ПРОГРАМА
для загальноосвітніх навчальних закладів
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
10 – 11 КЛАСИ
Академічний рівень/ Рівень стандарту
10 КЛАС
(35 годин)
Розподіл годин за навчальними темами
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
Вступ.
2 год
|
Основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації .Періодизація світового розвитку. Людство у 1900- 1939 рр. ХХ ст. Демографічний портрет. Завершення формування націй. Процес урбанізації в провідних країнах світу. Прискорення економічного, технічного, інтелектуального прогресу. Впровадження технічних новинок в повсякденне життя. Активізація суспільних та політичних рухів.
Національні рухи. Передумови Другої світової війни
|
Учень/учениця:
Характеризує основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації
Описує зміни в повсякденному житті населення провідних країн світу
Складає демографічний портрет людства.
Аналізує процес урбанізації в провідних країнах світу, технічний та інтелектуальний прогрес, впровадження технічних новинок в повсякденне життя.
Характеризує панівні політичні та суспільні рухи.
Співвідносить національно-визвольні рухи в різних країнах світу.
Визначає передумови розгортання Другої світової війни.
Тлумачить та застосовує поняття і терміни: технічний прогрес, урбанізація, державне регулювання економіки, соціал-демократичний рух, профспілковий рух, пацифізм, фемінізм.
|
Тема № 1. Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки.
5 год
|
Створення Троїстого блоку та Антанти. Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму. Причини, привід та початок Першої світової війни. Стратегічні плани противників. Основні театри військових дій. Військові кампанії та основні битви 1914 – 1918 рр. Вступ у війну США. Вихід Росії з війни. Завершення війни. Поразка Німеччини та її союзників.
Підсумки війни. Переосмислення системи загальнолюдських цінностей .Зміна статусу жінки в ході війни.
|
Учень/учениця:
Називає країни-учасниці військово-політичних блоків – Троїстого блоку та Антанти
Характеризує міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст.
Пояснює сутність процесу гонки озброєнь, посилення мілітаризму, зміну статусу жінки в суспільстві в період війни, причини вступу у війну США, виходу Росії з війни.
Визначає стратегічні плани противників.
Показує на карті основні театри військових дій та основні битви 1914 – 1918 рр.
Дає характеристику визначним військовим діячам того періоду ( П. фон Гінденбургу, Ф. Фошу, О. Брусилову,) Узагальнює основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни .
Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: гонка озброєнь, мілітаризм, анексія, репарація, контрибуція.
|
Тема № 2. Повоєнне облаштування світу.
Версальсько-Вашингтонська система договорів.
3 год
|
Паризька мирна конференція . “14 пунктів” В Вільсона. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав в Європі.
Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її переваги та недоліки.
Перегляд повоєнних договорів у 20-х рр.. ХХ ст. (Плани Дауеса та Юнга). Значення пакту Бріана-Келога як першої спроби створення системи колективної безпеки.
|
Учень/учениця:
Використовує історичну карту для пояснення умов Версальського договору з Німеччиною та мирних договорів із її союзниками .
Показує на карті кордони нових незалежних держав Європи.
Аналізує підсумки роботи Паризької та Вашингтонської конференцій.
Характеризує плани Дауеса та Юнга, переваги та недоліки Версальсько-Вашингтонської системи.
Дає оцінку пакту Бріана – Келога.
Тлумачить та застосовує поняття і терміни:
. “14 пунктів” В Вільсона, Ліга Націй, Версальсько-Вашингтонська система, пакт.
|
Урок узагальнення
1год
|
|
|
Тема № 3. Провідні держави світу в 20 - 30-х рр.
ХХ ст.
7год
|
Зміна статусу провідних країн світу після Першої світової війни. Період економічної стабільності.
Причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр. (Великої депресії) Пошуки шляхів подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті. . Початки державного регулювання соціально-економічних процесів.
Доба “проспериті” (процвітання) у США. Прояви Великої депресії. Економічні та соціальні засади „Нового курсу” Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки.
Внутрішня та зовнішня політика правлячих кіл Великої Британії у 20-х рр. Велика Британія у роки кризи. Спроби реформування Британської імперії.
Політичний та соціально-економічний розвиток Франції у 20-х рр. Франція та Іспанія в період кризи. Утворення, прихід до влади та політика урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії - їх досягнення, прорахунки та причини розпаду.
Листопадова революція та становлення Веймарської республіки в Німеччині.. Світова економічна криза в Німеччині. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині. Економічна, соціальна та ідеологічна політика гітлерівського режиму. Войовничий антисемітизм.
Прихід до влади в Італії Б. Муссоліні.
Фашизація Італії., створення корпоративної системи.
Політичні портрети Ф.Д. Рузвельта Б.Муссоліні, А. Гітлера.
|
Учень/учениця:
Характеризує зміну статусу провідних країн світу після Першої світової війни; причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр
Описує наслідки Першої світової війни для Великої Британії та Франції, добу “проспериті” у США, процес становлення Веймарської республіки в Німеччині.
Аналізує шляхи подолання проявів світової економічної кризи у США (“Новий курс Ф.Д. Рузвельта”); Великій Британії; Франції та Іспанії (утворення урядів Народних фронтів); Німеччині та Італії у 30-х рр. ХХ ст.
Визначає можливіф варіанти державного регулювання соціально-економічних процесів, ідейні засади й соціальну базу італійського фашизму та німецького нацизму.
Пояснює причини встановлення та суть фашистського режиму в Італії та нацистської диктатури в Німеччині.
Дає оцінку діяльності керівників провідних країн світу 30-х рр. ХХ ст., їх ролі в політичному , економічному розвитку власної держави.
Тлумачить та застосовує поняття і терміни:
Листопадова революція, Веймарська республіка,
“проспериті”, “Велика депресія”, «Новий курс», Народний фронт, тоталітаризм, фашизм, корпоративна система, нацизм, ,антисемітизм.
|
Урок узагальнення
1 год
|
|
|
Тема № 4.
Росія – СРСР у 1917-1939 рр.
3 год
|
Російська революція 1917 р., її причини і початок: падіння монархії, політика Тимчасового уряду, розпад Російської імперії, прихід до влади більшовиків.
Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки.
Доба “воєнного комунізму”.
НЕП. Утворення СРСР.
Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу. Сталінський план “соціалістичного будівництва”. Політика “прискореної” індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі. Голодомори. Великі репресії 30-х рр. Життя пересічної людини в СРСР.
|
Учень/учениця:
Аналізує передумови, причини та хід Російської революції 1917 р.
Показує на історичній карті основні фронти громадянської війни, визначає її періоди.
Характеризує добу «воєнного комунізму», політику “прискореної” індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі.
Пояснює причини переходу до НЕПу , утворення СРСР, голодоморів та великих репресій 30-х рр.
Дає оцінку діяльності О. Керенського, В.Леніна, Л. Троцького, Й. Сталіна.
Тлумачить та застосовує поняття і терміни: Тимчасовий уряд, двовладдя, громадянська війна, жовтневий переворот, “воєнний комунізм”, НЕП.
|
Тема № 5.
Країни Центральної та Східної Європи в умовах20-х рр. - 1930-х рр.
2 год
|
Особливості соціально-економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія.
Характерні риси демократичних та авторитарних режимів в країнах регіону. Роль провідних державних та політичних діячів в історії цих країн.
|
Учень/учениця:
Використовуючи історичну карту, аналізує
соціально-економічний та політичний розвиток Польщі, Чехо-Словаччини, Угорщини, Королівства сербів, хорватів і словенців (Югославії), Румунії, Болгарії.
Виокремлює основні риси демократичних та авторитарних режимів, встановлених в країнах Центральної та Східної Європи.
Характеризує роль керівників країн регіону Т. Масарика, Ю. Пілсудського, М. Горті, Е. Бенеша в здійсненні державотворчих процесів.
Тлумачить та застосовує поняття і терміни: Угорська радянська республіка, режим “санації” (оздоровлення), авторитаризм, сепаратистський рух, федерація, конфедерація.
|
Тема № 6. Країни Сходу та Латинської Америки.
3 год
|
Особливості національно-визвольного руху Індії та Китаю в перші десятиріччя ХХ ст.
Основні тенденції внутріполітичної та зовнішньополітичної стратегії японської держави в перші десятиріччя ХХ ст.. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення.
Розпад Османської імперії. Турецька республіка за правління Кемаля Ататюрка.. Витоки Палестинської проблеми.
Латинська Америка. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.
|
Учень/учениця:
Виокремлює особливості розвитку Японії в цей період.
Пояснює витоки Палестинської проблеми.
Співвідносить методи боротьби за національний та соціальний прогрес народів Індії та Китаю.
Прослідковує розвиток Турецької республіки за правління Кемаля Ататюрка.
Аналізує особливості економічних і політичних процесів у країнах Латинської Америки
Характеризує роль визначних політичних діячів : М.Ганді, Чан Кайши, А. Самоси, Ж. Варгаса .
Тлумачить та застосовує поняття і терміни: мілітаризація, латифундизм, Палестинська проблема, етатизм
|
Тема № 7. Міжнародні відносини 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни.
3 год
|
Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу. Спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу. Активізація антивоєнних рухів.
Процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі. Громадянська війна 1936 – 1939 рр. в Іспанії. Формування блоку агресивних держав осі Рим – Берлін – Токіо. Витоки, прояви та наслідки політики умиротворення.
Причини радянсько-німецького зближення (весна 1939 р.), провалу англо-франко-радянських переговорів у Москві (літо 1939 р.) та радянсько-німецького пакту про ненапад (пакт “Молотова - Ріббентропа”) і таємних протоколів до нього (23 серпня 1939 р.).
|
Учень/учениця:
Описує зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період.
Визначає витоки, прояви та наслідки політики «умиротворення».
Характеризує спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу.
Залучаючи історичну карту співвідносить процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі.
Аналізує процес радянсько-німецького зближення та причини підписання пакту “Молотова - Ріббентропа”
Тлумачить та застосовує поняття і терміни: політика умиротворення, аншлюс, Судетська проблема, демілітаризована зона, Мюнхенська угода, таємні протоколи, вісь Рим – Берлін – Токіо.
|
Тема № 8.
Розвиток культури
у перші десятиліття ХХ ст.
3 год
|
Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей. Міжнародні жіночі рухи. Фемінізм. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Поява «масової культури». Нові напрямки в мистецтві та літературі, виникнення та розвиток кінематографа, олімпійський рух.
|
Учень/учениця:
Характеризує найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей
Визначає основні ідеї й течії у розвитку культури
Пояснює причини виникнення масової культури
Аналізує нові напрямки в мистецтві та літературі.
Тлумачить та застосовує поняття і терміни: модернізм, авангардизм, “втрачене покоління”, масова культура, кінематограф, джаз, мюзикл, олімпійський рух, Нобелівська премія.
|
Урок узагальнення
1 год
|
|
|
Підсумкове узагальнення 1 год
|
|
|
11 КЛАС (35 годин)
Розподіл годин за навчальними темами
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
Вступ.
1 год
|
Економічні, соціальні та політичні перетворення у повоєнному світі та основні тенденції суспільного розвитку у др. пол. ХХ - поч. ХХІ ст.
Світові інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки.
|
Учень/учениця:
Показує на карті території провідних країн світу.
Визначає та порівнює основні тенденції розвитку людства у другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст.
Описує світові інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки.
|
|
Тема № 1. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни.
5 год
|
Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика військових дій на першому етапі війни 1939 - червень 1941 рр. План «Барбаросса». Напад Німеччини на СРСР. Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті у 1941-42 рр. Процес формування антигітлерівської коаліції.
Особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях. Голокост. Сталінградська битва. Розгром німецьких військ на Орловсько-Курській дузі. Наступальні операції Червоної Армії. Визволення території СРСР, перенесення військових дій у Центральну та Східну Європу.
Зміна ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни.
Відкриття другого фронту в Європі. Завершальний період війни в Європі та Азії. Роль визначних військових, державних та політичних діячів в перемозі над нацизмом та фашизмом.
Зміни у світі внаслідок Другої світової війни. Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини. Сан-Франциська конференція та створення ООН. Нюрнберзський та Токійський процеси над воєнними злочинцями.
|
Учень/учениця:
Визначає причини, характер, періодизацію Другої світової війни; політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу
Називає хронологічні межі періодів Другої світової війни, її головні військові події.
Залучаючи історичну карту, характеризує основні театри воєнних дій у Європі, Північній Африці, Південно-Східній Азії та Тихому океані; умови мирних договорів з Німеччиною та її союзниками.
Аналізує процес формування антигітлерівської коаліції; особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнтацію та форми боротьби.
Висловлює судження щодо зміни ролі чоловіка і жінки в умовах війни
Пояснює причини переходу військової ініціативи до радянських військ у 1943 р.; причини створення ООН.
Складає політичні портрети визначних військових і політичних діячів: У. Черчілль, Ф. Д. Рузвельт, Й. Сталін, Г.Жуков, О. Василевський, К. Рокоссовський, Ш. де Голль, Д. Ейзенхауер
Тлумачить та застосовує поняття і терміни:
Друга світова війна, Велика вітчизняна війна, блискавична війна, “новий порядок”, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм, корінний перелом, ООН, НАТО, Нюрнберзький та Токійський процеси.
|
|
Урок
узагальнення
1 год
|
|
|
|
Тема № 2
США та Канада
у 1945 – на початку ХХІ ст.
4 год
|
Утвердження США як провідної країни повоєнного біполярного світу. США у 1945-1960 рр.. Посилення внутрішньополітичної реакції.. Масовий негритянський рух в 60-х рр.
США в 60-70 рр. ХХ ст. Внутрішня та зовнішня політика адміністрацій Дж. Кеннеді, Л. Джонсона, Р. Ніксона . США у 80-90 рр. ХХ ст. Рейганоміка.
“Нова економічна філософія” Б. Клінтона.
Сучасні внутрішньополітичні та зовнішньополітичні пріоритети американських президентів ХХІ ст.. Перспективи розвитку українсько-американських відносин .
Канада у ІІ пол.. ХХ ст. – на поч.. ХХІ ст. Проблема Квебеку. Українсько-канадські відносини.
|
Учень/учениця:
Характеризує становище країн Північної Америки у повоєнний період, особливості їх економічного, соціального та політичного розвитку.
Пояснює причини утвердження США як провідної країни повоєнного світу.
Аналізує та порівнює внутрішню та зовнішню політику американських адміністрацій в 40-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ ст.
Описує роль провідних американських політичних діячів цього періоду.
Висловлює судження щодо необхідності розвитку українсько-американських та українсько-канадських відносин на сучасному етапі.
Тлумачить та застосовує поняття і терміни: маккартизм, пентагон, доктрина Трумена, доктрина стримування, “нові рубежі”, “рейганоміка”, неоконсерватизм, ПРО, наддержава, військово – промисловий комплекс, проблема Квебеку, діаспора.
|
|
Тема № 3.
Країни Західної Європи (1945 – поч. ХХІ ст.)
4 год
|
Наслідки Другої світової війни для провідних країн Західної Європи. План Маршалла. Початок європейської економічної інтеграції.
Німеччина. Створення ФРН і НДР. Німецьке “економічне диво”. Об’єднання Німеччини. Українсько-німецькі відносини.
Велика Британія. Внутрішня і зовнішня політика лейбористських та консервативних урядів у 40 – 70-х рр. ХХ ст. Трансформація Британської колоніальної імперії. Тетчеризм.. “Третій шлях” Т. Блера. Сучасне становище у країні.
Франція. Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої Республіки. Становлення П’ятої Республіки. Травневі події 1968 р. Ш. де Голль. Франція наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.. Взаємини Франції з Україною.
Італія. Проголошення республіки. Італійське “економічне диво”. Державна програма боротьби з мафією. Соціально-економічний і політичний розвиток країни наприкінці ХХ- на поч. ХХІ ст.
Інтеграційні процеси в Європі наприкінці ХХ- на поч ХХІ ст. – здобутки та проблеми.
|
Учень/учениця:
Показує на карті території провідних європейських держав, зони окупації Німеччини.
Визначає сутність німецького та італійського “економічного дива”, основні складові тетчеризму, «третього шляху» Т. Блера.
Пояснює передумови, та наслідки об’єднання Німеччини, причини трансформації Британської колоніальної імперії , причини встановлення П’ятої Республіки
Аналізує внутрішню та зовнішню політику провідних країн Західної Європи наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. Інтеграційні процеси в Європі та участі в них України.
Характеризує діяльності провідних західноєвропейських політиків: Ш. де Голля, Ж. Ширака, М. Тетчер, Т. Блера, Г.Колля, С.Берлусконі .
Тлумачить та застосовує поняття і терміни:
демілітаризація, план Маршалла, економічне диво, соціальне ринкове господарство, тетчеризм, “третій шлях”, неолібералізм, мафія, радикалізм, ЄС, Маастрихтський договір, монетаризм.
|
|
Узагальнення 1 год
|
|
|
|
Тема № 4.
СРСР. Нові незалежні держави
3 год
|
Наслідки Другої світової війни. Відбудова економіки. Завершення епохи Сталіна.
Загострення політичної боротьби після смерті Сталіна. “Хрущовська відлига”.
Роки “брежнєвського застою”. (1964 – 1985 рр.). Суспільно-політичне життя країни. Дисидентський рух.
Від “перебудови” до розпаду СРСР (1985 – 1991 рр.) Лібералізація суспільного та політичного життя. Антидержавний путч 1991 р. Розпад СРСР. Росія у кінці ХХ – на початку ХХІ ст..
Нові незалежні держави Балтії, Закавказзя та Середньої Азії, Білорусь, Молдова. Особливості шляхів історичного розвитку.
|
Учень/учениця:
Показує на карті кордони нових незалежних держав, що виникли після розпаду СРСР.
Характеризує наслідки Другої світової війни., політичне, соціально-економічне , повсякденне та культурне життя в СРСР на різних етапах історичного розвитку: від завершення епохи Й. Сталіна до “перебудови” М. Горбачова.
Висловлює оцінку діяльності радянських лідерів різних епох.
Визначає причини розпаду СРСР.
Аналізує внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні напрями їх політичного та економічного співробітництва .
Складає політичні портрети М.Хрущова, Л.Брежнєва, М. Горбачова, Б. Єльцина та ін.
тлумачить та застосовує, поняття і терміни:
“відлига”, волюнтаризм, «застій», перебудова, гласність, путч, Біловезька угода, СНД, дума.
|
|
Тема № 5.
Країни Центральної та Східної Європи. (1945 – поч. ХХІ ст.)
3 год
|
Становлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Утворення системи світового соціалізму. Кризові явища 60 – 70-х рр. ХХ ст.
Демократичні революції , особливості їх здійснення. Політичні, економічні та соціальні трансформації посткомуністичного суспільства. Роль країн Центральної та Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах.
|
Учень/учениця:
Описує процес становлення прорадянських режимів у країнах регіону.
Показує на карті території країн соціалістичного табору, зміни на політичній карті Європи внаслідок революційних подій кінця 80-х – поч.. 90-х рр ХХ ст..,.
Аналізує кризові явища в політичному, соціальному та економічному житті країн Центральної та Східної Європи у 60 – 70-х рр. ХХ ст.
Пояснює причини демократичних революцій , методи їх здійснення.
Характеризує особливості внутрішньополітичного розвитку країн регіону напр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.
Визначає роль країн регіону в сучасних інтеграційних процесах світу.
Дає оцінку діяльності політичних лідерів: Леха Валенси, В.Гавела, Н. Чаушеску, Я.Кадара, Т.Житкова, Йосипа Броз Тіто.
Тлумачить та застосовує, поняття і терміни:
соціалістичний табір, РЕВ, Варшавський договір, Берлінський мур, самоврядування, “оксамитова революція”, Солідарність, “шокова терапія”, реприватизація.
|
|
Урок узагальнення 1 год
|
|
|
|
Тема № 6.
Розвиток провідних країни Азії, Африки та Латинської Америки в др. пол. ХХ - на поч. ХХІ ст.
5 год
|
Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи розвитку незалежних держав. Нові індустріальні країни.
Японія. Повоєнне реформування країни. Японське “економічне диво”. Внутрішня та зовнішня політика Японії наприкінці ХХ - на поч. ХХІ ст.
Китай. Проголошення КНР. Соціально-економічні експерименти китайських комуністів. Культ особи Мао Цзедуна. Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ на поч. ХХІ ст.
Індія. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці. Розвиток Індії наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.
Країни Африки та Близького Сходу.. Здобуття незалежності народами континенту. Крах апартеїду на Півдні Африки. Утворення держави Ізраїль.
Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання.
Латинська Америка. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону в повоєнний час. Варіанти революційного процесу: Кубинська революція, революція в Чилі.
Встановлення конституційного ладу в ряді країн регіону. Українці в країнах регіону.
|
Учень/учениця:
Показує на карті нові незалежні держави у Азії та Африці.
Характеризує етапи деколонізації, процес здобуття незалежності народами Азії та Африки; повоєнне реформування Японії; соціально-економічні експерименти китайських комуністів, курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки в повоєнний час.
Пояснює суть японського “економічного дива”; культу особи Мао Цзедуна; причини виникнення близькосхідної проблеми та шляхи її врегулювання;
Аналізує шляхи розвитку незалежних держав азійського та африканського регіонів; процес реформування економіки Китаю наприкінці ХХ на поч. ХХІ ст.; розвиток Індії наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.; процес утворення держави Ізраїль; варіанти революційного процесу в Латинській Америці; становище українців в країнах регіону.
Дає оцінку діяльності політичних лідерів : Мао Цзедуна, Ден Сяопіна; Дж. Неру та І. Ганді; Н.Мандели; Бен Гуріона; А. Самоси, Ф. Кастро, А. Піночета.
Тлумачить та застосовує поняття і терміни: японське економічне диво, «великий стрибок», «культурна революція». рух неприєднання, деколонізація, модернізація, апартеїд, шлях «соціалістичної орієнтації»,, хунта, рух неприєднання, фундаменталізм, організація визволення Палестини.
|
|
Тема № 7.
Міжнародні відносини у другій пол. ХХ ст– на поч.. ХХІ ст. 2 год
|
Виникнення і розгортання “холодної війни”. Міжнародні кризи і конфлікти у 40 –80-х рр. ХХ ст. Спроби роззброєння: Договір про заборону випробувань ядерної зброї; нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі.
Кінець “холодної війни”. Нове політичне мислення. Перехід від конфронтації до співробітництва. Внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки у світі.
|
Учень/учениця:
Показує на карті місця міжнародних військових конфліктів, які відбувалися у 40-80-х рр. ХХ ст.
Аналізує причини виникнення, хід та наслідки “холодної війни”.
Характеризує рух за мир та безпеку, спроби обмежити гонку озброєнь, внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки
Пояснює суть нового політичного мислення, причини переходу від конфронтації до співробітництва.
Тлумачить та застосовує поняття та терміни:
холодна війна, Берлінська криза, Карибська криза, розрядка, нове політичне мислення, Гельсінська угода .
|
|
|
Тема № 8. Розвиток культури (1945 – поч. ХХІ ст.) 3 год
|
Основні напрямки НТР в др. пол. ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Наукові відкриття, поява нових галузей науки, високих технологій, інтеграція науки і виробництва.
Зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються. Становлення постіндустріального (інформаційного ) суспільства.
Основні тенденції і течії розвитку літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту .
|
Учень/учениця:
Характеризує основні напрямки НТР в др. пол. ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина.
Описує наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва.
Аналізує зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються.
Пояснює причини становлення постіндустріального (інформаційного ) суспільства.
Характеризує основні тенденції і течії світової літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту.
Тлумачить та застосовує поняття та терміни: НТР, постіндустріальне суспільство, інформаційне суспільство, соціалістичний реалізм, неореалізм, “поп-арт”, функціоналізм.
|
|
Тема 9.
Світ на початку ХХІ тисячоліття.
1 год
|
Оптимальні шляхи подолання світових глобальних проблем: екологічної, демографічної, соціально-економічних проблем людства..
|
Учень/учениця:
Визначає основні глобальні процеси та проблеми сучасності, причини їх появи.
Пропонує оптимальні шляхи їх вирішення.
Тлумачить та застосовує поняття та терміни: глобальні процеси та проблеми, екологічна криза, демографічна криз, ЮНЕСКО
|
|
Урок узагальнення
1 год
|
|
|
|
|