3.2 Аналіз діяльності Деражнянського центру зайнятості в умовах кризи (Територіального центру по обслуговуванню одиноких і непрацездатних громадян)
Зростаючі масштаби безробіття, збільшення його тривалості потребують підвищення ефективності діяльності державної служби зайнятості і, перш за все, її низових ланок, чіткої організації їх системної роботи щодо надання якісних послуг клієнтам соціальними працівниками.
Щоденна оперативна робота Київського центру зайнятості щодо надання якісних послуг клієнтам полягає в:
-аналізі економічної ситуації, змін на ринку праці району, руху робочої сили на ПОУ, професійно кваліфікаційного складу безробітних в ЦЗ;
-плануванні, визначенні конкретних завдань кожному спеціалісту щодо забезпечення надходжень вакансій та їх укомплектування, наданні якісних послуг клієнтам, звітуванні спеціалістів про проведену роботу і результати;
-проведенні оперативних нарад по забезпеченню надходжень та укомплектуванню вакансій;
-контроль за виконанням доручень та завдань;
-проведені роботи, досягненні результатів, та прийманні управлінських рішень;
-визначені нових конкретних завдань та шляхів їх виконання;
У процесі аналізу діяльності Київського центру зайнятості у динаміці зменшення чисельності осіб працездатного віку та чисельності працюючих було встановлено, що за період 2010-2011 рр. відбулося зменшення на 1% осіб працездатного віку та працевлаштованих за сприянням ЦЗ. В свою чергу чисельність працюючих осіб зменшилось також на 1%, що вказую про тотожний рівень між затребуваністю робочої сили та та осіб працездатного віку.В свою чергу структура економіки Київського району за обсягами виробництва валової продукції та послуг будівництва, торгівлі, сільського господарства, промисловості виявив підйом у 2011р. у відношенні до 2010р на 7%.Ситуація, яка склалась в економіці та на ринку праці району, вимагає активізації внутрішніх резервів в роботі центру зайнятості, змін у підходах до організації роботи ЦЗ з органами влади, місцевого самоврядування, соціальними партнерами, роботодавцями та підвищення якості надання послуг безробітному та незайнятому населенню.
Реальним кроком щодо вирішення цих завдань стало запровадження у 2010 році Регламенту дій фахівців Київської обласної служби зайнятості щодо вивчення та задоволення кадрових потреб роботодавців, який розроблено фахівцями Київського обласного центру зайнятості та рекомендовано Державним центром зайнятості для використання всіма регіональними ЦЗ України. Основною вимогою регламенту є щоденне спілкування з роботодавцями з метою вивчення оперативної та перспективної потреби в кадрах, узагальнення зібраної інформації, оперативна координація дій усіх підрозділів центру зайнятості, надання конкретних доручень спеціалістам та контроль їх виконання .Результати, які очікуються від регламенту дій фахівців Київської обласної служби зайнятості:
-якісне виконання районної програми зайнятості, завдань правління Фонду, доручень державного та обласного центрів зайнятості;
-пришвидшення задоволення кадрових потреб роботодавців;
-підвищення рівня зайнятості населення, зменшення тривалості безробіття;
-підвищення рівня життя населення району;
Пріоритети діяльності центру зайнятості:
-Здійснення спільно з соціальними партнерами комплексу інформаційно-роз'яснювальних заходів, профорієнтаційної роботи, підвищення мотивації населення до легальної зайнятості;
-Підвищення конкурентоспроможності на ринку праці незайнятого населення, стимулювання його до активної поведінки на ринку праці;
-Сприяння розвитку підприємницької ініціативи та самозайнятості населення;
-Посилення співпраці з роботодавцями, шляхом системного застосування в роботі "Регламенту дій фахівців БЦЗ щодо задоволення кадрових потреб ПОУ" для глибшого вивчення потреб ПОУ, розширення кількості подавачів вакансій і якісного задоволення їх потреб в тому числі і через проф. навчання;
-Сприяння подальшому розвитку соціального партнерства та діалогу на рикну праці з метою підвищення рівня зайнятості населення і працевлаштування незайнятих громадян;
Підвищення кваліфікації фахівців центру зайнятості.
Шляхи реалізації пріоритетних напрямів:
• Забезпечення ефективної співпраці з роботодавцями, органами влади, місцевого самоврядування та соціальними партнерами шляхом посилення інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо послуг служби зайнятості, легалізації тіньової зайнятості населення, підвищення власної активної позиції роботодавців щодо формування трудового потенціалу, прогнозування потреби в кадрах на перспективу, шляхом проведення засідань круглих столів, інформ. та тематичних заходів за участю органів влади та місцевого самоврядування із залученням соціальних партнерів;
• спільно з соціальними партнерами планувати та проводити інформаційні заходи, семінари, зустрічі, укладати та забезпечувати виконання угод про співпрацю з соц. партнерами та сільськими і селищними радами;
• щоденно відвідувати підприємств з метою вивчення, оперативного укомплектування вакансій та розширення числа ПОУ - подавачів вакансій, вивчення перспективних потреб роботодавців у кваліфікованих кадрах, напрямів проф. підготовки, можливостей проф. підготовки безробітних безпосередньо на виробництві та в навчальних центрах СЗ.
• надання якісних, адресних соціальних послуг незайнятим громадянам, зареєстрованим в службі зайнятості, залучення їх до різних форм активної зайнятості (профнавчання, оплачуваних громадських робіт);
• підтримка та розвиток підприємницької ініціативи безробітних шляхом виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, та проведення спільно з соціальними партнерами тренінгів. семінарів що орієнтують на започаткування власної справи у т. ч. в сфері сільського туризму;
• проведення комплексу профорієнтаційних заходів, у тому числі з використанням програмно-апаратних комплексів "Профорієнтаційний термінал" з учнівською молоддю, їх батьками, працівниками освіти, громадськістю.
• посилення відповідальності спеціалістів центру зайнятості за чітке виконання, покладених державою функцій, підвищення кваліфікації персоналу шляхом постійного навчання.
Отже, як висновок аналіз діяльності Київського центру зайнятості показав:
-постійне зниження чисельності зайнятих в економіці району (1,7% за 2010 рік);
-скорочення чисельності діючих сільськогосподарських підприємств та зайнятих у сільському господарстві;
-проблемна робота ряду промислових підприємств (ДП "Плодоконсервний завод", ВАТ "Лозівський інструментальний завод"), зменшення сировинної бази, що стримує розширення виробництва Молочного заводу;
Зменшення попиту на робочу силу у бюджетній сфері - і зменшення фінансування її у 2011 році, що призведе до чергових скорочень штату (закриття 2 шкіл, і 1 дільничної лікарні).З ростання тіньової зайнятості.
3.3. Специфіка діяльності недержавних організації соціального спрямування в Деражнянському регіоні
Громадська організація є видом суспільної самоорганізації (громадян та/або юридичних осіб), що створюється з метою реалізації суспільних інтересів у визначеній статутом сфері, галузі чи секторі діяльності, а також задоволення і захисту законних спільних інтересів своїх членів.
Громадські організації утворюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та відкритості. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності.
У Київському регіоні зареєстровано 16 громадських та 4 благодійні організації:
1. Київська міська організація борців антифашистського опору 26 грудня 1991 р.
2. Київська міська організація Товариства сприяння обороні України 18 жовтня 1993 р.
3. Київське міське відділення Товариства зв"язків з українцями за межами України 14 жовтня 1997 р.
4. Київська міська спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) 20 січня 1999 р.
5. Київське міське товариство інвалідів ХОТ ВОІ "Союз організацій інвалідів України" 03 квітня 2001 р.
6. Київська міська організація ветеранів війни і праці Всеукраїнської громадської організації ветеранів війни України 25 грудня 2001р.
7. Київська міська організація ветеранів та пенсіонерів правоохоронних органів 20.11.2002р.
8. Київський міський осередок Всеукраїнського дитячого творчого об"єднання "КРОКС" 16 липня 2003 р.
9. Київська міська дитяча громадська організація фізкультурно-спортивний клуб "Деражнянець" 10 березня 2004 р.
10. Київська міська організація громадської організації "Українська соціал-демократична молодь" 9.02.2004 р.
11. РО інвалідів РА та дитинства 31.03.2004р.
12. Асоціація Фермерів Києва 22 березня 2007 р.
13. Київський міський осередок Всеукраїнської спортивної громадської організації "Федерація футболу України" 26 листопада 2007 р.
14. Київська міська молодіжна громадська організація "Молодь Деражнянщини" 27 листопада 2007 р.
15. Київський міський осередок Федерації спортивного туризму України 24 січня 2008 р.
16. Київська міська громадська організація Всеукраїнської громадської організації "ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІЙНИ" 25 січня 2008 р
Благодійні організації .
17. Благодійний фонд охорони здоров"я "Надія" 10 вересня 2001 р.
18. Відділення міжнародного фонду імені Святої Ксенії Петербурзької в Києві 26 липня 2002 р.
19. Благодійний фонд "Милосердя" 13 лютого 2003 р.
20. Благодійний фонд "Наше місто" 05 квітня 2004 р.
Аналіз динаміки створення організацій показав збільшення в напрямку сьогоденної затребуваності соціальних послуг, що є ефективним серед громадськості із врахуванням їх соціально-економічного становища:
-Динаміка створення організацій;
-Діяльність вище зазначених організацій здійснюється у таких основних напрямах:
1. сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища;
2. поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів;
3. подання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям;
4. сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості;
5. подання допомоги талановитій творчій молоді;
6. сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання;
7. сприяння розвитку охорони здоров'я, масової фізичної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь у поданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування;
8. сприяння захисту материнства та дитинства, подання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім'ям;
Аналіз затребуваності громадськістю вище зазначених послуг недержавних організацій постійно зростає, у зв’язку із доступністю та ефективним досягненням цілей.
Отже, аналіз діяльності недержавних організацій та їх кількість у Деражнянському регіоні встановив, що показник якісного руху з кожним роком все більше зростає, що, в свою чергу, вказує про затребуваність спеціалістів галузі соціального спрямування та соціальної роботи в загалом.В свою чергу, дослідження діяльності державних та недержавних організацій соціальної сфери в напрямку покращення системи соціального захисту виявило, перш за все, ефективність законодавчої бази, що справляє значний вплив на дану діяльність. Хоча проблематичність деяких фінансових аспектів, які нависають великим тягарем над соціально-економічним становищем країни, з іншої сторони випробовують можливості загального функціонування сфери соціальної роботи.
РОЗДІЛ 4. Охорона праці в системі соціального захисту населення
Для створення безпечних і здорових умов праці велике значення має законодавче регулювання питань охорони праці.Законодавчо охорона праці - це сукупність норм, які передбачають систему заходів, спрямованих безпосередньо на забезпечення безпечних і здорових умов праці, які мають впроваджуватися у виробничу сферу.Закон України "Про охорону праці" був прийнятий Верховною Радою 14-го жовтня 1992 року, тобто невдовзі після набуття Україною незалежності. Потім він був переглянутий і затверджений Президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 р. В ньому наводяться визначення понять охорони праці, роботодавця, працівника; наголошується, що основними принципами державної політики в галузі охорони праці є пріоритет життя та здоров'я людини перед будь-якими результатами виробничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю та ін. У Законі є, між іншим, статті про охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.Окрім того, в Україні почали створюватися та діяти вже з 1993 року державні стандарти України в галузі охорони праці та близьких до неї сфер, що містять вимоги, норми і правила, спрямовані зокрема на забезпечення безпеки праці, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі її трудової діяльності.Охорона праці спрямована на вирішення завдань створення на робочому місці безпечних умов праці. Тому, оформлення спеціально обладнаних приміщень для роботи соціального працівника припускає облік особливостей контингентів пацієнтів, забезпечення сприятливого психологічного впливу елементів дизайну, створення невимушеної обстановки, затишку й комфорту. Спеціальне приміщення, призначене для проведення властиво психотерапії, підкреслює зміну звичайного стилю на неформальний стиль психотерапевтичної дії. Необхідність поділу кабінету на приміщення для приймання й приміщення для проведення психотерапевтичної роботи стає більш очевидним при орієнтації на сучасні гуманістичні варіанти психотерапії, що припускають партнерські взаємини між пацієнтом і психотерапевтом. Це особливо важливо на початкових етапах, коли вирішується питання про вибір моделі психотерапії й стилю поведінки терапевта. Наявність окремого приміщення для проведення групових занять відбиває тенденцію сучасної психотерапії, спрямованої на комбінацію різних методів і форм впливу на пацієнтів.
Соціальний працівник у своїй діяльності керується чинним законодавством України з питань здоров'я і соціального обслуговування населення; Статутом установи; посадовою інструкцією.
Соціальний працівник повинен володіти, поряд з відповідною кваліфікацією і професіоналізмом, високими моральними якостями, почуттям відповідальності, умінням працювати з людьми, тактовністю, дисциплінованістю, ретельністю. Соціальний працівник повинен чуйно й уважно ставитися до обслуговуваних їм громадянам.
Соціальний працівник повинен знати:
-основи соціальної політики, права і державного устрою, трудового та сімейного законодавства;
-нормативні документи з організації соціально-побутового обслуговування;
-санітарно-гігієнічні вимоги;
-основи психології осіб старшого віку;
-основні прийоми і методи надання невідкладної долікарської допомоги;
-правила і норми охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту.
Соціальний працівник має право:
-на всі передбачені законодавством соціальні гарантії;
-вимагати створення умов для виконання службових обов'язків;
-пропонувати варіанти усунення наявних у діяльності установи недоліків;
-підвищувати свою професійну кваліфікацію.
На жаль, абсолютно безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці - звести до мінімуму вірогідність ураження або захворювання робітника з одночасним забезпеченням комфорту для досягнення максимальної продуктивності праці.У техніці безпеки розглядаються технічні рішення із забезпечення безпеки конструкцій всілякого устаткування, а також умови безпечної експлуатації, монтажу і ремонту виробничого устаткування. Сучасний напрям розвитку цього розділу перебуває на етапі вирішення питань техніки безпеки до створення техніки без жодної небезпеки. Іншими словами, замість того, щоб вчити робітників поводитися з небезпечною технікою, створювати безпечну техніку.Виробнича санітарія визначає санітарно-гігієнічні вимоги з підтримки нормальних умов праці при здійсненні виробничого процесу. Вона передбачає вивчення питання дії на людину і захист в умовах виробництва від ряду несприятливих фізичних та психофізіологічних чинників (температури, вогкості, загазованості, шуму, вібрації та ін.).
До фізичних факторів належать параметри повітря в приміщенні (температура, вологість, швидкість руху повітря), вібрація, шум, нетоксичний пил, пара, різні види випромінювань, освітленість тощо.
До психофізіологічних факторів відносяться фізичні та нервовопсихічні перевантаження, які пов'язані з тяжкою, монотонною працею. Кожен з цих факторів впливає на організм людини, викликає у ньому функціональні зміни, професійні захворювання або отруєння.
Гігієна праці - це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.
Загалом, виробнича санітарія - це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.
До організаційних заходів належать:
-дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;
-проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;
-забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо;
Технічні заходи передбачають:
-систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;
-розробку та конструювання обладнання, що вилучає виділення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях;
-забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища;
-улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;
-забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра - та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання;
Таким чином, запобігання професійних захворювань здійснюється через здійснення комплексу організаційних і технічних заходів, які спрямовані на оздоровлення повітряного середовища, виконання вимог гігієни та особистої безпеки працюючих.Пожежна профілактика містить розробку технічних і організаційних вимог з попередження вибухів і займань, які можуть бути небезпечні для людини у виробничих умовах. До основних правил пожежної безпеки належать:
-оснащення приміщень установками пожежної сигналізації (УПС) та автоматичними установками пожежогасіння (АУП) відповідно до вимог чинних нормативних документів;
-приміщення повинні бути обладнані системами протидимного захисту, технічними засобами оповіщення про пожежу та засобами зв'язку відповідно до вимог будівельних норм;
-силове й освітлювальне електроустаткування, електропроводка та інші споживачі електроенергії повинні виконуватися та експлуатуватися відповідно до ПУЕ, ПБЕ та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ);
-настільні лампи, вентилятори та інші електроприлади слід умикати в мережу тільки через справні штепсельні розетки й електрошнури;
-обігрівання приміщень повинно здійснюватися тільки центральним водяним опаленням;
-відповідальний за пожежну безпеку після закінчення роботи зобов'язаний оглянути приміщення, пересвідчитись у тому, що нема порушень, які можуть призвести до пожежі, перевірити відключення електроприладів, обладнання, освітлення;
У частині питань виробничої санітарії і гігієни праці охорона праці базується на біологічних науках: фізіології, психології, гігієні праці та інших.
Отже, із цього випливає, що охорона праці має безпосередній зв`язок із роботою спеціаліста в галузі соціальної роботи.
|