|
|
Скачати 449.32 Kb.
|
|
30. Правове регулювання. Правове регулювання - це вплив спеціальних правових засобів на поведінку учасників суспільних відносин для узгодження їх інтересів та впорядкування суспільних відносин. Предмет правового регулювання - сукупність якісно однорідних суспільних відносин, урегульованих правовими нормами (відповідає на запитання "що?"). Предмет правового регулювання вказує, на яку групу суспільних відносин спрямований вплив норм права. Приміром, Предмет земельного права - суспільні відносини у сфері раціонального використання і охорони земель. Предмет адміністративнего права - управлінські відносини. Предмет трудового права - трудові відносини і т.д. Кожна галузь права має свою, відносно відокремлену, сферу регулювання. Метод правового регулювання - сукупність прийомів і засобів правового впливу на суспільні відносини (відповідає на запитання "як?"). Він несе основне навантаження в динаміці, "роботі" права, показує, як регулюються суспільні відносини, якими прийомами та у які способи. Загальними є два методи правового регулювання --імперативний (владно-авторитарний, директивний) - суворо обов'язковий, побудований на засадах влади і підпорядкування, на відносинах субординації (метод "вертикалі"). Він припускає заборони, обоє 'язки, покарання. --диспозитивний - автономний, побудований на засадах автономії, юридичної рівності суб'єктів, угоди сторін, їхній неспів-підлеглості між собою (метод "горизонталі"). Він припускає дозволяння. За допомогою методу правового регулювання можна легше орієнтуватися, до якої галузі права належать ті чи інші поняття й терміни. Термін "договір", скажімо, вживається в різних галузях права - конституційному, міжнародному, трудовому, циві-. льному. Трудовий договір підпадає під дію методу регулювання трудового права — методу супідрядності і тяжіє до зобов'язувань, а договір як підстава виникнення зобов'язань - під дію методу цивільного права - методу автономії і припускає дозволяння. 31. Типи, сфери, та межі правового регулювання. Сфера правового регулювання - це соціальний простір, в якому може здійснюватися правовий вплив на учасників суспільних відносин. Межі правового регулювання - це ті явища, які окреслюють сфери правового регулювання.
32. Механізм та стадії правового регулювання. Механізм правового регулювання - це система спеціальних правових засобів, за допомогою яких здійснюється впорядкування суспільних відносин. Перша стадія механізму правового регулювання - . Механізм правотворчості - На цій стадії відбуваються визначення змісту і формулювання меж поведінки суб'єкта, умов виникнення прав, обов'язків, повноважень, відповідальності і т.д. (вступає в дію механізм правотворчості). Це стадія існування права поза правовідносин, стадія розробки юридичних норм, встановлення моделі поведінки, правового статусу осіб, установ, органів держави. Друга стадія - Механізм реалізації суб'єктивних прав і суб'єктивних юридичних обов'язків - це стадія переходу від загальних дозволів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних суб'єктів. Виражається у здійсненні дій, що дозволяються, і в утримуванні від заборонених дій (активний і пасивний варіанти правомірної поведінки). Це активна сторона правового регулювання, при якій можливі два процеси реалізації суб'єктивних юридичних прав і суб'єктивних юридичних обов'язків: 1) вступ у правовідносини за бажанням і волею їх учасників (укладення договору) — простий; 2) вступ у правовідносини на основі правозастосу-вального акта, нерідко поза волею та бажання учасників (рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей) — складний. Третя стадія - Механізм покладання юридичної відповідальності (чи державного примусу) - це стадія реалізації конкретних заходів юридичної відповідальності, що застосовуються у разі здійснення протиправної поведінки. Вона настає за таких правових підстав: фактична підстава (правопорушення), нормативна підстава (норма права, що встановлює санкцію за вчинене правопорушення), процесуальна підстава (покладання юридичної відповідальності, її вид і міра). 33. Поняття та структура правової системи суспільства. Правова система суспільства ~ це цілісна, структурно впорядкована, за допомогою норм права та інших правових засобів, стійка взаємодія суб'єктів права, що забезпечує досягнення правопорядку як необхідної умови функціонування соціальної системи. Структура правової системи - це стійка єдність суб'єктів права та постійних зв'язків між ними, що зумовлюють функціонування правової системи як цілісного явища.
Структурна організація правової системи її частини є доцільними та необхідними Відображають стійкість та мінливість правової системи 34. Типологізація сучасних правових систем світу та тенденції їх розвитку. типологізація є прямим продовженням класифікації, згідно з якою поділяються групи різнорідних об’єктів до того часу, доки не доходить до рівня якісної однорідності, на якому розташовані модифікаційні ряди (сукупність однотипних об’єктів). У процесі типологізації створюється теоретична модель (архітип), праобраз якої дає нам уява, і ця модель "реалізується в різноманітті модифікаційних варіацій". здійснюючи типологізацію сучасних правових систем світу, можна виділити такі їх основні типи: 1) романо-германський; 2) англо-американський; 3) релігійно-звичаєвий (традиційний) з підтипами: релігійно-общинний, філософсько-традиційний, звичаєво-общинний; 4) змішаний з підтипами: латиноамериканським та скандинавським; 5) міждержавно-правовий.
Аналіз романо-германського типу правової системи свідчить про високий рівень нормативності, злагодженості, що забезпечує досягнення належного правопорядку. В англо-американському типу механізм правового впливу має середній рівень нормативності, який визначається поєднанням нормативних приписів як статутного, так і прецедентного права. А у релігійно-звичаєвому (традиційному) типі низький рівень нормативності пояснюється тим, що правові засоби регулювання часто заміняються неправовими, а у ряді правових систем цього типу загальні правові засоби виконують функції спеціальних. Що ж стосується змішаного типу (група скандинавських та латиноамериканських правових систем), то тут механізм правового впливу має високий рівень нормативності, але поряд з цим є розформалізованим та більш дієвим завдяки існуванню різних форм об’єктивації норм права. Особливо ефективним він є у скандинавських правових системах, так як у них досягнуто оптимальне поєднання ознак континентального та загального права, що, у свою чергу, забезпечує оптимальне співвідношення у механізмі правового впливу як загальних, так і спеціальних правових засобів. Цим системам притаманна уніфікація законодавства, що зближує правові системи і сприяє ефективності механізму правового регулювання та досконалості самих систем. Хід розвитку людства, необхідність вирішення загальнолюдських (загальносвітових) проблем спричинили інтеграційні світові процеси, результатом яких стало формування якісно нової інфраструктури світопорядку, поява міждержавних (міжнародних) об’єднань як універсального так і регіонального характеру, що здійснюють структуризацію міжнародних суспільних відносин. Все це сприяло появі на сучасному етапі розвитку нового типу правової системи – міждержавно-правової. Його поява об’єктивно визначається рядом таких закономірностей як: розширення кола учасників міжнародних відносин, ускладнення та збільшення кількості міжнародних відносин; визнання багатьох людських проблем всесвітніми, глобальними. Особливо важливим видається науковий аналіз міждержавно-правового типу у світлі таких тенденцій розвитку сучасних правових систем світу, як: 1) визнання пріоритету правового регулювання над іншими способами впливу на поведінку особи; 2) визнання необхідності дотримання міжнародно-правових норм; 3) приведення у відповідність з міжнародно-правовими нормами національного законодавства. Останнє визнається головною умовою забезпечення міжнародного правопорядку.1[59] 1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Це напрям у юридичній науці. Сформувався у XIX ст. Представниками... За його визначенням, право це "норма, встановлена з метою керування однією розумною істотою з боку іншої розумної істоти, яка має... |
Письменник вікторіанської Його любов до бідних і скривджених була справжньою, а не фальшивою, для нього вони були такими ж повноправними членами суспільства,... |
| Урок № Тема : В. Симоненко. Розповідь про письменника. «Лебеді материнства» Так писав Василь Симоненко – великий син України, її геніальний поет. Його світлій пам'яті і ніжному палкому слову присвячується... |
Законодавства У вітчизняній юридичній науці щодо питання про господарське право як галузь права |
| Психологія мовлення як наука Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство.... |
Історію життя Піфагора важко відокремити від легенд, що представляють... До н. Е Родом з Тарента, де сильні були позиції піфагорійців. Таким чином, найдавніші відомі джерела писали про Піфагора 200 років... |
| Якими мають бути напрям і значення швидкості протона, щоб траєкторія... Задача (10 балів) Однорідні електричне і магнітне поле розташовані взаємно перпендикулярно. Напруженість електричного поля, а індукція... |
Навколо його імені тривалий час точаться дискусії в українській історіографії... Сьогодні постала потреба об’єктивного висвітлення життя і діяльності Павла Скоропадського як у контексті загальноукраїнської історії,... |
| Закони і категорії соціології Структура і функції соціології як науки Намагання пізнати, осмислити суспільство, реалізувати своє ставлення до нього супроводжувало людство на всіх етапах його історії.... |
Позакласний захід до Дня української писемності й мови Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота... |