|
|
Скачати 1.15 Mb.
|
|
ТЕМА № 18. ПРАВО ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ (2 години) Питання для обговорення 1. Загальні положення щодо права приватної власності фізичних та юридичних осіб. 2. Право власності фізичних осіб на земельні ділянки. 3. Право власності фізичних осіб на цінні папери. 4. Право власності на житло. Порядок приватизації квартир. 5. Умови виникнення права приватної власності фізичних осіб (громадян). 6. Припинення права приватної власності громадянина. 7. Здійснення фізичними особами (громадянами) права приватної власності. 8. Право власності кооперативів, господарських товариств, господарських об’єднань та непідприємницьких юридичних осіб. 9. Право власності громадських об’єднань, професійних спілок, благодійні організацій. Практичні завдання: 1. Греков, який займався в Києві торгівельною діяльністю без створення юридичної особи і зареєстрований як підприємець, закупив необхідний йому товар (м’ясо птахів) в одній з областей України і уклав з працівниками залізниці угоду про перевезення в Київ. Вантаж (кури, качки, індики) перевозилися в трьох рефрижераторних вагонах. Під час перевезення були виявлені технічні неполадки в системі охолодження двох вагонів. У зв’язку з цим на проміжній станції були зняті пломби і вагони відкрили. У складеному з цього приводу акті було зафіксовано, що температура в цих вагонах замість обумовлених договором 3-4 градусів морозу становила 7-8 градусів тепла і що багато тушок були зіпсовані. Для того, щоб не зіпсувався весь вантаж, начальник відділу залізниці оперативно домовився з директором місцевого м’ясокомбінату про прийняття комбінатом двох вагонів м’яса птиці на переробку за обумовлену винагороду. Довідавшись про ці дії начальника відділу залізниці від одного зі своїх знайомих, власник вантажу, Греков звернувся претензією до управління залізної дороги, вимагаючи компенсації понесених ним майнових втрат, які виникли внаслідок необумовлених і самоуправних дій начальника залізниці. Відповіді на претензію впродовж 30 днів не було, і Греков звернувся з позовом в суд на залізницю вимагаючи стягнення повної вартості втраченого вантажу, оскільки він його не отримав з вини залізної дороги. Крім того, Греков вимагав повернути йому гроші, сплачені ним за перевезення даного вантажу, і відшкодувати понесені ним збитки внаслідок упущеної вигоди. Свої позовні вимоги Греков обґрунтовував тим, що він являвся власником вантажу, переданого залізній дорозі для перевезення і лише він мав право розпоряджатися ним. Працівники залізниці, як стверджував Греков, розпорядились неналежним їм майном без його відома, що стало грубим порушенням його права власності, і тому зобов’язані компенсувати йому, як власнику, всі понесені ним майнові витрати. 2. Олексій Гнатенко отримав після смерті бабусі у спадок декілька картин, серед яких виявилася велика за розміром стара картина, яка була пошкоджена внаслідок певних несприятливих впливів при її збереженні. На ній були зображені два персонажі – Христос і Саваоф. Їх лиця на картині непогано збереглись, хоча і вимагали реставрації, а середина картини сильно пошкодилась. Гнатенко, який мав певне уявлення про техніку реставрації, трохи почистив і покрив лаком лиця зображених на картині осіб, а з приводу середини картини вирішив, що її реставрувати неможливо, і тому просто розрізав картину на дві частини, і викинув сильно пошкоджену середину, а кожну зі збережених частин натягнув на нові підрамники, отримавши таким чином, дві картини. Обидві картини він віддав на продаж у комісійний магазин, де їх випадково побачили художники-реставратори, фахівці з масляного і станкового живопису Микитюк і Василів. Вони визначили, що Гнатенко своїми діями повністю зруйнував задум художника, який відобразив на картині Христа і відображеного над ним в небесах Саваофа. Після «реставрації» Гнатенка ця ідея художника зникла, фактично щезла і написана ним картина як цілісний витвір. За ініціативою художників-реставраторів Микитюк і Василів, Історичний музей звернувся до суду з вимогою про примусове вилучення у Гнатенка двох частин картини «Христос і Саваоф» і викуп їх у нього з ціллю відновлення цієї картини кваліфікованими художниками-реставраторами. Позивачі просили терміново накласти арешт на частини картини, щоб не допустити їх продажу комісійними магазином. При розгляді справи в суді Гнатенко, заперечуючи проти позову, звернув увагу на те, що примусове вилучення і викуп у нього двох частин картини неможливі, оскільки картина «Христос і Саваоф», на скільки йому відомо, не віднесена до «особливо цінних культурних цінностей» і тому він, як власник, вправі володіти, користуватися і розпоряджатися нею на свій розсуд. 3. Декілька комерційних організацій провели переговори про створення на основі свого майна асоціації. Було вирішено включити в проект договору асоціації наступні положення. По-перше, передбачалось, що майно асоціації повинно утворюватись за рахунок вступних (разових) внесків і регулярних вкладів її учасників. По-друге, планувалось наділити асоціацію правом створювати господарські товариства і передавати у їх власність частину належного їй майна. По-третє, на членів асоціації при виході з її складу накладалась додаткова відповідальність по боргах асоціації. По-четверте, при ліквідації асоціації її повинно бути розподілено між членами асоціації. Вкажіть особливості правового режиму майна, які знаходяться у власності юридичних осіб різних організаційно-правових форм. Складіть порівняльну таблицю, яка показує особливості формування установчого капіталу акціонерних товариств обох типів, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю і складового капіталу повних і командитних товариств. Вкажіть особливості правового режиму майна юридичних осіб при їх ліквідації. 4. Акціонерне товариство «Регітон» звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору уступки права вимоги, укладеного між ним і товариством з обмеженою відповідальністю «Люмен». Зі змісту позовної заяви слідувало, що позивач являється учасником ТОВ «Люмен». Внаслідок цього позивачем було прийнято рішення про вихід зі складу учасників товариства, після чого АТ «Регітон» і ТОВ «Люмен» уклали угоду, згідно з якою ТОВ «Люмен» уступило, замість виплати вартості частки позивача в установчому капіталі, право вимоги грошового зобов’язання до виробничого кооперативу «Захід». Право вимоги виникло із договору застави, за яким ТОВ «Люмен» виступало заставодавцем, а кооператив заставодержателем. Вирішіть спір. Тестові завдання: 1. Фізичні особи набувають права приватної власності у такі способи: 1) спадкування за законом; 2) спадкування за заповітом; 3) укладання правочинів; 4) конфіскація; 5) реквізиція; 6) приватизація; 7) створення нової речі; 8) специфікація; 9) набувальна давність; 10) отримання доходів від участі у виробництві; 11) отримання доходів внаслідок підприємницької діяльності; 12) привласнення знахідки. 2. Суб’єктами права приватної власності можуть бути: 1) Автономна Республіка Крим; 2) держава Україна; 3) юридичні особи; 4) фізичні особи; 5) казенні підприємства; 6) український народ; 7) територіальні громади. 3. Об’єктом права приватної власності громадян можуть бути: 1) речі особисто-споживчого характеру; 2) речі виробничого призначення; 3) результати інтелектуальної праці; 4) вибухові речовини і засоби вибуху; 5) бойові отруйні речовини; 6) наркотичні та психотропні речовини% 7) протиградові установки. 4. Зміст права приватної власності становлять: 1) право володіння, користування і розпорядження; 2) право володіння та користування; 3) право користування. 5. До правомірних умов визнання громадянина власником набутого майна належать: 1) виникнення права власності на доходи від участі у суспільному виробництві; 2) виникнення права власності громадян від індивідуальної праці; 3) виникнення права власності за договором та іншими правочинами; 4) виникнення права власності внаслідок приватизації об’єктів права державної власності за приватизаційними майновими сертифікатами. 6. До джерел формування об’єктів права власності громадських об’єднань належать: 1) вступні і членські внески,якщо їх сплата передбачена статутами; 2) добровільні внески і пожертвування, надходження від проведення передбачених статутом лекцій, виставок, спортивних та інших заходів, лотерей, доходів; 3) від виробничої, господарської, видавничої діяльності; 4) інші надходження, не заборонені законом. Рекомендована література: 1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 30. – Ст. 141. 2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. - 2003.- № 47-48; з наступними змінами і доповненнями. 3. Про право власності на окремі види майна: постанова Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 35. – Ст. 517. 4. Про внесення доповнення до Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України: постанова Верховної Ради України від 15 липня 1994 року № 121/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 34. – Ст. 322. 5. Про державну програму приватизації: закон України від 18 травня 2000 року № 1723-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 33-34. – Ст. 272. 6. Про приватизацію державного житлового фонду: закон України від 19 червня 1992 року № 2482-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 36. – Ст.524. 7. Про приватизацію державного майна: закон України від 4 березня 1992 року № 2163- XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 24. – Ст. 348. 8. Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок: постанова від 14 жовтня 1991 року № 7 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. Ч.1. – К. – 1998. 9. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію): закон України від 10 липня 1996 року № 2171- XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 24. – Ст. 350. 10. Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі: закон України від 10 липня 1996 року № 290/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 41. – Ст. 188. 11. Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації: закон України від 7 липня 1999 року № 847-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 37. – Ст. 332. 12. Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва: закон України від 14 вересня 2000 року № 1954-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 45. – Ст. 375. 13. Про план заходів щодо забезпечення прозорості приватизаційних процесів і запобігання фактам зловживань у цій сфері: постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 287 // www.nau.ua. 14. Про розрахунок частки державного майна (акцій), яка безоплатно передається у процесі приватизації працівникам радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств: постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2000 року № 1327 // www.nau.ua. 15. Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається: декрет Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року № 26-92 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 11. – Ст.96. 16. Про прискорення приватизації та недопущення негативних наслідків у цьому процесі: постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1996 року № 245 // www.nau.ua. 17. Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі та спрощення процедури її проведення: постанова Кабінету Міністрів Україні від 19 липня 1996 року № 755 // www.nau.ua. 18. Про затвердження Порядку повернення у державну власність об’єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об’єктів: постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 32 // Офіційний Вісник України. – 2001. - № 3. – Ст. 77. 19. Харитонов Е. О. Гражданский кодекс Украины: комментарий / Е. О. Харитонов. – Х.: ООО «Одисей», 2003. – 678 с. 20. Цивільне право. Загальна частина / за ред. професорів Підопригори О. А., Бобрової Д. В. – К.: ВЕНТУРІ, 1995. – 544 с. 21. Цивільне право України: підручник: у 2 кн. / О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – Кн. 1. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 719 с. 22. Цивільне право: підручник: в 2 т. / [Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.]; за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатеєвої, В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 2004. – 480 с. 23. Цивільне право України. Академічний курс / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – Вид.2-ге, доп. і перероб. – К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2006. – Т.1. – 2006. – 602 с. 24. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар / за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 928 с. 25. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. та доп. // За заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Харків: ТОВ «Одіссей», 2009. – 1208 с. 26. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. – Вид. 3-є: перероб. та доп. / за заг. ред. Харитонова Є. О. – Одеса: юрид. літ., 2003. – 1079 с. 27. Бірюков І. А., Заїка Ю. О., Співак В. М. Цивільне право України. Загальна частина. – К.: Наукова думка, 2000. – 304 с. 28. Силенко Л. М. Цивільне право України: Ч. 1. Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2004. – 328 с. 29. Харитонов Є. О., Калітенко О. М., Зубар В. М. та ін. Цивільне та сімейне право у запитаннях і відповідях. – Х.: Одіссей, 2002. – 640 с. 30. Цивільне право України: Ч. 1. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін.; за ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Гнатенка. – Харків: Право, 2000. – 368 с. 31. Власник і право власності / За ред. Я. М. Шевченко. – К.: Наукова думка. – 1994. – 163 с. 32. Дзера О. В. Розвиток права власності громадян в Україні / О. В. Дзера. – К.: Вентурі, 1996. – 272 с. 33. Мозолин В. П. О праве частной собственности / В. П. Мозолин // Государство и право. – 1999. - № 1. – С. 40-43. 34. Право власності в Україні: навчальний посібник / за заг. ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К., 2000. – 812 с. 35. Право собственности в Украине / под ред. Я. Н. Шевченко. – К.: Блиц-информ, 1996. – 320 с. 36. Безсмертна Н. Межі здійснення права приватної власності в Україні / А. Безсмертна // Право України. – 2002. - № 6. – С.53-37. Заняття №13 ТЕМА № 20. ПРАВО ДЕРЖАВНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (2 години) Питання для обговорення
Практичні завдання: 1. Виконавчий комітет міської ради народних депутатів прийняв рішення про передачу у комунальну власність скульптури відомого скульптора на підставі того, що власник належним чином не утримує цю скульптуру, яка є пам’яткою культури та історії і потребує реставрації, власник же відмовляється оплачувати витрати, пов’язані з реставрацією. Жученко звернувся до Голови міської ради з вимогою повернути йому скульптуру, яка є його приватною власністю. Йому пояснили, що з дня винесення рішення про примусове вилучення скульптури ця річ перейшла у комунальну власність територіальної громади і тепер йому не належить. Жученко звернувся до суду з позовною заявою про витребування скульптури, яку в нього вилучили незаконно і передали у власність територіальної громади. В якому порядку може відбуватися викуп пам’ятки історії та культури? Чи всі дії виконавчого комітету були законними? Чи задовольнить суд вимоги Жученка? 2. Після завершення будівництва житлового будинку Антон вирішив продати його. Але у нотаріальній конторі відмовилися посвідчити договір купівлі-продажу, оскільки на думку нотаріуса в Антона не виникло право власності на цей будинок. Антон висловив свою незгоду з цим, посилаючись на абзац 1 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Вирішіть спір. 3. Валентин з матеріалу свого сусіда Тараса без відома останнього виготовив ринви. Як з’ясувалося пізніше, Тарас цей матеріал хотів використати для обладнання підвіконників із зовнішньої сторони, а на ринви він прагнув використати інший матеріал. Від ринв Тарас відмовився. Завдану йому шкоду Валентин компенсував, а ринви вирішив забрати собі. Студент-юрист Олександр вважає, що у Валентина може виникнути право власності на ці ринви, оскільки у ст. 332 Цивільного кодексу України ніде не зазначено, що якщо власник матеріалу, який був незаконно використаним специфікатором, відмовився від нової (переробленої) речі, то право власності на цю річ виникає у специфікатора. Чи правий у своїх висновках Олександр? Обгрунтуйте свої висновки по цьому питанню. Тестові завдання: 1. Суб’єктами права державної власності є: 1) український народ; 2) держава Україна; 3) казенні підприємства; 4) Автономна Республіка Крим; 5) юридичні особи публічного права; 6) територіальні громади. 2. У такі способи, як реквізиція та конфіскація, набувають права власності: 1) фізичні особи; 2) держава Україна; 3) юридичні особи; 4) Автономна Республіка Крим; 5) територіальні громади; 6) іноземні держави. 3. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік: 1) органами міліції; 2) органом, що здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно; 3) органами місцевого самоврядування; 4) органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно; 5) місцевими державними адміністраціями; 6) відділами по приватизації державного майна. 4. Набуття права власності на знахідку наступає, якщо: 1) не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі; 2) не буде встановлено власника; 3) власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про своє право на річ; 4) власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про своє право на річ особі, яка її знайшла, міліції або органові місцевого самоврядування; 5) власник не заявить про своє право на річ особі, яка її знайшла; 6) власник не заявить про своє право на річ міліції або органу місцевого самоврядування. 5. Похідними способами набуття права власності є: 1) приватизація; 2) спадкування за законом; 3) реквізиція; 4) конфіскація; 5) правочини про відчуження; 6) договір позички; 7) договір оренди; 8) реорганізація юридичних осіб; 9) знахідка; 10) скарб; 11) специфікація; 12) володіння плодами і доходами. 6. Територіальні громади набувають права комунальної власності шляхом: 1) приватизації; 2) конфіскації; 3) набуття права власності на знахідку; 4) набуття права власності на скарб; 5) реквізиції; 6) конфіскації; 7) спадкування за заповітом; 8) спадкування за законом; 9) викупу пам’яток історії та культури; 10) набуття права власності на бездоглядну домашню тварині. Рекомендована література: 1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 30. – Ст. 141. 2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. - 2003.- № 47-48; з наступними змінами і доповненнями. 3. Про державну програму приватизації: закон України від 18 травня 2000 року № 1723-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 33-34. – Ст. 272. 4. Про приватизацію державного житлового фонду: закон України від 19 червня 1992 року № 2482-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 36. – Ст.524. 5. Про приватизацію державного майна: закон України від 4 березня 1992 року № 2163- XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 24. – Ст. 348. 6. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію): закон України від 10 липня 1996 року № 2171- XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 24. – Ст. 350. 7. Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі: закон України від 10 липня 1996 року № 290/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 41. – Ст. 188. 8. Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації: закон України від 7 липня 1999 року № 847-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 37. – Ст. 332. 9. Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва: закон України від 14 вересня 2000 року № 1954-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 45. – Ст. 375. 10. Про план заходів щодо забезпечення прозорості приватизаційних процесів і запобігання фактам зловживань у цій сфері: постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 287 // www.nau.ua. 11. Про розрахунок частки державного майна (акцій), яка безоплатно передається у процесі приватизації працівникам радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств: постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2000 року № 1327 // www.nau.ua. 12. Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається: декрет Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року № 26-92 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 11. – Ст.96. 13. Про прискорення приватизації та недопущення негативних наслідків у цьому процесі: постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1996 року № 245 // www.nau.ua. 14. Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі та спрощення процедури її проведення: постанова Кабінету Міністрів Україні від 19 липня 1996 року № 755 // www.nau.ua. 15. Про затвердження Порядку повернення у державну власність об’єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об’єктів: постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 32 // Офіційний Вісник України. – 2001. - № 3. – Ст. 77. 16. Про внесення доповнення до Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України: постанова Верховної Ради України від 15 липня 1994 року № 121/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 34. – Ст. 322. 17. Харитонов Е. О. Гражданский кодекс Украины: комментарий / Е. О. Харитонов. – Х.: ООО «Одисей», 2003. – 678 с. 18. Цивільне право. Загальна частина / за ред. професорів Підопригори О. А., Бобрової Д. В. – К.: ВЕНТУРІ, 1995. – 544 с. 19. Цивільне право України: підручник: у 2 кн. / О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – Кн. 1. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 719 с. 20. Цивільне право: підручник: в 2 т. / [Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.]; за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатеєвої, В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 2004. – 480 с. 21. Цивільне право України. Академічний курс / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – Вид.2-ге, доп. і перероб. – К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2006. – Т.1. – 2006. – 602 с. 22. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар / за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 928 с. 23. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Вид. п’яте, перероб. та доп. // За заг. ред. Е. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Харків: ТОВ «Одіссей», 2009. – 1208 с. 24. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. – Вид. 3-є: перероб. та доп. / за заг. ред. Харитонова Є. О. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – 1079 с. 25. Бірюков І. А., Заїка Ю. О., Співак В. М. Цивільне право України. Загальна частина. – К.: Наукова думка, 2000. – 304 с. 26. Силенко Л. М. Цивільне право України: Ч. 1. Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2004. – 328 с. 27. Харитонов Є. О., Калітенко О. М., Зубар В. М. та ін. Цивільне та сімейне право у запитаннях і відповідях. – Х.: Одіссей, 2002. – 640 с. 28. Цивільне право України: Ч. 1. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін.; за ред. проф.Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Гнатенка. – Харків: Право, 2000. – 368 с. 29. Власник і право власності / за ред. Я. М. Шевченко. – К.: Наукова думка. – 1994. – 163 с. 30. Музика Л. Деякі питання правового режиму об’єктів права комунальної власності / Л. Музика // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 12. – С. 38-40. 31. Музика Л. Комунальна власність в Україні: чинне законодавство і законопроекти // Право власності. – 2000. - № 11. – С. 60-62. 32. Право власності в Україні: навчальний посібник / за заг. ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К., 2000. – 812 с. 33. Право собственности в Украине / под ред. Я. Н. Шевченко. – К.: Блиц-информ, 1996. – 320 с. 34. Спасібо-Фатєєва І. В. Питання управління державною і комунальною власністю: приватно-правовий аспект / І. В. Спасібо-Фатєєва // Предпринимательство, хазяйство и право. -1999. № 10. – С. 9-13. 35. Управление государственной собственностью: ученик / под. ред. В. И. Кошкина. – М.: ЭКМОС, 2002. – 720 с. Заняття №14-15 |
| Конспект з курсу «Цивільне право України» Поняття, завдання цивільного процесу. Поняття цивільного процесуального права, його предмет, система |
Законодавства, їх система Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин |
| Тема ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА Поняття адміністративного права. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права |
Навчальна дисципліна “Цивільний процес” включає поняття про предмет... Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оволодіння навичками правильного... |
| 1. ВСТУП Навчальний курс включає до себе поняття про предмет і систему... Курс цивільного процесу передбачає проведення різних форм навчальної діяльності: лекційні, практичні заняття, колоквіуми, експериментальні... |
Семінарське заняття № Конституційне право України: поняття, система, принципи Система галузі конституційного права України. Принципи конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути |
| ТЕМАТИКА Про правові засади цивільного захисту”. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного... |
ТЕМАТИКА Про правові засади цивільного захисту”. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного... |
| ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА ТА ЇХ СИСТЕМА Характеристика принципів цивільного процесуального права як основних засад має суттєве значення, оскільки принципи є вихідними положеннями,... |
Контрольні питання для підготовки до заліку із Загальної частини кримінального права Поняття, завдання та система кримінального права. Наука кримінального права як галузь правознавства |