3. Частиною 3 коментованої статті передбачається, що судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань.
У частині 1 ст. 16 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» закріплено положення про символи судової влади, до яких належать державні символи України - Державний Герб України і Державний Прапор України. Зали судового засідання в приміщеннях судів мають бути обладнані такими символами судової влади. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 16 цього Закону суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Такі правила щодо відправлення правосуддя закріплені невипадково - вони є об'єктивно необхідними для забезпечення належного рівня здійснення правосуддя та підтримання авторитету судової влади.
У деяких випадках окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду. Так, наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження). За змістом ч. 6 ст. 336 КПК у дистанційному судовому провадженні може брати участь особа, яка тримається в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань. Частиною 1 ст. 361 КПК передбачено, що у виняткових випадках суд, визнавши за необхідне оглянути певне місце, проводить огляд за участю учасників судового провадження, а якщо цього вимагають обставини, - за участю свідків, спеціалістів і експертів. Такий огляд відповідно до ч. 2 ст. 361 КПК здійснюється згідно з правилами, передбаченими КПК для огляду під час досудового розслідування.
Глава 28. Судовий розгляд Стаття 319
Незмінність складу суду
Судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 нього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.
-
Суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:
сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;
суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.
У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
1. У коментованій статті приділяється увага питанням незмінності складу суду під час судового розгляду справи. Це означає, що в кожному кримінальному провадженні судовий розгляд повинен бути проведений у тому самому складі суддів. У разі якщо суддя захворів або з якихось інших поважних причин позбавлений можливості брати участь у судовому розгляді справи, його заміна іншим суддею здійснюється у тому ж порядку, що і розподіл інших матеріалів, які надходять до суду - автоматизованою системою документообігу суду за принципом імовірності, що враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень (ч. З ст. 35 КПК).
Після того як автоматизованою системою документообігу суду буде здійснений розподіл кримінального провадження іншому судді, за загальним правилом судовий розгляд у цьому провадженні розпочинається спочатку. Але і з цього правила є винятки: 1) коли у кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебував у залі судового засідання протягом судового розгляду (ст. 320 КПК); 2) коли суд прийняв рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді (ч. 2 ст. 319 КПК).
2. Частиною 2 коментованої статті суду надано право прийняти рішення не розпо- нати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі або частину процесу- ьних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді. Основне авило, яке слід враховувати при прийнятті такого рішення, - що продовження су- ового розгляду у кримінальному провадженні після заміни судді не може негативно плинути на судовий розгляд. Таке рішення має бути належно вмотивовано ухвалою уду. При цьому обов'язковими умовами, які повинен враховувати суд, є такі: якщо орони кримінального провадження та потерпілий не наполягають на новому про- еденні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; якщо суд- [, що замінив суддю, який вибув, ознайомився із ходом судового провадження та атеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден із ийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведен- процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.
Дуже важливим положенням для оцінки зібраних у провадженні доказів у такому випадку є правило, згідно з яким докази, що були досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень. Ця законодавча норма спрямована на те, щоб з боку суду зробити все необхідне для розгляду кримінального провадження із дотриманням розумних строків.
Стаття 320
Запасний суддя
У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове провадження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про призначення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання.
Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.
1. Норма КПК про запасного суддю є новелою у кримінальному судочинстві України. Раніше у кримінально-процесуальному законодавстві України містилася норма, яка передбачала можливість залучення до участі у справі запасного народного засідателя (ст. 259 КПК України 1960 р., але вона була виключена на підставі Закону № 3388-УІвід 19.05.2011 р.
Тепер у КПК введено статтю, якою передбачена можливість участі у кримінальному провадженні запасного судді. Ця норма виникла невипадково. Вона має сприяти тому, щоб забезпечити розгляд кримінального провадження, для якого потрібен значний час, у якомога коротший строк. Таким чином законодавець забезпечує реалізацію права особи, передбаченого п. 1 ст. 6 КЗПЛ, щодо проведення судового розгляду у
розумний строк. Слід мати на увазі, що для з'ясування того, чи було судом дотримано вимогу щодо забезпечення судового розгляду у розумний строк, ЄСПЛ застосовує декілька критеріїв, серед яких значне місце посідає поведінка державних органів. Отже, уводячи у чинне кримінальне процесуальне законодавство норму щодо запасного судді, держава в особі її законодавчого органу мала намір таким шляхом запобігти невиправданим затримкам розгляду кримінального провадження, для проведення якого потрібен значний час, у тому разі, якщо суддя, який виконав значний обсяг процесуальних дій, з якихось причин не може продовжувати судовий розгляд.
Вирішальною умовою для призначення запасного судді є такий чинник, як тривалість кримінального провадження. Питання про призначення запасного судді вирішується судом, що здійснюватиме кримінальне провадження. Це питання має вирішуватись одночасно з призначенням підготовчого судового засідання з обов'язковою відміткою про це у журналі судового засідання.
2. Суддя, який є запасним, протягом всього судового розгляду повинен бути присутнім у залі судових засідань, бути знайомим із матеріалами кримінального провадження. Це дає йому змогу у разі вибуття судді замінити його і без зволікань продовжити судовий розгляд та завершити кримінальне провадження прийняттям судового рішення.
Стаття 321
Головуючий у судовому засіданні
Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
1. Головуючим у судовому засіданні є професійний суддя, який головує при колегіальному судовому розгляді або здійснює його одноособово (п. 2 ч. 1 ст. З КПК).
У разі колегіального розгляду справи головуючий має рівні права з іншими суддями, які беруть участь у кримінальному провадженні. Разом з тим він наділений особливими повноваженнями організаційно-розпорядчого характеру: він керує ходом судового засідання, спрямовує діяльність всіх учасників судового розгляду, слідкує за додержанням послідовності та порядку процесуальних дій, забезпечує здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними процесуальних обов'язків, спрямовує судовий розгляд на з'ясування всіх обставин та встановлення істини у кримінальному провадженні, усуває із судового розгляду все зайве, що не стосується цього кримінального провадження або не має значення для
встановлення істини, забезпечує своїми рішеннями і діями дотримання всіх принципів правосуддя і перш за все створює умови для реалізації принципу змагальності та рівноправності сторін.
Керування ходом судового засідання означає, що головуючий спрямовує судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав. Роль головуючого полягає в тому, що він повинен забезпечити сторонам рівні можливості вільно, у спосіб, який вони вибирають, але який у той же час не суперечить вимогам закону, здійснювати свої права.
Слід мати на увазі, що головуючий, як і інші судді при колегіальному розгляді справи, не вправі переймати на себе вчинення тих дій, які притаманні тільки сторонам, або створювати переваги у користуванні правами одній із сторін перед іншими учасниками процесу, в будь-який спосіб проявляти упередженість та необ'єктивність. Головуючий повинен однаково уважно ставитися до заяв і клопотань усіх учасників процесу, виявляти належну тактовність, звертаючись до прокурора, потерпілого, захисника, підсудного та решти учасників процесу.
Керування ходом судового засідання та усунення із судового розгляду всього, що не має значення для кримінального провадження, надає головуючому судді право знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони спрямовані на дослідження обставин, які вже достатньо з'ясовані, або явно виходять за межі кримінального провадження.
2. Один із основних обов'язків головуючого - це підтримання порядку в судовому засіданні та забезпечення високого рівня судового процесу. Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні (ч. 2 ст. 329 КПК). У разі якщо хто-небудь з учасників судового розгляду допускає порушення порядку судового засідання, головуючий вправі застосувати до цих осіб заходи впливу, передбачені ст. 330 КПК.
У той же час головуючий під час здійснення своїх повноважень і сам повинен суворо додержуватись норм кримінального процесуального закону та судової етики. ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачені обов'язки судді, які повною мірою поширюються на головуючого у кримінальному судочинстві. До них, зокрема, відносять такі обов'язки: своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики; виявляти повагу до учасників процесу; додержуватися присяги судді, яка зобов'язує суддів об'єктивно, безсторонньо, неупере- джено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.
Під час здійснення своїх повноважень головуючий діє від імені всього складу суду за його згодою. Будь-яке питання, що виникає в ході судового розгляду справи, вирішується судом після з'ясування думки сторін, які беруть участь у кримінальному провадженні. У разі якщо головуючому, який розглядає справу одноособово, у зв'язку
з його діями заявлено відвід, це питання розглядає інший суддя цього ж суду, визначений автоматизованою системою документообігу суду. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (статті 35, 81 КПК).
У тих випадках, якщо судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснюється колегіальним складом суду, головуючий створює умови для вільного викладу думок інших суддів у нарадчій кімнаті при розгляді питань, які підлягають вирішенню при постановленні вироку. Відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів, але головуючий при цьому голосує останнім (ст. 375 КПК).
Після виходу з нарадчої кімнати та публічного проголошення судового рішення головуючий роз'яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, головуючим роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Стаття 322
Безперервність судового розгляду
Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.
-
Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок:
неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження;
складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення;
підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення;
підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;
проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці;
проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу;
надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу.
|