|
|
Скачати 93.06 Kb.
|
|
Чепурна Наталія Миколаївна, директор Черкаського ОІПОПП, кандидат педагогічних наук Пізнавально-виховний потенціал історико-культурної спадщини Черкащини На сучасному етапі українського державотворення надзвичайно актуальною є проблема виховання у молодого покоління почуття патріотизму, активної громадянської позиції, сприяння усвідомленню дітьми і молоддю свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України як світоглядного чинника. У зв’язку з цим, одним із провідних завдань, які стоять перед нашим суспільством, є створення власної ефективної системи національної освіти і виховання, яка б органічно поєднувала багату національну історію, традиції і сучасність та містила умови для розкриття творчих обдарувань людини. Головна мета національного виховання сформульована в Державній національній програмі «Освіта: Україна ХХІ століття»: «формування у молоді незалежно від національності особистісних рис громадян Української держави…». У Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», державній програмі «Діти України», «Концепції виховання особистості в умовах розвитку української державності» та «Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності» як стратегічні визначаються завдання виховання любові до Батьківщини, рідного краю, усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України. Державна політика в галузі освіти спрямовується на забезпечення формування нової ціннісної системи суспільства, яка формує у громадян, і передусім у молоді, любов до рідного краю, національний патріотизм, повагу до людини, відповідальність за збереження історико-культурного надбання. Не має потреби доводити, що високі поняття «Батьківщина», «національна гідність», «патріотизм» починаються саме зі знання рідного слова, історії села чи міста, вулиці, домівки, де людина народилася, де промайнуло її босоноге дитинство з дивосвітом - казкою, де були перші перемоги і, можливо, розчарування. Мала батьківщина – це той фундамент, який має кожна людина у своєму житті, і куди б не закинула нас доля, ми завжди згадуємо батьківську хату, школу, першу вчительку, ліс, річку, луг.., свій край. Виховання почуття належності до рідного краю – перша сходинка виховання громадянина. Черкащина – унікальний, історично багатий регіон України. ЇЇ називають «душею держави». Саме тут формувався звитяжний дух нашого народу, звідси організував свій похід на будівництво вольниці українського народу – Запорізької Січі – славетний Дмитро Байда-Вишневецький, тут підпалив вогонь війни Богдан Хмельницький, зібравши під своїми прапорами цвіт української нації, тут воювали з ворогом козаки, відстоюючи власне право бути народом, тут підняли голос та шаблю ватажки-гайдамаки Максим Залізняк та Іван Гонта за волю і правду українців … Черкащина – земля Великого Кобзаря – пророка нації, який крізь віки залишається ангелом-охоронцем нашого народу. Поле колосисте, калина над рікою, чорнобривці кучеряві, жайвір дзвінкий, могучий Дніпро, ніжний запах рути – все це наша рідна Черкащина. Черкащина багата на таланти, серед них - Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Євген Гребінка, Михайло Старицький, Левко Симиренко, Агатангел Кримський, Василь Симоненко, Олександр Захаренко та багато інших, на творчій спадщині яких ми, нащадки, маємо виховувати молодь. На території області є заповідні місця, де кожний квадратний метр території дихає історією, де на кожному кроці оживають давні звичаї та традиції українського народу. Станом на 1 січня 2007 року історико-культурна спадщина регіону нараховувала 9 266 пам’яток історії та культури, які перебувають на державному обліку, з них 85 – національного значення та 7 історико-культурних заповідників (комплекс «Чигирин – Суботів», заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка», Шевченківський національний заповідник у м. Канів, Корсунь-Шевченківський, Кам'янський, історико-культурні заповідники заповідник «Трахтемирів» та Трипільської культури в м. Тальне). Прийняттям концепції державної програми «Золота підкова Черкащини» на 2005-2007 рр. засвідчено посилення державної уваги до проблем охорони і збереження пам’яток. На основі цієї програми пам’яткоохоронні заходи вперше набули комплексного і системного характеру. А реалізація програми сприяє відродженню і розвитку історичних та культурних центрів Черкащини. У деяких районах області була здійснена робота щодо створення місцевих осередків „Золотої підкови”. Найяскравіше це можна простежити на прикладі розвитку музейної справи у Чорнобаївському районі, де місцеві історики, краєзнавці і активні громадівці створили і підтримують 47 музеїв та музейних кімнат. Знання про минуле і сучасне рідного краю має не тільки пізнавальне значення, а й стає дієвим засобом громадянського виховання, формування патріотизму та національно-історичної свідомості підростаючого покоління. Відчуття причетності до рідної землі має формуватися в учнів щляхом здійснення особистісно орієнтованого підходу, отже, має бути мотивована діяльність школярів, необхідно сприяти їх активному залученню до різноманітних досліджень історичної спадщини рідного краю, широкого ознайомлення з традиційними ремеслами та промислами, фольклорно-музичним мистецтвом, і, головне, до збереження та примноження власним талантом те, що залишилось нам у культурний спадок від попередніх поколінь. Переконані: у вихованні не можна нехтувати ніякими дрібницями, їх немає і бути не може. Адже тут мова йде про одну з найскладніших і найвідповідальніших справ – формування людської душі. А історія рідного краю є тим могутнім джерелом формування світогляду, національного духу, високої моральності, глибоких людських почуттів, любові до батька і матері, бабусі та дідуся, роду і нації. Знання про малу Батьківщину допомагають дітям усвідомити нерозривну єдність поколінь, зв'язок минулого кожного міста і села з історією усієї держави, відчути причетність до неї кожної сім'ї і вважати своїм найвищим обов’язком та честю стати гідним спадкоємцем кращих традицій рідного краю – складової частини незалежної України. Залучення школярів до історико-культурних цінностей Черкащини, виховання культурної пам’яті, формування шанобливого, бережливого ставлення до рідної землі, звичаїв і традицій краю – ці завдання вирішують освітяни області на уроках та в позаурочний час. Педагогічні колективи навчально-виховних закладів Черкащини мають ґрунтовний досвід організації патріотичного виховання особистості в умовах української державності, зокрема з виховання любові до українського народу шляхом використання його культурної спадщини, національних традицій; з формування національно-патріотичної свідомості на засадах козацької педагогіки; з використання краєзнавчого потенціалу у виховному процесі; з героїко-патріотичного виховання на матеріалах історії нашої Батьківщини (гайдамацькие повстання на Чигиринщині, Холодноярська республіка під час громадянської війни, події Великої Вітчизняної та афганської війни). Багатьма педагогічними колективами відпрацьована модель виховної системи школи, спрямована на патріотичне виховання підростаючого громадянина України: „Виховуємо активну громадянську позицію” (Косарська ЗОШ І-ІІІ ст. Кам’янського району); „Виховання громадянина-патріота” (ЗОШ І-ІІІ ст.. №2 с.Руська Поляна Черкаського району); виховна система „Любімо світ, в якому живемо” Костянтинівської ЗОШ І-ІІІ ст.. Смілянського району) та інші. У кожному навчально–виховному закладі створена мережа гурткової роботи, спрямована на формування в учнів рис громадянина, патріота. Працюють історико–краєзнавчі клуби, гуртки народного побуту і української вишивки, літературні студії, драматичні та лялькові театри, гуртки декоративно–прикладного мистецтва, петриківського розпису, хореографічні та вокальні студії. Щороку в районах області відзначаються Дні козацької слави. До проведення запланованих заходів широко залучаються школярі, які беруть участь у різноманітних конкурсах: козацькі забави, на краще виконання козацької пісні, на найсмачнішу козацьку кашу та інших. У школах області створені музеї, кімнати, зали Бойової Слави, історії села, народного побуту, місцевих звичаїв та обрядів. Організовуються екскурсії, походи по місцях бойової слави, історичних місцях області: у м.Чигирин (с.Суботів), у м.Канів (могила і музей Т.Г.Шевченка), м. Корсунь-Шевченківський, м. Умань, м.Черкаси (обласний краєзнавчий музей). Вивчений і узагальнений досвід з військово-патріотичного виховання молоді СШ І-ІІІ ст.. № 2 м. Чигирина та Вершацької ЗОШ І-ІІІ ст.. Проведений обласний семінар методистів ММК, РМК з виховної роботи на базі центру „Пам`ять” ЗОШ І-ІІІ ст.. № 2 м.Чигирина та Вершацької ЗОШ І-ІІІ ст.. „Народознавчі та краєзнавчі аспекти героїко-патріотичного виховання учнівської молоді”. Випущені буклети: „Духовна скарбниця села” (із досвіду роботи Вершацької ЗОШ І-ІІІ ст..), „Краєзнавча робота в школі” (із досвіду роботи Мельниківської ЗОШ І-ІІІ ст..), „Організація героїко-патріотичного виховання в школі” (із досвіду роботи СШ І-ІІІ ст.. № 2 м.Чигирина). Позитивним моментом є створення пошуково-дослідницьких гуртків та секцій (захист науково-дослідних робіт МАН по секції „Історичне краєзнавство” у 2006-2007 рр. виявив особливу увагу учнівської молоді до історичного минулого нашого краю. Географія досліджень охопила майже всі куточки нашої області, предметами вивчення стали і біографії славних земляків краю П. Демуцького, А. Штерна, і проблемні питання ІІ світової війни, дослідження скарбів на території краю на прикладі Чигиринщини, дослідження розвитку поштової справи тощо). Слідом за педагогами Сахнівськівської школи освітяни області усвідомлюють, що виховний потенціал школи стає значно багатшим, якщо у змісті навчально-виховного процесу використовуються надбання духовної культури нашого народу. Так, у Стецівській школі Звенигородського району діють різновікові фольклорні ансамблі, хор «Родина». Діти знайомляться з розвитком ремесел на заняттях гуртків, опановуючи прадідівські таємниці ткацтва, гончарства, писанкарства, виготовлення українського віночка, брилярства. Завдяки цьому діти відчувають свою етнічну приналежність до талановитого українського народу, стають самі носіями і продовжувачами народних традицій. Робота музеїв і організованих навколо них гуртків дозволяє піднести рівень компетентності учнів, їхньої обізнаності з історією рідного краю, сприяє розвитку загальної та естетичної культури, комунікативних здібностей, спонукає до плідної самостійної роботи, до творчої та громадянської активності. Проте на сьогоднішній день виникла нагальна потреба створити на нових теоретико-технологічних засадах регіональну систему патріотичного виховання, яка б враховувала територіальні, історичні, соціальні та національні особливості Черкаського регіону. У цьому аспекті у нагоді освітянам області, безумовно, стане „Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді” (автор І.Д.Бех, К.І.Чорна), апробація якої розпочалася у навчально-виховних закладах області у другому півріччі 2006 року. Цінність Програми полягає в тому, що вона визначає стратегію цілеспрямованого і ефективного процесу розвитку школяра як суб’єкта громадянського суспільства, громадянина – патріота України: висвітлюються сучасні теоретичні засади патріотичного виховання (мета, завдання, принципи, основні напрями, зміст, технології), а також науково-методичні, організаційні, кадрові та інформаційні умови розвитку цього почуття у дітей та учнівської молоді, які забезпечують інтенсифікацію виховної діяльності, привертають увагу органів державної влади до патріотичного виховання особистості в сучасній Україні, сприяють виробленню відповідної політики, підвищенню соціального статусу патріотичного виховання в освітніх закладах. На обласній науково-практичній конференції „Проблеми і перспективи дослідно-експериментальної роботи освітніх закладів Черкаської області”, яка відбулася 4 грудня 2006 року були підбиті перші підсумки апробації Програми патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Виступаючими підкреслювалася практична значущість Програми для виховання у підростаючих громадян України патріотизму як активного і дієвого почуття належності до своєї державно - територіальної Вітчизни, органічної включеності в її соціально-політичну структуру, відданості і любові до неї, готовність до самопожертви в ім’я її процвітання. Презентувалися перспективні техніки і технології здійснення патріотичного виховання школярів у сучасних умовах. За наслідками конференції значно збільшилася кількість навчальних закладів області, які виявили бажання здійснювати апробацію „Програми патріотичного виховання дітей та учнівської молоді”, розробленої науковцями Інституту проблем виховання АПН України. Наприкінці березня 2007 року Міністерством освіти і науки України надано статус експериментального закладу Всеукраїнського рівня наступним навчально-виховним закладам Черкаської області: - Звенигородський район: 1) Моринська ЗОШ І-ІІІ ступенів; 2) Шевченківський НВК І-ІІІ ступенів; 3) Козацька ЗОШ І-ІІІ ступенів - Корсунь-Шевченківський район: 1) Корсунь-Шевченківська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1; 2) Комарівський НВК І-ІІ ступенів; 3) Шендерівський НВК І-ІІІ ступенів; - Чигиринський район: 1) Чигиринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №2; 2) Медведівська ЗОШ І-ІІІ ступенів; 3) Вершацька ЗОШ І-ІІІ ступенів; 4) Суботівська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Сприяти в організації і проведенні вищеназваними закладами експериментально-дослідної роботи та координувати їхню діяльність передбачається шляхом створення в Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників міжлабораторного, міжкафедрального Центру патріотичного виховання. Програмно методичним забезпеченням експериментальної роботи у цьому напрямку, звичайно, можуть слугувати факультативні курси за вибором “Історія української культури”, “Видатні військові України”, “Велика Вітчизняна війна як складова Другої світової війни”, “Ми – громадяни”, “Людина і світ”, “Людина і суспільство”. Проте курс за вибором „Моя Черкащина” та відповідні посібники для 1 та 7-8 класів, розроблені науково-педагогічними працівниками ОІПОПП, якнайкраще враховують регіональні особливості Черкаського краю як благодатного виховного середовища для формування патріотизму як інтегрованої духовно-моральної якості зростаючих громадян України. |
|
Історико-культурний заповідник «Буша» (2000 р.), с. Буша Державний... Він був створений за ініціативою місцевих органів влади згідно з Постановою Кабінету Міністрів України у серпні 2000 року. Заповідник... |
НАКАЗ З метою популяризації музеїв при навчальних закладах, збереження та використання пам`яток природи, матеріальної і духовної культури,... |
|
У вересні кожного року країни, що приєдналися до Європейської культурної... Дні Європейської Спадщини. Це спільна акція Ради Європи та Європейської комісії, покликана привернути увагу до культурної спадщини... |
Закон України «Про охорону культурної спадщини» |
|
КОНВЕНЦІЯ ПРО ОХОРОНУ ВСЕСВІТНЬОЇ КУЛЬТУРНОЇ І ПРИРОДНОЇ СПАДЩИНИ |
ЗАКОНУКРА Ї Н И Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою |
|
Подорож Тарасовим краєм” сценарій пізнавально – розважальної гри... Тема : пізнавально розвиваюча гра, присвячена до 60-річчя утворення Черкаської області |
"БУТТЯ УКРАЇНЦІВ" Актуальність та ефективність традиційної давньоукраїнської... Громадський фонд реконструкції та сприяння збереженню культурної спадщини України |
|
Тема: "Прапор вільної держави" Виховний захід побудований на використанні творчої спадщини В. Сухомлинського "Є на світі Україна!" |
Декоративно-ужиткове мистецтво Мета: ознайомити учнів з декоративно-прикладним мистецтвом українського народу; прищеплювати любов до народного мистецтва і культурної... |