Доктора юридичних наук, професора, завідуючої кафедри


НазваДоктора юридичних наук, професора, завідуючої кафедри
Сторінка1/66
Дата08.04.2013
Розмір7.91 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   66

http://zakon.at.ua/

ББК67.3 Г37

За загальною редакцією

доктора юридичних наук, професора, завідуючої кафедри

підприємницького і комерційного права

Одеської національної юридичної академії

Саніахметової Н.О.

Рецензент:

к.ю.н., доцент, завідувач кафедри господарського права

Національної юридичної академії України ім. Я.Мудрого

Задихайло Д.В.

Колектив авторів: Саніахметова Н.О. — д.ю.н., професор (розділ 1, питання 1-3, 5, 8-Ю, 14,17-21, 23, 27, 29, 32-37, 41-69,113-132, 135-137, 143,147, 149-156, 158-161); Вишняков О. К. — к.ю.н., доцент — (розділ 2); Мельник С. Б. — к.ю.н., доцент — (розділ 1, питання 133—134, 138-142);

Іванчук В. Б. — (розділ 3);

Кульбаба В. С. — к.ю.н. (розділ 1, питання 144-146); Сляднєва Г.О. — (розділ 1, питання 81-82, 148, 163); Петренко В.С. — (розділ 1, питання 38-40, 83-112); Каліберда О.О. — (розділ 1, питання 70-80); Квасніцька О. О.— (розділ 1, питання 22, 24-26); Шевченко Н.М. — (розділ 1, питання 157, 162); Бігняк О.В. — (розділ 1, питання 4, 6—7); Добровольська В.В. — (розділ 1, питання 11-13); Бекірова Е.Е. — розділ 1 (питання 28, 30-31); Мумладзе І.М. (розділ 1, питання 15,16).

Г37 Господарське право України: Навчальний посібник /

За заг. ред. проф. Н.О.Саніахметової. — X.: «Одіссей»,
2005. —608 с. ;йі

І8ВК 966-633-428-3

Навчальний посібник написаний у формі питань та відповідей. У ньому лаконічно викладена інформація з навчальних дисциплін «Господарське (підприємницьке) право», «Інвестиційне і зовнішньоекономічне право» та «Банківське право», поділена відповідно на три розділи.

Для студентів, що навчаються в юридичних вузах, при вивченні зазна­чених дисциплін, студентів економічних та інших навчальних закладів, працівників державних органів, юристів, які практикують, а також підпри­ємців.

Нормативно-правові акти приводяться за станом на 1 березня 2005 р.

© Колектив авторів, 2005
©ТОВ «Одіссей» підготовка до
І8ВК 966-633-428-3 друку, оформлення, 2005

Присвячується студентам

ПЕРЕДМОВА

Цей навчальний посібник, який підготовлено колективом кафе­дри підприємницького і комерційного права Одеської національної юридичної академії, будується за принципом «питання-відповідь». Така побудова робить його зручним для студентів при підготовці до іспитів, а також для всіх тих, хто вивчає підприємницьке право.

Посібник може застосовуватися при вивченні загального на­вчального курсу «Підприємницьке право», а також спеціальних курсів «Інвестиційне і зовнішньоекономічне право» та «Банківське право».

Питання і відповіді поділені на три розділи, кожний з яких від­повідає навчальній дисципліні. У першому розділі посібника ви­кладена інформація про основні інститути підприємницького права. Правові засади зовнішньоекономічної та інвестиційної ді­яльності є предметом питань і відповідей другого розділу. Банківське право у питаннях і відповідях викладене в третьому розділі.

Така побудова навчального посібника обумовлена, зокрема, сис­темою навчальних курсів, що викладаються колективом кафедри в Одеській національній юридичній академії.

На кожне питання в книзі надається лаконічна відповідь з ви­користанням як законодавчих, так і наукових визначень основних категорій і понять у сфері підприємницького права.

Через спрямованість на виклад основної інформації посібник не претендує на повноту і вичерпний аналіз низки важливих і складних проблем підприємницького права. Для досягнення цієї мети сту­дентам необхідно звернутися до значного масиву законодавства про підприємництво та додаткової літератури. Для полегшення пошуку джерел можна скористатися списками нормативно-правових актів і літератури з підприємницького права, що містяться в навчально­му посібнику: Саниахметова Н.А. «Предпринимательское (хозяй-ственное) право Украиньї» (X.: Одиссей, 2005), а також у збірнику нормативно-правових актів «Господарське законодавство України» (Харків: «Одіссей», 2004).

Доктор юридичних наук, професор, завідувачка кафедри підприємницького і комерційного права

Одеської національної юридичної академії

Саніахметова Н.О.

З

Розділ 1

ГОСПОДАРСЬКЕ (ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ)

ПРАВО

1. Господарський кодекс України

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Кон­ституції України правові основи господарської діяльності (господа­рювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарю­вання різних форм власності.

Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростан­ня ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підпри­ємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Прийняття Господарського кодексу є важливим етапом у здій­сненні загального кодифікаційного процесу в Україні — важливого напрямку правової політики нашої держави. Це забезпечило новий, більш високий якісний стан господарського законодавства, його істотне відновлення з урахуванням ринкових відносин у сфері еко­номіки.

Господарський кодекс України є одним з ведучих кодифікованих актів України, оскільки встановлює відповідно до Конституції Укра­їни правові основи та основні принципи господарської діяльності.

Спрямованість Господарського кодексу на розвиток підприєм­ництва, зростання ділової активності суб'єктів господарювання, підвищення ефективності суспільного виробництва та затверджен­ня суспільного господарського порядку в економічній системі України визначають його значимість у сучасних умовах.

Прийняття Господарського кодексу України означає істотний прогрес у правовому регулюванні господарської діяльності, при­ведення господарського законодавства у відповідність з практич­ними потребами України в період трансформації до ринкової еко­номіки.

У Господарському кодексі України міститься багато новел, прин­ципово нових підходів і рішень у правовому регулюванні господар­ських відносин. Це викликає необхідність їх тлумачення, з'ясуван­ня сутності та змісту в сучасних умовах господарювання.

У ст.1 Господарського кодексу (ГК) визначений предмет його регулювання. Господарський кодекс визначає основні засади гос­подарювання в Україні і регулює господарські відносини, що ви-

никають у процесі організації та здійснення господарської діяль­ності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єкта­ми та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Господарський кодекс насамперед визначає загальні принципи господарювання в Україні, що сформульовані в ст.6 ГК і конкре­тизовані стосовно до окремих видів такої діяльності. Це, напри­клад, принципи підприємницької діяльності, що сформульовані в ст.44 ГК.

Виходячи зі змісту ст.1, Господарський кодекс регулює різні за змістом групи відносин, що виникають як у процесі організації, так і здійснення господарської діяльності. Поняття господарської діяльності і господарських відносин надане в ст. З ГК. Суб'єктний склад цих відносин досить широкий. По-перше, це відносини, суб'єктами яких є суб'єкти господарювання (поняття суб'єктів господарювання надане в ст. 55 ГК). По-друге, це відносини, у яких одним із суб'єктів є суб'єкт господарювання, а другим — інший учасник відносин у сфері господарювання, у тому числі споживачі, органи державної влади, органи місцевого самоврядування тощо. Учасники відносин у сфері господарювання визначені в ст.2 ГК.

Отже, Господарський кодекс регулює різнорідні відносини, одні з яких складаються в сфері державного регулювання господарської діяльності, забезпечення реалізації права на цю діяльність держав­ними органами (сфері управління), а інші — у сфері товарно-гро­шових відносин щодо реалізації права на господарську діяльність її суб'єктами.

Згідно зі ст.2 ГК учасниками відносин у сфері господарювання

є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компе­тенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі від­носин власності.

Основними учасниками господарських відносин є суб'єкти гос­подарювання — господарські організації, фізичні особи — суб'єкти підприємництва.

Важливими учасниками господарських відносин є споживачі, яким адресовані товари (роботи, послуги), що вироблені (реалізо­вані, виконувані, зроблені) при здійсненні господарської діяльнос­ті. Споживачі визначені в Законі України «Про захист прав спо­живачів» у редакції від 15.12.1993 р. як громадяни, що здобувають, замовляють, використовують або мають намір придбати або замо­вити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Учасниками господарських відносин є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком­петенцією.


4

5

Однією з категорій учасників відносин у сфері господарювання є засновники суб'єктів господарювання (фізичні особи, громадські та інші організації тощо), а також особи, які здійснюють щодо суб'єктів господарювання організаційно-господарські повноважен­ня на основі відносин власності. Це можуть бути, наприклад, орга­ни державної влади, до сфери управління яких входять унітарні підприємства.

Обов'язковою юридичною ознакою суб'єктів господарювання, а також органів державної влади і місцевого самоврядування як учас­ників господарських відносин є наявність у них господарської ком­петенції (правосуб'єктності), тобто сукупності прав і обов'язків, що встановлені законом і набуваються в господарських відносинах.

Не є предметом регулювання Господарського кодексу:

майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Ци­вільним кодексом України;

земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо ви­користання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря;

трудові відносини;

фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що ви­никають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів;

адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого само­врядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повно­важень щодо суб'єкта господарювання.

2. Господарська діяльність і господарські відносини

Згідно зі ст.З ГК під господарською діяльністю в Господарсько­му кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфе­рі суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалі­зацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення еко­номічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва — підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створен­ня і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функ­ціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негоспо­дарюючих суб'єктів.

6

Сферу господарських відносин становлять господарсько-вироб­ничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські від­носини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що ви­никають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Під організаційно-господарськими відносинами у Господарсько­му кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повно­важень у процесі управління господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Господарський кодекс проводить класифікацію господарської діяльності за критерієм її спрямованості на два види: а) господарська комерційна діяльність (підприємництво), суб'єктами якої є підпри­ємці (суб'єкти підприємництва); б) господарська некомерційна ді­яльність, основною метою якої не є одержання прибутку. Підпри­ємництво одержало легальне визначення і правову регламентацію в главі 4 ГК. Некомерційна господарська діяльність визначена та урегульована в главі 5 ГК.

Господарські відносини поділяються на три види: 1) господар­сько-виробничі; 2) організаційно-господарські; 3) внутрішньогос­подарські відносини.

Господарсько-виробничі відносини — це відносини між суб'єк­тами господарювання, що виникають при безпосередньому здій­сненні господарської діяльності. Ці відносини складаються при здійсненні господарської діяльності з виробництва продукції, ви­конання робіт, надання послуг. При характеристиці господарсько-виробничих відносин визначальними є категорії «суб'єкти госпо­дарювання» і «господарськадіяльність». Суб'єкти господарювання визначено та їхній правовий статус регламентовано у розділі II Господарського кодексу, господарська діяльність — у ч.І ст.З ГК. Господарсько-виробничі відносини можуть мати як майновий, так і немайновий характер, при цьому майнові господарські відносини є переважними. Господарсько-виробничі відносини є відносинами горизонтального типу між рівноправними суб'єктами господарю­вання, які не підпорядковані один одному. Ці відносини є визна­чальними в сфері господарської діяльності, що одержали правове регулювання в Господарському кодексі.

Відмінною рисою організаційно-господарських відносин є те, що це відносини між нерівноправними суб'єктами, один із яких (суб'єкт організаційно-господарських повноважень) наділений владними повноваженнями стосовно іншого суб'єкта (суб'єкта господарюван­ня). Зокрема, такі відносини виникають при здійсненні компетент­ними державними органами функцій контролю за діяльністю

7

суб'єктів господарювання. Це відносини вертикального типу, що складаються в сфері управління.

У сфері виробництва між внутрішніми підрозділами суб'єктів господарювання виникають внутрішньогосподарські відносини, у які вони вступають між собою та з суб'єктом господарювання, до складу якого вони входять. Суб'єктами внутрішньогосподарських відносин є суб'єкти господарювання та їхні структурні підрозділи. Це відносини двоякого типу: а) між суб'єктом господарювання та його структурними підрозділами; б) між різними структурними підрозділами суб'єкта господарювання.

Згідно зі ст.6 ГК загальними принципами господарювання в

Україні є:

забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

свобода підприємницької діяльності у межах, визначених за­коном;

вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості еко­номіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства

і держави;

захист національного товаровиробника;

заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб у господар­ські відносини.

Загальні принципи господарювання в Україні, що сформульова­ні в Господарському кодексі, є основними засадами здійснення господарської діяльності. Багато з них знайшли своє закріплення на конституційному рівні. Так, принцип економічної багатоманіт­ності закріплено у ст. 15 Конституції України. Право на підпри­ємницьку діяльність, яку не заборонену законом, закріплено в ст.42 Конституції України. Інші принципи, хоча і не знайшли прямого закріплення в конституційних нормах, однак ґрунтуються на кон­ституційних положеннях або випливають з них.

Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, Господарським кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України і Кабінету Міністрів Укра­їни, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими норматив­ними актами.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   66

Схожі:

За редакцією доктора юридичних наук, професора М. І. Мельника, доктора...
За підсумками V Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання (2002—2003 pp.) цей Коментар відзначено другою премією у номінації...
За редакцією члена-кореспондента АМН України доктора медичних наук,...
Рекомендовано до видання вченою радою Харківського національного медичного університету
В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора
Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18. 2-1224 від 10 липня 2003 р.)
В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора
В. Д. Гончаренко. А. Й. Рогожин,ІО. Д. Святоцький та ін., 2003 © Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003
За редакцією Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка...
Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ
За загальною редакцією ректора Національної академії СБ України,...
Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, лист №1/11-12373 від 26 грудня 2011 р
України Керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації...
За загальною редакцією: Президента НАПрН України, ректора Національного університету
І. П. Голосніченко гл. 1, 2, 3; канд юрид наук
Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушен­ня у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг ред...
Предмет і методологія теорії держави та права
В. Н. Каразіна, кандидат юридичних наук Передерій О. С., начальник кафедри державно-правових дисциплін факультету підготовки фахівців...
ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ...
В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка