№ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА


Скачати 1.15 Mb.
Назва № ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
Сторінка 9/11
Дата 02.04.2013
Розмір 1.15 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
ТЕМА № 23.

ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ТА ІНШИХ РЕЧОВИХ ПРАВ

(4 години)

Питання для обговорення

1. Основні засади захисту права власності.

2. Система цивільно-правових захисту права власності.

3. Віндикаційний позов. Особливості віндикаційного позову.

4. Розрахунки при витребуванні речей із незаконного володіння.

5. Негаторний позов. Особливості негаторного позову.

6. Позов про визнання права власності.

7. Умови задоволення позову про визнання права власності.
Практичні завдання:

1. Лаврова здала у ремонт велосипед, але через два дні їй довелося тер­міново виїхати у сусідню область. Повернулась вона аж через 3 мі­сяці. Ідучи на другий день у велоремонтну майстерню, вона несподівано побачила як Корольов їде на її велосипеді. Вона зупинила Корольова і поставила умову про повернення речі, заявивши володільцю велоси­педа, що може показати документи, які підтверджують її право власності. Корольов відмовилася, мотивуючи це тим, що велосипед вона купила на ринку.

Вирішить питання по суті.

2. Віктор здав до ремонтної майстерні старовинного настінного годинника. Із майстерні годинник було викрадено. Через місяць Віктор побачив свого годинника в офісі фірми, де працював його сусід. З'ясувалося, що фірма купила річ на ринку. Працівник фірми, який здійснив покупку, не знав нічого про те, що річ продає особа, яка не є її власником. Віктор вважає, що він має право на витребування речі у зв'язку з тим, що вона була викрадена із ремонтної майстерні. Новий володілець годинника з цим не погоджувався, бо в цій статті іде мова про те, що власник може витребувати майно у добросовісного наймача, який придбав його за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, якщо майно було викрадене в особи, якій власник передав майно у володіння. А майстерня отримала майно не у володіння, а для проведення ремонту. Тому Віктору порадили пред'явити претензію майстерні з приводу відшкодування збитків.

Хто правий у цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.

Який вид позову повинен подати Віктор до суду, якщо він правий?

3. Миколаєнко, який орендував автомобіль у Остапенка, за дозволом останнього передав річ у піднайом Борисенку строком на 6 місяців. При цьому слід зауважити, що з моменту укладання договору піднайму до кінця строку дії договору найму залишилося всього 4 місяці. Після закінчення строку договору піднайму Борисенко відмовився повернути автомобіль Миколаєнку, мотивуючи відмову тим, що той не є власником автомобіля. Борисенко відмовився також повернути автомобіль Остапенку, оскільки з ним у правові відносини не вступав.

Вирішить питання по суті.

4. 5 січня 2004 року Денисенко, продавець будинку, разом із Феофановим, покупцем будинку, прийшов у нотаріальну контору, щоб посвідчити договір купівлі-продажу речі. 8 січня вони мали здійснити державну реєстрацію переходу права власності на будинок до нового власника. Гроші продавець отримав у нотаріальній конторі, 6 січня під час риття траншеї ковшем екскаватора було пошкоджено передню стіну будинку.

Хто може пред'явити вимогу про відшкодування шкоди? Свою відповідь обґрунтуйте.

5. Лавінова звернулася в суд з позовом до Носова про повернення належного їй годинника. Позивачка посилалася на те, що Носам знайшов загублений нею годинник і відмовляється його повернути. Відповідач не визнавав позову, категорично заперечуючи факт знахідки.

Яким може бути рішення суду? Дайте правову оцінку ситуації.

Чи зміниться рішення суду, якщо:

а) Носов купив годинник у комісійному магазині;

б) годинник був подарований Носову його товаришем;

в) Лавінова здала годинник у ремонтну майстерню і не забрала його. А ремонтна майстерня через півроку реалізувала годинник через комісійний магазин.

6. У Федоренко в травні 2008 року була вкрадена корова. Згодом вона дізналася, що корова протягом деякого часу знаходилася у Стецюк, яка проживала у сусідньому селі. Тоді Федоренко подала до суду позов про повернення корови від Стецюк.

Під час розгляду справи виявилося, що Стецюк у червні 2008 року дійсно купила на базарі корову, яка, як виявилося зараз, належала Федоренко, але в той час Стецюк не знала і не могла передбачити, що купує корову не у власника. Через деякий час корова захворіла і Стецюк змушена була її зарізати, причину захворювання так і не вдалося встановити. М’ясо Стецюк продала за 4 тисячі гривень. Вона додала ще 2 тисячі гривень і купила собі іншу корову за 6 тисяч гривень, котра і знаходилася у неї зараз.

Вирішіть спір.

Тестові завдання

1. Способи захисту права власності:

  1. судовий;

  2. через правоохоронні органи;

  3. самозахист;

  4. усі перелічені способи.

2. До речових засобів захисту права власності відносяться:

  1. віндикаційний позов;

  2. позов про відшкодування шкоди;

  3. негаторний позов;

  4. позов про повернення речей, наданих у користування за до­говором;

  5. вимоги власника про визнання права власності;

  6. позов про повернення безпідставно отриманого майна.

3. До зобов'язально-правових засобів захисту права власно­сті відносяться:

  1. віндикаційний позов;

  2. позов про відшкодування шкоди;

  3. негаторний позов;

  4. позов про повернення речей, наданих у користування за до­говором;

  5. вимоги власника про визнання права власності;

  6. позов про повернення безпідставно отриманого майна.

4. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно у разі, якщо:

1) воно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

  1. воно було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

  2. воно вибуло з володіння власника або особи, якій він пере­дав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.


Рекомендована література:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. - 2003.- № 47-48; з наступними змінами і доповненнями.

3. Цивільне право. Загальна частина / за ред. професорів Підопригори О. А., Бобрової Д. В. – К.: ВЕНТУРІ, 1995. – 544 с.

4. Цивільне право України: підручник: у 2 кн. / О. В. Дзера, Д. В. Боброва,
А. С. Довгерт та ін.; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – Кн. 1. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 719 с.

5. Цивільне право: підручник: в 2 т. / [Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.]; за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатеєвої,
В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 2004. – 480 с.

6. Цивільне право України. Академічний курс / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – Вид.2-ге, доп. і перероб. – К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2006. – Т.1. – 2006. – 602 с.

7. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар / за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 928 с.

8. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. та
доп. // За заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Харків: ТОВ «Одіссей»,
2009. – 1208 с.

9. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. – Вид. 3-є: перероб. та
доп. / за заг. ред. Харитонова Є. О. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – 1079 с.

10. Бірюков І. А., Заїка Ю. О., Співак В. М. Цивільне право України. Загальна
частина. – К.: Наукова думка, 2000. – 304 с.

11. Силенко Л. М. Цивільне право України: Ч. 1. Навчальний посібник. – К.: Алерта,
2004. – 328 с.

12. Харитонов Є. О., Калітенко О. М., Зубар В. М. та ін. Цивільне та сімейне право у запитаннях і відповідях. – Х.: Одіссей, 2002. – 640 с.

13. Цивільне право України: Ч. 1. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін.; за ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Гнатенка. – Харків: Право, 2000. – 368 с.

14. Автаева Н. Е., Волошин Н. П. Гражданско-правовая защита социалистической собственности / Н. Е. Автаева, Н. П. Волошин. – М.: Юрид. лит., 1974. – 64 с.

15. Венедиктов А. В. Гражданско-правовая охрана социалистической собственности /
А. В. Венедиктов. – М.: Юрид. лит., 1954. - 564 c.

16. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав /
В. П. Грибанов. – М.: Российское право, 1992. – 208 с.

17. Скворцов О. Ю. Вещные иски в судебно-арбитражной практике /
О. Ю. Скворцов. – М.: Интел-Синтез, 1998. -368 с.

18. Толстой Ю. К. Собственность и оперативное управление / Ю. К. Толстой // Проблемы гражданского права. – Ленинград. – 1987. – С. 29-103.
Заняття №19
ТЕМА № 24.

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

(2 години)

Питання для обговорення


  1. Загальні положення про інтелектуальну власність.

  2. Право інтелектуальної власності.

  3. Поняття права інтелектуальної власності.

  4. Об’єкти права інтелектуальної власності.

  5. Суб’єкти права інтелектуальної власності.

  6. Права і обов’язки суб’єктів інтелектуальної власності, що виникають х охоронних документів.


Практичні завдання:

1. За попередньою домовленістю між кореспондентом газети «Новини» Філіпченко та головою громадської організації «Просвіта» Леонідовим газета мала надрукувати інтерв'ю останнього. За тиждень до публікації Леонідів дав інтерв'ю, яке було записано Філіпченко, і погодився на його публікацію У зв'язку з тим, що у місті, в якому виходила газета, за цей час було скоєно ряд резонансних злочинів, значна частина шпальт номера була відведена цій темі. Наслідком цього стало скорочення інтерв'ю більше ніж удвічі. Леонідів заявив, що його права як автора грубо порушені. Філіпченко з цим не погодився, твердячи, що ці питання не врегульовані законодавством про інтелектуальну власність.

Хто правий у цій ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.

2. При заснуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» Шевченко в якості статутного внеску вніс свої права інтелектуальної власності - рукопис книги «Типові форми договорів у підприємницькій діяльності», свої знання та професійні якості з організації та легалізації господарських товариств, оцінивши їх у 25 відсотків статутного доходу. Інші 75 відсотків були внесені іншими засновниками товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс». При цьому це було закріплено установчим договором та статутом. Товариство було у встановленому порядку зареєстроване і здійснювало свою статутну діяльність протягом трьох років, після чого припинило діяльність. За той час вищезгадана книга хоча і була видана, але внаслідок її низького змістовного рівня та суттєвих помилок не реалізовувалася. Співзасновники вимагали повернення їм їхніх внесків відповідно до внесених грошових та майнових внесків, їх розміру та форм. Шевченко також претендував на частину майна і стверджував, що на основі його інтелектуального потенціалу ТОВ успішно здійснювало свою діяльність, не мало боргів, співзасновникам виплачувалися вчасно дивіденди. Але загальні збори відмовили в його вимозі, і він передав спір на розгляд суду.

Яке рішення повинен винести суд?

Які особливості інтелектуальних прав?

На цьому прикладі поясніть природу права інтелектуальної власності та їх види.

Чи можна в якості статутних внесків вносити права інтелектуальної власності?

3. Багрій, як правонаступниця авторських прав свого батька, відомого письменника, подала позов до спільного підприємства «Флора» про незаконне використання її права інтелектуальної власності, що виявилось у виданні СП книги батька накладом 100 тис. примірників. В процесі підготовки справи до слухання було встановлено, що за своє життя її батько передав рукопис засновнику СП для ознайомлення і між ними велася підготовка проекту виключної ліцензійної угоди, але смерть автора перешкодила її укладанню. За заповітом автор передав усі свої права дочці, яка після вступу в права спадкоємниці уступила їх Московському видавництву «Максим». Відповідач також пояснив, що в період підготовки договору на підставі попередньої домовленості переказав на рахунок автора обумовлену частину авторської винагороди і представив копію відповідного платіжного документа. Позивачка наполягала на тому, що договір її батьком не був підписаний і про одержання ним сум за платіжним документом їй нічого не відомо.

Яке рішення повинен винести суд?

Чи є порушення прав інтелектуальної власності позивачки?

Якщо є, то які заходи їх захисту передбачає чинне законодавство?

4. Продюсерський центр «Супернова» звернувся з позовами про захист авторських прав до ряду студій звукозапису та продавців аудіокасет із записами популярних шлягерів. У них вказувалося, що вказаними суб'єктами без дозволу позивача відтворюються та продаються копії створених у центрі записів. Внаслідок неякісного піратського перезапису порушується ділова репутація центру. В позовах вимагалося відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 300 000 гривень солідарно, вилучити та знищити всю контрафактну продукцію, компенсувати заподіяну моральну шкоду та при­пинити діяльність відповідачів.

Яке рішення повинен винести суд?

Чи правомірні вимоги позивача?

Тестові завдання

1. Право інтелектуальної власності - це право особи на:

  1. свій власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном;

  2. результат інтелектуальної діяльності, визначений ЦК Ук­раїни;

  3. результат інтелектуальної, творчої діяльності;

  4. результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом;

  5. об'єкти цивільних прав;

  6. об'єкти права інтелектуальної власності;

  7. використання об'єктів права інтелектуальної власності;

8) особисті немайнові та майнові права на об'єкти промислової власності.

2. Строк чинності майнових прав інтелектуальної влас­ності:

  1. 50 років;

  2. 70 років;

  3. протягом всього життя творця об'єкта права інтелектуаль­ної власності;

  4. безстрокове;

  5. протягом строків, встановлених ЦК України;

  6. протягом строків, встановлених ЦК України, іншим зако­ном чи договором;

  7. протягом строків, встановлених в договорі.

3. До об'єктів права інтелектуальної власності відносяться:

  1. гроші;

  2. твори літератури та мистецтва;

  3. наукові відкриття;

  4. цінні папери;

  5. речі;

  6. особисті немайнові права;

  7. честь, гідність, репутація;

  8. винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

  9. сорти рослин, породи тварин;

  1. географічні зазначення;

  2. послуги;

  3. комерційні таємниці;

  4. ноу-хау;

  5. інформація;
    15)виконання;

  1. фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

  2. компонування інтегральних мікросхем;

  3. музеї;

  4. бібліотеки;

  5. картинні галереї;

  6. комп'ютерні програми;

  7. зібрання творів літератури;

  8. компіляції даних (бази даних);

  9. музичні диски;

  10. раціоналізаторські пропозиції;

  11. комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

4. Суб'єктом права інтелектуальної власності може бути:

  1. фізична особа з неповною дієздатністю;

  2. фізична особа, яка досягла 16-річного віку;

  3. будь-яка фізична особа;

  4. фізична особа з повною дієздатністю;

  5. недієздатна фізична особа;

  6. малолітня особа;

  7. юридична особа.

5. Суб'єктом права інтелектуальної власності може бути:

  1. фізична особа з неповною дієздатністю;

  2. фізична особа, яка досягла 16-річного віку;

  3. будь-яка фізична особа;

  4. фізична особа з повною дієздатністю;

  5. недієздатна фізична особа;

  6. малолітня особа;

  7. юридична особа.

  1. Науково-технічний прогрес - це:

1) весь комплекс складових (розвиток науки, мистецтва та техніки), на основі яких розвивається виробництво;

  1. весь комплекс (розвиток літератури, науки, техніки), на основі яких ґрунтується виробництво;

  2. поступальний рух у розвитку науки і техніки, який складається із певних стадій (виявлення, формування і формулювання суспільних потреб у тих чи інших засобах і знаряддях праці, матеріалах і технологіях, у новій продукції тощо; фундаментальні дослідження, результатом яких є встановлення закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, тобто наукові відкриття, які стають основою винаходу, а винахід - це лише ідеальне розв'язання практичного завдання, яке ще не може бути безпосередньо використане у виробництві; матеріалізація, втілення в певну конструкцію, технологію, речовину винаходу - перетворення ідеального розв'язання в уречевлений предмет - техніку; уречевлену силу знання, тобто створення і впровадження у виробництво нової техніки).


Рекомендована література:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. - 2003.- № 47-48; з наступними змінами і доповненнями.

3. Про авторське право і суміжні права: закон України від 23 грудня 1993 року
№ 3792-XII // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 43. – Ст. 214.

4. Про інформацію: закон України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. – Ст. 650.

5. Про видавничу справу: закон України від 5 червня 1997 року № 318/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 32. – Ст. 206.

6. Про професійних творчих працівників та творчі спілки: закон України від 7 жовтня 1997 року № 554/97-ВР / Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 52. – Ст. 312.

7. Про кінематографію: закон України від 13 січня 1998 року № 9/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 10. – Ст.43.

8. Про телебачення і радіомовлення: закон України від 21 грудня 1993 року № 3759-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 10. – Ст. 43.

9. Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних: закон України від 10 липня 2003 року № 1587-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 24. – Ст.183.

10. Про рекламу: закон України від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 39. – Ст. 181.

11. Про друковані засоби масової інформації: закон України від 16 липня 1992 року
№ 2782-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 1. – Ст. 1.

12. Про архітектурну діяльність: закон України від 20 травня 1999 року № 687-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 31. – Ст. 246.

13. Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки: Закон України від 11 липня 2001 року № 2623-III / Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 48. – Ст. 253.

14. Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності: постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 // Офіційний Вісник України. – 2004. - № 51. – Ст. 3354.

15. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 // Юридичний вісник України. – 2002. - № 26.

16. Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди: постанова пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. - № 3.

17. Цивільне право. Загальна частина / за ред. професорів Підопригори О. А., Бобрової Д. В. – К.: ВЕНТУРІ, 1995. – 544 с.

18. Цивільне право України: підручник: у 2 кн. / О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – Кн. 1. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 719 с.

19. Цивільне право: підручник: в 2 т. / [Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.]; за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатеєвої,
В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 2004. – 480 с.

20. Цивільне право України. Академічний курс / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – Вид.2-ге, доп. і перероб. – К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2006. – Т.1. – 2006. –
602 с.

21. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар / за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 928 с.

22. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. та
доп. // За заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Харків: ТОВ «Одіссей»,
2009. – 1208 с.

23. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. – Вид. 3-є: перероб. та
доп. / за заг. ред. Харитонова Є. О. – Одеса: юрид. літ., 2003. – 1079 с.

24. Бірюков І. А., Заїка Ю. О., Співак В. М. Цивільне право України. Загальна частина. – К.: Наукова думка, 2000. – 304 с.

25. Силенко Л. М. Цивільне право України: Ч. 1. Навчальний посібник. – К.: Алерта,
2004. – 328 с.

26. Харитонов Є. О., Калітенко О. М., Зубар В. М. та ін. Цивільне та сімейне право у запитаннях і відповідях. – Х.: Одіссей, 2002. – 640 с.

27. Цивільне право України: Ч. 1. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін.; за ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Гнатенка. – Харків: Право, 2000. – 368 с.

28. Азимов Ч. Н. Основы патентного права Украины / Ч. Н. Азимов. – Харьков: Основа. – 1994. – 64 с.

29. Липцик Д. Авторское право и смежные права / Л. Д. Липцик. – М.: ЮНЕСКО. –
2002. – 7879 с.

30. Пиленко А. А. Право изобретения / А. А. Пиленко. М.: Статут. – 2005. – 779 с.

31. Підопригора О. А. Проблеми кодифікації законодавства про інтелектуальну
власність // Українське право. – 1997. - № 1. – С. 61-80.

32. Підопригора О. А. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність. – 2000. - № 3. – С. 3-14.

33. Право інтелектуальної власності: підручник / за ред. О. А. Підопригори,
О. Д. Святоцького. – К.: Ін Юре. – 2002. – 624 с.

34. Сіренко І. Юридична природа прав на об’єкти інтелектуальної власності /
І. Сіренко // Українське право. – 1997. - № 3. – С. 132-135.

35. Шишка Р. Б. Охорона права інтелектуальної власності: авторсько-правовий аспект /
Р. Б.Шишка. – Харків: ХНУВС. – 2002. – 368 с.

36. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права) /
В. О. Калятин. – М.: НОРМА-ИНФРА. – 2000. – 459 с.

37. Минков А. Международная охрана интеллектуальной собственности / А. Минков. – СПб.: Питер. – 2001. – 719 с.

38. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации /
А. С. Сергеев. – М.: Проспект. – 272 с.

39. Шершеневич Г. Ф. Авторское право на литературные произведения. – Казань. – 1981: - 313 с.

Заняття №20
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Конспект з курсу «Цивільне право України»
Поняття, завдання цивільного процесу. Поняття цивільного процесуального права, його предмет, система
Законодавства, їх система
Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин
Тема ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
Поняття адміністративного права. Співвідношення адмі­ністративного права з іншими галузями права
Навчальна дисципліна “Цивільний процес” включає поняття про предмет...
Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оволодіння навичками правильного...
1. ВСТУП Навчальний курс включає до себе поняття про предмет і систему...
Курс цивільного процесу передбачає проведення різних форм навчальної діяльності: лекційні, практичні заняття, колоквіуми, експериментальні...
Семінарське заняття № Конституційне право України: поняття, система, принципи
Система галузі конституційного права України. Принципи конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути
ТЕМАТИКА
Про правові засади цивільного захисту”. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного...
ТЕМАТИКА
Про правові засади цивільного захисту”. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного...
ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА ТА ЇХ СИСТЕМА
Характеристика принципів цивільного процесуального права як основних засад має суттєве значення, оскільки принципи є вихідними положеннями,...
Контрольні питання для підготовки до заліку із Загальної частини кримінального права
Поняття, завдання та система кримінального права. Наука кримінального права як галузь правознавства
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка