§ 2. Межі судового розгляду
Визначення меж судового розгляду
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.
3.3 метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Норма закону про визначення меж судового розгляду у кримінальному процесуальному законодавстві України з'явилася після запровадження змагальності сторін як конституційної засади судочинства (п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України). Змагальність сторін передбачає розмежування у кримінальному провадженні функцій обвинувачення, захисту і вирішення справи, а також заборону виконання цих функцій у кримінальному судочинстві одним і тим же суб'єктом процесуальної діяльності.
Межі судового розгляду визначаються виходячи із висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Тому стаття, що коментується, у частині першій регламентує здійснення судового розгляду: 1) щодо особи, якій висунуто обвинувачення; 2) лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Водночас частини 2 і 3 ст. 337 КПК передбачають винятки з цього правила. Так, за межі обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, може вийти: а) прокурор; б) суд за власною ініціативою за наявності відповідних підстав.
У ході судового розгляду кримінального провадження прокурор має право: 1) змінити обвинувачення в суді як щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення, так і щодо обсягу обвинувачення; 2) висунути додаткове обвинувачення щодо вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, якщо окремий їх розгляд неможливий; 3) відмовитися від підтримання державного обвинувачення.
На відміну від КПК 1960 р., новий КПК більш детально визначає випадки, коли суд може вийти за межі викладеного в обвинувальному акті обвинувачення, а також підстави прийняття такого рішення. Суд має право самостійно вийти за межі висунутого обвинувачення лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження. Користуючись наданим йому правом, суд має за мету ухвалення справедливого вироку та захисту прав і основоположних свобод людини і громадянина.
У ході судового розгляду кримінального провадження суд не наділений правом змінити висунуте щодо особи обвинувачення. Суд не вправі проводити розгляд щодо інших осіб, про причетність яких до кримінального правопорушення стало відомо під час судового провадження. Також суд не вправі під час судового провадження у будь- який спосіб поставити питання про внесення змін прокурором обвинувачення. Оскільки судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснюється лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, суд не має права з'ясовувати обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення особами, які не є обвинуваченими у конкретному кримінальному провадженні. У випадку якщо під час судового розгляду буде встановлено факт вчинення кримінального правопорушення особою, якій обвинувачення не висувалося, суд повідомляє про це прокурора.
Недодержання положень ст. 337 КПК щодо меж судового розгляду може бути визнано істотним порушенням кримінального процесуального закону і стати підставою для скасування вироку суду в апеляційному або касаційному порядку.
Стаття 338
Зміна обвинувачення в суді
1.3 метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.
Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.
1. Зазначеною нормою КПК регламентуються підстави, умови та порядок зміни прокурором обвинувачення у суді.
Підставами зміни обвинувачення у суді є:
встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа;
наявність у прокурора після дослідження доказів у суді переконання про необхідність зміни обвинувачення.
Стаття, яка коментується, визначає межі, у яких прокурор має можливість змінити обвинувачення: 1) зміна правової кваліфікації діяння; 2) зміна обсягу обвинувачення. У кожному з цих випадків (як окремо, так і за наявності їх сукупності) прокурор має право змінити обвинувачення у суді. При цьому не має значення, з якої із викладених вище підстав виноситься таке процесуальне рішення. У разі необхідності зміни юридичної кваліфікації діяння, інкримінованого особі на досу- довому розслідуванні в бік погіршення становища обвинуваченого, яка не тягне за
собою зміни обсягу обвинувачення, прокурор має право вирішити це питання шляхом зміни обвинувачення в суді.
За необхідності зміни обвинувачення в бік погіршення становища обвинуваченого шляхом збільшення обсягу обвинувачення прокурор має право його змінити за наявності ідеальної сукупності злочинів, коли як мінімум один не інкриміновано особі в вину в ході досудового розслідування. Якщо під час судового розгляду буде встановлено факт вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, за яким обвинувачення взагалі не висувалося, але це правопорушення тісно пов'язане з попереднім і їх окремий розгляд неможливий, прокурор не змінює, а висуває додаткове обвинувачення в порядку, передбаченому ст. 339 КПК. Такий випадок може мати місце наприклад, коли у судовому розгляді кримінального провадження буде з'ясовано, що обвинувачений після вчинення вбивства особи вчинив крадіжку цінних речей потерпілого, від представника якого судом отримано відповідну заяву.
Заява про вчинення іншого кримінального правопорушення, не пов'язаного з тим, в якому особа обвинувачується, що надійшла до суду під час судового розгляду первісного обвинувачення, направляється судом прокурору для реєстрації у ЄРДР та проведення досудового розслідування.
2. Умовою зміни прокурором обвинувачення в суді є виконання вимог ст. 341 КПК про погодження зміни обвинувачення з керівником органу прокуратури, в якому він працює, для чого суд за клопотанням прокурора відкладає судове засідання. Погодивши свою позицію з керівником прокуратури, прокурор у кримінальному провадженні складає обвинувальний акт, в якому викладає обгрунтування такої зміни. Рішення про його погодження керівник прокуратури, де працює прокурор, письмово фіксує на обвинувальному акті, оскільки ст. 341 КПК передбачено «погодження відповідних процесуальних документів».
Нормою статті, яка коментується, визначено й час, протягом якого може бути змінено обвинувачення, а саме під час судового розгляду.
Судовим розглядом кримінального провадження у першій інстанції є розгляд обвинувачення в судовому засіданні аж до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення вироку, у зв'язку з чим клопотання про зміну обвинувачення прокурором може бути заявлено в будь-якій стадії з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами.
Якщо після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами або після дебатів до виходу суду в нарадчу кімнату прокурор прийняв рішення про необхідність зміни обвинувачення, він може звернутися до суду з клопотанням про поновлення з'ясування обставин, обгрунтувавши це наміром заявити клопотання про зміну обвинувачення.
При згоді суду на поновлення перевірки обставин зміна обвинувачення здійснюється в порядку, зазначеному вище.
Складений обвинувальний акт, яким змінено обвинувачення, прокурор подає суду для долучення до матеріалів кримінального провадження. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам.
-
Після одержання від прокурора обвинувального акта, яким змінено обвинува- ення, залежно від постановлених у ньому питань суд виконує такі дії:
для забезпечення прав потерпілого у разі, коли ставиться питання про застосу- ння норми кримінального права, яка передбачає відповідальність за менш тяжке имінальне правопорушення чи про зменшення обсягу обвинувачення, суд роз'яснює
станньому його право підтримувати обвинувачення в раніше пред'явленому обсязі, икладеному в обвинувальному акті, що надійшов до суду.
Якщо потерпілий вирішив скористатися правом підтримувати обвинувачення у попередньому обсязі, то при поновленні судового провадження обвинувачення особи здійснюється: прокурором на підставі зміненого обвинувального акта; потерпілим у раніше пред'явленому обсязі.
У продовженому судовому розгляді обвинувачений захищається від обох обвинувачень, а суд приймає рішення з урахуванням всіх з'ясованих обставин та перевірки їх доказами.
Якщо у кримінальному провадженні є декілька потерпілих, продовження провадження здійснюється після з'ясування позицій кожного з них;
-
у випадку, коли судове провадження здійснюється за відсутності потерпілого (потерпілих) і його представника (представників), а прокурор змінив обвинувачення на покращення становища обвинуваченого, суд відкладає судовий розгляд, надсилає потерпілому (потерпілим) та його представнику (представникам) копію обвинувального акта прокурора з роз'ясненням їм права підтримувати обвинувачення у попередньому обсязі. При цьому суд повинен повідомити потерпілого (потерпілих) та його представника (представників) про час початку судового розгляду, надати час на повідомлення суду про свою позицію. Якщо потерпілий (потерпілі) чи його представник (представники), одержавши обвинувальний акт і відповідне роз'яснення, не відповіли суду у встановлений термін, то вважається, що вони погодилися з позицією прокурора.
Для забезпечення прав обвинуваченого суд роз'яснює йому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, відкладає розгляд не менш ніж на 7 днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. Цей строк може бути скорочений або продовжений за клопотанням сторони захисту.
Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.
Кількість змін прокурором обвинувачень у суді законом не обмежена.
Якщо судове рішення у кримінальному провадженні, де змінено прокурором обвинувачення, скасовується при перегляді його в будь-якій інстанції і матеріали направляються на новий судовий розгляд, це скасування стосується лише судового рішення, а не всієї процедури судового розгляду.
У такому випадку судове засідання починається з оголошення обвинувального акта прокурора, складеного ним у суді (а в разі використання потерпілим права вимагати продовження судового розгляду за обвинувальним актом у раніше пред'явленому обсязі - і обвинувального акта, який первісно був направлений до СУДУ-
Глава 28. Судовий розгляд Стаття 339
Висунення додаткового обвинувачення
У разі отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв'язане з первісним та їх окремий розгляд неможливий, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу мас право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням.
У разі задоволення такого клопотання прокурора, суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення та виконання прокурором вимог, передбачених статтями 276-278, 290-293 цього Кодексу, але не більше ніж на чотирнадцять днів. Строк відкладення судового розгляду може бути продовжений судом за клопотанням сторони захисту у випадку, якщо обсяг або складність нового обвинувачення вимагають більше часу для підготовки до захисту.
Після закінчення встановленого судом строку, судове провадження повинно бути розпочате з підготовчого судового засідання. Нове дослідження доказів, які вже були досліджені судом до висунення додаткового обвинувачення, здійснюється тільки у разі визнання судом такої необхідності.
1. Зазначена норма є новітньою у КПК, її запровадження викликане усуненням інституту додаткового розслідування.
Підставою для застосування норм цієї статті є отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Отже, вказана норма закону передбачає надходження відомостей під час судового провадження, що не виключає можливість такого надходження й під час досудового розслідування.
У зв'язку з цим, перш ніж заявляти клопотання про висунення додаткового обвинувачення, прокурор повинен з'ясувати:
чи надходили такі відомості до органів досудового розслідування, в прокуратуру, чи вносились вони до ЄРДР та яким чином вони перевірялися;
чи не перевірялися ці відомості слідчими (розшуковими) та негласними слідчими (розшуковими) діями, які результати такої перевірки;
якщо такі повідомлення були, то чому їх розслідування не доведено до кінця до направлення обвинувального акта за первісним кримінальним правопорушенням.
Відомостями про можливе вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим можуть бути: заяви заінтересованих осіб; повідомлення слідчих органів, засобів масової інформації; показання осіб, які допитувалися під час судового розгляду; заяви чи показання самого обвинуваченого; інші дані, що надійшли до суду чи органів досудового розслідування.
Застосовуючи термін «можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення», законодавець припускає будь-який ступінь доведеності цього факту. Підставою для такого висновку можуть бути як матеріали, достатні для негайного повідомлення про підозру, так і ті, що потребують збирання доказів після внесення повідомлення до ЄРДР.
Вирішуючи питання про можливість висунення додаткового обвинувачення, прокурор повинен перш за все зважувати наявність умов для цієї процедури, а саме: іншим кримінальним правопорушенням для додаткового обвинувачення може бути лише таке, щодо якого обвинувачення не висувалося; це кримінальне правопорушення тісно пов'язано з первісним; їх окремий розгляд неможливий.
У випадку, якщо інше кримінальне правопорушення не пов'язане з первісним та існує можливість їх окремого розгляду, процедура висунення додаткового обвинувачення в суді при розгляді первісного правопорушення втрачає сенс.
Перш ніж звернутися до суду з відповідним клопотанням, прокурор повинен виконати вимоги ст. 341 КПК щодо погодження можливого висунення додаткового обвинувачення особі з керівником органу прокуратури, в якому він працює.
Після цього прокурор має право заявляти вмотивоване клопотання про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням.
Уважається, що таке клопотання, оскільки воно повинно бути вмотивованим, складається прокурором у письмовому вигляді і саме цей процесуальний документ письмово погоджується з керівником органу прокуратури, де працює прокурор, який підтримує державне обвинувачення в суді.
|