Учитель початкових класів


Скачати 113.88 Kb.
НазваУчитель початкових класів
Дата09.02.2014
Розмір113.88 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи




Підготували:

учитель початкових класів

Немішаївської ЗОШ №2 І – ІІІ ступенів

Бєляєва Ірина Петрівна

Немішаєве – 2012

Мета. Вчити учнів правильно, виразно читати поетичні твори.

Сприяти розширенню активного словникового запасу школярів.

Виховувати через віршовані твори почуття любові до рідної

мови, до рідного слова, до Батьківщини, почуття національної

гідності, патріотизму.

Обладнання. Книжкова виставка «Рідна мово, ти – душа мого народу!»,

музичний супровід, мультимедійна презентація.

Місце проведення. Актова зала школи.


Ведуча. 9 листопада – День української мови та писемності. День важливий для кожного з нас. Тож, із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники, рідного слова!

Мова – це наша неоціненна спадщина, з нею ми не розлучаємося протягом усього життя. Ще з дитинства ми разом з матусиною колисковою вбираємо в себе щире українське слово. Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, «як проміння ясне», могутнє, «як хвилі буйні». Тоді воно здатне робити дива і хвилювати найтонші струни людського серця.
Мова єднання

Музика О. Самойдюка

Слова О. Самойдюка

Синє небо над горою, найчарівніше з усіх

Ти під ним відчуєш волю і дитячий спогад снів.

Як побачиш синє море, степ безкрайній в далині,

Закохаєшся в дівочість української землі!
Приспів. Краща мова єднання – це українська

Нам Україну народила,

Краща мова кохання – це українська

Сила небес їй дала крила.
Ми талантами своїми і красою вразим всіх.

Бог нам дав єдине щастя, а у злі нам жити гріх.

Не цураймося ніколи усім серцем полюбить,

Бо життя – безкрайнє поле, все життя – безкрайня мить.
Приспів.

(На сцену виходить дівчинка, яка виконує роль Мови, в українському

народному вбранні, з калиною та квітами в руках)

Мова. Я ваша мова, діти, рідна мова,

З роси й води, з квіток і джерела,

Така, як зірка ніжна світанкова

На цій землі завжди жила.

Саме земля мене таку зростила –

Чарівну, мудру, світлу, осяйну.

Дала мені могутні диво-крила,

Вдягла в слова, як у квіточки весну.

Не раз мене хотіли розтоптати,

Та я жива, і я до вас прийшла,

Щоб вас до зір далеких піднімати

І до сердець не допустити зла.

Щоб гордо йшли по світу українці

Й несли усім своїх сердець тепло,

За руки взявшись, а не поодинці,

Щоб людство в мирі й радості жило,

Щоб діти патріотами зростали,

Любили край свій рідний й берегли,

Щоб ви усі на захист мови стали

І розмовляти правильно могли!
(Вибігають хлопчики та дівчатка в українському національному одязі всіх регіонів України і читають вірші про мову)
Учениця. Мово! Пречиста Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з Дніпровської води, від зорі й місяця народжена.

Мово рідна, ти для нас як мати,

З тобою відкриваєм диво-світ!

Ми правильно вчимося розмовляти

З колиски самої, з маленьких літ.
Учень. Народів на землі є так багато

І мова в кожного із них своя.

Для мене українська рідна – в будні й в свято,

Пишаюсь тим, що українець я!
Учениця. Учу, звичайно, мову я англійську,

Російську розумію, польську теж…

Колись німецьку вивчу й італійську,

Та найрідніша – українська все ж!

Бо рідна мова, наче рідна мати,

Вона завжди пригорне до грудей.

Важливо дуже різні мови знати,

Та рідна – найрідніша для людей!
Мова. Не цурайтесь, люди, мови,

Не цурайтесь роду,

Як зачахне рідне слово,

Не буде народу…
Учень. Мово моя українська, пречиста,

Рідна, як небо й земля!

Ніжна, барвиста, свята, промениста.

Нею любов промовля.

Учениця. Слово у пісню чарівну складеться,

Радісно й щиро бринить.

Хай до душі воно вам доторкнеться,

Щоб залишитись там жить.
Учениця. Тож розправ свої крила, лети на свободу

І над світом чарівно звучи!

Залишайся навічно у серці народу.

Мово рідна моя, не мовчи!
Мова Батьківщини

Музика В. Лепешка

Слова Я. Кравченка (школяра)
Наша мова – як трембіта,

Найчарівніша у світі.

І співуча, й зрозуміла,

Розмовляєм нею сміло. (2)
Приспів. Українська мова –

Батьківщини слово.

І співуча, й зрозуміла, / Двічі

Розмовляєм нею сміло.

Розмовляєм нею сміло.
І держава Україна

Не стає вже на коліна.

Вона вільна, незалежна,

Любим ми її безмежно. (2)
Приспів.
Учень. О, місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря діамантів, це – мова моя,

Це мова моєї Вкраїни!
Учениця. Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода, –

То України мова барвінкова, –

Така багата й вічно молода.

Вона, як ніжна пісня колискова,

Заходить в серце й душу з ранніх літ,

Ця мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине в свій стрімкий політ.
Учень. Мово моя, найчистіша криниця,

Є і краса, і багатство в тобі.

Кожен приходить до тебе напитись

В радості, щасті, у тихій журбі.

Учениця. Ти з джерела і струмочка дзвінкого,

З лісу і поля, з квіток і роси.

З лугу розквітлого, з неба ясного,

З грому, веселки й світанку, з краси!
Учениця. Рідна мова моя, поетична, пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я,

Як народу душа: щира, добра, натхненна,

Ти найкраща у світі, бо рідна моя!
Рідна мова

Учень. По- своєму кожна

пташина співає.

По- своєму кожен

Народ розмовляє.

У мене й народу мого

Українська є мова чудова,

Своя, материнська.

По світу її

Як святиню, нестиму

Допоки живу,

В чистоті берегтиму,

З любов’ю сердечною,

Вірністю сина.

Ця мова для мене,

Як мати єдина.

С. Жупанин
Учениця. Яка у ній сила – і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини! О мово моя,

Душа голосна України!
Учень. Україна кольорова,

Молода, весела,

І звучить державна мова

У містах і селах!
Учениця. Чути десь веселий гомін,

Де струнка берізка –

Мила серцю зазвучала

Мова українська.


Учень. Там, де соняшник схилився,

Там, де сміх дитини –

Чути нашу рідну мову,

Мову України.
Учениця. Лиш вона щось промовляє –

Ясно все з півслова.

Хай живе і розквітає

Українська мова!!!
Учень. О, що за мова!

Це ж бо мова-пісня!
Рідне слово

Музика В. Лепешка

Слова Б. Чепурка
Українська мова –

Давня й молода.

Ллється рідне слово,

Як жива вода.

Ллється рідне слово, (2) /Двічі

Як жива вода. (2)
Звідки воно взялось –

Діло не просте…

В душу засівалось,

Із душі росте.

В душу засівалось, (2) /Двічі

Із душі росте. (2)

Учень. Скільки музики в цій мові,

Скільки сили в кожнім слові,

Скільки сонця й теплоти.

Ти піснями ввись злітаєш,

Хоч і доленьки не маєш,

Хоч і сил нема – летиш.
Учень. Ой ти, мово українська,

Колисанко материнська,

Що в душі завжди жива.

Ти моя найперша казка,

Перший біль і перша ласка,

Перші мамині слова.

Учениця. Багато слів сказали ми про мову,

Чудову нашу, материнську, калинову

Яка для нас – життєвий старт…

Але ж у нас сьогодні свято,

Тож доречний тут і жарт…
Учень. Кухлик

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці,

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: – Покажіть

Кухлик той, що з краю.

Продавщиця: – Щто? Чево?

Я не понімаю.

– Люба, кухлик покажіть –

Той, що збоку смужка.

  • Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка?

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

– На Вкраїні живете

Й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

  • У мене єсть свій язик, –

Ні к чєму мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

– Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має бідна язика

І не знає мови.

П. Глазовий
Учениця. Серце народу – це мова, це слово,

Нації гордість, культура, престиж.

Той, хто цурається рідної мови,

Ранить народ в саме серце, мов ніж.
Учень. Мова загине – народ оніміє,

Нема майбуття у німої юрби.

Поки є мова – в людей є надія,

Є пісня радості й пісня журби.
Учениця. Мова чудова, літературна,

Без жаргонізмів, спотворених слів

Свідчить про те, що людина культурна.

Мова її – наче пташечки спів.
Учень. Говоріть, як колись вас навчала матуся,

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Щиро так, м’яко так, починайте казати,

Як воліла б відкритися ваша душа.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни, – як струна виграва.

Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –

Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Наша мова

Музика М. Ведмедері

Слова В. Кленца
Тепла, як сонячна днина

добра, неначе весна,

мова віків України, / Двічі

казка її чарівна.
Мова – усміхнена квітка,

радість весела дзвінка.

Гарна, як небо улітку, / Двічі

ніжна, як пісня струмка.
Мова – джерельна криниця

райдужно-сонячний цвіт.

Це українська зірниця, / Двічі

що зачаровує світ.
Учениця. Звучи, рідна мово,

На землі рідній лийся по вінця,

Мово моя українська,

Мово моя материнська!

Мово рідна, квітуй і шануйся,

Любов’ю воздай всім народам і мовам.

З тобою я плачу, з тобою сміюся,

О ріднеє слово!
Рідна мова

Учень. Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,

У барвінки зодягайся, моє щире слово!

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали

Як з колиски мовоньку кохали.

Л. Забашта
Учениця. Розцвітай же, слово,

І в родині, і у школі,

Й на заводі, і у полі.

Пречудесно, пречудово

Розцвітай же, слово!
Учень. Під вікнами мальви,

В гаю материнка,

Оспівана щедро в піснях.

Тут мамина пісня лунає, і

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє земля назавжди.
Любіть рідну мову

Учениця. Мова – краса спілкування,
Учень. Мова – як сонце ясне,
Учениця. Мова – то предків надбання,
Учень. Мова – багатство моє.
Учениця. Мова – то чиста криниця,

Де б ’є, мов сльоза, джерело,
Учень. Мова – це наша світлиця,

Вона, як добірне зерно.
Учениця. Мова – державна перлина,

Нею завжди дорожіть.
Учень. Без мови, немає країни –

Мову, як матір, любіть!

Ф. Пантов

Гімн Українській Мові
Так багато різних мов існує в світі.

Знають добре навіть це маленькі діти.

Кожна кращою є для свого народу

Богом українська дана в нагороду.
Всім гостям ми раді, хто повагу має

До традицій наших, мову хто вивчає.

Тим, кому до українського байдуже,

Ми не подамо руки з тобою, друже.
Приспів. Стань поруч і заспіваймо, брате,

Мову батьківську всім треба знати.

Мову держави в якій живемо

Прапор якої у світ несемо.

Хто б ти не був і якої віри,

Насамперед ти Українець.

Тож гідним будь України-неньки:

Мову козацьку люби, серденько.
Ти не будь у своїй державі яничаром,

Що несе в країні лихо й покару.

Мову продає, що від дідів зосталась,

Віру віддає чужинцям на поталу.
Але станем ми пліч-о-пліч проти змови!

Занедбати не дамо своєї мови.

Всі ми патріоти неньки-України!

В нас вона одна і мова в нас єдина.
Приспів.
Учні. Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна.

Солов’їна, барвінкова – українська мова.
Учениця. Лети, наша мово прекрасна, над світом

У казці, у пісні, у прозі й віршах!

З любов’ю і щирим осіннім привітом

Лишайся у добрих і щирих серцях!
Ведуча. Багато зірок є на небі, але у кожної людини є своя, єдина, як мама, як Вітчизна… Такою дорогою, рідною, чарівною, єдиною є для нас українська мова. Мова нашого народу, нашої матері – України.

Україна

Музика Т. Петриненка

Слова Т. Петриненка
Дороги іншої не треба,

Поки зорить Чумацький шлях,

Я йду від тебе і до тебе

По золотих твоїх стежках.
Мені не можна не любити,

Тобі не можна не цвісти.

Лиш доти варто в світі жити,

Поки живеш і квітнеш ти.
Приспів. Україно, Україно!

Після далечі доріг

Вірне серце твого сина / Двічі

Я кладу тобі до ніг.

Поки кохаєм до нестями,

Іще нескоро наш кінець,

Ще, може, нашими серцями

Розпалим тисячі сердець.
Ще свічка наша не згоріла,

Ще наша молодість при нас.

А те, чи варте наше діло, –

То скажуть люди й скаже час.
Приспів.
Учень. Ось скінчилось наше свято,

І прощатись вже пора.

Побажаєм Україні рідній
Учні (разом) Щастя, миру і добра!
Ведуча. Наша мова ввібрала і ніжність квітів, і голос соловейка, і неповторність вранішньої зорі, і красу калини. Недарма її називають калиновою, солов’їною. Тож, любіть, шануйте рідну мову. Не шкодуйте часу й зусиль для вивчення мови, щоб вона квітла, щоб бриніла дзвінко, мов гірський струмок, щоб сяяла, мов промінь сонця, пробиваючи свій шлях крізь грозові хмари…Наша мова – це наша гордість. Без неї немає нації, немає держави, немає нас…

Схожі:

«Хитринки» вчителя початкових класів
Я думаю, що кожен учитель початкових класів зустрічався з тим, що у деяких дітей виникають труднощі при розв’язуванні задач
Касперович Тетяна Володимирівна
Касперович Тетяна Володимирівна,спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель,учитель початкових класів Дебальцівської...
Із досвіду роботи вчителя початкових класів ТЗШ
Тема. Формування комунікативних компетентностей учнів початкових класів та вчителя
Урок захисту проектів з української мови у 3 класі
Учитель початкових класів ЗОШ І-ІІІ ст.№3 м. Котовськ, Одеської області Сіренко Світлана Володимирівна
Колективно-творчий проект «Юна зміна захисників Вітчизни»
Практичний посібник для вчителів початкових класів з проведення огляду конкурсу строю та пісні серед учнів початкових класів, присвячений...
Формування навичок діалогічного мовлення у молодших школярів
Борисенко Валентина Григорівна, учитель початкових класів Бобровицької ЗОШ І- ІІІ ступенів №1 Чернігівської області
Конспект уроку з трудового навчання в 1 класі Оксана Волошин, учитель початкових класів
...
Сулима Юлія Вікторівна вчитель початкових класів
У цій статті розкривається проблема швидкісного читання. Адже уміння учнів читати свідомо,виразно,швидко є одним із першочергових...
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЛОНГОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ...
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЛОНГОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДО...
Тематика засідань шкільного методичного об’єднання вчителів початкових...
Організація навчально-виховного процесу в початкових класах у 2011-2012 навчальному році
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка