Уроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ початку ХІХ століття"

Розробка уроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття" Тема: Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття. Мета: ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно – політичному русі України першої половини ХІХ століття та внеском її видатних представників у цей процес; повідомити школярів про діяльність українського дворянства щодо відновлення автономних прав України; розвивати вміння працювати з історичними документами, аналізувати їх; утверджувати активну громадянську позицію та сприяти вихованню громадянськості та патріотизму. Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: * Пояснювати причини та особливості національного відродження в Наддніпрянській Україні; * Розповісти про роль української інтелігенції у процесі національного відродження; * Аргументувати своє ставлення до необхідності національного відродження на українських землях. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу Основні поняття: національна ідея, національне відродження, самосвідомість, автономія, , етнографія. Основні дати: 1791 – таємна місія В. Капніста до прусського короля в Берлін. 1798 – видання в Петербурзі трьох частин поеми Котляревського „Енеїда”. Початок ХІХ ст. – написання „Історії русів” Структура уроку 1. Організаційний момент. 2. Оголошення теми і мети уроку з мотиваційним аспектом. 3. Вивчення нового матеріалу: * Національна ідея у суспільно – політичному русі України. * Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. Місія В.Капніста і Новгород – Сіверський гурток як прояви його діяльності. * „Історія Русів”, її значення у формуванні національної самосвідомості 4. Закріплення нових знань і вмінь учнів (під час опрацювання кожного питання). 5. Підсумок уроку. 6. Домашнє завдання. Хід уроку. 1. Організаційний момент. 2. Оголошення теми і мети уроку з мотиваційним аспектом. „Найбільшою нісенітницею є та, буцім Україна була колись єдиною неподільною із погляду національних інтересів і змагань, як хотять впевнити наші псевдопатріоти, такої України ніколи не існувало і не існує. Ніколи Україна не боролася ні за який свідомий загальноукраїнський ідеал, і ніколи не існувало свідомого загальноукраїнського патріотизму...” (Хрестоматія з історії УРСР) „Україна стане колись новою Грецією: прекрасне підсоння цього краю, весела вдача народу, його музичний хист, родюча земля – все колись прокинеться: з тільки малих племен, якими колись були греки, повстане велика, культурна нація, і її межі простягнуться до Чорного моря, а відтіля ген, у далекий світ”. (В.Січинський „Чужинці про Україну”) * Про яку країну іде мова в цих висловлюваннях? * Чи однакові точки зору авторів? * Як ви можете оцінити ці твердження? Авторами цих тверджень є український поет П.Грабовський (1) і німецький філософ Й.- Г. Гердер (2). Отже, існували різні точки зору щодо майбутнього українського народу. * До складу яких держав входили українські землі наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття? * Які умови необхідні для створення власної держави? ( прагнення до незалежності, національна самосвідомість, спільна територія...) Сьогодні на уроці, ми розглянемо, чи існували ці умови наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття? А також, проаналізувавши фактичний матеріал, дамо відповідь на запитання: „Чи розпочалося національне відродження на Україні наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття?” 3. Вивчення нового матеріалу. Словникова робота. Для подальшої роботи на уроці нам потрібні будуть слідуючи терміни: Які з цих термінів ви можете пояснити? Як ви розумієте інші? Для точного визначення поняття скористайтеся словниками. СЛОВНИК Національна ідея – усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою. Традиціями, мовою. Можливістю національного існування. Національне відродження – процес пробудження самосвідомості народу. Самосвідомість – ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей. Своєї ролі у житті, в суспільстві. Автономія (з грецької – самоуправління, незалежність) – надання деяким частинам держави (областям, департаментам, провінціям...) прав на самоврядування в адміністративній сфері. Суспільно – політичний рух - своєрідна форма вияву політичної активності мас; спільна діяльність людей, що різняться своїми ідейними засадами, цілями та способами досягнення мети, кількістю та роллю в політичному житті. Національна ідея у суспільно – політичному русі України. Розповідь вчителя: У всесвітній історії ХІХ століття - це час розквіту різних прогресивних ідей. Далеко позаду залишились погляди, які пояснювали світ лише з точки зору Божої волі. Освічені європейці ствердились у можливостях людського розуму, що й породило безліч різних ідеологій, які проникали в Україну. Наприклад, ідеї Просвітництва та Французької революції. Однією з таких ідеологій була ідея національної самосвідомості. І раніше народи усвідомлювали свої відмінності від інших народів, та соціально – економічні відмінності в середовищі одного народу вважалися більш значимими. А саме: українські, польські, російські феодали відчували, що мають більше спільного з феодалами інших країн, ніж з селянами своєї. На початку ХІХ століття починають формуватися інші погляди, нове розуміння суспільства, яке спирається на загальність мови й культури. Україна не стала винятком. Робота в малих групах. 1.Визначте умови, в яких розпочалося формування національної свідомості. 2. Визначте, які складові має національне відродження. Результати роботи мають бути наступні: Умови в яких розпочалося формування національної свідомості: * Відсутність єдиної території; * Тотальна русифікація українського населення; * Зречення рядом представників українського дворянства національних інтересів; * Засилля російського чиновництва на адміністративних посадах в українських губерніях та повітах Російської імперії; * Збереження українськими патріотами культурних і державних традицій України. Складові національного відродження: * Поява певної верстви населення, яка впроваджує програму національного відродження в життя. * Відродження історичного минулого * Впровадження і захист української мови. * Поява творів української літератури. * Відродження національного мистецтва, традицій. Бесіда за питаннями - З’ясуйте причини і необхідність національного відродження України на початку ХІХ століття. Проведіть аналогію з нинішнім періодом. Національне відродження - це перший крок до формування національної ідеї, без нього не може сформуватись національна самосвідомість, тобто усвідомлення себе не „малоросами”, не людьми другого сорту, нездатними ідентифікувати себе етнічно. - Чи було українське суспільство підготовлене до активної боротьби за свою незалежність? - Які прояви національного відродження могли мати місце в той час? Розповідь вчителя. Основною формою національного відродження стало відродження української мови. Велику роль у формуванні сучасної української мови і літератури відіграв І.Котляревський. Його поема „Енеїда”, яка побачила світ 1798 року, написана народною мовою, стала першим таким твором в українській літературі. Основи нової української літератури заклали також письменники Є.Гребінка, П.Гулак – Артемовський і Т. Шевченко. - Чи можна вважати, що українська мова відіграла важливу роль у формуванні сучасної Української держави? Свою відповідь обґрунтуйте! Мовно – культурна проблем стала однією з найважливіших у житті освіченої громадськості після ліквідації козацької автономії. Її вирішення стало справою життя багатьох інтелігентів, людей розумової праці, які здебільшого походили з незаможних верств населення: дрібно – маєткового дворянства, нижнього і середнього за посадами і статками духовенства, людей козацького і міщанського станів. Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. Місія В.Капніста і Новгород – Сіверський гурток як прояви його діяльності. Робота великими групами (4) Кожна група одержує роздатковий матеріал і впродовж 5 хвилин відповідає на поставлені запитання. Перша група. З доповідної записки канцлера Герцберга королю Пруссії з приводу місії Василя Капніста. „... до мене таємно прибув дворянин з Малоросії, або Російської України, який назвав себе Капністом. Він твердить, що його послали мешканці цієї країни, що доведені до крайнього відчаю тиранією, яку російський уряд, а саме князь Потьомкін, здійснювали над ними, та що він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватись на протекцію Вашої Величності – в такому випадку вони зможуть скинути російське ярмо. Він каже, що це була країна давніх запорізьких козаків, від яких забрали всі їхні привілеї, кинувши їх під ноги росіян...” Український археографічний щорічник. – Випуск 1. – т.4. –с.225 1. Про що йде мова в цьому документі? 2. Яка мета місії Василя Капніста? 3. Чи могла ця місія сприяти національному відродженню України? Друга група. Новгород – Сіверський патріотичний гурток – таємний гурток українських автономістів. Існував у Новгород – Сіверському намісництві в 80 – 90рр. XVIII століття. До гуртка входили А.Гудович, Г.Долинський, М.Значко – Яворський, В.Шишацький, Т.Калинський, М.Миклашевський, А.Худорба та ін. Гурток ставив своїм завданням розвиток національної культури і здобуття незалежності України. Заходами членів гуртка поширювалися патріотичні, публіцистичні твори, праці з історії та етнографії України („Записки о Малороссии” Я.Маркевича, „Історія Русів”, „Вергілієві пастухи” О.Лобисевича та ін.), створювались проекти розвитку української освіти: відкриття у Новгороді – Сіверському гімназії та університету, заснування „Академічного зібрання” – прототипу Української академії наук та відновлення українських козацьких формувань (проект В.Капніста). Робилися спроби знайти дипломатичну, а по можливості, і військову підтримку ідеї відновлення державної незалежності України. Довідник з історії України (А-Я): Посібник для середнього загальноосвітнього навчального закладу. – с. 520. 1. Про що йде мова в цій статті? 2. Які завдання ставив перед собою гурток? 3. яке значення мала діяльність гуртка для національного відродження України? Третя група. З указу Катерини ІІ, виданого князю О.Вяземському під час вступу його на посаду генерал – губернатора: „Мала Росія, Ліфляндія і Фінляндія є провінціями, якими управляють на основі конфірмованих їм привілеїв, порушити ж їх, раптом відмовившись від них. Було б дуже непристойно, але й називати їх чужоземними і поводитись з ними на такій же основі було б більше, ніж помилкою, можна сказати певно – безглуздям. Ці провінції, а також Смоленську треба найлегшим способом привести до того, щоб вони обрусіли і перестали б дивитись, неначе вовки на ліс. Приступити до цього буде дуже легко, якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли...” Хрестоматія з історії Української РСР. – т.4. – с. 532. 1. Про що йде мова в цьому документі? 2. Яка мета цього указу? 3. Чи міг цей указ сприяти національному відродженню України? Четверта група. З виступу М. Чернишевського на захист української літератури. „Коли у поляків з’явився Міцкевич, їм уже не потрібні стали поблажливі відзиви яких – небудь французьких або німецьких критиків: не визнавати польську літературу означало б тоді тільки виявляти власну дикість. Маючи тепер такого поета, як Шевченко, малоруська література також не потребує нічиєї ласки. Та й, крім Шевченка, пишуть тепер українською мовою люди, які були б не останніми письменниками в літературі навіть багатшій, ніж великоруська. А найважливішою є обставина, що сама малоруська нація пробуджується. Якщо чехи неодмінно повинні мати свою літературу (хоча чехові, мабуть, не важче навчитися читати польські книжки. Ніж малоросу великоруські), то дивно було б заперечувати справедливість такого ж прагнення у малорусів, яких удвоє більше, ніж чехів.” Хрестоматія з історії Української РСР. – т.2. – с. 278. 1. Про що йде мова в цьому фрагменті виступу? 2. Чому, на вашу думку, М. Чернишевський виступив із такою промовою? Після завершення виступів представників груп бесіда за питаннями: * Які спільні моменти можна відмітити у виступах учнів? * Чи можна визначити цей період в історії України, спираючись на вказані вище фрагменти як початок національного відродження України? * Наскільки важливою, на вашу думку, була діяльність української інтелігенції в національному відродженні? „Історія Русів”, її значення у формуванні національної самосвідомості. Робота з підручником. Прочитайте статтю „Історія Русів” і з’ясуйте головну ідею цього твору, а також дайте відповідь на запитання :” Яку роль відіграла „Історія Русів” у становленні національної самосвідомості?” Підсумкова бесіда Чи розпочалося національне відродження на Україні наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століття? Чи є актуальним питання пробудження національного відродження для сучасної України? 4. Підсумок уроку. Проблеми національного відродження завжди актуальні і болючі, особливо на етапі становлення нової держави. Національне відродження - це процес пробудження, формування самосвідомості народу, що проявляється в розвитку його духовної культури, прагненні відтворити власне історичне минуле, в захисті мови. Дослідження проблем національного відродження надзвичайно важливе для формування нового демократичного толерантного суспільства. Примітка Використано матеріали вчителя історії вищої категорії ЗОШ № 51 м. Запоріжжя Олени Белої.

Схожі: