|
|
Скачати 265.61 Kb.
|
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО» ПРОГРАМА навчальної дисципліни «ОСНОВИ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ» Харків 2012 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО» ПРОГРАМА навчальної дисципліни «ОСНОВИ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ» Затверджено Вченою радою університету (протокол № від 2012р. ) Харків 2012 Програма навчальної дисципліни «Основи права Європейського Союзу» / Уклад.: Т.М. Анакіна, М.В. Буроменський, Т.В. Комарова, В.М. Стешенко, О.Я. Трагнюк. – Х.: Нац. університет «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого», 2012. – 12 ___ с. У к л а д а ч і: Т.М. Анакіна, М.В. Буроменський, Т.В. Комарова, В.М. Стешенко, О.Я. Трагнюк. Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою Університету (протокол № від 2012 р.) І. Вступ Викладання навчальної дисципліни "Основи права Європейського Союзу" було запроваджено у 2004 р., що було спричинено об'єктивними факторами: проголошенням вступу України до ЄС головним завданням зовнішньої політики держави, появою спільних кордонів України з державами-членами ЄС, перетворенням Союзу на головного торгівельного партнера України тощо. Тому сучасний юрист-фахівець повинен орієнтуватися в праві ЄС, розуміти природу й особливості основних інститутів та механізмів цього правопорядку, давати їм правову оцінку, бути здатним гармонізувати отримані під час пропонованого курсу знання з академічними вміннями та професійними кваліфікаціями правника-магістра. Право ЄС – це самостійна правова система, виникнення і розвиток якої пов’язані із процесами повномасштабної соціально-економічної та політичної інтеграції, які відбуваються на теренах європейського континенту. Право ЄС вважається унікальним правопорядком, оскільки має властивості, що суттєво відрізняють його як від міжнародного публічного права, так і внутрішньодержавного права, а за обсягом нормативного матеріалу право ЄС майже не поступається національним правопорядкам, оскільки Союз наділений компетенцією з надзвичайно широкого кола питань. З огляду на це в структуру пропонованого курсу включені загальні питання так званого інституційного права ЄС: історія становлення і розвитку європейської інтеграції, дається загальна характеристика правової природи Союзу, висвітлюються особливості інституційної структури ЄС, визначається ієрархія джерел права ЄС, ключові особливості права Союзу та засобів його правового захисту, а також аналіз взаємовідносин між Україною та ЄС. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні: - знати головні етапи в історії створення ЄС, сучасний стан і перспективи його розвитку; структуру ЄС; основні функції інституцій ЄС; організацію судової системи ЄС, розподіл юрисдикції між судовими органами ЄС; коло джерел права ЄС та їх властивості; порядок застосування права ЄС у національних правопорядках його держав-членів; - вільно орієнтуватися у: системі та термінології інституційного права ЄС; договірно-правовій базі відносин України з ЄС; - уміти правильно тлумачити норми права ЄС, насамперед установчих договорів ЄС; використовувати отримані знання у сфері права Європейського Союзу для підвищення професійних навичок. ІІ. Зміст І. ГЕНЕЗИС ТА ПРИРОДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЯК ОСОБЛИВОГО ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО ФЕНОМЕНУ. ІНСТИТУЦІЙНА СИСТЕМА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Тема 1. Історія становлення та розвитку європейської інтеграції Передумови інтеграційних процесів в Західній Європі та еволюція ідеї європейської єдності. Інтенсифікація об’єднавчих процесів у Європі після Другої світової війни. План Р.Шумана 1950 г. Поняття «коммунітарний метод», його відмінність від методу міжурядового співробітництва. Створення Європейських співтовариств (Європейського співтовариства з вугілля та сталі, Європейського економічного співтовариства, Європейського співтовариства з атомної енергії) як провідний напрямок реалізації європейської інтеграції після Другої світової війни. Розвиток Європейських співтовариств у 1960-1980-х рр. Значення Єдиного європейського акта 1986 р. Ідея створення Європейського Союзу (ЄС) та її втілення у Маастрихтському договорі 1992 р. Реформування Союзу за Амстердамським (1997 р.) та Ніццьким (1999 р.) договорами. Хвилі розширення ЄС. Проект Договору про запровадження Конституції для Європи 2004 р., причини його провалу. Модернізація ЄС у зв’язку з набуттям чинності Лісабонського договору 2007 р. Тема 2. Політико-правова природа Європейського Союзу Мета, завдання, принципи діяльності ЄС, їх прикладне значення. Цінності ЄС, їх практичне значення. Еволюція правосуб’єктності ЄС. Лісабонський договір і питання правосуб’єктності ЄС. Міжнародна правосуб’єктність ЄС та способи її реалізації. Правосуб’єктність ЄС за національними правом держав-членів. Місце ЄС серед інших європейських міждержавних організацій (Західноєвропейського Союзу, Організації північноатлантичного договору, Ради Європи, Організації з питань безпеки і співробітництва у Європі, Європейської асоціації вільної торгівлі). Компетенція Європейського Союзу, її характер, зміст та види. Реалізація компетенції ЄС. Розмежування предметів відання і повноважень між ЄС та державами-членами. Принципи субсидіарності та пропорційності. Юридичні процедури розширення компетенції ЄС. Можливість повернення компетенції ЄС державам-членам. Фінансування діяльності ЄС. Бюджет ЄС: джерела формування, порядок прийняття і виконання. Політична природа Європейського Союзу. Проблема «дефіциту демократії» та засоби її подолання. Основні концепції правової природи ЄС. Тема 3. Членство в Європейському Союзі Правові основи членства держав у Європейському Союзі. Вимоги до держав, які бажають вступити до ЄС. Юридичний статус і зміст формальних вимог, які закріплені в Договорі про ЄС та Копенгагенських критеріях членства 1993 р. Процедура набуття членства в ЄС, її стадії. Правова природа та зміст договорів про приєднання (вступ) нових держав-членів. Питання про вихід з ЄС. Правові підстави та процедура призупинення деяких прав держав – членів ЄС. Правовий статус держав-членів ЄС. Вплив європейської інтеграції на обсяг суверенних прав держав-членів ЄС і їх здійснення. Виконання державами-членами зобов'язань за установчими договорами ЄС: принципи лояльності та солідарності. Посилене співробітництво: умови та процедура участі держав-членів. Тема 4. Права людини в Європейському Союзі. Громадянство Європейського Союзу Становлення інституту правового статусу особи в праві ЄС. Нормативно-правові акти, що регулюють основи правового статусу людини та громадянина в ЄС. Роль прецедентного права Суду ЄС. Хартія про основоположні права Європейського Союзу 2000 р., її юридична сила, структура та зміст. Особливості класифікації прав у Хартії. Принципи правового статусу людини та громадянина в ЄС: принцип рівності, принцип поваги прав людини та основних свобод, принцип гарантованості і пріоритету прав людини і основних свобод. Основні цінності, на захист яких спрямована діяльність ЄС: людська гідність, свобода, демократія, рівність, верховенство права та повага до прав людини, зокрема осіб, що належать до меншин. Перспективи їх подальшого розвитку. Гарантії прав та свобод людини та громадянина в ЄС: інституціональні, процесуальні та матеріальні. Особливості приєднання ЄС до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р. Інститут громадянства ЄС: історія становлення, природа, порядок набуття та втрати. Основні права громадян ЄС: свобода пересування та проживання в межах території Європейського Союзу, політичні права, право на звернення до органів ЄС, право на дипломатичний та консульський захист, право доступу до документів інститутів ЄС, право громадянської ініціативи щодо законопроектів. Допустимі обмеження здійснення прав і свобод, їх межі. Основні обов’язки громадянина ЄС. Тема 5. Загальна характеристика інституційної системи та інститутів Європейського Союзу Генезис інституційної системи ЄС. Склад інституційної системи ЄС: інститути, органи, агенції. Джерела правового статусу інституційної системи ЄС. Визначення та різниця між статусом інститутів, органів, агенцій ЄС. Інтереси, які представляють інститути, органи, агенції ЄС. Основоположні принципи інституційної системи ЄС: принцип інституційної рівноваги, принцип пріоритету норм права ЄС, принцип пропорційності та субсидіарності. Європейський Парламент: склад і порядок формування, правовий статус депутатів, організаційна структура, повноваження, порядок роботи. Європейська Рада: склад, повноваження, порядок роботи і прийняття рішень. Голова Європейської Ради (Президент ЄС). Рада: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи. Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Європейська Комісія: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи. Судова система ЄС: склад, порядок формування, юрисдикція. Правова природа рішень Суду ЄС. Європейський Центральний банк: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень. Рахункова палата: склад і порядок формування, організаційна структура, повноваження, порядок роботи, юридична сила рішень. Тема 6. Органи та агенції Європейського Союзу Органи ЄС: статус, функції та завдання. Джерела правового статусу органів ЄС. Економічний та соціальний комітет: склад, порядок формування, повноваження, юридична сила рішень. Участь у законодавчому процесі в ЄС. Комітет регіонів: склад, порядок формування, повноваження, юридична сила рішень. Участь у законодавчому процесі в ЄС. Омбудсман: порядок призначення, функції. Порядок звернення до Омбудсману, юридична сила рішень. Агенції ЄС: статус, функції та завдання. Джерела правового статусу агенцій ЄС. Європейський інвестиційний банк: функції, формування капіталу та порядок надання інвестицій. Європейське поліцейське відомство (Європол): мета діяльності та предмети відання, повноваження, керівні органи. Євроюст: мета діяльності та предмети відання, повноваження, керівні органи. Європейська оборонна агенція: мета діяльності та предмети відання, повноваження, керівні органи. Тема 7. Законодавчий процес в Європейському Союзі Поняття законодавчого процесу в ЄС: особливості та основні риси. Основні процедури прийняття рішень в ЄС та суб’єкти законодавчого процесу. Звичайна законодавча процедура: сфери застосування, стадії. Спеціальна законодавча процедура: сфери застосування, стадії. Акти делегованого законодавства: поняття та природа. Суб’єкти прийняття. Бюджетна процедура. Процедура укладання міжнародних угод. Опублікування актів інститутів ЄС та набрання ними чинності. ІІ. ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПИТАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Тема 8. Загальна характеристика права Європейського Союзу. Принципи права Європейського Союзу Право ЄС: поняття, структура, дія у часі та просторі. Співвідношення понять "право ЄС" і "європейське право". Співвідношення права ЄС з національним правом держав-членів. Принцип верховенства права ЄС щодо національного права держав-членів: історія становлення принципу, поняття, особливості застосування в окремих державах-членах. Принцип прямої дії права ЄС у національних правопорядках держав-членів: історія становлення принципу, поняття, умови визнання, відмінність від прямого застосування. Співвідношення права ЄС з міжнародним публічним правом. Загальновизнані принципи та норми міжнародного права. Конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950 р. Принципи права ЄС: поняття, класифікація, джерела. Тема 9. Джерела права Європейського Союзу Джерела права ЄС: види та ієрархія. Зміст поняття acquis commuпautaire ("здобуток Співтовариства") та особливості застосування цього поняття в законодавстві України. Загальна характеристика установчих договорів ЄС як джерел первинного права ЄС: структура, порядок внесення змін, географічна і темпоральна сфери дії. Загальна характеристика джерел вторинного права ЄС. Регламент і директива як джерела право ЄС. Правові акти sui generis як джерела права ЄС. Індивідуальні та рекомендаційні акти ЄС: види, юридична сила, правове значення. Міжнародні договори як джерела права ЄС. Питання про існування правила прецеденту щодо рішень Суду ЄС. Загальні принципи права: поняття, місце в ієрархії джерел права ЄС. Тема 10. Судовий захист права Європейського Союзу Особливості судового захисту права в рамках ЄС: існування двох рівнів захисту – національного та наднаціонального. Захист права ЄС в Суді ЄС: прямі та непрямі провадження. Провадження проти держав-членів, що порушують свої зобов’язання за правом ЄС: підстави ініціювання, суб’єкти, порядок розгляду, характер рішень Суду ЄС. Провадження проти інститутів, що ухвалюють незаконні правові акти ЄС: підстави ініціювання, суб’єкти, порядок розгляду, характер судових рішень. Провадження проти незаконної бездіяльності інститутів ЄС: підстави ініціювання, суб’єкти, порядок розгляду, характер рішень Суду ЄС. Преюдиціальні провадження: визначення, природа, суб’єкти, порядок розгляду, характер рішень Суду ЄС. Забезпечення Судом ЄС єдності в застосуванні та тлумаченні права ЄС. Відповідальність держав-членів перед фізичними та юридичними особами за порушення права ЄС. Умови відповідальності держави-члена. Принципи еквівалентності та ефективності при відшкодуванні завданої фізичним та юридичним особам шкоди. Захист права ЄС у національних судах держав-членів. Тема 11. Історія розвитку відносини між Україною та Європейським Союзом, їх нормативно-правове регулювання Взаємовідносини України із ЄС до 2004 р., вектор їх направленості.Набрання членства у ЄС – пріоритет зовнішньої політики України, визначений на законодавчому рівні. Встановлення дипломатичних відносин України із Європейськими співтовариствами 1991 р. Передумови укладення Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною 1994 р., набрання чинності Угодою. Цілі Угоди, організаційні заходи, передбачені Угодою. Указ Президента України «Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» 1998 р.: загальна характеристика. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» 2004 р.: загальна характеристика. Ступінь виконання Україною вимог, які висуваються до держав-кандидатів на вступ до ЄС. Щорічні саміти «Україна-ЄС», їх юридичні наслідки. Посилення співробітництва з Європейським Союзом. Перспективи укладення Договору про асоціацію між Україною та ЄС: історичні передумови. Поняття «асоціації», приклади існування Угод про асоціацію. Переговори щодо створення зони вільної торгівлі. Поняття зони вільної торгівлі. Тема 12. Юридичні аспекти співробітництва між Україною та Європейським Союзом Участь України в агенціях і програмах Європейського Союзу. Участь України у програмі ЄС «Європейська політика сусідства»: мета, цілі. Двосторонній план дій Україна-ЄС. Участь України в ініціативі ЄС «Східне партнерство»: природа, цілі, формати діалогів. Перспективи укладення Договору про асоціацію між Україною та ЄС: історичні передумови. Поняття «асоціації», приклади існування Угод про асоціацію. Переговори щодо створення зони вільної торгівлі. Поняття зони вільної торгівлі. Співробітництво України та ЄС в рамках Європейської політики безпеки та оборони. Угоди «Про визначення загальної схеми участі України в операціях ЄС з врегулювання криз» та «Про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом» 2005 р.: загальна характеристика. Торгівельно-економічне співробітництво України та ЄС. Співробітництво України та ЄС в енергетичній сфері: приєднання України до Договору про заснування Європейського енергетичного співтовариства. Співробітництво України та ЄС у сфері юстиції і внутрішніх справ. Угода між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічне співробітництво 2009 р. Угоди про спрощення оформлення віз та про реадмісію осіб 2007 р. Безвізовий діалог з ЄС. Візова політика ЄС. План дій з лібералізації візового режиму між Україною та ЄС. Співробітництво України та ЄС у галузі транспорту. Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС. Співробітництво України та ЄС в сфері екології: зв’язки із Європейським екологічним агентством. Створення Регіонального екологічного центру України. |
| Питання для підготовки до іспиту з курсу ... |
Питання на іспит з дисципліни “Право Європейського Союзу” Склад та територія Європейського Союзу. Умови та порядок вступу нових держав-членів |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ, ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБІТ... С, розуміти природу й особливості основних інститутів та механізмів цього правопорядку, давати їм правову оцінку, бути здатним гармонізувати... |
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Робоча програма з навчальної дисципліни «Кримінологія» для студентів за галуззю знань 0304 Право напрямом підготовки 030401Правознавство... |
| ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ... Програма, методичні вказівки, і контрольні завдання з дисципліни “Основи екології” для студентів всіх спеціальностей заочної форми... |
Програма навчальної дисципліни «Регіональна економіка» Донецьк 2012 Робоча програма навчальної дисципліни «Регіональна економіка» (для студентів спеціальностей 030501, 030506, 030508, 030509 обліково-фінансового... |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Харків “ХАІ” 2012 Виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Правознавство для документознавця» |
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Робоча програма навчальної дисципліни «Кримінологія» для студентів за напрямом підготовки 030401 Правознавство |
| Харківський національний університет внутрішніх справ Робоча навчальна програма з навчальної дисципліни “Податкове право” Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ,... |
З навчальної дисципліни «Основи нарисної геометрії та інженерна графіка» Програмою навчальної дисципліни "Основи нарисної геометрії та інженерна графіка" передбачено засвоєння основних положень стандартів... |