Її. Рецензенти: Малишева Н. Р
|
|
Скачати 5.21 Mb.
|
 ББК 67.9 (4УКР) 307я73 3-51Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-4721 від 10 листопада 2003 року ) її. Рецензенти: Малишева Н. Р., доктор юридичних наук, професор, член-ко-респондентАПрН України, заступник директора Міжнародного центру космічного права ПАН України, провідний науковий співробітник Інституту держави і права НАН України; Бобкова А. Г., доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри економіко-правового факультету Донецького національного університету; Мунтян В. Л., доктор юридичних наук, професор Земельне право України: Підручник / М. В. Шульга 3-51 (кер. авт. кол.), Г. В. Анісімова, Н. О. Багай, А. П. Гетьман та ін.; За ред. М. В. Шульги. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 368 с. I5ВN 966-667-115-8 У підручнику на основі чинного земельного законодавства викладено найбільш принципові положення, які стосуються земельної реформи, питань права власності на землю, права користування землею в ринкових умовах. Поданий матеріал адаптовано до нових навчальних програм вищих юридичних навчальних закладів. Для студентів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів, аспірантів та викладачів-правознавчих, аграрних та землевпорядних спеціальностей вузів, а також широкого кола читачів, які цікавляться земельно-правовими проблемами. ББК 67.9 (4УКР) 307я73 966-667-115-8 © Колектив авторів, 2004 © Художнє оформлення Юрінком Інтер, 2004 {.&:. і_ Важливою і невід'ємною частиною еколого-правової освіти студентів вищих юридичних навчальних закладів є вивчення земельного права України. Особливого значення набуває оволодіння знаннями у галузі земельного права в сучасний період — час прискорення реформування земельних правовідносин, становлення, розвитку і зміцнення державності в Україні, прийняття та введення в дію нового Земельного кодексу України. Підвищений інтерес до вивчення земельного права України як важливої складової еколого-правової освіти зумовлений низкою обставин. Передусім введенням у дію нового Земельного кодексу України і значним оновленням та істотним збільшенням кількості законодавчих і підзаконних актів про землю, які потребують об'єктивного осмислення їх ролі та місця є національній системі права і регулюванні суспільних земельних відносин з врахуванням положень нового Цивільного кодексу України, який набере чинності 1 січня 2004 р. По-друге, це пов'язано з практичною необхідністю ефективно застосовувати земельно-правові норми для реального забезпечення суб'єктивних земельних прав у процесі реалізації сучасної земельної реформи. По-третє, доцільністю творчого і всебічного осмислення і обґрунтування низки нових концептуальних підходів до регламентації земельних правовідносин, проведення їх наукової класифікації за галузевими, інституційними та іншими ознаками. При підготовці підручника його автори виходили з того, Що окремі принципові моменти правового регулювання земельних відносин вже висвітлено у навчальній літературі з екологічного, аграрного та цивільного права. Разом з тим, зважаючи на традиції земельного права, які раніше сформувалися, та виходячи з положень теорії земельного права, узагальнення наукових ідей і концепцій щодо розвитку земельного законодавства, аналізу сучасної системи нормативно-правових актів України у підручнику зроблено спробу ство- рити необхідну основу для об'єктивного сприйняття студентською молоддю земельно-правових явищ та специфіки відображення їх у правовому полі. (Посилання на нормативно-правові акти України подано станом на 01.01.2004 р.) Введення та викладання як самостійного навчального курсу «Земельне право» у ряді вищих юридичних навчальних закладів країни, зміни концептуальних підходів до викладання курсу «Екологічне право», а також наявність перших навчальних посібників та підручників, створених після прийняття нового Земельного кодексу України, не могли не вплинути на формування змісту цього підручника. При викладенні матеріалу, автори намагалися уникнути дублювання, по можливості доповнити і поглибити зміст навчальної літератури. Так, чільне місце в Загальній частині підручника належить розділам, присвяченим аналізові земельних правовідносин, гарантій прав на землю та механізму їх реалізації, правових форм приватизації землі та ін. В умовах ринкових відносин самостійного значення, а отже і висвітлення, набувають проблеми, пов'язані з правовим регулюванням ринкового обігу земельних ділянок та плати за землю. Вони теж розглядаються в Загальній частині. Предметом окремої уваги стали питання, що стосуються права постійного користування землею, оскільки цей вид землекористування характеризується певною специфікою. Вони висвітлюються з урахуванням нових підходів до цієї правової категорії, закріплених чинним Земельним кодексом. Не залишені поза увагою і такі новели чинного земельного законодавства, як обмеження прав на землю, право земельного сервітуту, право добросусідства та ін. На думку авторів, заслуговує на самостійне місце матеріал, який стосується розвитку земельного права як науки. Важливого значення набувають доробки вчених, які досліджували земельно-правові проблеми. При висвітленні тем Особливої частини земельного права автори обмежилися головним чином аналізом правового регулювання використання земель різного цільового призначення. При цьому враховувалося те, що інші елементи правового режиму земель (їх належність, охорона та ін.) відображено в Загальній частині чи будуть предметом вивчення курсу «Екологічне право». Підручник має на меті допомогти зорієнтуватися, по-пер- ше, в різноманітті наукових концепцій щодо права власності на землю, реалізації та захисту земельних прав суб'єктів, охорони земель та ін., по-друге, у значному обсязі нормативно-правових актів, які регулюють земельні відносини. Він розрахований на поглиблене вивчення земельного права з метою опанування студентами як наукових положень, так і чинного земельного законодавства, набуття навичок його застосування у практиці правозастосовної, наукової та іншої діяльності. Автори висловлюють щиру вдячність рецензентам цього підручника: доктору юридичних наук, професору Василю Лук'яновичу Мунтяну; доктору юридичних наук, професору, члену-кореспонденту Академії правових наук України Ната-лії Рафаелівні Малишевій; доктору юридичних наук, професору, завідувачу кафедри економіко-правового факультету Донецького національного університету Антоніні Григорівні Бобковій. Авторський колектив: Шульга М. В., доктор юридичних наук, професор (керівник авторського колективу) — вступ: глави 3; 6; 9; (§ 2—3); 15; 17; 21; Анісімова Г. В., кандидат юридичних наук, доцент — глава 1 (§ 7Б); Багай Н. О., кандидат юридичних наук, доцент — глава 1 (§ 6); Гетьман А. П., доктор юридичних наук, професор — глави 9 (§ 1): Ю; 12; Гордєєв В. І., кандидат юридичних наук, доцент — глава 20; Ільницька Н. В., кандидат юридичних наук, доцент — глава 7; Каракаш І. І., кандидат юридичних наук, доцент — глава 1 (§1 — У співавторстві з |Чуйковим В. О.|, § 2—5); Кулинич П. Ф., кандидат юридичних наук, доцент — глави 4; 5; 8 (§ 1; §2-3 —у співавторстві з Семчиком В. І.); 14; Лейба Л. В. — глава 9 (§ 4); Носік В. В., кандидат юридичних наук, доцент — глави 1 (§ 7А); 13; Пащенко О. М., кандидат юридичних наук, доцент — глава 2 (у співавторстві з Погрібним О. О.); Погрібний О. О., доктор юридичних наук, професор — глави 2 (у співавторстві з Пащенком О. М.); 11; Семчик В. І., доктор юридичних наук, професор — глава 8 (§ 2—3 — у співавторстві з Кулиничем П. Ф.); Титова Н. І., доктор юридичних наук, професор — глава 16; [Чуйков В. О.[, кандидат юридичних наук, доцент — глави 1 (§ 1 —у спіавіторстві з Каракашем 1.1.); 18; 19 рити необхідну основу для об'єктивного сприйняття студентською молоддю земельно-правових явищ та специфіки відображення їх у правовому полі. (Посилання на нормативно-правові акти України подано станом на 01.01.2004 р.) Введення та викладання як самостійного навчального курсу «Земельне право» у ряді вищих юридичних навчальних закладів країни, зміни концептуальних підходів до викладання курсу «Екологічне право», а також наявність перших навчальних посібників та підручників, створених після прийняття нового Земельного кодексу України, не могли не вплинути на формування змісту цього підручника. При викладенні матеріалу, автори намагалися уникнути дублювання, по можливості доповнити і поглибити зміст навчальної літератури. Так, чільне місце в Загальній частині підручника належить розділам, присвяченим аналізові земельних правовідносин, гарантій прав на землю та механізму їх реалізації, правових форм приватизації землі та ін. В умовах ринкових відносин самостійного значення, а отже і висвітлення, набувають проблеми, пов'язані з правовим регулюванням ринкового обігу земельних ділянок та плати за землю. Вони теж розглядаються в Загальній частині. Предметом окремої уваги стали питання, що стосуються права постійного користування землею, оскільки цей вид землекористування характеризується певною специфікою. Вони висвітлюються з урахуванням нових підходів до цієї правової категорії, закріплених чинним Земельним кодексом. Не залишені поза увагою і такі новели чинного земельного законодавства, як обмеження прав на землю, право земельного сервітуту, право добросусідства та ін. На думку авторів, заслуговує на самостійне місце матеріал, який стосується розвитку земельного права як науки. Важливого значення набувають доробки вчених, які досліджували земельно-правові проблеми. При висвітленні тем Особливої частини земельного права автори обмежилися головним чином аналізом правового регулювання використання земель різного цільового призначення. При цьому враховувалося те, що інші елементи правового режиму земель (їх належність, охорона та ін.) відображено в Загальній частині чи будуть предметом вивчення курсу «Екологічне право». Підручник має на меті допомогти зорієнтуватися, по-пер- ше, в різноманітті наукових концепцій щодо права власності на землю, реалізації та захисту земельних прав суб'єктів, охорони земель та ін., по-друге, у значному обсязі нормативно-правових актів, які регулюють земельні відносини. Він розрахований на поглиблене вивчення земельного права з метою опанування студентами як наукових положень, так і чинного земельного законодавства, набуття навичок його застосування у практиці правозастосовної, наукової та іншої діяльності. Автори висловлюють щиру вдячність рецензентам цього підручника: доктору юридичних наук, професору Василю Лук'яновичу Мунтяну; доктору юридичних наук, професору, члену-кореспонденту Академії правових наук України Ната-лії Рафаелівні Малишевій; доктору юридичних наук, професору, завідувачу кафедри економіко-правового факультету Донецького національного університету Антоніні Григорівні Бобковій. Авторський колектив: Шульга М. В., доктор юридичних наук, професор (керівник авторського колективу) — вступ; глави 3; 6; 9; (§ 2—3); 15; 17; 21; Анісімова Г. В., кандидат юридичних наук, доцент — глава 1 (§ 7Б); Багай Н. О., кандидат юридичних наук, доцент — глава 1 (§ 6); Гетьман А. П., доктор юридичних наук, професор — глави 9 (§ 1); Ю; 12; Гордєєв В. І., кандидат юридичних наук, доцент — глава 20; Ільницька Н. В., кандидат юридичних наук, доцент — глава 7; Каракаш І. І., кандидат юридичних наук, доцент — глава 1 (§1 — У співавторстві з |Чуйковим В. О.|, § 2—5); Кулинич П. Ф., кандидат юридичних наук, доцент — глави 4; 5; 8 (§ 1; §2-3 —у співавторстві з Семчиком В. І.); 14; Лейба Л. В. — глава 9 (§ 4); Носік В. В., кандидат юридичних наук, доцент — глави 1 (§ 7А); 13; Пащенко О. М., кандидат юридичних наук, доцент — глава 2 (у співавторстві з Погрібним О. О.); Погрібний О. О., доктор юридичних наук, професор — глави 2 (у співавторстві з Пащенком О. М.); 11; Семчик В. І., доктор юридичних наук, професор — глава 8 (§ 2—3 — у співавторстві з Кулиничем П. Ф.); Титова Н. І., доктор юридичних наук, професор — глава 16; |Чуйков В. О.[, кандидат юридичних наук, доцент — глави 1 (§ 1 —у спіавіторстві з Каракашем 1.1.); 18; 19  зпгпльнп чпстинпГЛПВП 1 ПРЕДМЕТ, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА .ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА § 1. Предмет земельного право, та його особливості Земельні відносини являють собою самостійний вид суспільних відносин і характеризуються істотними особливостями, які зумовлені предметом врегулювання — використанням та охороною земельних ресурсів країни1. Відповідно до ст. 14 Конституції України2 земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це конституційне положення закріплено і в новому Земельному кодексі України, прийнятому 25 жовтня 2001 р. та введеному в дію з 1 січня 2002 р. Воно має принципово важливе значення для врегулювання земельних відносин3. Термін «земля» можна розглядати в різних аспектах: як об'єкт природного походження, планета, земна куля, частина космічної системи тощо. Як земна куля (планета) Земля виступає об'єктом правового регулювання міжнародного права. Землю можна також розглядати як середовище проживання людини і суспільства, що охоплює земну і повітряну оболонку земної кулі, її надра, поверхню і ландшафт, тваринний і рослинний світ. У цьому значенні земля є об'єктом правового регулювання (наприклад, екологічного права). 1  На самостійні ознаки земельних відносин та землі як об'єкта права, щоне підпадає під загальний обіг речей та майна за цивільно-правовими заса дами врегулювання, зверталась увага ще у дореволюційний правовій літера турі. Див., наприклад, Хауке О. А. Крестьянское земельное право. — М., 1914. 2 Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141. 3 Там само. — 2002. — № 3—4. — Ст. 27. Зовсім в іншому значенні земля виступає як об'єкт правового регулювання у земельному праві. В ньому під терміном «земля» розуміється частина земної поверхні, що розташована над надрами і називається ґрунтовим шаром, у межах території, на яку поширюється суверенітет держави. Землі в такому значенні притаманні унікальні властивості, що використовуються людиною і суспільством. Характерними рисами землі як природного ресурсу є її незамінність, обмеженість у просторі, локальність за місцем розташування і нерухомість. Однією з найважливіших характеристик землі як засобу виробництва є її ґрунтова характеристика, адже тому що земля має унікальну властивість — родючість. Саме тому землі належить особлива роль у сфері сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Згідно зі ст. 2 ЗК України земельні відносини — це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Вони виникають між державою, її органами, органами місцевого самоврядування, юридичними особами та громадянами і становлять предмет земельного права. Формою земельного права є приписи нормативних актів, що регулюють весь комплекс земельних відносин. їх прийнято називати земельним законодавством. Земельне право як галузь права відрізняється від земельного законодавства тим, що воно регулює переважно однорідні відносини. Земельне законодавство регулює пов'язані з ними різнорідні суспільні відносини, зокрема управлінські, фінансові. Земельне право включає лише ті компоненти правового режиму земель, які безпосередньо пов'язані із земною поверхнею, її родючим шаром. Тому гірничі, лісові, водні, фауністичні та інші відносини, що мають специфічні риси і властивості та становлять у вітчизняній правовій системі самостійні правові угруповання, розглядаються тією мірою, в якій це необхідно для аналізу земельних відносин та визначення поняття земельного права. Суто гірничі, водні, лісові, фауністичні та інші природно-ресурсні відносини регулюються спеціальним законодавством, тому на них безпосередньо не поширюється земельне законодавство. Більше того, згідно зі ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання саме земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави, раціонального використання та охорони земель. З цього випливає, що предмет земельного права охоплює лише земельні відносини. Разом з тим, відповідно до ст. З ЗК України земельні відносини, що виникають під час використання надр, лісів, вод, рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу. У таких випадках йдеться про земельно-правові норми, що були включені до відповідних природно-ресурсних кодексів та законів (Кодекс про надра, Лісовий кодекс. Водний кодекс, закони про інші природні ресурси) в період дії попереднього Земельного кодексу. Якщо ці норми суперечитимуть вимогам нового Земельного кодексу, то слід керуватися приписами цього Кодексу, який має певний пріоритет над іншими кодифікованими та звичайними актами природно-ресурсного законодавства. Для існування самостійної галузі в системі права необхідна наявність: предмета правового регулювання, методів його регулювання, джерел права та заінтересованості суспільства у виділенні відповідної галузі права як самостійної правової єдності. Про закономірні процеси становлення нових напрямів у правовій системі свідчать також фундаментальні пошуки з цієї проблематики, встановлення особливих правових режимів при врегулюванні відповідних груп суспільних відносин. Тому норми, що регламентують гірничі, водні, лісові та інші відносини, за своїм змістом істотно відрізняються від норм, покликаних регулювати земельні відносини. Земельне, водне, лісове та гірниче право традиційно визнавалися відомими вченими як відокремлені галузі з їх достатнім обґрунтуванням. Про самостійність галузі права свідчить наявність спеціального, особливого предмета правового регулювання. Предметом земельного права, як і будь-якої іншої галузі права, є певне коло суспільних відносин, врегульованих нормами даної правової галузі. Для визнання цих відносини предметом окремої галузі права об'єктивно необхідні специфічні ознаки, які відрізняють їх від інших суспільних відносин, урегульованих нормами права. 8 Аналіз норм земельного права дає підстави стверджувати, що регулювання земельних відносин грунтується на: поєднанні врегулювання використання землі як природного ресурсу, територіального базису та основного засобу виробництва; різноманітті форм власності на землю та інші природні ресурси; достатності повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо врегулювання земельних відносин на своїх територіях; визнанні рівності учасників земельних відносин у здійсненні захисту своїх прав на землю; державному управлінні використанням та охороною земельних ресурсів незалежно від форм власності та інших прав на землю. У сучасному земельному законодавстві є норми, що регулюють відносини, які мають цивільно-правовий характер: угоди (правочини) щодо земельних ділянок, спадкування, відшкодування збитків тощо. Ці відносин регулюються нормами цивільного законодавства, лише якщо вони не врегульовані земельно-правовими нормами. Тому цивільно-правові норми є додатковими, субсидіарними для врегулювання земельних відносин. У чинному земельному законодавстві є чимало адміністративно-правових норм. Вони стосуються управління і контролю у галузі використання та охорони земельних ресурсів, здійснення землевпорядкування та ведення земельного кадастру. Проте адміністративно-правові норми в земельному законодавстві мають спеціальне призначення, пов'язане із земельними відносинами. Це надає їм земельно-правового змісту, у зв'язку з чим їх не можна віднести до суто адміністративно-правових відносин. Земля стає предметом земельних відносин у зв'язку з привласненням її продуктів і використанням її корисних властивостей. При цьому вона залишається об'єктом природи. Особливості земельних відносин полягають у тому, що їх виникнення і розвиток безпосередньо пов'язані з об'єктивними закономірностями розвитку людського суспільства і суспільного виробництва. Таким чином, предметом земельного права є суспільні відносини, зумовлені особливими властивостями землі як об'єкта суспільних відносин у тій частині, у якій вони регулюються нормами земельного права. Земельне право виходить з певної кількості суб'єктів права власності на землю та видів прав на земельні ділян- ки, регулює поведінку суб'єктів земельних прав, пов'язаних з раціональним використанням землі та її охороною. Земельно-правові норми встановлюють порядок діяльності державних та інших органів щодо організації раціонального використання та охорони земель, а також захищають конституційні права та інтереси громадян та юридичних осіб, які пов'язані з використанням земельних ділянок у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Все вищевикладе-не дає підстави для висновку про те, що земельне право є самостійною галуззю права, яке являє собою систему правових норм, що регулюють земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, охорони їх від негативного впливу, захисту прав громадян та юридичних осіб на землю та додержання встановленого правопорядку в галузі земельних відносин. |
Схожі:
|
ДОНЕЦЬК ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН Директор, доктор архітектури, керівник авторського колективуЮ. БілоконьНачальник планувального управління, головний архітектор проектуВ.... |
Контрольно-діагностична система Test W2 Рецензенти: Білоус А.І., Буз І. А., Михальчук І.І., Пахомова Г. В., Пилипчук О. П., Сальнікова І.І |
|
РОБОЧИЙ ЗОШИТ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ Рецензенти: Ладигіна Н. М., кандидат медичних наук, викладач Криворізького медичного коледжу |
ЗАХОДІВ Рецензенти: Л. Г. Фрізман, доктор філологічних наук, професор, завідуючий кафедрою російської та світової літератури Харківського... |
|
Мовна політика в Україні: аналіз та впровадження (Етнополітологічний аспект) Рецензенти: доктор філософських наук, професор кафедри політології Харківського національного університету ім. Г. С. Сковороди Денисенко... |
ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ Рецензенти: Н. В. Притульська, зав каф товарознавства та експертизи прод товарів Київського нац торгівельно-економічного ун-ту, проф.,... |
|
Г.І. Трофанчук ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО Рецензенти: В. К. Гіжевський, к ю наук, професор; O. I. Коваленко, к ю наук, професор |
ISBN 966 – 610 – 060 – 6 ББК 63. 3(4УКР)я73 Рецензенти: д-р іст наук, проф. М. Ф. Дмитроченко; д-р юрид наук, проф. В. О. Румянцев |
|
Кафедра менеджменту організацій МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК Рецензенти – завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, професор Школьний О. О. та доцент кафедри економіки Бурляй... |
Юрія Федьковича Загальні питання маркетингу та менеджменту Навчальний... Рецензенти: Ангельський О. В., доктор фіз мат наук, професор, Бучковський І. А., кандидат технічних наук, доцент |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua