|
|
Скачати 266.2 Kb.
|
Кримінальне законодавствоЗагальна характеристика Кримінального кодексу України (ККУ). До 1.09.2001 р. в Україні діяв Кримінальний кодекс Української РСР з внесеними змінами (наприклад, були виключені статті про спекуляцію, антирадянську агітацію та пропаганду і т.і.). З 1.09.2001 р. був введений в дію новий КК, прийнятий відповідно до нових умов існування нашої держави, демократичних ідей, ринкової економіки та шляхів інтеграції у європейське суспільство. ККУ складається з загальної та особливої частини. В загальній частині викладені основні завдання, принципи, підстави кримінальної відповідальності, теоретичні поняття (злочину, співучасті, вини, звільнення від кримінальної відповідальності, обставини, що пом’якшують чи обтяжують кримінальну відповідальність, покарання та його види та інше). Особлива частина складається безпосередньо зі статей, які характеризують конкретні злочини, їх кваліфікаційні ознаки та передбачають міру покарання за їх вчинення. Для зручності у користуванні та застосуванні усі злочини особливої частини ККУ поділені на 20 розділів, серед яких є злочини проти основ національної безпеки України; злочини проти життя та здоров’я особи; злочини проти волі, честі та гідності особи; злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; злочини проти власності; злочини у сфері господарської діяльності; злочини проти довкілля; злочини проти громадської безпеки; злочини проти безпеки виробництва; злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; злочини проти громадського порядку та моральності; злочини у сфері обігу наркотичних засобів; злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднання громадян; злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж; злочини у сфері службової діяльності; злочини проти правосуддя; військові злочини; злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку. Кримінальне право України є галуззю публічного права. Законодавство України про кримінальну відповідальність становить ККУ, який в свою чергу грунтується на Конституції України, загальновизнаних принципах та нормах міжнародного права, що складалися протягом століть. Основним завданням ККУ є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порятунку і громадської безпеки, довкілля та конституційного устрою України, забезпечення миру та безпеки людства та запобігання вчинення злочинів. Підстава кримінальної відповідальності Кримінальна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, яка встановлюється кримінальним законодавством у вигляді державного примусу публічного характеру, та застосовується виключно судом у формі вироку до особи, яка визнана винною у вчиненні злочину. Кримінальній відповідальності полягає лише особа, винна у вчиненому злочині. Ніхто не може бути підданий кримінальній відповідальності інакше, як за вироком суду. Підставою кримінальної відповідальності є наявність в діях особи складу злочину (суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона). Склад злочину може бути не тільки в завершеному діянні, але й в замаху та готуванні до злочину. Фактична сторона кримінальної відповідальності – реальне вчинення злочину, юридична – закріплення злочинного діяння у кримінальному законодавстві. Поняття злочину. Злочини як соціальне явище існують стільки, скільки існує держава та право. З усвідомлення поняття правильного вчинку людство на противагу йому визначало неправильний вчинок – вчинок який порушує існуючий мир та спокій у суспільстві. В більшості мов людства (так само і в українській) етимологія слова злочин полягає в ганебному, поганому вчинку, який порушує існуючий правопорядок та приносить шкоду. Поняття злочину існує в кожній державі та залежить від основних ідей та принципів існування кожної держави, основних її цінностей, цілей існування, правлячої верхівки, релігії, рівня розвитку юридичної науки тощо. В ККУ злочином визначається передбачене ККУ суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездія), вчинене суб’єктом злочину. Не є злочином малозначне діяння - дія або бездія, яка містить усі ознаки злочину але не становить суспільної небезпеки, не завдало та не могло завдати шкоди. Злочин має наступні ознаки:
Складом злочину є суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона та об’єктивна сторона. Види злочинів Види злочинів викладені в Особливій частині ККУ у вигляді її розділів:
Також розрізняють злочини закінчений та незакінчений. За тяжкістю виділяють злочини невеликої тяжкості (позбавлення волі до 2-х років), середньої тяжкості (до 5 років), тяжкі (до 10 років) та особливо тяжкі. Поняття та види стадій вчинення злочину Існує три стадії вчинення злочину:
Стадії відрізняються різним ступенем злочинного наміру, характером дій та суспільною небезпечністю вчиненого. Готування та замах ще називаються попередньою злочинною діяльністю. Попередня злочинна діяльність може відбуватися лише в навмисних злочинах. Готування – умисне створення умов для подальшого здійснення злочину. Воно відбувається у вигляді підшукання чи пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину, умисному створенні умов для вчинення злочину. Готування може бути як у вигляді дій, так і бездіяльності. Замах на злочин – діяння, яке безпосередньо спрямовано на вчинення злочину, але не було доведене до кінця з причин, що не залежали від волі винного. Замах розрізняють закінчений та незакінчений. Закінчений замах є той замах, при якому винний зробив все, що потрібно для вчинення злочину, але результат злочину не настав з незалежних від винного причин (стріляв з метою вбити, але лише поранив). Незакінченим вважається замах, при якому винний усвідомлював, що він не виконав всіх необхідних для завершення злочину дій з незалежних від його волі причин (при нападі з метою вбивства у винного відібрали зброю). Розрізняються також замах на неналежний об’єкт (постріл в предмет, який помилково був прийнятий за особу) та замах з непридатними засобами (постріл зі зброї з холостими набоями). Відповідальність за готування та замах на злочин наступає тільки тоді, коли при їх здійсненні є склад злочину. Закінчений злочин – дія, в якій є усі ознаки складу відповідного злочину. Інколи для закінчення злочину необхідно настання певних наслідків (вбивство), а інколи настання наслідків не є необхідним (наклеп). Співучасть у вчиненні злочину. Співучасть у вчиненні злочину – спільна діяльність декількох суб’єктів у вчиненні одного чи декількох навмисних злочинів. Співучасть можлива тільки при навмисних злочинах. ККУ виділяє таких співучасників злочину як виконавець, організатор, підбурювач та пособник. Виконавець несе відповідальність в межах статті ККУ, яка передбачає вчинений ним злочин. Усі інші співучасники – в межах статті ККУ, яка передбачає злочин вчинений виконавцем.
В ККУ є поняття злочину, вчиненого групою осіб – злочин вчинений декількома виконавцями без попередньої змови між собою; та злочину, вчиненого групою осіб за попередньою змовою. Злочин, вчинений організованою групою – злочин, вчинений стійким об’єднанням суб’єктів з попереднім планом відомим усій групі та розподілом ролей. Злочин, вчинений злочинною організацією – злочин, вчинений утвореним на постійних засадах, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, ієрархованим об’єднанням декількох осіб. Співучасники які заздалегідь відмовилися від участі у вчиненні злочину кримінальної відповідальності не несуть. Разом з тим, існує ситуація, яка називається «ексцес виконавця» - коли дії виконавця не відповідають попереднім домовленостям співучасників. В такому випадку всі співучасники засуджуються за заплановані дії, а виконавець – за реально вчинені. Поняття осудності та неосудності. |
|
Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України |
Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди в основному вірно застосовують чинне кримінальне та митне законодавство. Разом з... |
|
КОНСПЕКТ ЗМІСТУ ЛЕКЦІЇ Н. Е Тема: Злочини проти власності Стаття 13 Конституції України проголошує рівність усіх суб'єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав державою.... |
2: ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ ТА ІНШІ ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА Р України, які визначають загальні положення, підстави та межі кримінальної відповідальності, види злочинних діянь і передбачених... |
|
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ... Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при... |
РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО... Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів,... |
|
Робоча НАВЧАЛЬНА програма з дисципліни “ Кримінальне право України... |
Реферат На тему: СВIДОК У КРИМIНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВI Тертишник В. М. Кримінальне-процесуальне право України : Навч. Посіб. К.: Юрінком інтер, 1999. 576 с |
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Спеціальність: 12. 00. 08 кримінальне право та кримінологія; кримінально – виконавче право |
КРИМІНАЛЬНе ПРАВо Плани семінарських занять та самостійної роботи ... |