Внутрішньогосподарські функціонують на правах структурного виробничого підрозділу,а міжгосподарські створюються сільськогосподарськими підприємствами і функціонують як самостійні суб’єкти з правами юридичної особи.Підсобні виробництва утворюються у сільськогосподарських недержавних підприємствах за рішенням загальних зборів,в державних підприємствах-за наказом директора,а в міжгосподарських-рішенням зборів уповноважених господарств-учасників.Підсобні виробництва і промисли здійснюють свою діяльність згідно із самостійно розробленою та затвердженою підприємством структурою виробництва на підставі внутрішньогосподарських відносин.Завданням їх є збільшення обсягів виробництва продукції і прибутковості господарства шляхом забезпечення найбільш повного та продуктивного використання сезонного надлишку робочої сили.Загальне керівництво підсобними виробництвами та промислами,контроль за їх діяльністю здійснюють правляння або керівники підприємств,що їх утворили.
|
38.Правове забезпечення якості сільськогосподарської продукції.Серед національних нормативних актів,що стосуються безпечності та якості харчових продуктів і продовольчої сировини визначальним є ЗУ Про безпечність та якість харчових продуктів,згідно з ним,безпечність харчового продукту являє собою стан харчового продукту,що є результатом діяльності з виробництва та обігу,яка здійснюється з додержанням вимог,встановлених санітарними заходами та технічними регламентами,та забезпечує впевненість у тому,що харчовий продукт не завдає шкоди здоровю людини,якщо він спожитий за призначенням.ЗУ Про безпечність та якість харчових продуктів встановлює правові засади забезпечення безпечності та якості харчових продуктів,продовольчої сировини і супутніх матеріалів для здоровя населення,регулює відносини між органами виконавчої влади,виробниками,продавцями та споживачами харчових продуктів,визначає повноваження державних органів,що забезпечують розроблення,затвердження та впровадження санітарних і ветеринарних заходів щодо безпечності та якості харчових продуктів і сировини.
|
39.Майнові фонди сільськогосподарських кооперативів та їх правовий режим.Майно кооперативу,як і інших підприємств,поділяється на основні фонди та обортні кошти,а також інші цінності,вартість яких відображається в самостійному балансі кооперативу.До основних фондів належить сукупність матеріально-речових цінностей,які на протязі певних строків багаторазово використовуються в виробничому і не виробничому процесі,зношуються і переносять свою вартість на продукт праці поступово.До основних фондів відносять будови,споруди,машини та устаткування,продуктивну худобу,багаторічні насадження,витрати на поліпшення земель тощо.До оборотних коштів належать предмети праці які споживаються в виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на продукт праці.Основні фонди та оборотні кошти в залежності від призначення поділяються на майно виробничого чи невиробничого призначення.Майно кооперативу,до якого входять основні фонди та оборотні кошти,становить статутний фонд кооперативу.Майно кооперативу згідно з його статутом поділяється на пайовий і неподільний фонди.Пайовий фонд формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу.До неподільного фонду зараховується частина майна,яка не розподіляється між членами кооперативу.
|
40.Правовий режим майна сільськогосподарських підприємств корпоративного тину. Майнові фонди. Сільськогосподарські підприємства корпоративного типу це засновані на недержавній формі власності, особистій майновій участі (обов’язковому об’єднанні майна) селян, інших фізичних та юридичних осіб у статутному (складеному) капіталі акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та інші господарські товариства для ведення статутної діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції і сировини, їх перероблення, реалізації з метою одержання прибутку. Майно, що перебуває у власності сільськогосподарського підприємства корпоративного типу, у вартісному виразі поділяється на фонди:статутний, резервний (страховий), сплати дивідендів, інші, якщо це передбачено статутними документами.Статутний фонд формується при створенні товариства.Його учасники зобов’язані вносити вклади в порядку і розмірах,способами і в терміни,які передбачені установчими документами.Статутний фонд складається з часток учасників товариства,і відповідно до того,який відсоток цього фонду вони становлять,розподіляються прибутки і збитки між ними.
|
41.Відповідальність за потраву посівів сільськогосподарських підприємств. Потрава посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, що знаходиться у полі, пошкодження насаджень колективних сільськогосподарських підприємств, інших державних і громадських чи фермерських господарств худобою чи птицею - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері виробництва сільськогосподарської продукції. Суспільна шкідливість правопорушень, передбачених цією статтею, полягає у тому, що вони спричиняють шкоду сільськогосподарським культурам та можуть призвести до знищення або зіпсуття урожаю. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується виною як у формі умислу, так і необережності. По-третє, це проїзд по посівах або насадженнях на автомобілі, тракторі, комбайні чи іншій машині.
По-друге, це зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, що знаходиться у полі.
Об'єктивна сторона правопорушення складається із трьох видів діянь. По-перше, це потрава посівів та пошкодження насаджень колективних сільськогосподарських підприємств, інших державних і громадських чи фермерських господарств.
|
42. Правовий режим основних, обігових та інших фондів державного сільськогосподарського підприємства. Основні невиробничі фонди становлять житлові будинки, санаторії, пансіонати, лікарняні установи та інші об’єкти соціально-культурного та оздоровчого призначення.Залежно від прив’язаності до земельної ділянки поділяють на рухомі та нерухомі фонди.За цільовим призначенням і правовим режимом майно, що використовується в процесі сільськогосподарського виробництва, поділяється на основні і оборотні кошти, а також інші цінності (спеціальні фонди, грошові кошти), вартість яких відбивається на самостійному балансі підприємства.Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструменти, виробничий інвентар і знаряддя та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів. До основних виробничих фондів належать земельні ділянки, капітальні витрати на покращення стану земель, споруди, верстати, машини,транспортні засоби, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження та деякі інші матеріальні цінності.До оборотних виробничих фондів входять предмети праці, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, змінюючи чи втрачаючи при цьомунатурально-речову форму, і повністю переносять свою вартість, як правило, в одному виробничому циклі, на вироблену продукцію.
|
|