Освітня реформа: стратегії реалізації та очікування громадян

Скачати 352.62 Kb.

Назва	Освітня реформа: стратегії реалізації та очікування громадян
Сторінка	2/3
Дата	29.02.2016
Розмір	352.62 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3

2.2. Суб’єктивні очікування українців щодо змін в системі освіти

Досліджуючи суб’єктивні очікування українців щодо стану сучасної освіти в Україні та можливостей її реформування, нами було опитано 150 осіб віком від 15 до 60 років, з них чоловіків 12, жінок 27 (додаток 2) 26% опитаних респондентів професійно пов’язані із педагогічною діяльністю.

Аналізуючи отримані результати, ми прийматимемо до уваги вік та стать респондентів та визначимо загальні тенденції щодо сприймання змін в освіті.

Щодо того, зі скількох років має розпочинатися навчання дітей (включно із дошкільною освітою із 5 років, що до цього часу викликає неоднозначне сприймання та нарікання окремих батьків) отримані дані свідчать про наступне:

- більшість респондентів, 46,6% всіх опитаних, вважають доцільним розпочинати навчання із 6 років;

- навчання із 5 років та навчання із 7 років мають однакову кількість прихильників – 26,7% від загальної кількості;

- ми не відмічаємо суттєвої різниці в орієнтації більшості респондентів на навчання із 6 років: так вважають 50% молоді до 30 років та 43,5% громадян старше 30 років;

- зауважимо, що близько 32% людей старшого віку вважають доцільним розпочинати навчання із 7 років.

Щодо орієнтації городищан на обов’язкову середню освіту, відмітимо слідуюче:

- обов’язкову базову загальну середню освіту ( 9 класів) підтримують 26.7%;

- повну загальну середню освіту(11 класів) підтримали 56,6%;

- повну загальну середню освіту (12 класів) підтримали 16,7% респондентів;

- ми відмічаємо, що старше покоління орієнтоване 11-річне навчання;

- старше покоління надає перевагу 9-річному та 12-річному більше ніж молодь;

- респонденти у віці від 30 до 50 і старші вважають найбільш доцільним 10 років.

Щодо рівня задоволення респондентів їх отриманим навчанням, відмітимо:

- повністю задоволених своєю освітою 37,3%;

- скоріше задоволених своєю освітою 45,3%;

- скоріше не задоволених своєю освітою 14%;

- повністю незадоволених своєю освітою 3,4% респондентів.

Отже, більшість молоді задоволені своєю освітою, але старше покоління більш критичне.

Рівень освіти в України респонденти оцінили так:

- зауважимо, що більшість респондентів посередньо оцінюють рівень освіти в України (68%);

- високим його вважають 18% опитаних, низьким - 14%;

- слід відмітити, що саме респонденти старшого віку в більшій мірі вважають рівень освіти як високим, так і низьким.

Думки респондентів з приводу того, яку освіту вони зможуть отримати чи дати дітям, розподілилися так:

- вважають, що зможуть отримати чи дати дітям якісну освіту - 42,6% респондентів, більш оптимістично налаштовані чоловіки до 30 років та жінки після 30 років;

- не можуть бути впевненими - 47,4% респондентів, більшість – чоловіки і жінки після 30 років;

- вважають, що не зможуть отримати чи дати дітям добру освіту 10% респондентів, найбільше з них – чоловіки після 30 років і основною перешкодою вони вважають фінансовий чинник.

Яких змін очікують респонденти, щоб поліпшити якість загальноосвітньої середньої освіти:

- 53,3% всіх опитаних респондентів вважають, що в першу чергу змін повинен зазнати зміст навчальних програм і навчальне навантаження;

- 44% респондентів вважають, що потрібно збільшити фінансування освітньої галузі;

- 36,6% городищан вважають, що потребують покращення матеріально-технічні умови навчання, тому потрібно провести реформу в цьому напрямку;

- 32,6% респондентів очікують внесення змін до організації навчання;

- 17,3% респондентів вважають доцільним внесення змін до тривалості навчання.

Ми визначили, як реагує система освіти на виклики сучасного життя (п.1.1) Необхідність реформування освіти України заявлено на державному рівні і частково почали реалізуватися. Тож зміни у системі освіти респонденти оцінили так:

- 53,3% городищан вважають, що зміни імітуються, це молодь до 30 років та чоловіки старше 30 років;

- 33,4% респондентів вважає, що зміни у реформуванні відсутні, більш оптимістично налаштовані жінки до 30 років.

- всього 13,3% респондентів вважають, що реалізується план реформ .

Поширеним явищем є факт фінансової участі батьків у підтримці матеріально-технічної бази школи. Ми дослідили, чи готові батьки нести фінансові витрати під час навчання дітей:

-52,6% громадян вважають, що фінансування має бути державним;

-24% респондентів вказали, що вони готові до фінансових витрат.

Зокрема оплачувати додаткові освітні послуги готові 18% респондентів, витрачати кошти на придбання сучасних засобів навчання 14,6% , придбання додаткових навчальних матеріалів - 12,6%, ще 10,6% готові підтримувати матеріальну базу освітніх закладів. Таким чином, більшість громадян вважають освіту соціальним благом, гарантованим державою.

Щодо оцінки соціального статусу педагогів, ми відмітимо, що він достатньо низький. За 10-балною шкалою рейтингу престижних професій, професію педагога наші респонденти оцінили у 3,47 бали.

Таким чином можемо відмітити низький рівень поінформованості громадян щодо тих змін, котрі мають відбуватися в освіті. Тому потрібна система інформаційно-просвітницьких заходів які б інформували громадян про цілі, завдання, шляхи розвитку освіти, збільшуючи їхню прихильність до нововведень.

ВИСНОВКИ
Якісна освіта розглядається в наш час як один із основних індикаторів якості життя, інструмент соціальної та культурної злагоди й економічного зростання. В умовах глобалізації господарства й формування інформаційного суспільства освіта є стратегічним багатством, фактором посилення інтелектуального потенціалу народу, гарантом його самостійності та міжнародної конкурентоспроможності. Багато країн удосконалювали освіту черезїї реформування. Шкільна освіта України також потребує невідкладнихзмін, адже одним із стратегічних завдань України - інтегрування до світового освітнього простору, котре зумовлює необхідністьдотримання визначених міжнародною спільнотою орієнтирів та вивченнякращих зразків педагогічних реформ зарубіжжя.

У соціології освіти значну увагу приділяють проблемам ролі освіти у функціонуванні й розвитку суспільства, досліджуються соціальні аспекти системи освіти, а такожзв’язок освіти з іншими інститутами суспільства. Соціологічний вимір сучасної освіти є безперечно важливим й актуальним.

Реформа являє собою перетворення, зміну, нововведення, перевлаштування якоїсь сфери суспільного життя (інститутів, організацій, закладів), без усунення основ існуючої соціально-політичної структури і наявного суспільного порядку і зазвичай пов'язана з прогресивними змінами в суспільстві та має еволюційний характер розвитку.

Україна успадкувала від СРСР потужну розгалужену освітню систему з передовою на той час інфраструктурою. За роки незалежності відбувалося екстенсивне використання матеріально-технічних, кадрових і організаційних ресурсів та пристосування їх до потреб незалежної держави.

Ми спостерігаємо загальну тенденцію до скорочення кількості загальноосвітніх навчальних закладів, кількості учнів, кількості вчителів, це пояснюється впливом як соціально-демографічними так і економічними факторами. Результат свідчать про негативну динаміку розвитку за іншими показниками , що характеризують освітню діяльність. За даними міжнародного моніторингу The Global Competitiveness Report Україна втратила свої позиції за такими важливими показниками, як «Підключення шкіл до інтернету», «Охоплення середньою освітою», «Якість освітньої системи», «Якість управління (менеджменту) школами» за період 2009-2013 роки.

Видатки на освіту в Україні, у порівнянні із іншими країнами, суттєві, але проблеми якості очевидні.І це свідчить про низьку ефективність використаннябюджетних коштів, недостатньо інтенсивне використання приватнихджерел фінансування та значний потенціал економії. Реформування освіти передбачає акцент на потребах громадян, котрі є визначальними. Ми дослідили суб’єктивні оцінки громадян стану сучасної освіти та визначили «проблемні зони» у накладанні очікувань і реальних пропозицій щодо змін в освіті. Більшість респондентів підтримують 11-річне навчання в школі і не є прихильниками збільшення його до 12 років. При цьому 46,6% підтримують початок навчання із 6 років, але слід враховувати і тих респондентів, котрі вважають доцільним розпочинати шкільне навчання із 7 років.Оцінюють рівень освіти в України як середній 68% респондентів, при цьому 58% вважають, що істотних змін в освіті не відбуваються, а реформи імітуються. Більшість городищан вважають за потрібне внести зміни до змісту навчальних програм, навчального навантаження та збільшення фінансування галузі. Але статистичні дані свідчать про те, що показники фінансування галузі освіти в Україні є одним із найвищих у міжнародному рейтингу, але хронічний брак коштів, застаріла матеріально-технічна база, низький статус педагогів та інші проблеми свідчать про потребу стратегічних змін.

Для того, щоб реформи були успішними, потрібно щоб громадяни стали прихильниками цих реформ, що можливо досягнути через систему інформаційно-просвітницьких заходів, агітації, пропаганди , - мета яких - інформувати громадян про цілі, завдання, шляхи розвитку освіти, збільшуючи їхню прихильність до нововведень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки.-[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
Фісенко О. Г. «Проблеми розвитку української освіти в умовах євроінтеграції»//Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Гуманізм і освіта - 2010». – К: 2010. – С.94-98
Камінська Л.Ф. Реформа як різновид соціальної технології // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. – Вип. 8. – К., 2000. – С.45-50.
Сисоєва С. О. Освіта як об’єкт дослідження / С. О. Сисоєва // Шлях освіти: науково-методичний журнал. – К.: Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Асоціація працівників гімназій і ліцеїв України. – № 2, 2011. – 48с.
Іванюк І. В. Освітня політика : навч. посіб. / Ірина Володимирівна Іванюк. – К. :Таксон, 2006. – 226 с.
Василюк А. Проблеми аналізу освітніх реформ / А. Василюк // Вищашк. –2009. – № 9. – С. 76–82.
Василюк А. Теоретико-методологічні підходи до аналізу освітніх реформ /А. Василюк // Наукові записки НДУ ім М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2011. –№ 5. – С. 7–9.
Сбруєва А. А. Тенденції реформування середньої освіти розвинених англомовних країн в контексті глобалізації (90-ті рр. ХХ – початок ХХІ ст.) : монографія /А. А. Сбруєва. – Суми : ВАТ “Сумська обласна друкарня”; Видавництво “Козацький вал,2004. – 500 с.
Шихненко Катерина. Розвиток теорії освітніх змін в англомовних країнах /Катерина Шихненко // Порівняльно-педагогічні студії. – 2011. – № 2 (8). – С. 26–32.

Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. – К.: “К.І.С.”, 2003. – 296 с

Василюк А.В. Поширення польського досвіду у практику реформування вітчизняного шкільництва Наукові записки. Серія: педагогіка. – 2014. – N 2 с 125-132
Проект Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років.-[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
Освітня політика Портал громадських експертів. Полянський. Рейтингові місця української школи -[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
Орлова Ірина Реформа освіти і Україні Проект «Популярна економіка: ціна держави»(№22) 18 червня 2014 року с.14
Паниотто В.И., Максименко В.С. Количественные методы в социологических исследованиях. – К., 2003. – 269с.

Додаток А

Розрахунки розміру вибіркової сукупності з рівнем очікуваної похибки

Об’єм вибірки в генеральній сукупності визначається за формулою:

де N - обсяг генеральної сукупності, n – обсяг вибірки,

- величина допустимої похибки(в долях).

При великих генеральних сукупностях N>5000 формула матиме вигляд

, де

Для реалізації випадкових виборів використовують спеціальні таблиці:

Таблиця 5

Залежність обсягу вибірки від обсягу генеральної сукупності при допустимій похибці 5% (довірча ймовірність – 0,954)

Обсяг генсукупності	500	1000	2000	3000	4000	5000	10000	100000	Безкінечна
Обсяг вибірки	222	286	333	350	360	370	385	398	400

1 2 3

Схожі:

ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА У свою чергу корпоративна і конкурентна стратегії повинні спиратися на функціональні, без врахування аналітичних даних і можливостей...	І. РЕФОРМА ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ Реформа міжбюджетних відносин Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на2010-2014 роки
УКРАЇНА РОЗПОРЯДЖЕННЯ Міністрів України від 23 грудня 2004 року №957–р “Про заходи щодо реалізації у 2005 році Стратегії подолання бідності” та розпорядження...	Про Порядок залучення громадян Про затвердження Порядку залучення громадян до формування та реалізації державної політики” та розпорядження голови Кіровоградської...
Студентка НУК ім адмірала Макарова, м. Миколаїв Комплексність завдання пред'являє особливі вимоги до розробки стратегії реалізації інвестиційного задуму в довгостроковому періоді...	РОЗПОРЯДЖЕНН Я «Про затвердження Порядку залучення громадян до формування та реалізації державної політики», розпорядження голови Кіровоградської...
СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ: ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІІ В АР КРИМ АР Крим, досліджено стратегічні пріоритети формування «точок зростання», що сприяють оптимізації використання економічного потенціалу...	Урок з використанням технології критичного мислення «очікування» ...
РОЗПОРЯДЖЕННЯ З метою забезпечення реалізації конституційних прав громадян на особистий прийом, згідно з Законом України «Про звернення громадян»...	НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА З метою забезпечення реалізації конституційних прав громадян на особистий прийом, згідно з Законом України «Про звернення громадян»...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання