Тема: Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного у творі «Камінний хрест» Повинні знати

Тема: Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного у творі «Камінний хрест» Повинні знати: основні віхи життєвого й творчого шляху письменника. Повинні вміти: коментувати зміст новели «Камінний хрест» як модерністичного твору; пояснювати особливості сюжету, композиції, емоційно напружений драматизм ситуації; характеризувати образ головного героя Івана Дідуха; пояснювати багатозначність символів камінного хреста, горба, прізвища героя. Епіграф Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьівщину. В. Симоненко План міні-модуля В. Стефаник – представник модерністичної течії (бесіда). Визначення образів-символів у творі (бесіда). Характеристика Івана Дідуха за цитатним планом ( виступ учениці за випереджувальним завданням). 4. Зображення емоційних переживань у творі ( виступ учениці за випереджувальним завданням). 5.Зв’язок Івана із горбом ( виступ учениці за випереджувальним завданням). 6. Визначення символічного значення хреста. Проблемне питання: - У чому ж трагедія Івана Дідуха? Літературно- мистецькі напрями Напрям, час поя- ви в літературі Особливості Зразки і представники Метод Монументалізм Раннє середньо- віччя, Х- ХІ ст. Увага о змісту, простота форми, культ держави, християнський оптимізм. Житія, літописи («Повість минулих літ») Реалістичний Орнаменталізм Пізнє середньовіч- чя, ХІІ- ХІІІ ст. Ускладненість(символіка, тропи, ускладнена композиція),аскетизм,песимізм. «Слово о полку Ігоревім» Романтичний Ренесанс Кінець ХV- початок ХVIIст. Наслідування античного мистецтва, гуманізм, критика Середньвіччя, католиць- кої церкви,релігійний інди- відуалізм. Латиномовні твори Ю. Дрогобича, С. Кленовича, вірші К.Саковича, послання І. Вишен- ського Реалістичний Бароко ХVІІ- ХVІІІ ст. Ускладнена форма, перенасиченість стилістичними прикрасами, увага до сильних почуттів і переживаннь, поєднання античної та християнської традиції. П. Могила, І. Величовський, Ф. Прокопович, Г. Скоровода Романтичний Класицизм Кінець ХVІІІ –початок ХІХ ст. Ідеологія просвітництва, ідеал краси як величавості.. канонічність, простота форми. І. Котляревський, Г. Квітка- Основ᾿яненко Реалістичний Сентименталізм Кінець ХVІІІ- початок ХІХ ст. Надмірна чуттєвість, мораліза- торство, увага до життя народу. Г. Квітка- Основ’яненко Романтичний Романтизм Перша половина ХІХ ст. Виняткові характери у виняткових обставинах, ліризм, фантастика, увага до історичного минулого, героїв- лицарів, звернення до фольклору. М. Гоголь, Т. Шевченко, П. Куліш Романтичний Реалізм Друга половина ХІХ ст. Увага до повсякденного суспільно- побуового життя, типізація, епічність. Марко Вовчок, І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Карпенко- Карий Реалістичний Модернізм Кінець ХІХ- ХХ ст. Увага переноситься на особистість, її внутрішній світ, естетизм, ліризм, умовність, ідеологічність, волюнтаризм. Течії: неоромантизм, нео- класицизм, символізм, імпре- сіонізм,експресіонізм, неореалізм,футуризм, сюрреалізм та ін. О. Кобилянська, І.Франко, Леся Українка, М. Рильський, П. Тичина, М. Хвильовий, Є. Маланюк, І. Драч, Л. Костенко Романтичний Постмодерн Кінець ХХ- початок ХХШ ст. Відкидання абсолютних об’єктивних істин, будь- яких ідеологій, підкреслена ерудова- ність, іронічність та пародій- ність, ускладнене асоціювання, стильовий еклектизм, колажність. В.Шевчук, Ю. Андрухович, О. Забужко, О.Ірванець, А. Охрімович, С. Процюк, К. Москалець Реалістичний Модернізм- філосовсько- естетична у художня система, що склалася на межі ХІХ- ХХ ст. і об’єднала новітні напрями й течії, яким притаманна більша увага до внутрішнього світу людини і більша творча свобода у його розкритті. Основні модерністські напрями й течії (в літературі) Назва напряму (течії) Характеристика Представники Імпресіонізм В основі лежить витончене відтворення особистісних вражень і спостережень, миттєвих відчуттів і переживань, настроїв митця. Посилена естетична роль кольорів, звукових тонів, передача внутрішніх психологічних станів. М. Коцюбинський, Г. Журба, Г. Михайличенко, Г. Косинка, Є. Плужник та ін. Експресіонізм Передача загостреного суб’єктивного світобачення митця, напруги його преживань та емоцій, бурхливої реакції на антигуманні суспільні явища. В. Стефаник, О. Турянський (повість «Поза межеми болю»), М.Куліш(«97») Проза М. Хвильового, Ю. Липи, Т. Осьмачки та ін.) Неоромантизм Прагнення розірвати ідеал з дійсністю, уславлення індивідуальної й суспільної свободи, піднесення постатті визначного героя, його порив у майбутнє. Леся Українка, А. Тесленко, Марко Черемшина, О.Кобилянська( психологічна проза), А.Кримський ( перший філосовський роман) та ін. Неореалізм Відзначається ( порівняно з класицизмом) глибоким психологізмом і ліризмом, філосовьким осмисленням життя, поєднанням з документальною достовірністю зображення. В. Винниченко, В. Підмогильний, Б. Антоненко- Давидович, Григорій Тютюнник та ін. Неокласицизм Повернення до вічних законів мистецтва, орієнтир на кращі здобутки античності, інтелектуалізм, використання зразків античної культури і культури епохи Відродження, естетизм, аристократизм духу, гармонія між розумом і почуттями, несприйняття радянської дійсності (комуністичної ідеології- всього, що призвело до падіння рівня духовності). Принцип неокласиків: «На теми, що нові, античчний вірщ складаймо». Характерні жанри: сонет, олександрита, терцина, октава, рондо тощо. «Пятірне гроно» неокалсиків: М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, О.Бургард(Юрій Клен), М .Рильський, Поети «празької школи» та ін. Словник термінів Новела – різновид оповідання, невеличкий розповідний твір, про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, яскраво вимальованою дією. Дідух - у дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, символом пам'яті про предків. Він став символом доброго врожаю, миру й злагоди в родині та достатку в домі. Дідух символізує родоначальника сім'ї - діда, а також усіх предків, які колись жили... Еміграція — це виїзд за межі країни проживання в іншу країну, який обов'язково передбачає перетинання державного кордону. Саме́ поняття еміграції виникає зі встановленням та розвитком держави. Раніші переселення людей, як і сучасні переселення в межах однієї держави — місцевості, району тощо, називають міграціями.

Схожі: