Івахнянська ЗОШ І – ІІІ ст.
Відкритий урок.
Вчитель Калашник Ю.М.
9 кл. Всесвітня історія
ТЕМА 4. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА
У ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ.
Урок 24
Тема. Модернізація Японії
Мета уроку:
висвітлити основні напрями соціально-економічного і політичного розвитку Японії в період «мейдзі», показати наслідки європейського та американського проникнення в країну; визначити особливості становлення Японії як провідної держави світу, її характерні ознаки, відмінності від західної цивілізації; охарактеризувати процес реформування суспільно-політичного устрою в Японії; Конституцію 1889 р.; напрями зовнішньополітичного курсу;
розвивати вміння порівнювати та співставляти стартові можливості та хід реформ 60-70-х рр. XIX ст. в Японії та Росії; давати характеристику визначним історичним особам цього періоду на основі документального матеріалу;
- виховувати інтерес та повагу до історичного минулого інших народів, їхньої культури.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• висвітлювати основні напрямки соціально-економічного й політичного розвитку Японії;
• аналізувати особливості розвитку Японії епохи Мейдзі;
• характеризувати Конституцію 1889 р.;
• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «сьогунат»,«самурай», «ліберальна партія», «партія реформ», «революція Мейдзі».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Історичні діячі: Токуґава, Муцухіто, М. Пері.
Основні події:
• 1853-1854 рр. — «відкриття» Японії західними державами;
• 1867–1868 рр. — революція Мейдзі та громадянська війна;
•1867-1912 рр. — правління імператора Муцухіто;
•1889 р. — прийняття конституції Японії;
•1894-1895 рр. — японо-китайська війна;
•1902 р. — японо-англійський союз;
•1904-1905 рр. — російсько-японська війна;
•1910р.— оголошення Кореї колонією Японії;
Обладнання: підручник, карта «Країни Південної та Східної Азії наприкінці XIX — на початку XX ст.», мультимедійний проектор та мультимедійна презентація, документальний матеріал.
Поняття та терміни: «політика самоізоляції», «сьогунат», «самурай», «Ліберальна партія», «Партія реформ», «революція Мейдзі».
План уроку.
Організаційний момент.
Актуалізація опорних знань учнів.
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Крах політики самоізоляції . Реформи епохи Мейдзі. 2. Особливості економічного розвитку Японії. 3. Початок колоніальної політики.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
VІ. Підсумки уроку.
VІІ. Домашнє завдання.
Хід уроку
І. Організаційпнй момент
Метод «провокація»
Урок розпочинається з кліпу (з фільму-опери «Мадам Баттерфляй») і, як його продовження, сценка привітання Чіо-Чіо сан. Учитель (коротко) розповідає сумну історію Чіо-Чіо сан . Наприкінці уроку питання до учнів : «Як ця людська трагедія пов’язана з темою сьогоднішнього уроку?»
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Фронтальна бесіда
Пригадайте, що вам відомо про Японію з курсу історії 7 і 8 класів.
Чим приваблювали колонізаторів «закриті» країни: Китай, Японія, Корея?
-
Пригадайте, які реформи були проведені в Росії в 60-70-х рр. XIX ст. та співвіднесіть дати та події.
1 1861 р.
|
А міська реформа
|
2 1864 р.
|
Б завершення військової реформи
|
3 1870 р.
|
В земська реформа
|
4 1874 р.
|
Г скасування кріпосного права
|
Відповідь: 1 Г; 2 В; 3 А; 4 Б.
3. Позначте причини скасування кріпацтва.
а) Поміщики вважали, що кріпацтво гальмує розвиток сільського господарства;
б) кріпацтво гальмувало, заважало здійсненню промислового перевороту;
в) кріпацтво сприяло поширенню внутрішнього ринку;
г) кріпацтво гальмувало впровадження інтенсивних форм господарювання;
д) кріпацтво зумовило поразку Росії в Кримській війні.
Відповідь: б, г, д.
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
До середини XIX ст. Японія була закритою для іноземців, жила і розвивалася за своїми традиціями. Наприкінці XIX ст. завершився розподіл світу між провідними державами, склалася світова колоніальна система. Величезні території Азії та Африки були перетворені на колонії та напівколонії. Тільки Японія зберегла свою незалежність, причому не тільки зберегла незалежність, але й сама незабаром перетворилася на велику колоніальну державу. Яким чином це стало можливим? Чому Японія, єдина з країн Сходу, не потрапила в колоніальну залежність від інших держав, а, навпаки, сама стала на шлях колоніальних загарбань? Саме про це ми дізнаємося на уроці.
Постановка проблемного запитання:
У наш час Японія - одна з найрозвиненіших країн світу.
Яку роль в цьому піднесенні зіграли події Доби Мейзі останньої третини ХІХ ст.?
Представлення теми та очікуваних результатів.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Крах політики самоізоляції . Реформи епохи Мейдзі.
Учитель. На початку XVII ст. владу в Японії захопив сьогун (полководець) Токугава Іеясу. Імператор (мікадо) втратив реальну владу і був разом з родиною ізольований у місті Кіото, де навіть не мав права спілкуватися з князями. Сьогун не знищив його лише тому, що,згідно із синтоїзмом (японською релігією), імператор є живим богом. Одним із перших здобутків сьогунату стало припинення усобиці князів — однієї із головних проблем країни — шляхом періодичного утримання в заручниках князів або їхніх родин.
У середині XVII ст. сьогун прийняв рішення про закриття країни від європейців, боячись, що вони поступово її підкорять. Виняток було зроблено для голландців, яким відкрили для торгівлі єдиний порт — Нагасакі.
Ізоляція Японії мала на меті збереження давніх традицій. Поширення християнства під впливом католицьких місіонерів набуло загрозливого характеру. Тому воно було заборонене, а прихильники релігії знищені.
В ХІХ ст., у той час, коли Європа йшла шляхом капіталістичного розвитку, в Японії, здавалося, зупинився час. Влада, як і раніше, була у сьогуна, який усунув імператора від реальної влади. Імператор був затворником у своєму палаці і володів лише релігійною владою. Самураї існували за рахунок панщини та оброку з селян, панувала цехова система.
Робота з термінами
Сьогунат – форма управління ХІІ – серед. ХІХ ст. в Японіїї сьогунами – воєнначальниками , за якої імператор був позбавлений реальної влади .
Самураї – військово – федальний прошарок дрібних дворян.
Робота з документом
Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.
Запитання
1. Визначте характерні ознаки життя Японії.
2. Що вважає автор в’язницею для японців?
Текст 1. І. А. Гончарова «Фрегат «Паллада»». Японія 1853 р. Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 126–127.
«Іноземцям здається, що в разі, якщо вдасться досягти поступок з боку уряду Японії, з японським народом не буде великих клопотів. Він відчуває сильну потребу у розвитку. Порядні люди, особливо серед перекладачів, що спілкувалися з європейцями,
нудьгують через відсутність розумового та етичного життя. Нижчий клас теж із заздрістю і здивуванням розглядає наші судна, людей, просить у нас вина, п’є жадібно горілку, хапає кинутий шматок хліба, з дитячою цікавістю вдивляється у дрібниці, ловить на
льоту у своїх човнах якусь ганчірку, ховає... Та й вищий клас, здається, обтяжений відчуженням від світу і своїм сонним, безплідним життям... Варто лише кинути заклик — і японці натовпом вирвуться з воріт своєї в’язниці...»
(зразок відповідей)
в серед. ХІХ ст.. Японія через політику сьогунів значно відставала в розвитку від західних держав, які могли перетворити її на колонію;
необхідність змін розуміли як нижчі так і вищі стани японського суспільства;
- автор документу вважав в’язницею для японців їхню ж країну, уряд якої ще з ХVІІ ст.. проводив політику ізоляції від зовнішнього світу.
Відкриття західними державами Японії.
Коротка розповідь вчителя.
У 1853 р. біля берегів Японії з’явилася американська ескадра під командуванням командора Метью Перрі, який від імені уряду США зажадав відкриття для іноземців японських портів. У 1854 році Японія уклала нерівноправний договір з США про відкриття портів, а з 1858 р. схожі угоди було підписано з Росією, Францією та іншими країнами. Так відбулося «насильницьке відкриття Японії», яке поставило країну на межі втрати політичного суверенітету та економічної кризи через засилля дешевих імпортних товарів.
Метод «Мозковий штурм»
Учні мають висловити власну припущення щодо можливого подальшого розвитку подій у країні :
(зразок)
1. Японія - стає колонією західноєвропейських держав та США.
2. Японія перетворюється на напівколонію на кшталт Китаю, сировинним придатком та ринком для збуту товарів розвинених держав .
3. Японія завдяки глибоким соціально-економічним та політичним реформам стає могутньою індустріальною державою з численними колоніями.
У ч и т е л ь. Після «відкриття» Японії іноземними державами до країни почали масово ввозити американські та європейські фабричні товари, які підірвали японське мануфактурне і ремісниче виробництво, а також селянську домашню промисловість. В Японії почав зростати рух, учасники якого вимагали вигнати іноземців з країни. Цим скористалися прихильники відновлення влади імператора.
У результаті 9 листопада 1867 р. сьогун з роду Токугава був усунений від влади.
3 січня 1868 р. 16-ти літнього імператора Муцухіто коронують імператором Мейдзі – імператором «освіченого правління».
Робота з термінами
Доба Мейдзі – (в прекладі з яп.-«освічене правління»)- період правління імператора Муцухіто , який прийшов до влади в результаті «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. і, ліквідувавши сьогунат, перейняв на себе всю повноту влади в Японії.
Повідомлення учня «Імператор Муцухіто»
Імператор Мейдзі народився 3 листопада 1852 року. Він був другим сином правлячого Імператора Комея. Новонародженому дали ім'я Муцухіто та титул принц Саті. 1860 року Муцухіто проголосили спадкоємцем престолу і надали титул Великого сина Імператора. 3 січня 1867 року, після смерті Імператора Комея, юний принц став новим Імператором Японії. Імператор Мейдзі очолив країну в період глибокої соціально-політичної кризи. В січні 1867 року від імені Імператора було проголошено указ про реставрацію Імператорського правління, за яким сьоґунат Токуґава ліквідовувався, а уся повнота державної влади переходила у руки монарха та його нового уряду. Прибічники сьоґунату не визнали указу і розв'язали громадянську війну Босін, яка завершилася 1869 року перемогою організованих за європейським зразком Імператорських військ. 1868 року, в ході війни, Імператор Мейдзі проголосив П'ятистатейну присягу, основні засади свого нового політичного курсу, що отримав назву «реставрація Мейдзі». Він також встановив новий девіз — Мейдзі - освіченого правління. 1869 року Імператор переніс свою резиденцію і столицю країни з Кіото до Токіо, та змусив князів повернути йому владу над всією країною. 1870 року він видав Рескрипт про велике вчення, що проголосив синтоїзм державною релігією, а Імператору надав статус божества і першосвященника. Імператор Мейдзі всіляко сприяв модернізації своєї країни: у 1881 р., під час радикалізації громадського демократичного руху Муцухіто відкрив Парламент, а з 1882 року став головнокомандувачем Збройних сил країни. Імператор сприяв реформуванню законодавства задля відповідності устрою конституційної монархії, долучився до розробки нових адміністративних одиниць — префектур, повітів, а також забезпечив стабільність доходів Імператорського дому, розширивши його землеволодіння.
1889 року Імператор Мейдзі проголосив Конституцію Великої Японської Імперії і заклав основи нової японської державності, що базувалася на владі Імператора. Наступного 1890 року він видав рескрипт про освіту, яким затвердив загальнонаціональні морально-етичні норми для японського суспільства.
Муцухіто також брав безпосередню участь у розробці військових операцій під час японсько-китайської (1894—1895) і японсько-російської (1904—1905) років воєн і всіляко сприяв перетворенню Японії на одну з передових військових і економічних держав світу, а 1911 року успішно завершив перегляд нерівноправних договорів Японії із західними державами, що були укладені 1858 року. Окрім своєї політичної діяльності Муцухіто заслужив повагу і авторитет у Японії та світі ще й як мудрець та поет, який за своє життя написав 100 тис. віршів у стилі вака. 30 липня 1912 року Імператор Мейдзі, в 59-річному віці, помер від загострення цукрового діабету. Його поховали у гробниці Фусімі біля міста Кіото. На пам'ять про Імператора японський уряд спорудив велике синтоїстьке святилище Мейдзі в Токіо.
Самостійна робота учнів
Учитель пропонує учням, працюючи в парах, самостійно ознайомитися з різними джерелами (текстом підручника й інтернет – ресурсами за допомогою комп’ютерів ) і закінчити складати порівняльну таблицю «Реформи 60 – 80-х рр. ХІХ ст.. в Японії та Російській імперіі» (частина таблиці «Реформи в Росії» була заповнена на попередньому році). Після закінчення самостійної роботи учні презентують свої дослідження біля мультимедійної дошки або екрана проектора на які виводяться частини таблиці.
|
Назва реформи
|
Росія
|
Японія
|
Конститу-
ційна
реформа
|
Кінець ХІХ ст..
Російська імперія – залишалася самодержавною монархією Романових у якій :
- парламент – відсутній.
- демократичні свободи - відсутні
- держбюджет затверджується імператором
|
Конституція Японії 1889 р. :
- Японська імперія – конституційна монархія; - імператор –глава держави і разом з двопалатним парламентом здійснює законодавчу владу; - проголошувалися громадянські, соціальні та економічні права; - свободи слова, друку,зборів; - щорічний держбюджет затверджувався парламентом.
|
Аграрна реформа
|
19 лютого 1861 р за «Маніфестом» Олександра ІІ та «Місцевими положеннями» :
Селяни:
- отримували особисте звільнення ,
цивільні права і могли мати приватну власність;
- відпрацьовували панщину, платили оброк, тобто були тимчасово -зобов’язаними до сплати викупних платежів поміщикам;
- отримували викупну позику від держави під високі відсотки на 49 р.;
- селянські наділи зменшилися порівняно з дореформеним періодом, збереглися тілесні покарання.
|
70-і рр. ХІХ ст.:
- скасувалася земельна власність князів і самураїв в обмін на виплату їм державних пенсій на які витрачалося 30% держбюджету , а пізніше одноразової допомоги;
- передавалися землі селянам-орендарям;
- вводився єдиний земельний податок на землю (3 % від вартості землі);
- 1/3 землі залишено «новим поміщикам»-купцям, лихварям, селянській верхівці (т.з.«відсутні поміщики»), які пізніше скупили більшість селянських земель і здавали їх в оренду. Збереглася кабальна експлуатація орендарів, засилля лихварів. Створено умови для розвитку товарного господарства і ринкових відносин.
|
Адміністра-
тивна
реформа
|
1864 р. Земська реформа:
- створювалися виборні всестанові органи самоврядування - земства, які займалися місцевими справами (освітою, медициною, будівництвом доріг тощо); - провідну роль в земствах відігравали дворяни; - діяльність земств контролювалася царськими урядовцями.
1870 р. Міська реформа:
- створювалися виборні міські думи, які займалися місцевими господарчими справами; - провідне місце в думах посідали представники великої буржуазії; - існував виборчий ценз ; - діяльність міських дум перебувала під контролем губернаторів
|
1871 р. :
- створено 306 (пізніше 47) префектур;
- скасовано станові привілеї самураїв;
- відбулася централізація влади;
- ліквідовано 250 феодальних князівств, а їхніх управителів –ханів переселено до Токіо;
- завершилося об'єднання країни.
|
Військова реформа
|
1863–1874 рр.:
- запроваджено загальну військову повинність для чоловіків з 21 р. (крім годувальників , студентів);
- обмежено термін служби в армії – 6 років, на флоті – 7 років;
- проведено якісне переозброєння армії; - скорочено чисельність армії та підвищено її боєздатність;
- територію Росії поділено на 10 військових округів;
- створювалися нові військові училища та академії;
- муштра і фізичні покарання, безправність солдатів зберігалися.
|
1872 р.:
- створювалася імператорська армія на основі загальної військової повинності всіх чоловіків з 20-ти р. віку (від служби звільнялися голови сімей та їхні спадкоємці, урядовці, студенти, а також особи, які сплатили відкуп у 270 єн.); - - - новітня армія формувалася переважно з селян за європейським зразком та з озброєнням; - відкрито військові навчальні заклади де викладачами були європейці; - ідеологічною основою армії залишилися середньовічний кодекс честі самураїв «Бусідо».
|
Освітня реформа
|
1864 р. :
- запроваджувалась єдина система початкової освіти з головною ланкою – народними початковими училищами; - середня освіта здійснювалась в платних реальних та класичних гімназіях для всіх станів; - університетам надавалася автономія у питаннях внутрішнього розпорядку; - створювались вищі жіночі курси у яких здобували вищу освіту жінки.
|
1871 р. :
- створено міністерство культури; - запроваджувалась загальна початкова освіта за європейським зразком (засновано 5,5 тис. початкових шкіл, 8 державних університетів); - 1877 р. створено Токійський університет; - дівчата і хлопці навчалися разом; - існувала можливість здобуття освіти за кордоном.
|
Фінансова реформа
|
1860 р. :
- створено Державний банк та систему комерційних банків;
- міністерство фінансів стало єдиним розпорядником всіх прибутків і витрат;
- податкові пільги залишено дворянству і духовенству.
|
1872р. :
введено єдину грошову одиницю - ієну;
створено Державний банк та систему комерційних банків;
відбулося зміцнення фінансової системи та централізації держави.
|
Судова реформа
|
1864 р. :
- запроваджено безстанове судочинство;
- публічний змагальний судовий процес між прокурором та адвокатом;
- суд присяжних засідателів.
- для селян був створений окремий волосний суд, який міг засуджувати до
тілесних покарань;
- влада зберігала право заарештовувати і відправляти у заслання «політичних злочинців» без суду.
|
70-і рр. ХІХ ст.:
- введено єдину судову систему; - судове слідство базувалося на європейських принципах гласності й змагальності; - заборонено тортури; - в карному порядку переслідувалася кровна помста; - було введено карний , громадянський кодекси.
|
Конституція Японії 1889 р. (Можливий розгляд питання під час створення порівняльної таблиці як «Конституційна реформа»)
Робота з документом
Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.
Текст 3. Конституція Японії 1889 р.
«Розділ I. Про імператора
1. Японська імперія управляється єдиною на всі часи імператорською династією...
3. Персона імператора священна і недоторканна.
4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її відповідно до ухвал чинної конституції.
5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським парламентом...
Розділ II. Про права та обов’язки підданих.
19. Будь-який японський підданий має однаковий доступ до цивільних і військових посад і до будь-якої іншої публічної служби...
22. Японським підданим надається в установлених законом межах свобода вибору і зміни місце проживання.
23. Ніхто з японських підданих не підлягає арешту, ув’язненню, виклику на допит або покарання інакше як згідно із законами...
27. Власність кожного японського підданого недоторканна. Вилучення, необхідні на користь суспільної користі, визначаються законом...
29. Японські піддані користуються в установлених законом межах свободою слова, друку, зборів і союзів...
Розділ III. Про імперський парламент
33. Імперський парламент складається з двох палат: палати перів і палати депутатів.
34. Палата перів відповідно до указу про палату перів складається з членів імператорської родини, з носіїв дворянських титулів та осіб, призначених до неї імператором...
37. Жоден закон не може бути виданий без схвалення імперського парламенту.
38. Обидві палати голосують за пропоновані урядом законопроекти. Кожній з них належить також право законодавчої ініціативи...
Розділ VI. Про фінанси
64. Державні доходи і витрати повинні затверджуватися імперським парламентом у формі річного бюджету».
Запитання
1. Назвіть органи законодавчої влади.
2. Хто володів виконавчою владою?
3. Назвіть демократичні права жителів Японії.
2. Особливості економічного розвитку Японії.
Робота з документом
Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.
промислова революція(?), держава проводила будівництво «зразкових підприємств», а потім за помірними цінами їх продавала приватним компаніям «дзайбацу» - «Міцуї», «Міцубісі», «Ясуда» та інш.
З метою розвитку торгівлі уряд здійснював протекційну політику (?) та сприяв проникненню японського капіталу в інші країни.
3. Початок колоніальної політики.
Робота над картосхемою
Позначте на картосхемі території, які були захоплені Японією в ході:
•1894-1895 рр. — японо-китайська війна, яка закінчилась Сімоносекським мирним дог., за яким о.Тайвань та ін.. переходили до Японії, Китай сплачував 200 млн. лян контрибуції;
• 1902 р. укладено військово – політичний союз із Англією;
•1904-1905 рр. — російсько-японської війни, захоплення Ляондуньського півострова і Півд. Сахаліну в Росії;
• 1876 – 1894, 1910р.— захоплення Кореї та оголошення її колонією Японії;
V. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель пропонує учням відповісти на проблемні питання уроку, використовуючи метод «Прес».
У наш час Японія - одна з найрозвиненіших країн світу. Яку роль в цьому піднесенні зіграли події Доби Мейзі останньої третини ХІХ ст.?
См а
Н – д. :
- Я вважаю, що завдяки вдало проведеним реформам Доби Мейдзі Японія, єдина з країн Сходу, не потрапила в колоніальну залежність від інших держав, а, навпаки, сама стала на шлях колоніальних загарбань і перетворилась на могутню державу.
- На мою думку ліквідація сьогунату та кінець ізоляції Японії у 1867-1768 рр. сприяли проведенню реформ – аграрної, військової та інших, а отже її модернізації та піднесення у майбутньому.
- Наприклад, військова реформа 1874 р. , створення потужної армії призвели до збереження незалежності японського народу.
- На мою думку, доказом того, що військову реформу в Японії було проведено краще ніж у Росії , були численні перемоги японської армії , наприклад, в Російсько-японській війні, захоплення Кореї та частини Китаю.
- Тому що на відміну від Росії аграрна реформа у Японії у 70-х рр. пройшла глибше і більшість селян за державний кошт отримали землю і промисловість Японії розвивалася швидкими темпами.
- Я пересвідчився , що видатні особи, такі як імператор Муцухіто, під керівництвом якого пройшла модернізація Японії, відіграють значну роль в історії і в пам’яті свого народу залишаються назавжди.
VІ. Підсумки уроку.
Підсумки уроку підводить учитель поставивши запитання.
Запитує учнів: « Чому наш сьогоднішній урок розпочався зі сценки привітання Чіо-Чіо сан? Як ця людська трагедія пов’язана з темою уроку?”
VІІ. Домашнє завдання
1. Вивчити 20 параграф підручника.
2. Скласти схему державного устрою Японії.
3. Підготуватися до роботи «Портретна галерея» з теми.
Джерела:
Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас. / Авт. вступ. ст. К. О. Баханов, А. О. Федчиняк. — Х. : Вид. Группа «Основа», 2009. — 254, [2] c.
Морозова Н. М. Всесвітня історія. 9 клас. Готові дидактичні набори . — Х. : Вид. група «Основа», 2009. — 141 [3] c.
Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (ХVIII — друга половина ХІХ ст.). — Київ: Либідь, 2007.
Akamatsu, P. Meiji 1868: Revolution and Counter-Revolution in Japan. — С. 1247. — New York : Harper & Row, 1972.
Beasley, W.G. The Meiji Restoration. — Stanford : Stanford University Press, 1972.
Beasley, W.G. The Rise of Modern Japan: Political, Economic and Social Change Since 1850. — New York : St. Martin's Press, 1995.
Jansen, Marius B. Japan in Transition: From Tokugawa to Meiji. — Princeton : Princeton University Press, 1986.
Jansen, Marius B. The Making of Modern Japan. — Cambridge : Harvard University Press, 2000.
Тояма, C. Мэйдзи исин: крушение феодализма в Японии. — Москва : Издательство иностранной литериатуры, 1959.
王政復古戊辰始末 / 岡本武雄著, 3巻. — 東京: 金港堂, 1888.
明治維新の外交 / 下村冨士男著. — 東京: 大八洲出版, 1948.
明治維新の国際的環境, 増訂 / 石井孝著. — 東京 : 吉川弘文館, 1966.
明治維新 / 遠山茂樹著. — 東京: 岩波書店, 1984.
3. Сайти: http://www.fictionbook.ru
http://dreamworlds.ru
http://www.socio-research.ru
http://www.free-lance.ru
http://www.kalitva.ru
http://justsite.wordpress.com
http://enc.lib.rus.ec
http://oraculodeoccidente.wordpress.com
|